Рішення

від 11.01.2023 по справі 911/1401/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1401/22

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Передрій І.В.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом приватного підприємства ВЄЛМА

до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості УКРСПИРТ

про стягнення заборгованості,

за участю представника:

позивача: Покотило М.Б. адвоката (посвідчення №2752 від 09.04.2019 року);

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2022 року через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява приватного підприємства «ВЄЛМА» (далі позивач) до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (далі відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 2 468 044,70 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договорів поставки зернових культур №04-20-03 від 12.02.2020 року, №16-20-26 від 13.10.2020 року та №04-21-01 від 12.01.2021 року, згідно з якими позивач зобов`язувався поставити відповідачу зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти тощо (далі товари), а відповідач зобов`язувався їх прийняти та оплатити.

Відповідач поставлені позивачем товари оплатив частково.

Вважаючи, що його права порушені, 17 серпня 2022 року позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 5 912 891,00 грн. основного боргу, 139 945,50 грн. трьох процентів річних та 369 470,19 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору поставки зернових культур №16-20-26 від 13.10.2020 року; 49 325,24 грн. основного боргу, 1 353,40 грн. трьох процентів річних та 4 241,21 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору поставки зернових культур №04-20-03 від 12.02.2020 року та 3 904 780,47 грн. основного боргу, 42 364,19 грн. трьох процентів річних та 3 889,15 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору поставки зернових культур №04-21-01 від 12.01.2021 року.

02 листопада 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до приватного підприємства «Вєлма» про стягнення заборгованості у сумі 1 779 439,97 грн., яка була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2022 року в справі №911/2797/21 первісний позов приватного підприємства «Вєлма» до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення заборгованості задоволений частково, зустрічний позов державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до приватного підприємства «Вєлма» про стягнення заборгованості також задоволений частково.

У зв`язку з тим, що відповідач, станом на 16 серпня 2022 року, заборгованість не оплатив, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 153 087,18 грн. трьох процентів річних та 1 325 911,92 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року; 1 277,05 грн. трьох процентів річних та 11 060,74 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року та 101 096,37 грн. трьох процентів річних та 875 611,44 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21 вересня 2022 року.

У підготовчому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 21.09.2022 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 21 жовтня 2022 року.

18 жовтня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 183 218,62 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року) та 1 544 588,92 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року; 1 528,41 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року) та 12 884,94 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року та 120 994,70 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року) та 1 020 022,30 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року, яка була прийнята судом до розгляду.

У засідання представники позивача та відповідача не з`явились.

Ухвалою суду від 21.10.2022 року підготовче засідання відкладено на 23 листопада 2022 року.

У засідання представники позивача та відповідача не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.11.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 14 грудня 2022 року.

14 грудня 2022 року в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.

Представник відповідача у засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судове засідання відкладено на 11 січня 2023 року, про що постановлена ухвала суду.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області суду від 22.08.2022 року відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву, докази, що підтверджують заперечення проти позову, та попереджено про те, що суд може вирішити справу за наявними в ній матеріалами, у разі ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не поданий, суд вирішив справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судом враховуються при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У зв`язку із введенням воєнного стану, з метою дотримання принципів змагальності та рівності сторін, розгляд справи по суті закінчився 11 січня 2023 року.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність, вірогідність кожного доказу окремо, а також взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

12 лютого 2020 року, 13 жовтня 2020 року та 12 січня 2021 року між приватним підприємством «ВЄЛМА» (далі позивач) та державним підприємством спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «УКРСПИРТ» (далі відповідач) були укладені договори поставки зернових культур №04-20-03, №16-20-26 та №04-21-01, відповідно до умов яких позивач зобов`язувався поставити відповідачу зернові культури, включаючи похідні від зернових, продукти їх обробки, переробки, субпродукти тощо (далі товари), а відповідач зобов`язувався їх прийняти та оплатити.

Оскільки відповідач поставлені позивачем товари оплатив частково, позивач 22 вересня 2021 року звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 5 912 891,00 грн. основного боргу, 139 945,50 грн. трьох процентів річних та 369 470,19 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору поставки зернових культур №04-20-03 від 12.02.2020 року; 49 325,24 грн. основного боргу, 1 353,40 грн. трьох процентів річних та 4 241,21 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору поставки зернових культур №16-20-26 від 13.10.2020 року; 3 904 780,47 грн. основного боргу, 42 364,19 грн. трьох процентів річних та 3 889,15 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору поставки зернових культур №04-21-01 від 12.01.2021 року.

02 листопада 2021 року до Господарського суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до приватного підприємства «Вєлма» про стягнення заборгованості у сумі 1 779 439,97 грн., яка була прийнята до спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2022 року в справі №911/2797/21 первісний позов приватного підприємства «Вєлма» до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення заборгованості задоволений частково, зустрічний позов державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» до приватного підприємства «Вєлма» про стягнення заборгованості також задоволений частково.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлена в рішенні, у зв`язку з чим відсутня необхідність встановлення їх повторно, піддаючи сумніву стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Так, судом встановлений факт прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем.

У зв`язку з тим, що відповідач, станом на 16 серпня 2022 року, заборгованість не оплатив, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 153 087,18 грн. трьох процентів річних та 1 325 911,92 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року; 1 277,05 грн. трьох процентів річних та 11 060,74 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року та 101 096,37 грн. трьох процентів річних та 875 611,44 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року.

18 жовтня 2022 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 183 218,62 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року), 1 544 588,92 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року; 1 528,41 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року), 12 884,94 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року та 120 994,70 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року), 1 020 022,30 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Зобов`язання припиняється:

- за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами (ст. 600 Цивільного кодексу України);

- зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги (ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України);

- за згодою сторін (ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України);

- внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора (ст. 605 Цивільного кодексу України);

- неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 Цивільного кодексу України);

- смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою (ч. 1 ст. 608 Цивільного кодексу України);

- смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов`язаним з особою кредитора (ч. 2 ст. 608 Цивільного кодексу України);

- ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю (ст. 609 Цивільного кодексу України).

З огляду на відсутність у вищезазначених правових нормах такої підстави припинення зобов`язання, як ухвалення судом рішення про задоволення вимог кредитора, суд дійшов висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника грошових коштів фактично не виконано, кредитор має право вимагати стягнення з нього у судовому порядку пені, трьох процентів річних та суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, до повного виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.07.2022 року в справі №911/2797/21 первісний позов приватного підприємства «Вєлма» до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про стягнення заборгованості задоволений частково, зокрема, стягнуто з відповідача за первісним позовом 5 912 891,00 грн. основного боргу, 118 669,35 грн. трьох процентів річних (за період з 17.12.2020 року до 30.09.2021 року) та 288847,59 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 17.12.2020 року до 31.08.2021 року), за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року; 49 325,24 грн. основного боргу, 1 236,15 грн. трьох процентів річних (за період з 01.11.2020 року до 30.09.2021 року) та 3 553,78 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.11.2020 року до 31.08.2021 року), за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року та 3 904 780,47 грн. основного боргу та 31 294,22 грн. трьох процентів річних (за період з 22.05.2021 року до 30.09.2021 року), за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16 серпня 2022 року, відповідач заборгованість перед позивачем у повному обсязі не оплатив, тому, позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача 183 218,62 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року) та 1 544 588,92 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року; 1 528,41 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року) та 12 884,94 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року та 120 994,70 грн. трьох процентів річних (за період з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року) та 1 020 022,30 грн. суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції (за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року), за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, сплата трьох процентів річних від простроченої суми є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору.

За порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року, враховуючи період заборгованості з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року, який складає 377 днів, три проценти річних від суми 5 912 891,00 грн. становлять 183 218,62 грн., які підлягають стягненню.

За порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року, враховуючи період заборгованості з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року, який складає 377 днів, три проценти річних від суми 49 325,24 грн. становлять 1 528,41 грн., які підлягають стягненню.

За порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року, враховуючи період заборгованості з 01.10.2021 року до 12.10.2022 року, який складає 377 днів, три проценти річних від суми 3 904 780,47 грн. становлять 120 994,70 грн., які підлягають стягненню.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції розраховується без ураховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, розраховується з урахуванням цього місяця.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року, за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року: у вересні 2021 року - 101,2%; жовтні 100,9%; листопаді 100,8%, грудні 100,6%; у січні 2022 року 101,3%; лютому 101,6%; березні - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%; липні 100,7%; серпні 101,1%; вересні 101,9%, від суми 5 912 891,00 грн., складає 1 544 588,92 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року, за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року: у вересні 2021 року - 101,2%; жовтні 100,9%; листопаді 100,8%, грудні 100,6%; у січні 2022 року 101,3%; лютому 101,6%; березні - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%; липні 100,7%; серпні 101,1%; вересні 101,9%, від суми 49 325,24 грн., складає 12 884,94 грн., які підлягають стягненню.

Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року, за період з 01.09.2021 року до 31.09.2022 року: у вересні 2021 року - 101,2%; жовтні 100,9%; листопаді 100,8%, грудні 100,6%; у січні 2022 року 101,3%; лютому 101,6%; березні - 104,5%; квітні 103,1%; травні 102,7%; червні 103,1%; липні 100,7%; серпні 101,1%; вересні 101,9%, від суми 3 904 780,47 грн., складає 1 020 022,30 грн., які підлягають стягненню.

Згідно з ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", ст. 1, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. 1 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 1 ст. 598, ст. 599, ст. 600, ч. 1 ст. 601, ч. 1 ст. 604, ст. 605, ст. 607, ст. 608, ст. 609, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ст. 12, ч. ч. 3, 4 ст. 13, ст. ст. 14-15, ст. 18, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ч. 4 ст. 75, ст. 86, ч. 1 ст. 123, ч. 9 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов приватного підприємства "ВЄЛМА" до державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" про стягнення заборгованості.

Стягнути з державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "УКРСПИРТ" (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Гагаріна, будинок 16, ідентифікаційний код 37199618) на користь приватного підприємства "ВЄЛМА" (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 21, квартира 62, ідентифікаційний код 32373028) за порушення умов договору №04-20-03 від 12.02.2020 року 183 218,62 грн. (сто вісімдесят три тисячі двісті вісімнадцять грн. 62 коп.) трьох процентів річних; 1 544 588,92 грн. (один мільйон п`ятсот сорок чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім грн. 92 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; за порушення умов договору №16-20-26 від 13.10.2020 року 1 528,41 грн. (одну тисячу п`ятсот двадцять вісім грн. 41 коп.) трьох процентів річних; 12 884,94 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 94 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; а також за порушення умов договору №04-21-01 від 12.01.2021 року 120 994,70 грн. (сто двадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири грн. 70 коп.) трьох процентів річних; 1 020 022,30 грн. (один мільйон двадцять тисяч двадцять дві грн. 30 коп.) суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції; 43 248,57 грн. (сорок три тисячі двісті сорок вісім грн. 57 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 06.02.2023 року.

Суддя С. Грабець