Рішення

від 24.01.2023 по справі 906/886/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/886/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

секретар судового засідання: Русецька Ю.О.

за участю представника відповідача: Вірьовкін О.І. - ордер серія АМ №1036145 від 08.11.2022.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ВУД 2021"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелберг Україна"

про стягнення 27 576,00 грн

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ВУД 2021" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелберг Україна" 27576,00 грн. збитків.

Ухвалою від 24.11.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 24.11.2022.

09.11.2022р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.33-39).

У судовому засіданні від 24.11.2022 судом оголошено перерву до 30.11.2022.

30.11.2022р. від позивача надійшла відповідь на відзив (а.с.58-64).

В судовому засіданні 30.11.2022р. оголошено перерву до 14:30 год. 27.12.2022р.

12.12.2022р. від позивача надійшла заява про долучення доказів, зокрема, відповіді ГУ ДПС у Житомирській області №13829/6/06-30-04-03-19 від 05.12.2022р. (а.с.68-75).

26.12.2022р. від позивача надійшли пояснення (а.с.76-81).

Судове засідання, призначене на 27.12.2022 о 14:30 год., не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у Житомирській області.

Ухвалою суду від 27.12.2022р. судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24 січня 2023 р.

09.01.2023р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (а.с.83-85).

В судовому засіданні 24.01.2023р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, ст.201 Податкового кодексу України, а саме подання податкової накладної на частину суми операції з постачання товару.

Вказує, що на виконання умов договору купівлі-продажу №19/10-21 від 19.10.2021р. позивач перерахував відповідачу 206820,00 грн., з яких: 41364,00 грн. - 21.10.2021 року; 165456,00 грн. - 25.10.2021 року.

Відповідач поставив товар на суму 206820,00 грн. - 22.10.2022р.

За наслідками вказаних господарських операцій продавець (відповідач) сформував одну податкову накладну на суму 41364,00 грн., яку подав на реєстрацію 21.10.2021 року.

За господарською операцією на суму 165456,00 грн. відповідач не сформував та не направив до ЄРПН податкову накладну на суму отриманих коштів та поставлених товарів.

Позивач вказує, що нереєстрація відповідачем податкової накладної позбавляє його права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення суми податку на додану вартість у розмірі 27576,00 грн. до складу податкового кредиту.

Зазначає, що саме сума цього податку, що не включена до податкового кредиту покупця є збитками, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач у відзиві на позов вказав, що 29.11.2021р. ним було зареєстровано податкову накладну за договором №19/10-21 на суму 37104,00 грн., 13.09.2022р. - на суму 128352,00 грн., на підтвердження чого надав копії квитанцій про реєстрацію податкових накладних.

Зазначає, що оскільки станом на дату звернення з позовом податкові накладні були зареєстровані, відсутній предмет спору, а наведені позивачем обставини не свідчать про порушення його суб`єктивного права.

Позивач у відповіді на відзив та письмових поясненнях від 22.12.2022р. вказав, що відповідачем не дотримано вимог ст.201 ПК України щодо граничних строків реєстрації податкової накладної, оскільки податкову накладну на суму 165456,00 грн. потрібно було зареєструвати не пізніше 15.11.2021р.

Також, зазначає, що відповідач склав податкову накладну не на всю суму операції - 165456,00 грн., а оформив операцію двома податковими накладними, хоча дані накладної мають відповідати первинним документам складеним за операцією.

Невідповідність податкової накладної первинним документам є порушенням податкового законодавства і така накладна не може бути підставою для відшкодування податкового кредиту позивачу.

Посилається на наявність обов`язку продавця направити покупцю квитанцію про реєстрацію податкової накладної, що відповідачем виконано не було.

Відповідач в додаткових поясненнях зазначив, що податкові накладні були ним зареєстровані в межах 365 календарних днів і сам факт їх реєстрації є підставою для відображення податкового кредиту позивачем.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в його задоволенні.

Представник позивача в засідання суду не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвали суду 27.12.2022р. на електронну пошту позивача (а.с.82а).

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов`язковою, суд розглянув справу за відсутності представника позивача.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19.10.2021р. між Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ВУД 2021" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелберг Україна" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу №19/10-21, згідно п.1.1 якого продавець зобов`язується при наявності та по попередньому замовленню поставити та передати у власність (повне господарське відання) покупця, згідно рахунків, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору по цінах діючого прейскуранту на момент випуску товару зі складу продавця (а.с.13-14).

Згідно п.4.1 договору покупець здійснює попередню оплату 20% вартості товару, залишок оплати після отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, вказаний у даному договорі або у рахунках-фактурах продавця.

20.10.2021р. відповідачем виписано рахунок на оплату №19 на загальну суму 206820,00 грн. (а.с.15).

Згідно платіжного доручення №84 від 21.10.2021р. позивачем перераховано відповідачу згідно рахунку №19 оплату за товар в сумі 41364,00 грн., 25.10.2021р. згідно платіжного доручення №92 - 165456,00 грн. (а.с.16, 17).

На виконання умов договору згідно видаткової накладної №16 від 22.10.2021р. відповідач поставив відповідачу товар на загальну суму 206820,00 грн., що також підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с.18, 19).

Згідно листа ГУ ДПС у Житомирській області №13829/6/06-30-04-03-19 від 05.12.2022р. (а.с.73) та квитанцій про реєстрацію податкових накладних (а.с.36-38) ТОВ "Зелберг Україна" в системі ЄРПН зареєстровано наступні податкові накладні:

- №4 від 21.10.2021р. на суму 41364,00 грн. - реєстрація проведена 29.11.2021р.;

- №5 від 22.10.2021р. на суму 37104,00 грн. - реєстрація проведена 29.11.2021р.;

- №7 від 25.10.2021р. на суму 128352,00 грн. - реєстрація проведена 13.09.2022р.

Посилаючись на неможливість отримати відшкодування податкового кредиту внаслідок неправомірних дій відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОЛДЕН ВУД 2021" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелберг Україна" 27576,00 грн. збитків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

За приписамистатті 16 ЦК Україниодним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до частин 1, 2статті 22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з пунктом 1статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов`язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв`язку між порушенням стороною зобов`язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов`язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

При заявлені вимог про стягнення збитків позивачем повинно бути доведено факт порушення відповідачем зобов`язань перед позивачем, наявність та розмір збитків, а також наявність причинного зв`язку між ними.

В свою чергу, відповідач має довести відсутність його вини у заподіянні збитків позивачу.

Відповідно до положень п. 201.1 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно доп.201.7 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

ТОВ "ГОЛДЕН ВУД 2021" як на підставу звернення з позовом вказує на порушення відповідачем податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних у ЄРПН, у зв`язку з чим позивач, на його переконання, втратив право на отримання податкового кредиту в розмірі 27576,00 грн., та вважає це збитками.

Як підтверджується листом ГУ ДПС у Житомирській області №13829/6/06-30-04-03-19 від 05.12.2022р. (а.с.73) та квитанціями про реєстрацію податкових накладних (а.с.36-38), ТОВ "Зелберг Україна" в системі ЄРПН зареєстровано податкові накладні:

- №5 від 22.10.2021р. на суму 37104,00 грн., ПДВ 6184,00 грн., дата реєстрації - 29.11.2021р.;

- №7 від 25.10.2021р. на суму 128352,00 грн., ПДВ 21392,00 грн., дата реєстрації - 13.09.2022р.

Відповідно до п.14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно зрозділом V цього Кодексу.

Згідно з п.198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до ст.198.6ПК Україниподаткові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Матеріали справи свідчать, що з моменту реєстрації податкової накладної №5 від 22.10.2021р. на суму 37104,00 грн., ПДВ 6184,00 грн., дата реєстрації - 29.11.2021р., позивач протягом 365 днів не вчинив передбачених податковим законодавством дій щодо отримання податкового кредиту за вказаною накладною, що ним не заперечується.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 року №637 затверджено Порядок функціонування Електронного кабінету.

Згідно п.1 розділу ІІ вказаного Порядку електронний кабінет - сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем ДПС, що забезпечує електронну форму взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.42-1.2 Порядку електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом:

заповнення, перевірки та подання податкових декларацій, звітності до контролюючого органу;

реєстрації, коригування податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних та акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

доступу платників податків до системи електронного адміністрування податку на додану вартість у розрізі поточних значень всіх доданків та від`ємників, передбачених пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, в режимі перегляду у реальному часі та доступу до даних Єдиного реєстру податкових накладних, включаючи можливість формування, перевірки та підтвердження податкових накладних, складених платником податку чи його контрагентами за вчиненими між ними правочинами, для цілей формування податкового кредиту платником податків, перевірки та визначення дати і часу реєстрації таких накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляд інформації про незареєстровані податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, подані на реєстрацію платником податків, із зазначенням причини відмови у їх реєстрації.

Відповідно до ст.201.10 ст. 201 ПК України з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

З наведеного випливає, що позивач не був позбавлений права через Електронний кабінет платника податків, шляхом надіслання запиту до Єдиного реєстру податкових накладних отримати відомості про реєстрацію податкової накладної, в якій він зазначений як платник податку - покупець, та включити відомості щодо вказаної в накладній операції та сплаченої суми ПДВ до своєї звітності.

Також, суд звертає увагу, що згідно з п.201.10 ст.201 ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі ненадання таким платником податків протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання письмового запиту контролюючого органу, в якому зазначається інформація із скарги, пояснень та документального підтвердження на цей запит.

Враховуючи викладене, права позивача в разі нездійснення продавцем реєстрації податкових накладних підлягають захисту шляхом подання покупцем (платником податків), разом з податковою декларацією за відповідний звітний податковий період, заяви зі скаргою на дії продавця. У цьому випадку податковим органом здійснюється перевірка дотримання вимог податкового законодавства та вживаються заходи щодо усунення виявленого порушення.

За приписами ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення позивачем до контролюючого органу з метою проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача для з`ясування наявності порушення граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної і прийняття контролюючим органом відповідного рішення.

При цьому, суд зазначає, що проведення відповідних перевірок та встановлення фактів порушення відповідачем вимог податкового законодавства є виключною компетенцією відповідних контролюючих органів (Державної податкової служби України, відповідних податкових інспекцій), а відтак господарський суд не може підміняти державний орган і встановлювати факти, які віднесені до компетенції таких органів, зокрема фактів порушення відповідачем вимог податкового законодавства.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.03.2020р. у справі №911/224/19.

Як вже вказувалося, необхідним елементом доказування наявності збитків є встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Слід довести, що порушення боржником зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто мають бути прямими.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів використання всіх передбачених податковим законодавством способів для реалізації свого права на віднесення сум податку до податкового кредиту, суд дійшов висновку про відсутність прямого причинного зв`язку між заявленою позивачем сумою збитків, у вигляді неотриманого ним податкового кредиту, та діями відповідача.

Відносно доводів позивача про невідповідність складених податкових накладних первинним документами за операцією, оскільки має бути складено одну накладну на суму 165456,00 грн., що є порушенням податкового законодавства і тому такі накладні не можуть бути підставою для відшкодування податкового кредиту позивачу, суд зазначає наступне.

З 1 квітня 2017 р. набрали чинності норми п.201.16 ПК України (згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні"), якими визначено механізм зупинення реєстрації податкових накладних або розрахунків коригування до них.

У зв`язку з цим запрацювала і норма абз. 3 п. 201.10 ПК України про те, що податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Як вже вказувалося, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, до 01.07.2017р. помилки у податковій накладній могли були причиною скасування податкового кредиту, то тепер такі недоліки є лише причиною для нереєстрації податкової накладної.

Після 01.07.2017р. сам факт реєстрації податкової накладної в ЄРПН вже є підставою для платника податків отримати повернення сплачених сум ПДВ і в суду відсутні докази отримання позивачем відмови у відшкодування ПДВ, у зв`язку з оформленням продавцем двох податкових накладних на здійснену операцію, замість однієї.

Судом також не приймаються до уваги твердження позивача про невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо надіслання покупцю копії податкової накладної та квитанції про її реєстрацію, оскільки згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Окрім того, п. 201.10 ст.201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Тобто, зазначені норми наділять продавця правом, а не обов`язком, направити покупцю податкову накладну і в суду відсутні відомості про звернення позивача до відповідача з вимогою про надіслання йому копій податкових накладних, квитанцій про реєстрацію накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеності позивачем прямого причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та збитками, тобто не доведено наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а тому суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, у відповідності до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Згідно ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати на професійну правничу допомогу, надану позивачу у сумі 6300,00 грн. розподілу не підлягають та покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 06.02.23

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2,3 - сторонам (рек. з повід)