Рішення

від 06.02.2023 по справі 333/5130/22

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Єдиний унікальний номер справи 333/5130/22

Номер провадження 2/333/703/23

РІШЕННЯ

іменем України

06 лютого 2023 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Іщенко А.О., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Сергіївської сільської ради в особі Служби у справах дітей Сергіївської сільської ради Гадяцької міської ради (вул. Центральна, буд. 15, с. Сергіївка, Миргородський район, Полтавська область, 37332), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування (вул. Чумаченка, буд. 32, м. Запоріжжя,69104) про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду мотивуючи тим, що з 12 березня 2016 року, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, зарееєстрованому Комунарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, про що у книзі реєстрації шлюбів був зроблений актовий запис № 100. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28 вересня 2017 року рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області шлюб між нами було розірвано та стягнуто з відповідача аліменти в розмірі 1/6 частини всіх видів доходу на її користь на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 . З відповідачем проживають окремо, дитина проживає з позивачем. Спорів стосовно міста проживання дитини не було, відповідач не заперечував, що дитина буде проживати з позивачем. Весь цей час відповідач життям сина не цікавився, не телефонував, не виявляв бажання спілкуватись з дитиною та приймати участь у його вихованні. На сьогоднішній день дитині вже шість років, у нього немає до нього ніяких почуттів, оскільки за всі ці роки бачились всього два - три рази. Також в спілкуванні з ОСОБА_1 ніколи про нього не питає та не цікавиться. Дитині забезпечені гідні умови проживання та гармонійна атмосфера оточення. Між позивачем та дитиною склалися усталені доброзичливі стосунки, які сприяють належному вихованню дитини, її повноцінному світосприйманню життя та оточуючих людей. Дитина відвідує ЗДО «Ромашка» Сергіївської сільської ради, ОСОБА_2 у вихованні сина участі не приймає, батьківські збори не відвідує. В період з 2017 року і дотеперішній час відповідач став проживати окремо від сина та дружини, займався виключно своїм життям. Взагалі перестав цікавитися своїм сином. Матеріальної допомоги на утримання малолітнього сина не надавав. На засіданні опікунської ради при виконавчому комітеті Сергіївської сільської ради від 22 серпня 2022 року відбувся всебічний та повний розгляд зібраних матеріалів стосовно доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні до його малолітнього сина ОСОБА_3 . Встановлено батько дитини, ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться життям свого сина, не надає коштів на його утримання, з ним не спілкується. Враховуючи інтереси дитини комісія зробила Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 у відношенні неповнолітнього сина ОСОБА_3 . Враховуючи дані обставини, позивач просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 ..

В підготовче судове засідання позивач не з`явився, однак представник позивача письмовою заявою прохав суд слухати справу без їх участі, позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач в підготовче судове засідання не з`явився, однак письмовою заявою просила суд слухати справу без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представник третьої особи - Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради у підготовче судове засідання також не з`явився, проте письмовою заявою просив суд слухати справу без їх участі та вирішити справу на розсуд суду.

Представник третьої особи - Виконавчий комітет Сергіївської сільської ради в особі Служби у справах дітей Сергіївської сільської ради Гадяцької міської ради у підготовче судове засідання не з`явилась, проте письмовою заявою просила суд слухати справу без їх участі, проти задоволення позову не заперечила.

Представник третьої особи - Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування у підготовче судове засідання не з`явилась, проте письмовою заявою просила суд слухати справу без їх участі, проти задоволення позову не заперечила.

Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 03 листопада 2022 року вирішено розглядати справу у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження та надано відповідачу строк для подання відзиву терміном 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

На виконання вимог ст.178 ЦПК України відповідач у встановлений судом строк відзиву не надав.

Враховуючи те, що позивач позовні вимоги підтримує, а відповідач їх визнає повністю, суд приходить до висновку про можливість ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, за наявними матеріалами, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши документи справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 04 серпня 2016 року, виданого Гадяцьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 148. /а.с. 6/

Відповідно до рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2017 року, справа № 526/1863/17, шлюб, зареєстрований 12 березня 2016 року у Комунарському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , актовий запис № 100 - розірвано. Неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю ОСОБА_5 . Після розірвання шлюбу відновлено ОСОБА_5 дошлюбне прізвище ОСОБА_6 .

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти, в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.09.2017 року до досягнення дитиною повноліття. /а.с.7-8/

Рішення набрало законної сили 10 жовтня 2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з розрахунку заборгованості № 18317/5 від 11 липня 2022 року Запорізького відділу державної виконавчої служби у Запорізькому районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), станом на 30 червня 2022 року ОСОБА_2 має заборгованість по виконавчому документу № 526/1863/17 у розмірі 27 526 гривень 46 копійок. /а.с.10/

ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується довідкою про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб № 245 від 22 серпня 2022 року. /а.с.11/

ОСОБА_1 проживає у газифікованому будинку, в наявності водопостачання та водовідведення (власник ОСОБА_7 ), розлучена, працює, основний дохід - заробітна плата. Гр.. ОСОБА_1 забезпечена речами повсякденного вжитку (меблі, посуд, одяг). Матеріально-побутові умови проживання задовільні, що підтверджується актом №12 обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 22 серпня 2022 року./а.с.12/

Актом обстеження умов проживання встановлено, що за адресою: АДРЕСА_3 умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні умови добрі. В кімнатах чисто, світло, затишно. Для дитини передбачене спальне місце, шафа для одягу та письмовий стіл для навчання. Стосунки доброзичливі, психологічний мікроклімат сприятливий для виховання та розвитку дитини./а.с.13/

Відповідно до довідки № 01-24 від 01 липня 2022 року, виданої завідуючою ЗДО «Ромашка» Сергіївської сільської ради ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , матері ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , вихованцю ДНЗ «Ромашка» Сергіївської сільської ради, про те, що його батько, ОСОБА_2 у вихованні сина участі не приймає, контакту з ДНЗ «Ромашка» Сергіївської сільської ради не підтримує, з вихователями та адміністрацією ДНЗ не спілкується, батьківські збори не відвідує з 23.05.2018 pоку по даний по час. Сина до ДНЗ «Ромашка» Сергіївської сільської ради приводить i забирає мати, на виклики до закладу приходить тільки мати, участь у заходах закладу бере тільки мати. /а.с.14/

Невжиття заходів щодо спілкування з дитиною, турботи про неї, розцінюється як свідоме нехтування відповідачем своїми обов`язками, сукупність зібраних у справі доказів свідчить про те, що відповідач не має прагнення спілкуватися з дитиною, сприяти засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не проявляє інтересу до його внутрішнього світу, що суперечить положенням ст.18 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), з яких випливає, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, найвищі інтереси є предметом їх основного піклування.

Тому згідно висновку Виконавчого комітету Сергіївської селищної ради Полтавської області, було прийняте рішення №86 від 22 серпня 2022 року, про доцільність позбавлення батьківських прав громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с. 19/

Відповідно до висновку № 23117/01-37/19.04 від 29 грудня 2022 року, районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно його малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином викладені у позовній заяві обставини знайшли своє підтвердження іншими матеріалами справи.

Частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до п. п. 2, 3 ст. 150 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною певної середньої освіти.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст. 165 СК України правом на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до положень статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: 1) втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов`язків щодо її виховання; 2) перестає бути законним представником дитини; 3) втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім`ям з дітьми; 4) не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; 5) не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов`язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); 6) втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною. Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Однак, при розгляді справи суд не вирішує питання стосовно стягнення аліментів, оскільки вже розглянуто дане питання.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд бере до уваги надані позивачем докази щодо ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків протягом тривалого строку.

Верховний Суд у постанові від 15.05.2019 (справа №490/10338/15-ц) вказав, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

За змістом положень частин 7, 8 статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав» зазначено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини. Позбавлення батьківських прав можливе виключно на підставі рішення суду.

При цьому, суд вважає за необхідне пояснити відповідачці, що згідно ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини. При вирішенні справи про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з батьків, інших осіб, з ким проживає дитина.

Поновлення батьківських прав і повернення дитини батькам допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову батьків про поновлення в батьківських правах.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що у судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та матеріальному утриманню сина, не цікавиться долею дитини, не піклується про його здоров`я та розвиток, участі у вихованні не приймає, не проявляє до сина батьківської турботи, не надає матеріальної допомоги, крім того склав заяву про те, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, тому суд дійшов висновку про задоволення позову, що відповідає найвищим інтересам дитини.

Вказані правовідносини регулюються ст.ст. 150,155,157,164,165,166,167,169 СК України та ст.8,12 Закону України «Про охорону дитинства».

Керуючись ст.ст. 141,263,264,265,268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Сергіївської сільської ради в особі Служби у справах дітей Сергіївської сільської ради Гадяцької міської ради (вул. Центральна, буд. 15, с. Сергіївка, Миргородський район, Полтавська область, 37332), Районна адміністрація Запорізької міської ради по Комунарському району як орган опіки та піклування (вул. Чумаченка, буд. 32, м. Запоріжжя,69104) про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після відмови у відкритті апеляційного провадження, повернення апеляційної скарги, залишення її без розгляду, ухвалення іншого рішення, яким закінчується апеляційне провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 06 лютого 2023 року.

Суддя Комунарського районного суду

міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов