Рішення

від 26.01.2023 по справі 910/11971/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.01.2023Справа № 910/11971/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Анастасової К.В., розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 4) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» (04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 40, Н/П №2) про стягнення 1 511 678,20 грн

Представники учасників справи у судове засідання не прибули.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

07.11.2022 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» про стягнення 1 511 678,20 грн та була передана 08.11.2022 судді Демидову В.О. відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі виставленого відповідачем рахунку - фактури №СГ - 0000325 від 31.01.2022 позивачем було здійснено передоплату за товар на суму 2793125,32 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» свої вимоги з поставки товару було здійснено частково на суму 1281447,12 грн.

Оскільки відповідач свої вимоги з поставки товару в повному обсязі не виконав, позивач просить стягнути з останнього суму попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 1511678,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

У встановлений судом строк від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.12.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11971/22 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.01.23 року.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов, в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

Також, відповідача було попереджено, що у разі ненадання ним відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини другої ст. 178 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Частиною п`ятою ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини одинадцятої ст. 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Нормами частини четвертої ст. 89 Цивільного кодексу України передбачено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини першої ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно із частиною першою ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (частина сьома ст. 120 ГПК України).

Так, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи, ухвала від 05.12.2022 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 0105493162701) на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою суду від 05.12.2022, який направлявся на адресу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» (04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 40, Н/П №2) був повернутий на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою».

При цьому, відповідно даних зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 42050221) зазначена саме: 04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 40, Н/П №2.

Суд зазначає, що повернення відділенням поштового зв`язку до суду поштових конверту з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою» свідчить, що рішення (ухвали) не вручені з причин, які не залежать від суду, який у установленому законодавством порядку вчинив необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи Господарським судом міста Києва.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 05.12.2022 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Однак, відзиву на позов відповідачем не подано, будь-яких доказів на підтвердження своїх заперечень проти заявлених позовних вимог не подав.

Ухвалою суду від 12.01.2023 закрито підготовче провадження у справі № 910/11971/22 та призначено справу до розгляду по суті на 26.01.23 о 11:45 год.

Представники сторін у судове засідання 26.01.23 не прибули, повідомлялись належним чином.

В судовому засіданні 26.01.2023 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «СОБІ» рахунок-фактуру № СГ-0000325 від 31.01.2022 на оплату наступного товару:

- лист 8х1500х6000 ст.3 у кількості 21000 т - сума без ПДВ - 520100,07 грн;

- лист 10х1500х6000 ст. 3 у кількості 64000 т - сума без ПДВ - 1585066,88 грн;

- кутник 100х100х8 ст. 3 у кількості 5 000 т - сума без ПДВ - 118166,65 грн;

- труба 108х10 ст. 20 ГОСТ 8732 у кількості 2500 т - сума без ПДВ - 104270,83 грн;

Всього рахунок виставлений на загальну суму 2793125,32 грн з ПДВ.

02.02.2022, відповідно до платіжного доручення № 284, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОБІ» перерахувало на рахунок Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» грошові кошти в розмірі 1396562,00 грн (Призначення платежу «передоплата за металопродукцію згідно рахунку-фактури СГ-0000325 від 31.01.2022 р. ПДВ-20%»), а також 16.02.2022 відповідно до платіжного доручення № 447, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОБІ» перерахувало на рахунок Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» грошові кошти в розмірі 1396563,32 грн (Призначення платежу «передоплата за металопродукцію згідно рахунку-фактури СГ-0000325 від 31.01.2022 р. ПДВ-20%»).

Проте, товар відповідачем було поставлено на адресу позивача не в повному обсязі, а саме:

- за видатковою накладною №СГ-0000051 від 03.02.2022 поставлено лист 8х1500х6000 ст.3 у кількості 6100 на загальну суму 181291,73 грн з ПДВ;

- за видатковою накладною №СГ-0000054 від 08.02.2022 поставлено лист 8х1500х6000 ст.3 у кількості 1795 на загальну суму 44456,10 грн без ПДВ та лист 10х1500х6000 ст. 3 у кількості 5790 на загальну суму 143399,02 грн. Всього поставлено товару на загальну суму 225426,14 грн з ПДВ.;

за видатковою накладною №СГ-0000055 від 08.02.2022 поставлено кутник 100х100х8 ст. 3 у кількості 5005 на загальну суму 118284,82 грн без ПДВ та трубу 108х10 ст. 20 ГОСТ 8732 у кількості 2515 на загальну суму 104896,45 грн. Всього поставлено товару на загальну суму 267817,52 грн з ПДВ.;

- за видатковою накладною №СГ-0000067 від 14.02.2022 поставлено лист 8х1500х6000 ст.3 у кількості 3725 на загальну суму 92255,70 грн без ПДВ та лист 10х1500х6000 ст. 3 у кількості 1795 на загальну суму 44456,17 грн. Всього поставлено товару на загальну суму 164054,24 грн з ПДВ.;

- за видатковою накладною №СГ-0000128 від 27.05.2022 поставлено лист 8х1500х6000 ст.3 у кількості 5935 на загальну суму 146989,95 грн без ПДВ та лист 10х1500х6000 ст. 3 у кількості 1465 на загальну суму 36283,17 грн. Всього поставлено товару на загальну суму 219927,74 грн з ПДВ.;

- за видатковою накладною №СГ-0000141 від 21.06.2022 поставлено лист 10х1500х6000 ст. 3 у кількості 7501 на загальну суму 222929,75 грн з ПДВ.

Відтак відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 1281447,12 грн.

Сторонами не було обумовлено строку, протягом якого відповідач зобов`язаний був поставити позивачу товар. Разом з цим, у претензії вих. №172 від 05.09.2022, направленого позивачем на адресу відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОБІ» просило виконати своє зобов`язання з поставки продукції протягом 7 (семи) днів від дня отримання претензії, а в разі незадоволення вимоги щодо поставки товару негайно, але не пізніше ніж у 7 (семиденний) строк повернути отриману попередню оплату товару вартістю 1511678,20 грн. В підтвердження направлення вищевказаного листа відповідачу до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку від 07.09.2022 про відправку листа, поштову накладну № 0730105838563, опис вкладення до цінного листа, а також 20.10.2022 позивачем повторно було надіслано претензію вих. №172 від 05.09.2022, направлення вищевказаного листа відповідачу до матеріалів справи долучено копію фіскального чеку від 20.10.2022 про відправку листа, поштову накладну № 0730105904310, опис вкладення до цінного листа №0730105904310.

Викладену позивачем у претензії вимогу про виконання зобов`язань відповідач залишив без реагування.

Відповідач не заперечив та не спростував цих обставин.

Оскільки відповідачем не було виконано зобов`язання в частині повного виконання зобов`язань з поставки товару та не повернено в добровільному порядку грошові кошти в сумі 1511678,20 грн., позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СОБІ» був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 2, ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідачем не було здійснено в повному обсязі поставку товару, позивач скористався передбаченим ст. 693 Цивільного кодексу України правом вимагати повернення суми попередньої оплати. У зв`язку з цим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача здійсненої позивачем попередньої оплати за не поставлений товар у розмірі 1511678,20 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що ст.129 Конституції України унормовано, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Суд зазначає, що на підтвердження заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості позивачем було надано суду належні та вірогідні докази поставки відповідачу товару.

В той же час, відповідачем у справі, будь-яких доказів в обґрунтування своєї позиції суду не надано.

Доказів сплати вказаної заборгованості матеріали справи не містять.

За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» підлягають задоволенню.

Згідно положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬГАРАНТ» (04071, місто Київ, вулиця Воздвиженська, будинок 40, Н/П №2, ідентифікаційний код 42050221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОБІ» (04071, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 4, ідентифікаційний код 16476986) 1 511 678 (один мільйон п`ятсот одинадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 20 коп. та 22 675 (двадцять дві тисячі шістсот сімдесят п`ять) грн. 17 коп - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2023

Суддя Владислав ДЕМИДОВ