Рішення

від 06.02.2023 по справі 910/12714/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2023Справа № 910/12714/22Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Прометей"

про стягнення 613 665,88 грн.

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга" до товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Прометей" про стягнення 613 665,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 48975 від 03.11.2020.

Покупцем було сплачено продавцю 80 % вартості товару на загальну суму 2 747 278,42 грн, проте відповідачем до сьогодні не було сплачено 20 % вартості товару в розмірі 613 665,88 грн. У зв`язку з цим позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 613 665,88 грн. та судові витрати.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій він просить суд вжити заходів щодо забезпечення позову, а саме: накласти арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Прометей" у розмірі 613 665,88 грн., що знаходяться в банківських установах на всіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Прометей", інформація про які буде виявлена в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2022 в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга" про забезпечення позову відмовлено.

24.11.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просить суд стягнути з відповідача основну суму боргу в розмірі 613 665,88 грн., 3% річних у розмірі 6 556,98 грн., інфляційні втрати в розмірі 38 881,87 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

Зазначена ухвала суду отримана відповідачем 02.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01054 93164879.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Частиною 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Зважаючи на зазначене вище, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

03.11.2020 між товариством з обмеженою відповідальністю "Концерн Прометей" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агроліга" (продавець/постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 48975 (далі - Договір), за яким продавець зобов`язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію, а покупець своєю чергою зобов`язується оплатити поставлену продукцію.

Відповідно до пп. 1.2.1 та 3.1 Договору найменування, ціна та загальна кількість товару, що поставляється, визначається сторонами у специфікації, яка додається до договору та є його невід`ємною частиною.

Специфікацією № 1 від 03.11.2020 до договору поставки сільськогосподарської продукції № 48975 від 03.11.2020 встановлено, що постачальник передає, а покупець приймає товар, а саме пшеницю в кількості 385,332 тонн (варіація в 10 %) на загальну суму 3 068 329,36 грн.

Згідно з п. 4.8 Договору для підтвердження поставки продавцем надаються такі документи: рахунок-фактура на товар, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортні накладні.

Як вбачається з видаткової накладної № 9 від 03.11.2020, підписаної сторонами та скріпленої печатками, товариство з обмеженою відповідальністю "Агроліга" поставило відповідно до договору поставки № 48975 товариству з обмеженою відповідальністю "Концерн Прометей" пшеницю у кількості 385,332 тонн на загальну суму 3 068 329,36 грн.

На зазначену поставку виписано рахунок № 9 від 03.11.2020 на суму 3 068 329,36 грн.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, якщо інші умови не погоджені сторонами у специфікаціях, покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця в наступному порядку:

- 80 % вартості товару сплачується покупцем протягом 3 робочих днів з дати поставки товару, визначення фактичної кількості та якості поставленого товару згідно з умовами цього Договору, підписанням сторонами специфікації до Договору, а також після отримання від продавця рахунку-фактури на товар та підписання видаткової накладної;

- 20 % вартості товару сплачується покупцем протягом 3 робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної на товар в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також перевірки покупцем правильності такої реєстрації відповідної податкової накладної продавцем, за умови відсутності порушень з боку продавця встановлених законодавством вимог щодо реєстрації та належного заповнення податкових накладних.

Відповідно до платіжного доручення № 4170 від 04.11.2020 на суму 1 500 000,00 грн. та платіжного доручення № 4188 від 05.11.2020 на суму 954 663,49 грн. відповідачем здійснена часткова оплата за поставлений товар у сумі 2 454 663,49 грн., що відповідає 80 відсоткам від загальної суми зобов`язання.

11.07.2022 позивачем зареєстровано податкову накладну № 11 від 03.11.2020 на суму 3 068 329,36 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак протягом трьох днів, передбачених Договором після відповідної реєстрації податкової накладної, відповідач не здійснив перерахування залишкових 20 відсотків від загальної суми поставки.

У зв`язку з наведеними обставинами з 15.07.2022 у відповідача виник обов`язок щодо оплати боргу в розмірі 613 665,87 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, згідно з якими зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

У поданому позові позивачем заявляється вимога про стягнення основного боргу в розмірі 613 665,88 грн., однак із наданих доказів вбачається, що розмір основної заборгованості становить 613 665,87 грн.

Ураховуючи зазначене, факт наявності основної заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції у відповідача перед позивачем у сумі 613 665,87 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основного боргу в розмірі, встановленому судом, а саме 613 665,87 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань за договором позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 6 556,98 грн. та інфляційні втрати у розмірі 38 881,87 грн.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, ураховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.1 Договору встановлено, що у випадку порушення або неналежного виконання зобов`язань, передбачених договором, винна сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України, з урахуванням умов даного договору.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, зміст яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд погоджується з розміром 6 556,98 грн. - трьох відсотків річних, які були заявлені позивачем, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Розрахунок інфляційних втрат:

Період розрахункуУраховано індекси інфляції, за періодСума боргуСукупний індекс інфляціїСума боргу з урахуванням інфляціїІнфляційні нарахування15.07.2022- 31.10.2022Липень 2022 - Жовтень 2022613 665,871.0633559746652 545,2738 879,40(100,70 : 100) x (101,10 : 100) x (101,90 : 100) x (102,50 : 100) x 613 665,87 - 613 665,87 = 38 879,40

За перерахунком суду загальний розмір інфляційних втрат становить 38 879,40 грн. та підлягає задоволенню.

Вимога позивача в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 2,47 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Частинами 3, 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані для підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судовий збір згідно зі ст. 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Сума судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1 240,50 грн. покладається на позивача, оскільки ухвалою суду було відмовлено у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин 1-4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді, та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

25.07.2022 між адвокатом Кіщак Анною Андріївною та товариством з обмеженою відповідальністю «Агроліга» укладено договір про надання професійної правничої допомоги.

Згідно з пп. 4.1, 4.4 договору про надання професійної правничої допомоги вартість допомоги є договірною та встановлюється відповідно до акта наданих послуг, а виконання адвокатських послуг оформлюється актами здачі-приймання наданих послуг.

18.11.2022 директором товариства з обмеженою відповідальністю «Агроліга» та Кіщак А.А. підписано акт здачі-приймання наданих послуг з професійної правничої допомоги на загальну суму 10 000,00 грн.

Для оплати наданих послуг з надання професійної правничої допомоги виставлено рахунок № 2 від 18.11.2022 на суму 10 000,00 грн.

Позивач здійснив оплату наданих послуг відповідно до виставленого рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 1518 від 18.11.2022 на суму 10 000,00 грн.

Відповідно до ч. 4, п. 3 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем надано суду достатні докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в межах даної справи у розмірі 10 000,00 грн., а тому дані послуги підлягають задоволенню з урахуванням ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3, 4 ст. 13, ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ст. ст. 79, 129, ч. 9 ст. 165, ст. ст. 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Концерн Прометей" (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, будинок 30/10, квартира 3А; код ЄДРПОУ 43628910) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агроліга" (53820, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, село Михайлівка, вулиця Вишнева, будинок 1; код ЄДРПОУ 32626770) основний борг у розмірі 613 665 (шістсот тринадцять тисяч шістсот шістдесят п`ять) грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 6 556 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) грн. 98 коп., інфляційні втрати в розмірі 38 879 (тридцять вісім тисяч вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 999 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 96 коп. та судовий збір у розмірі 9 886 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят шість) грн. 53 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. М. Мудрий