Рішення
від 03.02.2023 по справі 160/17745/22
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2023 року Справа № 160/17745/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» до Державної податкової служби України (відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» до Державної податкової служби України (відповідач-1), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (відповідач-2), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7298943/42887921 від 06.09.2022 року про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921) в реєстрації податкової накладної № 1 від 08.08.2022 року на загальну суму 720000,00грн., сума ПДВ 120000,00грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005493) зареєструвати подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921) податкову накладну №1 від 08.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання її на реєстрацію.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, зазначається, що ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» за результатами здійснення реальних господарських операцій з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» щодо надання останньому послуг з демонтажу існуючої будівлі з вивезенням будівельного сміття та утилізацією на загальну сумі 720000,00грн., у тому числі ПДВ - 120000,00грн. було складено та направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №1 від 08.08.2022 року в електронній формі, проте, в подальшому, позивачем отримано квитанцію №1 щодо вищезазначеної податкової накладної, в якій було зазначено, що документ прийнято, проте, відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 08.08.2022р. №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у зв`язку із чим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивач скористався своїм правом на надання пояснень та їх документального підтвердження із залученням документів, підтверджуючих господарські операції та підстави складання вищевказаної податкової накладної, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН. Однак, оскаржуваним рішенням Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7298943/42887921 від 06.09.2022 року відмовлено у реєстрації податкової накладної позивача в ЄРПН, з причин: «не надання платником податку копій документів. Додаткова інформація: відсутні копії технічних паспортів на авто та інше». Не погодившись з означеним рішенням, позивач подав на нього скаргу із залученням відповідних документів, проте, за результатами її розгляду Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних своїм рішенням від 23.09.2022о. №46990/42887921/2 залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня - без змін. Водночас, позивач наголошує, що оскаржуване рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є необґрунтованим і протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не містить жодних посилань на документи, які не були надані позивачем, або надані із порушенням законодавства з зазначенням нормативно-правового обґрунтування таких порушень, що є порушенням приписів Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок №1165). Крім того, позивач зауважує, що надані позивачем документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкову накладну №1 від 08.08.2022 року, а також, відповідачами не встановлено обставин, які б свідчили про юридичну дефектність поданих документів. Таким чином, на думку позивача, ним було надано всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій, за результатами яких складено вищезазначену податкову накладну, які безпідставно не взяті контролюючим органом до уваги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 року вказана позовна заява ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» залишена без руху та позивачеві надано строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду оригіналу документа про доплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 211,00грн.

На виконання вимог ухвали суду від 14.11.2022 року, позивачем 29.11.2022 року усунуто означені недоліки позовної заяв.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2023р. вказана позовна заява ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/17745/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 05.01.2023 року, а також встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

09.12.2022 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП», в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7298943/42887921 від 06.09.2022 року на законних підставах та обґрунтовано відмовлено ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» в реєстрації податкової накладної № 1 від 08.08.2022 року, виписаної на адресу контрагента-покупця ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг», щодо надання послуги - демонтаж існуючої будівлі з вивезенням будівельного сміття та утилізацією на загальну суму 720000,00грн., сума ПДВ 120000,00грн., в ЄРПН, оскільки згідно з договорами оренди від 01.02.2022 №1/2022 та від 04.01.2022 №1/01-2022 позивачем техніка орендується у ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ), при цьому, у звіті за формою №20-ОПП зареєстровано тільки самоскид ТАТRА, а інша техніка, яка здається в оренду, відсутня, водночас, ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» до документів для розблокування податкової накладної від 08.08.2022 №1 не надано технічні паспорти на авто, які здійснювали вивезення будівельного сміття. Скарга ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» на вищевказане рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7298943/42887921 від 06.09.2022 року рішенням Комісії центрального рівня №46990/42887921/2 від 23.09.2022 залишена без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022 в ЄРПН - без змін. Також відповідачем-2 зауважено, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України Постановою від 11.12.2019 №1165 затвердив Порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів, а також передбачає автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, як сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3) (п.5 Порядку №1165). У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних реєстрація здійснюється відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019р. №520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за №1245/34216 (далі - Порядок №520) шляхом подання копій документів та письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Так, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами. При цьому, відповідач-2 зазначає, що адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок №1246), і її можливо зареєструвати у ЄРПН, при цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд, у разі ухвалення рішення про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Також 09.12.2022 року до суду надійшов відзив Державної податкової служби України на позовну заяву ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП», в якому відповідач-1 заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що адміністративний суд у справах щодо оскарження рішення дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим КАС України критеріям, не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку №1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН, при цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд, у разі ухвалення рішення про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921) зареєстровано Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як юридична особа та з 01.05.2019 року є платником податку на додану вартість. Видами діяльності за КВЕД є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 42.99 Будівництво інших споруд, н.в.і.у.; 43.11 Знесення будівель і споруд; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 42.11 Будівництво доріг і автострад; 42.12 Будівництво залізниць і метрополітену; 42.13 Будівництво мостів і тунелів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів; 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування; 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 25.29 Виробництво інших металевих баків, резервуарів і контейнерів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 28.12 Виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування; 28.22 Виробництво підіймального та вантажно-розвантажувального устаткування; 33.11 Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; 33.19 Ремонт і технічне обслуговування інших машин і устаткування; 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування; 42.21 Будівництво трубопроводів; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 71.11 Діяльність у сфері архітектури; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Як свідчать матеріали справи, 22.07.2022 року між ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Замовник) та ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» (Підрядник) було укладено Договір №723 (далі - Договір) на капітальну закупівлю, згідно з п.1.1 якого Підрядник зобов`язується виконати свої зобов`язання, що вказані у п. 1.2 даного Договору у встановлений в цьому Договорі строк (строки) на об`єкті:«Аглодоменний департамент, АЦ №3. Склад сипких матеріалів. Тимчасовий комплекс для аварійного забезпечення виробництва на території ПАТ «АМКР» (далі - Об`єкт) у повному обсязі основних та супутніх зобов`язань згідно Технічного завдання (Додаток 4 до цього Договору) та Технічної пропозиції Підрядника (Додаток 12 до нього Договору) та інших визначених ним Договором умов, а Замовник зобов`язується прийняти та сплатити та них визначену в Договорі плату.

Відповідно до п.1.2 за умовами нього Договору Підрядник зобов`язується виконати наступне: виконання передпроектних робіт (розробка основних проектних рішень); виконання загальних та деталізованих проектних-вишукувальних робіт та робіт з планування за вимогою Замовника; здійснення авторського нагляду; поставка матеріалів та/або Устаткування: виконання монтажних робіт; виконання шеф-монтажних робіт - НЕ ДІЄ; виконання будівельних робіт: виконання пусконалагоджувальних робіт, включаючи індивідуальні тести, комбіновані тести та усунення дефектів за переліком; розробка програмного забезпечення - НЕ ДІЄ; постачання програмного забезпечення - НЕ ДІЄ; передача Замовнику майнових прав інтелектуальної власності; отримання необхідних Замовнику дозвільних документів з метою виконання умов даного Договору; ведення об`єкта в експлуатацію; надання консалтингових послуг (включаючи, але не обмежуючись, навчання персоналу Замовника роботі на Об`єкті) - НЕ ДІЄ.

Згідно з Додатком №14 до Договору №723 від 22.07.2022 року Акт виконання (завершення) етапу №1 від 08.08.2022 року, Підрядник виконав такі роботи: Демонтаж існуючої будівлі з вивезенням будівельного сміття та утилізацією, вартість яких становить: без ПДВ - 600000,00грн., ПДВ складає - 120000,00грн, загальна вартість - 720000,00грн.

За правилом першої події відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складено та направлено на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних податкову накладну № 1 від 08.08.2022 року на загальну суму 720000,00грн., в тому числі ПДВ - 120000,00грн.

Про отримання контролюючим органом вищевказаної податкової накладної свідчить квитанція від 31.08.2022р.

Згідно з інформацією, зазначеною у квитанції від 31.08.2022р.: «Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 08.08.2022 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, у зв`язку із чим запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» =39.3203%, «Р»=0.»

З метою надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію вищевказаної податкової накладної в ЄРПН, ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» направлено на адресу контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН/РК, реєстрація яких зупинено №1 від 02.09.2022 року з додаванням документів, що підтверджують реальність господарських операцій з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та підстави складання податкової накладної №1 від 08.08.2022 року, що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення про реєстрацію цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних за конкретним критерієм, підтверджуючих господарську операцію та підстави їх складання.

Проте, спірним рішенням Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №7298943/42887921 від 06.09.2022 року відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022 року, складеної ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП», через: «не надання платником податку копій документів. Додаткова інформація: відсутні копії технічних паспортів на авто та інше».

При цьому, з оспорюваного рішення №7298943/42887921 від 06.09.2022 року, копію якого долучено до матеріалів справи, слідує, що контролюючим органом при його прийнятті з посиланням на ненадання платником податку копій документів, не обрано та не підкреслено жодного з перелічених за формою рішення документа, в даному випадку останній обмежився лише проставлянням відмітки «х» навпроти всього вищевказаного переліку, не вказавши яких саме конкретно документів не було надано платником податку у цьому конкретному випадку із переліку, що міститься у рішенні, а у графі «Додаткова інформація» вказав, що платником податку не надано копії технічних паспортів на авто та інше.

В подальшому, ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП», не погодившись з означеним рішенням, подало на нього скаргу від 12.09.2022р. в порядку приписів п.56.23 ст.56 ПК України, п.13 Прядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну України від 12.12.2019 №520, Постанови КМУ №1165 від 11.12.2019р., проте, за результатами її розгляду рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 23.09.2022р. №46990/42887921/2 ця скарга залишена без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/рахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погодившись із прийнятим відповідачем-2 рішенням про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку №1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11 грудня 2019 року (далі - Порядок №1165) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За приписами п. п. 7, 8, 9 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому, Додатком 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, якими, зокрема, згідно з п.1 цих Критеріїв є: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Системний аналіз наведених вище норм свідчить, що метою здійснення контролюючим органом моніторингу податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах Державної податкової служби є виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням Податкового кодексу та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 встановлено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище, пункт 1 додатку 3 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Таким чином, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає здійснена операція, чого вимагає п.11 Порядку №1165.

Зі змісту квитанції від 31.08.2022р. слідує, що контролюючим органом зроблено висновок про відповідність податкової накладної, поданої позивачем на реєстрацію в ЄРПН, п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 43.11, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу того постачання.

Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010,Секція F. Абетковий покажчик до секції F, код послуги 43.11 - «Знесення будівель і споруд».

У поданій на реєстрацію податковій накладній №1 від 08.08.2022 року зазначено про надання позивачем послуги «демонтаж існуючої будівлі з вивезенням будівельного сміття та утилізацією», що відповідає послузі згідно із ДКПП - 43.11 - «Знесення будівель і споруд», і саме цей код ДКПП щодо наданої послуги вказано в податковій накладній №1 від 08.08.2022р.

Поряд з цим, як зазначалося вище, видами економічної діяльності ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП», зокрема, є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний), а також 43.11 Знесення будівель і споруд.

Таким чином, позивачем у даному випадку надавалися послуги передбачені видами його діяльності.

Як слідує з п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій цей критерій ризиковості стосується тих випадків, зокрема, коли саме товар/послуга, зазначений/зазначена в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), відсутні у таблиці даних платника податку на додану вартість як товар/послуга, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також норми п.11 Порядку №1165, якими чітко передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються, зокрема, критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку чи здійснена операція, чого у даному випадку зроблено не було.

Також суд зауважує, що контролюючим органом у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація цієї податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

У зв`язку з цим, позивач надав контролюючому органу саме ті документи, які вважав достатніми для підтвердження реальності господарської операції за вказаною податковою накладною, а відтак, достатніми для її реєстрації в ЄРПН.

При цьому доцільне звернути увагу також на таке.

У пункті 70 рішення від 20 жовтня 2011 року "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Крім того, ЄСПЛ звертає увагу на те, що на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019р. у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18.

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості, а містить в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18.

Відтак, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Незважаючи на те, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не є предметом розгляду в рамках даного спору, суд вважає за необхідне відзначити, що таке рішення податкового органу не містить в собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків.

При цьому, недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).

Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", ";Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

В даному ж випадку, судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу відповідні пояснення про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН, реєстрація якої зупинена, а також надано пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом, за наслідками якої складено спірну податкову накладну.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Крім того, при прийнятті рішення у даній справі, судом також враховано висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, в якій зазначено: "Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу".

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом зупинення реєстрації податкової накладної.

Натомість, у даному випадку, контролюючий орган в рамках здійснення моніторингу відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків фактично вдався до перевірки дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності, і навіть не лише щодо господарських операцій з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», на підставі яких складалася спірна податкова накладна, а й щодо інших господарських операцій позивача з іншим контрагентом-постачальником (орендодавцем ФОП ОСОБА_1 , у якого орендувалася техніка, автомобілі, що використовувалися у господарських операціях з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»), хоча питання реєстрації податкових накладних по взаємовідносинам позивача з таким контрагентом-постачальником не поставало взагалі, однак, контролюючий орган вважав за необхідне надання позивачем документів щодо орендованих авто, зокрема, технічних паспортів на ці авто, в той час, як за спірною податковою накладною мали місце господарські відносини щодо надання позивачем послуг з демонтажу існуючої будівлі з вивезенням будівельного сміття та утилізацією, отже, відповідач-2 намагався таким чином перевірити реальність господарських операцій позивача, що, без проведення відповідної податкової перевірки, за наявності на те законних підстав, є неприпустимим.

Бо, як зазначалося вище, здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Крім того, суд зазначає, що затверджена Порядком №520 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав не надання платником податку копій документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа або групу документів, що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №7298943/42887921 від 06.09.2022 року містить лише абстрактне твердження про не надання позивачем документів, без конкретизації (обрання та підкреслення) конкретного переліку документів, яких, з урахування особливостей, характеру та обсягу господарської операції, за наслідками якої складено спірну податкову накладну, на думку Комісії, не вистачає (в даному випадку відповідач-2 обмежився лише проставлянням відмітки "х" навпроти загальної підстави «ненадання платником податку копій документів», не зазначивши конкретні первинні документи, які стосуються безпосередньо господарської операції, на підставі якої складено спірну податкову накладну, та які, на думку, контролюючого органу слід надати для її підтвердження; при цьому, зазначені відповідачем у додатковій інформації документи, як такі, що слід подати позивачу (технічні паспорти на авто та ін.), фактично не дає змоги зрозуміти яких саме документів на автомобільний транспорт не вистачає відповідачу-2 та яким чином це стосується безпосередньо наданих позивачем послуг, за наслідками яких складено податкову накладну №1 від 08.08.2022р.

Зміст оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, розглядаючи подані позивачем документи, не з`ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначила документів, які є достатніми для підтвердження реальності цих господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу.

Отже, в даному випадку суд зазначає, що використання податковим органом загальних висновків призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень "суб`єктивізує" акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Оскільки відповідач у спірному рішенні зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, він прийняв невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення. Прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Також наведене свідчить, про порушення контролюючим органом форми заповнення рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Разом з цим, суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Оскільки Комісія ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, у спірному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної зазначила лише загальні, неконкретизовані та неоднозначні причини відмови у реєстрації цієї податкової накладної, суд дійшов висновку, що Комісія прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийнято негативне для платника податків рішення.

У той же час, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які у силу частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Отже, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між ним та його контрагентом, достатність яких для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачами, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022р.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №7298943/42887921 від 06.09.2022 року, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022 року, прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття, непропорційно, тобто без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія), а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача-1 зареєструвати податкову накладну, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм їх подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на ДПС України.

Згідно з п.п.201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, згідно з нормами п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29 грудня 2010 року, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданій на реєстрацію в ЄРПН податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію цієї податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява №28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття Комісією ГУ ДПС в Дніпропетровській області рішення про відмову в реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну, подану позивачем.

Крім того, суд зазначає, що зобов`язання ДПС України вчинити дії по реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем вже було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. В свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення згідно з приписами КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, в даному випадку, задоволення позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За наведених обставин, позовні вимоги ТОВ «ІНТЕРБУД ГРУП» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у загальному розмірі 2481,00грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921, юридична адреса: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 139 ж) до Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, №7298943/42887921 від 06.09.2022 року, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921, юридична адреса: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 139 ж) в реєстрації податкової накладної №1 від 08.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) зареєструвати податкову накладну №1 від 08.08.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921, юридична адреса: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 139 ж), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658, юридична адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921, юридична адреса: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 139 ж) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1240,50грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок).

Стягнути з Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, юридична адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРБУД ГРУП» (код ЄДРПОУ 42887921, юридична адреса: 50002, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Кобилянського, буд. 139 ж) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1240,50грн. (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 03.02.2023 року.

Суддя: О.М. Турова

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення03.02.2023
Оприлюднено06.02.2023
Номер документу108779470
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних

Судовий реєстр по справі —160/17745/22

Ухвала від 16.08.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Васильєва І.А.

Ухвала від 07.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 19.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 19.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Малиш Н.І.

Ухвала від 30.03.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 14.03.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Ухвала від 23.02.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Юрко І.В.

Рішення від 03.02.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 05.12.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 14.11.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні