ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057)705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
УХВАЛА
про відмову у видачі судового наказу
03.02.2023м. ХарківСправа № 922/367/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
розглянувши заяву про видачу судового наказу
заявникФізична особа-підприємець Радигін Євген Станіславович ( АДРЕСА_1 ) боржникДочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Роща" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (62417, Харківська обл., с. Пісочин, вул. Санаторна, буд. 46) про стягнення 60000,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець Радигін Євген Станіславович звернувся до господарського суду Харківської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Роща" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" заборгованості у розмірі 60000,00 грн.
Дослідивши вказану заяву та додані до неї документи, суд встановив наступне.
Відповідно до частини 2 статті 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридичні особи або фізична особа підприємець.
За змістом статей 147, 148 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до приписів статті 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
З системного аналізу наведених норм процесуального права слідує, що однією із безумовних правових підстав видачі судового наказу є наявність укладеного між сторонами у письмовій (в тому числі електронній) формі спірного договору.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
В обґрунтування заяви про видачу судового наказу заявником вказано, що між сторонами був укладений договір про надання правової допомоги адвокатом. У відповідності до п. 3.1. договору боржник зобов`язується сплатити заявнику гонорар за надання правової допомоги у порядку та строки визначені у додаткових угодах.
Відповідно до пункту 4 Додаткової угоди №2 до договору сплата гонорару (винагороди) здійснюється на підставі акту здачі-приймання виконаної правової роботи впродовж трьох календарних днів з моменту його підписання або прийняття.
На підставі пункту 2.2.2. договору боржник узяв на себе зобов`язання оплатити всі послуги у розмірах та в строки, визначені цим договором, додатковими угодами або завданнями-дорученнями до нього.
Як стверджує заявник, на цей час боржник не виконав свої зобов`язання щодо своєчасної оплати за отримані послуги, а саме не оплатив вартість послуг у розмірі 60 тисяч гривень за останніми актами прийому-передачі виконаної правової роботи №59-62.
На підтвердження вище вказаного, заявником додано до заяви про видачу судового наказу договір про надання правової допомоги адвокатом №1/04-16 від 01.04.2016, додаткову угоду №3 від 01.03.2019 до договору про надання правової допомоги адвокатом №1/04-16 від 01.04.2016 та акт прийому-передачі виконаної правової роботи №51 від 31.12.2021.
Натомість з поданого договору про надання правової допомоги адвокатом №1/04-16 від 01.04.2016, додаткової угоди №3 від 01.03.2019 та акту прийому-передачі виконаної правової роботи №51 від 31.12.2021 вбачається, що зазначені документи укладено не між заявником та боржником у даній справі (код ЄДРПОУ 02648627), а між заявником та зовсім іншою юридичною особою - Комунальним підприємством "Обласний інформаційно-технічний центр" (код ЄДРПОУ 32335218).
Поряд з цим, з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що господарським судом Харківської області видано судовий наказ від 03.02.2023 у справі №922/366/23 за заявою фізичної особи-підприємця Радигіна Євгена Станіславовича до боржника - Комунального підприємства "Обласний інформаційно-технічний центр" (код ЄДРПОУ 32335218) про стягнення 52 000,00 грн., який виник на підставі договору про надання правової допомоги адвокатом №1/04-16 від 01.04.2016.
Таким чином, суд констатує, що у даному випадку, заявником всупереч статті 147, пункту 3 статті 150 ГПК України не додано до матеріалів заяви про видачу судового наказу копію договору, укладеного між заявником та боржником в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено відповідну вимогу.
Окрім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2 частини 2 статті 150 ГПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника.
Так, з заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником зазначено найменування боржника - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Роща" Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 32335218).
Судом було зроблено запит до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що назва боржника інша, ніж зазначена заявником - Дочірнє підприємство "Клінічний санаторій "Роща" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 32335218),
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Приписами частини 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі пункту 1 частини 1 статті 152 ГПК України, через подання заяви з порушенням вимог статті 150 ГПК України.
Відповідно до частини 2 статті 152 ГПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись ст. 148, пунктом 3 частини 3 статті 150, пунктом 1 частини 1 статті 152, 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви про видачу судового наказу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 255 - 257 ГПК України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.02.2023.
СуддяГ. І. Сальнікова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2023 |
Оприлюднено | 07.02.2023 |
Номер документу | 108789820 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Сальнікова Г.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні