Рішення

від 01.02.2023 по справі 147/1363/21

ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 147/1363/21

Провадження № 2/147/115/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2023 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Борейко О. Г. ,

із секретарем Подолян Т. І.,

за участю:

представника позивача - адвоката Богачук І. Ю.,

представника відповідача - адвоката Яворського С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в режимі відеоконференції з Вінницьким міським судом Вінницької області та Тростянецьким районним судом Вінницької області, в залі суду в смт Тростянець Гайсинського району Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2021 року представник позивачки ОСОБА_4 - адвокат Красіловcький Вадим Олександрович звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після померлої ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на:

- частку земельної ділянки площею 2,9093 га, кадастровий номер 0524184800:01:005:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована Вінницька область, Тростянецький район, Савинецька сільська рада;

- частку земельної ділянки площею 2,9093 га, кадастровий номер 0524184800:01:005:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована Вінницька область, Тростянецький район, Савинецька сільська рада;

- частку земельної ділянки площею 1,6748 га, кадастровий номер 0524184800:01:005:0236, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована Вінницька область, Тростянецький район, Савинецька сільська рада;

- частку земельної ділянки площею 1,4754 га, кадастровий номер 0524184800:01:005:0237, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована Вінницька область, Тростянецький район, Савинецька сільська рада.

Також позивач просить стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона (дочка) та відповідач (чоловік) є спадкоємцями за законом першої черги після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та якій належали вказані спадкові земельні ділянки, однак вона позбавлена можливості в нотаріальному порядку встановити за собою право власності на вищевказане нерухоме майно, оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документу на вказані земельні ділянки, що стало підставою звернення із цим позовом до суду.

Відзив на позовну заяву відповідачем у встановлений судом термін, не подано.

Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 20.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 14.02.2022. Разом з тим, задоволено клопотання позивача та витребувано копії спадкових справ після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 .

Ухвалою суду від 12.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.06.2022.

Розгляд справи, з різних причин, неодноразово відкладався та призначено на 01.02.2023.

В судовому засідання представник позивача - адвокат Богачук І. Ю. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити з підстав наведених в позовній заяві, наголосила на тому, що позивач заявляє вимогу щодо визнання права власності на 1/2 частки спадкового майна, тобто на іншу частину 1/2, належну ОСОБА_6 , який помер, не претендує, а тому на її думку суб`єктний склад учасників вказано правильно і є всі підстави для судового захисту спадкових прав позивача на спадкове майно.

Представник відповідача - адвокат Яворський С. С. заперечував проти задоволення позову, посилався на те, що до участі у справі не залучені малолітні діти ОСОБА_6 , який вступив в спадщину після смерті ОСОБА_5 , однак не встиг її оформити у зв`язку зі смертю, а тому рішення у цій справі може вплинути на права та інтереси малолітніх осіб. Додатково зазначив, що ОСОБА_1 не проживає за місцем своєї реєстрації і не прийняла в 6-ти місячний строк спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , а тому нею неправильно вибраний спосіб захисту.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з тим, 18.04.2022 від ОСОБА_3 надійшла заява про проведення підготовчого засідання за його відсутності, також третя особа зазначила, що позовні вимоги визнає в повному обсязі (вх. №1666/22 від 18.04.2022) (а.с. 136-138). 17.06.2022 на адресу суду надійшла заява третьої особи ОСОБА_3 про розгляд справи за його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (вх. №2749/22 від 17.06.2022).

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ст.ст. 12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , про що 15.03.2018 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 та зроблено відповідний актовий запис №649 (Т. 1, а.с. 6).

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_4 (донька), ОСОБА_3 (син), ОСОБА_6 (син), ОСОБА_2 (чоловік).

Чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_2 відмовився від своєї частки у спадковому майні на користь їхнього спільного сина - ОСОБА_6 .

Син ОСОБА_5 - ОСОБА_3 відмовився від своєї частки у спадковому майні на користь своєї сестри і доньки ОСОБА_5 - ОСОБА_4 .

Свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_2 від 27.05.1997 підтверджується те, що ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (Т. 1, а.с.7).

До складу спадкового майна, що належало померлій ОСОБА_5 , відноситься:

- земельна ділянка площею 2,9093 га в межах, згідно з планом, розташована на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області кадастровий номер якої - 0524184800:01:005:0003 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т. 1, а.с. 9-11,21);

- земельна ділянка площею 2,9093 га, згідно з планом, розташована на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області кадастровий номер якої - 0524184800:01:005:0002, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т.1, а.с. 12, 20);

- земельна ділянка площею 1,6748 га, розташована на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області кадастровий номер якої 0524184800:01:005:0236, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т. 1, а.с. 13-15);

- земельна ділянка площею 1,4754 га, розташована на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області кадастровий номер якої 0524184800:01:005:0237, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (Т. 1, а.с. 17-18).

Відповідно до положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, тощо.

З копії спадкової справи №26/2018 встановлено, що позивач - ОСОБА_1 та ОСОБА_6 звернулися до приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В. Б. із заявами про прийняття спадщини за законом. Після вивчення поданих матеріалів нотаріус виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №246/02-31 від 25.03.2021 (Т. 1, а.с. 16). Причиною для цього слугувала відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Згідно з п. 4.14, п. 4.15, п. 4.20 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом МЮУ 22.02.2012 р. №296/5 видача свідоцтва про право на спадщину на майно проводиться нотаріусом після встановлення кола спадкоємців, подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та відповідності наданих документів вимогам чинного законодавства.

Позивачка зверталася до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 і як стверджує позивачка до ОСОБА_6 про надання оригіналів правовстановлюючих документів на зазначені вище земельні ділянки, однак відповіді не отримала (Т. 1, а.с.28-29).

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданого 20.04.2021 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), який був одним із спадкоємців після смерті ОСОБА_5 (Т. 1, а.с. 22).

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

В свою чергу, відповідно до п. ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини.

В силу п. 11 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника.

Виходячи із змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

У довідці приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Лукашенка В. Б. від 19.09.2018 №733/02-14 зазначено, та згідно з матеріалами спадкової справи № 26/2018 року, згідно поданих заяв та по факту проживання на спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 спадкоємцями є її син ОСОБА_6 , та дочка ОСОБА_1 . Факт прийняття спадщини вказаними спадкоємцями підтверджується відповідними заявами, які містяться в матеріалах спадкової справи.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Згідно зі статтею 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадщину почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняттям ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (частина перша статті 1267 ЦК України).

Тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6 ЦК України дозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як одержання права на спадкування наступною чергою (частина друга статті 1258 ЦК України) та зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом.

Одержання права на спадкування наступною чергою стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини.

На зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом в межах певної черги, впливають так юридичні факти як: зміна черговості на підставі договору або рішення суду (стаття 1259 ЦК України); застосування правил про право представлення (стаття 1266 ЦК України); відмова спадкоємця від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за законом (частина друга статті 1274 ЦК України); спадкова трансмісія (стаття 1276 ЦК України); збереження правового зв`язку при усиновленні (частина третя статті 1260 ЦК України). Зміна суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом, стосується першої-п`ятої черги.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦК України).

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Звернувшись до суду із даним позовом 31 грудня 2021 року, ОСОБА_1 належним відповідачем визначила ОСОБА_2 , третьою особою визначено ОСОБА_3 .

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 березня 2021 року в справі № 226/817/19 (провадження № 61-6327св20) вказано, що "пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі № 759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: "у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування".

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року по справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Варто зазначити, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі №761/30025/16-ц, у постанові Верховного Суду у справі №352/382/18 від 30 квітня 2020 року.

У цій справі предметом спору є визнання за позивачем в порядку спадкування за законом права власності на земельних ділянок, які належали матері позивача, разом з тим, право на спадкування після смерті баби в порядку статті 1276 ЦК України мають неповнолітні діти ОСОБА_6 : ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (Т. 1, а.с.63-64) та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (Т. 1, а.с. 65-66).

За змістом статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Як зазначалось вище, ОСОБА_6 (один із спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_5 ) помер.

Зі спадкової справи №280/2021, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 встановлено, що спадкоємцями за законом після його смерті є: батько ОСОБА_2 (заява №749 від 17.05.2021, Т. 1 , а.с. 57), син ОСОБА_9 (заява 1786 від 08.09.2021), син ОСОБА_10 (заява №1942 від 30.09.2021) та сестра ОСОБА_1 (заява №19890 від 06.10.2021).

За правилом статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті як такі, що не пов`язані з його особою нерозривно. Тому у зв`язку зі смертю спадкоємця за законом до складу спадщини увійшли його права та обов`язки на частку спадкового майна спадкодавця ОСОБА_5 , адже вони не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 4 ст. 1269 ЦК України заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

Судом встановлено, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , які прийняли спадщину, окрім відповідача (батька) і позивача (сестри) є його сини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , отже, вони є спадкоємцями належної ОСОБА_6 частки спадщини після смерті ОСОБА_5 .

В поданій до суду 22 липня 2022 року заяві представник ОСОБА_2 - адвокат Яворський С. С. зазначив, що позивач ОСОБА_1 , надаючи інформацію про смерть свого брата - ОСОБА_6 , безпідставно не визначила відповідачами його спадкоємців - синів ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Із змісту доданих до матеріалів справи свідоцтв про народження, серії НОМЕР_4 виданого відділом РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області 06.11.2007 (Т.1, а.с. 64) та серії НОМЕР_5 виданого відділом РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області 03.07.2014 (Т.1, а.с. 66), видно, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є синами брата позивача ОСОБА_6 .

Як зазначено вище, після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Першою вінницькою державною нотаріальною конторою було заведено справу, де спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 є батько ОСОБА_2 (заява №749 від 17.05.2021, Т. 1 , а.с. 57), син ОСОБА_9 (заява 1786 від 08.09.2021) та син ОСОБА_10 (заява №1942 від 30.09.2021).

21.06.2018 ОСОБА_6 подав приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Лукашенку В. Б. заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_5 (Т. 1 а.с. 78), однак помер після відкриття спадщини ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) і не встиг її оформити.

Варто зазначити, що прийняття спадщини може відбуватися двома шляхами. Умовно їх можна розділити на активний та пасивний.

Активний шлях прийняття спадщини - це подання відповідної заяви нотаріусу за місцем відкриття спадщини у шестимісячний строк після її відкриття, тобто вчинення певної дії, що передбачена ст. 1270 ЦК України.

Якщо подана заява і вона не відкликана протягом шестимісячного строку, то питання встиг чи не встиг спадкоємець прийняти спадщину не виникає.

Така дія спадкоємця породжує для нього цивільні права та обов`язки (ст. 11 ЦК України).

Оскільки ОСОБА_6 скористався активним шляхом прийняття спадщини, подав відповідну заяву нотаріусу у шестимісячний строк після її відкриття, то така дія породила для нього певні права та обов`язки.

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 не залучені до участі в справі як спадкоємці ОСОБА_6 , який помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на часток спірного нерухомого майна (земельних ділянок, які належали ОСОБА_5 ) в порядку спадкування після ОСОБА_5 варто відмовити, з тих підстав, що до участі у справі в якості співвідповідачів не було залучено ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Вирішення позову спадкоємця ОСОБА_1 про визнання права власності на частки спадкового майна, яке належало ОСОБА_5 , по суті, без залучення до розгляду позову усіх спадкоємців померлого ОСОБА_6 , може призвести до порушення прав інших спадкоємців, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Враховуючи усталену практику Верховного Суду у спірних відносинах, стосовно того, що пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові, а також те, що позивачем не залучено до розгляду справи малолітніх спадкоємців ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , в той час, як вирішення цієї справи безпосередньо стосується прав, законних інтересів та обов`язків цих осіб, суд вважає, що в задоволенні позову варто відмовити саме із зазначеної підстави, а тому суд не надає оцінки доводам представника відповідача щодо обрання позивачем способу захисту порушених прав, протилежне не відповідатиме вимогам закону.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду висвітленою в постанові від 01 червня 2022 року у справі №640/748/19 (провадження № 61-752св21).

Стосовно доводів представника відповідача про порушення положень щодо виключної підсудності (ч. 1 ст. 30 ЦПК України), оскільки позивачем раніше вже визначене місцезнаходження основної частини спадкового майна (об`єкта, вартість якого є найвищою) і позов був поданий до Вінницького міського суду Вінницької області, суд вважає їх безпідставними з огляду на таке.

Приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України унормовано, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Як вбачається з позовної заяви позовні вимоги стосуються нерухомого майна, а саме земельних ділянок, які розташовані на території Савинецької сільської ради Тростянецького району Вінницької області. Таким чином позовні вимоги у цій справі стосуються нерухомого майна з місцезнаходженням на території ОСОБА_11 ) району і підсудні Тростянецькому районному суду Вінницької області. Разом з тим, позивачем не пред`явлено одночасно позовних вимог, які стосуються нерухомого майна, а саме квартири у житловому будинку АДРЕСА_1 , яке було предметом розгляду Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/8111/20.

Не знайшли свого підтвердження і доводи представника відповідача про те, що позивач ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса не зверталась. У матеріалах спадкової справи №26/2018, копія якої надана на вимогу суду, наявна заява ОСОБА_1 , яка зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ а №103 25.03.2021 (Т.1, ас. 83).

Суд зауважує, що відмова в позові із вказаної підстави не перешкоджає ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом на загальних підставах із визначенням належного складу учасників справи.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.328, 1216, 1218, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272, 1296 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-214, 215 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: ОСОБА_3 , про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП - НОМЕР_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП - НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 06 лютого 2023 року.

Суддя О. Г. Борейко