Постанова

від 02.02.2023 по справі 826/4473/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2023 року

м. Київ

справа № 826/4473/18

адміністративне провадження № К/9901/32229/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Сіріус-2» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року (головуючий суддя: Патратій О.В.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року (головуючий суддя: Аліменко В.О., судді: Сорочко Є.О., Єгорова Н.М.) у справі № 826/4473/18 за позовом Дочірнього підприємства «Сіріус-2» до Київської міської ради, Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: Комунальне підприємство «Київблагоустрій» про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У 2018 році Дочірнє підприємство "Сіріус-2" (далі також позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (далі також відповідач-1), Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)(далі також відповідач-2 або Департамент), третя особа: Комунальне підприємство "Київблагоустрій"(далі також третя особа), в якому просило суд:

визнати протиправними дії Київської міської ради та Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо демонтажу 12 березня 2018 року частини майнового комплексу (нежитлових будівель та споруд ринку), що належить Дочірньому підприємству «Сіріус-2», за адресою: вулиця Жилянська 148-160, вчинених на підставі припису від 16 лютого 2018 року № 180977, виданого провідним інспектором Комунального підприємства «Київблагоустрій» (ЄДРПОУ 26199708) Степенко О.А., листа Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 березня 2018 року № 064-1676 та протоколу засідання комісії щодо розгляду питань демонтажу самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02 березня 2018 року № 28;

зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) утриматись від подальших дій щодо демонтажу майнового комплексу (нежитлових будівель та споруд ринку), що належить Дочірньому підприємству «Сіріус-2», за адресою: вулиця Жилянська 148-160 та вжити заходи, щодо повернення демонтованої Комунальним підприємством «Київблагоустрій» (ЄДРПОУ 26199708) 12 березня 2018 року частини майнового комплексу за адресою: вулиця Жилянська 148-160, який належить Дочірньому підприємству «Сіріус-2».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.

20 листопада 2019 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, надіслана 18 жовтня 2019 року, у якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.

16 січня 2020 року від відповідачів надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстаній без змін.

20 січня 2020 року від третьої особи на адресу суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).

II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що в супереч рішень судів та в порушення прав позивача, який є власником нежитлових будівель, які складають майновий комплекс ринку, площею 0,34 га за адреcою: м. Київ, вул. Жилянська 148-160 в м. Києві, відповідач 12 березня 2018 року незаконно провів демонтаж частини споруд.

Крім того, позивач вважає, що припис № 180977 від 16 лютого 2018 року, виданий неуповноваженою особою поза межами наданої законодавством компетенції, оскільки третя особа (КП «Київблагоустрій») не є органом, створеним відповідно до статті 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», функціями контролю не наділений, а відтак наявні підстави для визнання припису недійсним та його скасування. Також у приписі № 180977 від 16 лютого 2018 року не визначено, яку саме дозвільну документацію вимагалось від позивача з урахуванням виду діяльності (ринок) і наявного майнового комплексу, що був збудований у 2000 році.

На думку позивача, на підставі припису № 180977 від 16 лютого 2018 року, винесеного провідним інспектором КП «Київблагоустрій» Степенко О.А., не може бути здійснено демонтаж частини майнового комплексу позивача, оскільки цей припис передбачає лише вжиття заходів згідно чинного закону, та позивач надав дозвільну документацію на розміщення споруд ринку, які збудовані у 2000 році, тобто його виконав. Додатково позивач зазначав, що Департаментом міського благоустрою виконавчого органу під час проведення демонтажу допущено суттєві порушення норм законодавства, чим порушено права та законні інтереси позивача як власника.

Київська міська рада у поданому відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечила, оскільки рішення про демонтаж малої архітектурної форми (тимчасової споруди) приймається внаслідок невиконання вимог припису власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою, а Київська міська рада не приймає рішення щодо демонтажу, тому вимоги позивача є необґрунтованими.

Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивачем не було надано доказів виконання припису № 180977 від 16 лютого 2018 року, які, зокрема, підтверджують правомірність розміщення малих архітектурних форм.

ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі розпоряджень Радянської районної державної адміністрації від 28 травня 1997 року № 466 та від 16 лютого1998 року № 121 ДП «Сіріус-2» отримав право на організацію ринку по вул. Жилянській 160 в м. Києві.

Згідно із інформацією, зазначеною у листі Головного управління з питань торгівлі та побутового обслуговування населення від 04 листопада 1999 року № 041-2139, позивачу надано дозвіл на реконструкцію діючого ринку за адресою: вул. Жилянська 148-160 в м. Києві.

Висновком № 03-18/306-В від 02 квітня 2001 року Київське міське управління земельних ресурсів попередньо погодило ДП «Сіріус-2» місце розташування ринку по вул. Жилянській 160 в м. Києві орієнтовною площею 0,34 га.

Відповідно до пункту 16 рішення Київської міської ради "Про погодження місць розташування об`єктів" № 180/1614 від 27 грудня 2001 року погоджено Дочірньому підприємству "Сіріус-2" за умови виконання пункту 16.1 цього рішення, місце розташування ринку з гостьовою автостоянкою та кафе на вул. Жилянській, 148-160 у Шевченківському районі м. Києва на земельній ділянці загальною орієнтовною площею 0,34 га, в тому числі: площею 0,20 га на частині земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 15.12.1975 № 1263/7 "Про відведення земельної ділянки трамвайно-тролейбусному управлінню виконкому міськради під будівництво станції і лінії швидкісного трамваю з відділенням автоматичного регулювання швидкості" (лист-згода від 25.12.2000 N 610);площею 0,14 га на землях міської забудови.

Головним архітектором AT «Київпроект» ДП «Інститут генерального плану міста Києва» надано лист заступнику голови КМДА від 27 липня 2004 року за № 1600 про відведення земельної ділянки під ринок по вул. Жилянська 148-160 в м. Києві позивачу із схемою розташування.

На підставі виготовлених документів та розпорядження Радянської районної державної адміністрації м. Києва від 26 квітня 2000 року № 401 між позивачем та Радянською районною державною адміністрацією м. Києва було укладено Договір оренди земельної ділянки 01 червня 2000 року № 88-136.

10 червня 2002 року між Київською міською радою та позивачем було укладено Договір резервування земельної ділянки, в період дії якого позивач вчиняв дії, передбачені договором та дії щодо оформлення права користування земельною ділянкою, що пов`язано з оформленням права на споруди майнового комплексу ринку.

04 грудня 2008 року Дочірнє підприємство "Сіріус-2" звернулось до Київської міської ради із клопотанням (заявою) про передачу користування земельної ділянки площею 0,34 га по вул. Жилянська 148-160 в м. Києві, яке не було розглянуте відповідачем-1, в зв`язку з чим позивач звернувся до суду.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 червня 2011 року (справа № 2а-33/2011), яка залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року, було зобов`язано Київську міську раду розглянути клопотання (заяву) позивача від 04 грудня 2008 року та прийняти рішення.

02 жовтня 2013 року Київською міською радою прийнято рішення № 100/9688, яким відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту позивачу щодо відведення земельної ділянки площею 0,34 га по вул. Жилянська 148-160 в м. Києві для експлуатації ринку.

Не погоджуючись з даним рішенням позивач оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року (справа № 826/7343/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2017 року, визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки дочірнього підприємства «Сіріус-2» для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м. Києва» від 02 жовтня 2013 року №100/9688. Зобов`язано Київську міську раду повторно розглянути клопотання дочірнього підприємства «Сіріус-2» від 04 грудня 2008 року «Про надання в користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років» у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання.

На виконання вказаної постанови 19 липня 2017 року видано позивачу виконавчий лист.

Як зазначає позивач, йому стало відомо, що Київська міська рада всупереч рішенню суду та в порушення прав позивача виключила земельну ділянку 88:168:033 площею 0,34 га по вул. Жилянська 148-160 в м. Києві для експлуатації ринку з бази даних міського земельного кадастру. На запит позивача про підстави виключення відповідач-1 відповіді не надав.

КП «Київблагоустрій» проведено перевірку правомірності розміщення (встановлення) тимчасових споруд та за її результатами винесений припис від 16 лютого 2018 року № 180977 про усунення ДП «Сіріус-2» порушень Правил благоустрою м. Києва шляхом надання проектно-дозвільної документації на встановлення малих архітектурних форм у кількості 62 штук за адресою: вул. Жилянська, 148-160 у м. Києві. В разі відсутності проектно-дозвільної документації власнику об`єкта запропоновано демонтувати власними силами, інакше будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

У зв`язку з невиконання вимог припису, Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано КП «Київблагоустрій» доручення № 064-1676 від 07 березня 2018 року, яким доручено вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених позивачем тимчасових споруд.

12 березня 2018 року проведено демонтаж ряду об`єктів, про що складені акти № НО-65, № НО-72 та № ОЗ-215.

Вказані дії та рішення позивач вважає незаконними та такими, що грубо порушують його права, тому звернувся за захистом своїх порушених прав з відповідним позовом до суду.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивачем в порушення Правил благоустрою міста Києва та на виконання приписів не надано проектно-дозвільної документації на розміщення об`єктів благоустрою - частини майнового комплексу за адресою: вул. Жилянська, 148-160 у м. Києві, а також не демонтовано її власними силами. З огляду на зазначене, суди дійшли висновку, що відповідачами в порядку та у спосіб, визначені Правилами благоустрою м. Києва, правомірно прийнято рішення про демонтаж (доручення) самовільно встановлених (без дозвільної документації) тимчасових споруд за адресою: вул. Жилянська 148-160 у м. Києві та обґрунтовано вжито заходів із демонтажу.

За позицією судів попередніх інстанцій, вимоги щодо визнання протиправними дій відповідачів з демонтажу (переміщення) належних позивачу майнового комплексу за адресою: м. Київ, вул. Жилянська 148-160, визнання протиправними та скасування приписів відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржником зазначено про те, що судами не взято до уваги рішення у справі № 826/7343/14, яким визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської ради «Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП «Сіріус-2» для експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею на вул. Жилянській у Шевченківському районі м.Києва» від 02 жовтня 2013 року № 100/9688, зобов`язано Київську міську раду повторно розглянути клопотання дочірнього підприємства «Сіріус-2» від 04 грудня 2008 року «Про надання в користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м.Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років» у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання.

Скаржник наполягає на тому, що суд апеляційної інстанції не перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, не досліджував доказів, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі.

Акцентує увагу на тому, що неодноразово звертався до КМДА з заявами про укладення договору оренди, які залишились без належного реагування.

Наполягає на тому, що на виконання припису від 16 лютого 2018 року № 180977 ДП «Сіріус-2» надав письмові пояснення та документи, якими підтверджувалось законність розміщення павільйонів ринку у 2000 році (на час дії договору оренди землі), рішення судів, якими обґрунтовано неможливість подальшого оформлення документів, в зв`язку з порушенням законів України і прав позивача саме Київською міською радою, яка зволікає виконанням рішення суду, де рішення є передумовою оформлення прав за позивачем.

Скаржник вважає, що ним виконано припис від 16 лютого 2018 року № 180977, оскільки на подані документи реагування чи заперечень не надходило.

Також зазначає, що 12 березня 2018 року без вручення будь-яких документів відповідачем-2 частину павільйонів позивача було демонтовано третьою особою, з порушенням встановленого порядку, яка, як стало відомо пізніше, діяла на підставі листа від 07 березня 2018 року № 064-1676, який позивачу надано не було. Водночас в матеріалах справи відсутнє рішення засідання комісії відповідача-1 від 02 березня 2018 року № 28, на підставі якого було направлено лист. За позицією позивача, без дослідження і оцінки правомірності рішення, яке прийнято на підставі протоколу комісії, неможливо надати оцінку діям відповідача-2 щодо законності і правомірності направлення листа № 064-1676 про демонтаж споруд на підставі припису від 16 лютого 2018 року № 180977.

Вважає, що при проведенні демонтажу була порушена процедура його проведення та не складено відповідних документів, які передбачені законом та нормативно-правовими актами, не повідомлено про прийняте рішення про демонтаж, чим порушено право на його оскарження.

Звертає увагу на проведення демонтажу ряду об`єктів без залучення позивача, про що складені акти № НО-65 від 12 березня 2018 року, № НО-72 від 19 березня 2018 року, №03-215 від 05 квітня 2018 року.

За позицією позивача, не є предметом розгляду право на встановлення (розміщення) тимчасових споруд (малих архітектурних форм), оскільки він є власником споруд ринку, які законно збудовані у 2000 році. Паспорт прив`язки мав отримуватися при розміщенні споруд з 2011 року, а отже у приписі від 16 лютого 2018 року № 18977 не вимагалось надати договір пайової участі і не вимагалось надати паспорт прив`язки.

Водночас зазначає, що ці документи неможливо виготовити без правовстановлюючого документа, який він не може отримати у зв`язку з невиконанням рішення суду відповідачем-1.

У відзиву на касаційну скаргу відповідачами зазначено, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій є обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки судів відповідають обставинам справи та доказам, наявним у матеріалах справи, а касаційна скарга позивача не є обґрунтованою, у зв`язку з чим не підлягає задоволенню.

Відповідачі акцентують увагу на тому, що Департамент має право, зокрема, здійснювати у встановленому порядку демонтаж та очищення території міста від безхазяйного майна, самовільно розміщених тимчасових споруд та елементів благоустрою, рекламних носіїв, покинутих будівельних матеріалів і конструкцій, транспортних засобів. Отже, рішення про демонтаж малої архітектурної форми (тимчасової споруди) приймається Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради внаслідок невиконання вимог припису власником (користувачем) встановленого елементу благоустрою.

Водночас відповідачами зазначено, що позивачем не оскаржується припис № 180977 від 16 лютого 2018 року, а рішення про демонтаж є похідною дією у зв`язку з невиконанням вимог припису, що унеможливлює визнання рішення про демонтаж від 07 березня 2018 року № 064-1676 незаконним.

За позицією відповідачів, Правилами благоустрою міста Києва чітко регламентовано порядок винесення припису, прийняття рішення про демонтаж та не передбачено направлення рішення про демонтаж суб`єкту господарювання у зв`язку з попередженням про демонтаж у самому приписі.

Також відповідачі зазначають, що доручення відповідача-2 від 07 березня 2018 року № 064-1676 було надано на виконання КП «Київблагоустрій», які проводили демонтаж спірних об`єктів за адресою: м.Київ, вул.Жилянська,148-160. Отже, демонтовані ТС зберігаються на майданчику для тимчасового зберігання та обліковуються за КП «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), у зв`язку з чим не підлягають задоволенню вимоги позивача про повернення відповідачами демонтованого майна.

Третя особа у відзиві на касаційну скаргу заперечує щодо наведених позивачем обставин та правових підстав касаційної скарги.

Наполягає на відсутності у користуванні/власності позивача конкретно визначеної земельної ділянки, наданої за адресою: м.Київ, вул.Жилянська,148-160; відсутності права власності позивача на тимчасові споруди; дотриманні відповідачем та третьою особою Правил благоустрою міста Києва щодо демонтажу зазначених об`єктів; на відсутності ознак капітальної споруди та реєстрації прав на нерухоме майно.

VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX) Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено перелік власних (самоврядних) та делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв`язку, зокрема, до таких належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 22 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів.

Правові, економічні, соціальні та організаційні засади благоустрою населених пунктів, спрямовані на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини, визначено Законом України від 06 вересня 2005 року № 2807-ІV «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-ІV).

Згідно із положеннями статті 1 Закону № 2807-ІV благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом (стаття 20 Закону № 2807-ІV).

Відповідно до частин першої - третьої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято рішення про затвердження Правил, застосовуються Типові правила. Орган місцевого самоврядування забезпечує вільний доступ населення до затверджених Правил.

Правила включають: порядок здійснення благоустрою та утримання територій об`єктів благоустрою; вимоги до впорядкування територій підприємств, установ, організацій; вимоги до утримання зелених насаджень на об`єктах благоустрою - територіях загального користування; вимоги до утримання будівель і споруд інженерного захисту території; вимоги до санітарного очищення території; розміри меж прилеглої до підприємств, установ та організацій території у числовому значенні; порядок розміщення малих архітектурних форм; порядок здійснення самоврядного контролю у сфері благоустрою населених пунктів; інші вимоги, передбачені цим та іншими законами.

Правила не можуть передбачати обов`язок фізичних і юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року № 1051/1051 затверджено Правила благоустрою міста Києва, які, згідно зі статтею 34 Закону № 2807-ІV, є нормативно-правовим актом, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту. Правила розроблено на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту для всіх сіл, селищ, міст і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування, розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до пункту 13.1.1 Правил благоустрою міста Києва, розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності проводиться відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Закону України "Про благоустрій населених пунктів", Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 "Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1330/20068, інших нормативно-правових актів, а також рішень Київської міської ради та розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Згідно з положеннями розділу 1 Правил благоустрою м. Києва тимчасова споруда - це споруда функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо.

Підпунктом 13.2.3 Правил благоустрою м. Києва визначено, що самовільно встановлені (розміщені) малі архітектурні форми та тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, підлягають демонтажу власником об`єкта (особою, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) за власні кошти у строки, визначені в приписі Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У разі якщо власник малої архітектурної форми або тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (особа, яка здійснила встановлення (розміщення) об`єкта) не провів демонтажу відповідно до абзацу першого цього пункту, демонтаж об`єкта здійснюється в порядку, встановленому пунктом 13.3 цих Правил.

Відповідно до підпункту 20.2.11 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення уповноваженими особами Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, КП «Київблагоустрій» самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, самовільно розміщених (встановлених) об`єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі (на розміщення яких відсутні оформлені в установленому порядку документи), елементів об`єктів благоустрою, їх власникам (користувачам або особам, які здійснили розміщення (встановлення)), вноситься припис з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, елементу об`єкта благоустрою, із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 розділу XIII цих Правил благоустрою міста Києва.

Пунктом 13.3 Правил благоустрою м. Києва визначено порядок демонтажу, зокрема, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до підпункту 13.3.1 пункту 13.3 Правил благоустрою м. Києва у разі виявлення, зокрема, самовільно розміщених (встановлених) малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, в т. ч. тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, паспорти прив`язки яких анульовані або строк дії яких закінчився, уповноважені особи Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), структурних підрозділів з питань контролю за благоустроєм районних в місті Києві державних адміністрацій, комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київблагоустрій» (далі - КП «Київблагоустрій») вносять припис його власнику (користувачу або особі, яка здійснила розміщення (встановлення)) з вимогою усунення порушень шляхом проведення демонтажу малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, демонтажу (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі із зазначенням строку демонтажу (переміщення) відповідно до абзаців другого і третього цього підпункту. Малі архітектурні форми, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності мають бути демонтовані протягом трьох днів з моменту отримання припису, крім тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відсутніх в матеріалах єдиної цифрової топографічної основи території міста Києва, демонтаж яких має бути здійснений протягом одного дня з моменту отримання припису. Протягом зазначеного у приписі строку власник (користувач або особа, яка здійснила розміщення (встановлення)) зобов`язаний за власний рахунок здійснити демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, демонтаж (переміщення) засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі та провести відновлення порушеного благоустрою на місці їх розміщення (встановлення).

Пунктом 13.3.2 Правил благоустрою міста Києва встановлено, що у разі якщо власники (користувачі або особи, які здійснили розміщення (встановлення)) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі не здійснили демонтаж в строки, зазначені в приписі, Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації вживають заходів щодо демонтажу самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, а Департамент промисловості та розвитку підприємництва - щодо демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі на підставі рішень, зазначених у підпункті 13.3.3 пункту 13.3 цих Правил, за кошти міського бюджету або з інших джерел, не заборонених законодавством, з наступним відшкодуванням усіх витрат згідно з абзацом 3 цього підпункту.

Відповідно до пункту 13.3.3 Правил благоустрою м. Києва рішення про демонтаж самовільно розміщеної (встановленої) малої архітектурної форми, тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі приймається Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районними в місті Києві державними адміністраціями, Департаментом промисловості та розвитку підприємництва (щодо об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі).

Для проведення демонтажу малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі створюється комісія у складі представників Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та/або структурного підрозділу з питань контролю за благоустроєм районної в місті Києві державної адміністрації, Департаменту промисловості та розвитку підприємництва (у разі демонтажу об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі), підприємства, яке здійснює демонтаж, перевезення, зберігання малих архітектурних форм, тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, об`єкта сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі, представника міліції, власника (користувача або особи, яка здійснила розміщення (встановлення)) (у разі його присутності).

За результатами проведеної роботи комісії складають акти демонтажу (переміщення). Після проведення демонтажу (переміщення) здійснюється фотофіксація місця, звільненого від самовільно розміщеного (встановленого) об`єкта (засобу).

Згідно з підпунктом 20.2.1 Правил благоустрою м. Києва якщо під час перевірки виявлені причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис, який є обов`язковим для виконання в термін до трьох діб особами, які є відповідальними за утримання об`єктів благоустрою. У разі виявлення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), встановлений (або невстановлений) власник (користувач) якої створив причини та умови, які можуть спричинити порушення благоустрою, посадова особа контролюючого органу зобов`язана скласти та видати офіційний документ - припис з дотриманням вимог цього Положення.

Згідно із висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18: «…винесення припису є результатом проведеної перевірки, в якому власнику пропонується надати в певний строк проектно-дозвільну документацію на розміщення тимчасової споруди або усунути порушення шляхом демонтажу тимчасової споруди власними силами, в разі відсутності відповідних дозвільних документів. При цьому, підставами для винесення припису про здійснення демонтажу тимчасової споруди є її самовільне розміщення, тобто розміщення за відсутності проектно-дозвільної документації, а саме: її відсутності, анулювання дії або закінчення строку дії паспорту прив`язки. Відповідний припис має бути вручений власнику тимчасової споруди у встановленому порядку».

Аналогійний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 826/9030/17, від 10 липня 2019 року у справі № 826/6063/18, від 26 травня 2020 року у справі №826/13792/16 та від 05 жовтня 2020 року у справі №755/12736/17.

Демонтаж самовільно розміщених тимчасових споруд є крайнім заходом, якому має передувати вжиття уповноваженим суб`єктом інших заходів реагування, націлених на достеменне встановлення порушення в галузі благоустрою населених пунктів, його припинення та ліквідацію наслідків, якщо такі є.

Демонтажу підлягають лише самочинно зведені тимчасові споруди у тому випадку, якщо власник такої споруди самостійно не демонтував споруду у встановлений у приписі строк або якщо власник невідомий. При цьому, самочинно зведеною тимчасова споруда вважається у тому разі, якщо відсутні дозвільні документи, визначені законом.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у постановах від 19 грудня 2019 року у справі № 826/15164/17, від 27 квітня 2021 року у справі № 826/2841/17 та від 22 жовтня 2021 року у справі № 826/16785/18.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 лютого 2018 року КП «Київблагоустрій» винесено припис № 180977 про усунення ДП «Сіріус-2» порушень Правил благоустрою м. Києва шляхом надання проектно-дозвільної документації на встановлення малих архітектурних форм у кількості 62 штук за адресою: вул. Жилянська, 148-160 у м. Києві. В разі відсутності проектно-дозвільної документації власнику об`єкта запропоновано демонтувати власними силами, інакше будуть вжиті заходи згідно чинного законодавства.

На приписі міститься відмітка про отримання безпосередньо керівником підприємства Красницьким С.П., що є належним доказом ознайомлення позивача з його змістом.

За такого правого регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з позицією судів про те, що припис винесено у межах наданих повноважень, в порядку та у спосіб встановлений рішеннями органу місцевого самоврядування з метою з`ясування наявності/відсутності у певного суб`єкта дозвільної документації.

В свою чергу припис від 16 лютого 2018 року № 180977 позивачем оскаржено не було.

Позивачем на виконання вимог припису надано судові рішення, дозволи та письмові пояснення, які він вважав належними та такими, що надають право на розміщення тимчасових споруд за вказаною адресою.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, в тому числі і отримання паспорта прив`язки тимчасових споруд та умови анулювання дії паспорту прив`язки ТС, визначено Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 (далі - Порядок № 244).

Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Згідно із пунктом 3 рішення Київської міської ради від 04 вересня 2014 року № 62/62 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 24 лютого 2011 року № 56/5443 «Про затвердження Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі в утриманні об`єктів благоустрою м. Києва та внесення змін до деяких рішень Київської міської ради» та деяких рішень Київської міської ради» Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) доручено укладати договори щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою із суб`єктами господарювання відповідно до Порядку визначення обсягів пайової участі (внеску) власників тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власників (користувачів) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства в утриманні об`єктів благоустрою міста Києва (далі - Порядок № 56/5443).

Пунктами 1.2, 1.4 Порядку № 56/5443 визначено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Пайова участь (внесок) в утриманні об`єктів благоустрою залучається з метою надання власникам тимчасових споруд (далі - ТС) права реалізувати свій проєкт встановлення (розміщення) ТС на території міста Києва.

Згідно із пунктами 2.2,2.3,2.4 Порядку № 56/5443 У всіх питаннях щодо організації залучення Пайової участі (внеску) в утриманні об`єктів благоустрою виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) виступає в особі Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент).

У разі встановлення (розміщення) ТС на об`єктах благоустрою, розташованих на земельних ділянках комунальної власності територіальної громади міста Києва, власник ТС укладає договір щодо пайової участі в утриманні об`єкта благоустрою.

Пайову участь (внесок) в утриманні об`єктів благоустрою сплачують суб`єкти господарювання, які є власниками ТС, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, власниками (користувачами) майданчиків для харчування біля стаціонарних закладів ресторанного господарства.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивачем не надано доказів укладання договору пайової участі з Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та оформлення паспорту прив`язки тимчасової споруди, тобто не виконано вимоги припису Комунального підприємства «Київблагоустрій» від 16 лютого 2018 року № 180977.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно із частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі (стаття 9 КАС України), положення КАС України передбачають не лише обов`язок суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, але й обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На виконання вимог припису КП «Київблагоустрій» від 16 лютого 2018 року № 180977 позивачем було надано певний перелік документів на підтвердження законності розміщення тимчасових споруд.

Однак у цьому переліку відсутні докази наявності у позивача паспорту прив`язки та договору пайової участі.

У ході судового розгляду справи позивачем також не спростовано відсутність дозвільної документації.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, за відсутності дозвільної документації, доводи позивача, наведені в касаційній скарзі, є безпідставними.

Отже враховуючи, що судами встановлена відсутність у позивача паспорту прив`язки та договору пайової участі, які передбачені Правилами благоустрою міста Києва в якості обов`язкових документів, а також не надання позивачем на вимогу припису проектно-дозвільної документації на розміщення об`єктів благоустрою - частини майнового комплексу за адресою: вул. Жилянська, 148-160 у м. Києві, або не здійснення демонтажу власними силами, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність рішення відповідача-2 про демонтаж (доручення) самовільно встановлених (без дозвільної документації) тимчасових споруд за адресою: вул. Жилянська 148-160 у м. Києві та обґрунтованість вжитів заходів із демонтажу.

Водночас у відповідності до підпунктів 13.3.5, 13.3.6 пункту 13.3 Правил благоустрою міста Києва, після складання акта демонтажу малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності об`єкт опечатується та перевозиться на спеціально обладнаний майданчик тимчасового зберігання, де передається відповідальній особі під розпис.

Демонтована мала архітектурна форма, засіб пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності повертається власнику (особі, яка здійснила встановлення) або його представнику на підставі акта приймання-передачі після відшкодування ним витрат на роботи з демонтажу, перевезення, розвантаження та зберігання малої архітектурної форми, засобу пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі чи тимчасової споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, відновлення благоустрою території, згідно з затвердженими тарифами.

Посилання позивача на протиправне невиконання Київською міською радою постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2014 року (справа № 826/7343/14), якою зобов`язано Київську міську раду повторно розглянути клопотання дочірнього підприємства «Сіріус-2» від 04 грудня 2008 року «Про надання в користування земельної ділянки по вул. Жилянській у м. Києві орієнтовним розміром 0,34 га для комерційної експлуатації ринку з гостьовою автостоянкою, кафе та адміністративною будівлею в оренду на 5 років» у відповідності з приписами законодавства, яке діяло на момент його подання, суд до уваги не приймає, оскільки резолютивна частина зазначеної постанови, в розумінні вимог КАС України, не містила прямої вказівки задовольнити клопотання та водночас її виконання не є предметом оскарження у даній справі.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів попередніх інстанцій, фактично зводяться до переоцінки доказів. Проте таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 826/4473/18 відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Сіріус-2» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року у справі № 826/4473/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду С.М. Чиркін

А.А. Єзеров

В.М. Шарапа