Рішення

від 06.02.2023 по справі 910/9854/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2023Справа № 910/9854/22

Суддя Господарського суду міста Києва Демидов В.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, справу за позовом Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради (54055, Миколаївська обл., місто Миколаїв, проспект Центральний, будинок 135) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПРИВАТНА ЕКСПЕРТИЗА" (01034, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 24) про стягнення 21 900,00 грн.,

без повідомлення (виклику) сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.09.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПРИВАТНА ЕКСПЕРТИЗА" про стягнення 21 900,00 грн та була передана 28.09.2022 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між управлінням капітального будівництва Миколаївської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРША ПРИВАТНА ЕКСПЕРТИЗА» (далі Виконавець) укладено договір від 24.06.2021 № 1669/30 (далі - Договір) на проведення комплексної експертизи проектно-кошторисної документації (далі - Експертиза) по об`єкту: «Капітальний ремонт приймального відділення Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 97. Коригування».

Вартість Експертизи, згідно п.2 розділу 2 Договору складає 21 900,00 грн. Кошти були сплачені на рахунок Виконавця у повному обсязі що підтверджено платіжним дорученням від 29.06.2021 № 224, однак, в порушення п.2.1 розділу 3 та п.1 розділу 4 Договору, експертного висновку управління так і не отримало.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2022 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 21.11.2022 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу (№ 0105492988622) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у сервісі моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру Опендатабот.

Однак, конверт з ухвалою суду від 21.11.2022, який направлявся на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПРИВАТНА ЕКСПЕРТИЗА" (01034, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 24) був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштового конверту з відміткою «за закінченням терміну зберігання» свідчить, що рішення (ухвала) не вручена з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Слід зазначити, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, суд зазначає, що згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 21.11.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не подано відзиву на позов, як і не надано будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини другої ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій ст. 165 ГПК України.

Частиною першою ст. 252 ГПК України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно частини восьмої ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Частинами першою та другою ст. 161 ГПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

З огляду на вказані приписи ГПК України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов відповідно до частини першої ст. 251 ГПК України, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої ст. 165 та частини другої ст. 178 ГПК України.

Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

24.06.2021 між Управлінням капітального будівництва Миколаївської міської ради (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПРИВАТНА ЕКСПЕРТИЗА" (відповідач, виконавець) укладений договір №1669/30 на виконання експертизи проекту будівництва (надалі - договір), відповідно до умов якого Замовник доручає Виконавцю виконання робіт (далі Роботи) по проведенню комплексної експертизи проектно-кошторисної документації (далі Експертиза) по об`єкту: «Капітальний ремонт приймального відділення Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 97. Коригування». (п. 1 розділу 1 договору).

Виконавець є експертною організацією, що включена до переліку експертних організацій, які відповідають критеріям, установленим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №53 від 23.05.2011 р в порядку та на умовах, визначених цим договором. Порядком затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженим Постановою КМУ від 11.05.2011 р. №560, іншими законодавчими актами. (п. 2 розділу 1 договору).

Згідно з п. 3 розділу 1 Договору, результати робіт надаються Замовнику вигляді письмового звіту за результатами проведеної Експертизи відповідно то Постанови КМУ від 11.05.2011р. №560 та ДСТУ - НБА.2.2-10:2012 «Настанова з організації проведення експертизи проектної документації на будівництво» (далі Звіт).

Відповідно до п. 1 розділу 2 Договору, вартість проведення Експертизи визначається за домовленістю сторін з урахуванням рекомендацій ДСТУ Б.Д. 1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво» та іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок розрахунку вартості Експертизи.

Вартість Експертизи складає 21 900,00 грн. (двадцять одна тисяча дев`ятсот грн. 00 кой.) в т. ч. ПДВ 3 650,00 грн. (три тисячі шістсот п`ятдесят три грн. 00 коп.) (п. 2 розділу 2 Договору).

Пунктом 3 Розділу 2 Договору сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт та отримання Замовником експертного звіту, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 14 банківських днів з дати взяття Замовником фінансових зобов`язань в органах ДКСУ.

Відповідно до п. 1 та 2 Розділу 4 Договору, проведення експертизи здійснюється Виконавцем у строк 10 (десять) календарних днів.

Відлік строку проведення Експертизи починається з дати підписання договору і при умові надання Виконавцю необхідній кількості матеріалів, вказаних у під. 1 п. 1 розділу 3 цього Договору та примірник Договору, завірений підписом та печаткою Замовника.

Пунктом 3 Розділу 7 Договору передбачено, що вимоги Сторін одна до одної щодо невиконання або неналежного виконання умов Договору оформлюються ними шляхом складання претензійних документів.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення їх печатками та діє до повного виконання Сторонами передбачених Договором зобов`язань, але не пізніше 31.12.2021 р. а у частині розрахунків до повного виконання Сторонами передбачених Договором зобов`язань (п. 1 розділу 10 Договору).

Договір може бути припинено та розірвано виключно за домовленістю Сторін (п. 2 розділу 10 Договору).

Позивачем на підставі виставленого відповідачем рахунку № 1669 на оплату згідно Договору на виконання експертизи проекту 1669 перераховано відповідачеві грошові кошти в загальному розмірі 21 900,00 грн, згідно з платіжним дорученням № 224 від 29.06.2021.

19.07.2021 позивач надіслав відповідачеві повідомлення від 16.07.2021 №599/18-04 про розірвання договору.

Останнє обґрунтовано тим, що відповідно до п. 1 та 2 Розділу 4 Договору, проведення експертизи здійснюється Виконавцем у строк 10 (десять) календарних днів.

Відлік строку проведення Експертизи починається з дати підписання договору і при умові надання Виконавцю необхідній кількості матеріалів, вказаних у під. 1 п. 1 розділу 3 цього Договору та примірник Договору, завірений підписом та печаткою Замовника.

Станом на 15.07.2021 управління капітального будівництва не отримала експертний звіт по об`єкту: «Капітальний ремонт приймального відділення Комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня №3» за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 97. Коригування», який відповідає порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи.

Оскільки ТОВ «ПЕРША ПРИВАТНА ЕКСПЕРТИЗА», порушила умови договору, та не надала в обумовлений договором строк експертний звіт, який відповідає порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, управління капітального будівництва наполягає на підписанні сторонами додаткової угоди щодо розірвання договору від 24.06.2021 року №1669/30, та повернення на рахунки управління сплачені кошти в розмірі 21 900,00 грн у триденний термін.

В якості доказів направлення вищевказаного повідомлення представником позивача долучено копію опис вкладення до цінного листа № відправлення 5405509047314 та копію поштової накладною 5405509047314.

Як вбачається з позовної заяви позивачу стало відомо, що згідно інформації що міститися на офіційному сайті Мінрегіону, у Мінрегіоні відбулось засідання Робочої групи з формування Переліку експертних організацій, які відповідають Критеріям, яким повинні відповідати експертні організації, що здійснюють експертизу проектів будівництва, затвердженим наказом Мінрегіону від 15.08.2017 № 204, зареєстрованим у Мін`юсті 18.09.2017 за № 1140/31008 та можуть здійснювати експертизу проектів будівництва.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Мінрегіоном здійснюється аналіз відповідності експертних організацій. За результатами розгляду наданих документів, щодо відповідності Критеріям, Робоча група прийняла рішення виключити з 1 липня 2021 року ТОВ «Перша приватна експертиза" з переліку експертних організацій що здійснюють експертизу проектів будівництва. Тобто з 01.07.2021 року ТОВ "Перша приватна експертиза" не має права надавати експертні звіти.

27.08.2021 позивач надіслав відповідачеві претензію № 1 від 27.08.2021 №752/18-04 про повернення грошових коштів та розірвання договору.

В якості доказів направлення вищевказаної претензії представником позивача долучено копію опис вкладення до цінного листа № відправлення 5405509129965 та копію поштової накладною 5405509129965.

Відповідачем відповіді на повідомлення, а також на претензію № 1 надано не було, грошові кошти не повернуто, роботу не виконано, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Положеннями статті 615 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов`язання або воно припиняється.

Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів підряду.

Згідно з частинами першою та другою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Глава 61 ЦК України у параграфах 2 - 4 регулює окремі різновиди договорів підряду. Тому загальні норми параграфа 1 глави 61 ЦК України можуть застосовуватись до окремих видів договорів підряду, передбачених цим Кодексом.

Юридичний аналіз зазначених правових положень дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Підстави для реалізації замовником права на односторонню відмову від договору підряду визначено положеннями частин другої - четвертої статті 849, частини другої статті 852, частини третьої статті 858 ЦК України.

За встановленими обставинами справи, між сторонами припинені зобов`язання за договором договір №1669/30 на виконання експертизи проекту будівництва внаслідок односторонньої відмови замовника від цього правочину, реалізованої шляхом направлення повідомлення про розірвання договору №16.07.2021 №599/18-04 та претензії №1 .

Так обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на положення ст. 852 ЦК України, якою передбачено, що якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Отже, звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути 21 900, 00 грн, перерахованих у якості попередньої оплати.

Водночас суд не може повною мірою погодитись із такими мотивами позивача.

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу «jura novit curia».

Так, права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз частин другої - четвертої статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки такої відмови.

Отже, в залежності від підстави розірвання договору підряду настають різні правові наслідки захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем перераховано на рахунок відповідача попередню оплату на загальну суму 21 900,00 грн, натомість відповідач не приступив до виконання робіт.

Відтак, позивач як замовник фактично скористався власним правом, передбаченим частиною другою статті 849 ЦК України щодо розірвання договору на виконання робіт по проведенню комплексної експертизи проектно-кошторисної документації в односторонньому порядку, а тому з моменту розірвання цього правочину, перераховані кошти є безпідставно набутим майном у розумінні положень статті 1212 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 лютого 2019 року в справі № 910/21154/17.

Положеннями частин першої, третьої статті 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 ЦК України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що відмова замовника від договору підряду відповідно до положень частини другої статті 849 ЦК України є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог статті 1212 вказаного Кодексу.

Враховуючи викладене в сукупності, зважаючи на зміст позовних вимог, обставини, встановлені під час розгляду справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 21900,00 грн безпідставно набутих коштів.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позов Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ПРИВАТНА ЕКСПЕРТИЗА" (01034, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 24, код ЄДРПОУ 42111582) на користь Управління капітального будівництва Миколаївської міської ради (54055, Миколаївська обл., місто Миколаїв, проспект Центральний, будинок 135, код ЄДРПОУ 41271134) грошові кошти у розмірі 21 900 (двадцять одна тисяча дев`ятсот) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ