Рішення

від 06.02.2023 по справі 924/890/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2023 р. Справа № 924/890/22

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" м.Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляжитлобуд" м. Хмельницький

про стягнення 11 614,52 грн.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 05.12.2022р. відкрито провадження у справі. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся із позовом до суду про стягнення із відповідача 10416,98грн. заборгованості за послуги з розподілу природного газу відповідно до умов Типового договору розподілу природного газу від 01.01.2016р., 322,93 грн. втрат від інфляції, 46,96грн. 3% річних, 827,65грн. пені. Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на невиконання відповідачем умов договору розподілу природного газу від 01.01.2016р. щодо розрахунку за надані послуги за липень - жовтень 2022р. Як на правову підставу позову посилається на положення ст.ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України, ст.ст.22, 193, 231 ГК України.

Відповідач відзиву на позов не подав, хоча повідомлений належним чином про відкриття провадження у справі та строки надання відзиву про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повістки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

01.01.16 відповідач підписав та скріпив печаткою заяву-приєднання №09420WGP1ХАР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), де вказано, що ознайомившись з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.15 номер 2498, відповідач приєднується до умов договору.

За п.1.3. Типового договору розподілу природного газу вказаний договір є договором приєднання, що укладається з врахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦКУ на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку 1 або у додатку 2 до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною в додатку 3 до договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Згідно пункту 2.1. договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

За п. 5.2. договору для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача.

За наявності розбіжностей в частині визначення об`єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або у судовому порядку. До вирішення цього питання величина об`єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до вимог оператора ГРМ (п. 5.6.).

У відповідності з п. 6.4. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з врахуванням раніше перерахованих коштів (п. 6.6.).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2).

Згідно п. 12.1. договір укладається на невизначений строк.

Договір містить також додатки: №4, який додається до заяви-приєднання №09420WGP1ХАР016, та є розрахунком втрат і витрат природного газу і перелік точок комерційного обліку споживача - ТОВ "Поділляжитлобуд" (додаток підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками); № 4.1., 4.2., 4.3, 4.4, якими є розрахунки втрат і витрат природного газу і перелік точок комерційного обліку споживача (підписані обома сторонами та скріплені їх печатками).

Додатковою угодою від 31.03.21р. № 1 сторони погодили, що: з 01.04.21р. додатки 4 до типового договору розподілу природного газу, які додаються до заяви-приєднання №09420WGP1ХАР016 викласти в новій редакції, як додатки 4.1. - 4.4., що додаються до цієї додаткової угоди; з 01.04.21р. виключити з договору додаток 4.4. Угода підписана обома сторонами та скріплена їх печатками.

Згідно актів наданих послуг - розподілу природного газу (споживач - відповідач, оператор ГРМ - позивач), які підписані лише позивачем: від 31.07.22р. №ХМЯ 82023464 на суму 2604,24грн., від 31.08.2022р. № ХМЯ 82025284 на суму 2604,25 грн., від 30.09.22р. № ХМЯ 82030520 на суму 2604,24грн., від 31.10.22р. № ХМЯ 82032669 на суму 2604,25грн. позивач надав послуги з розподілу природного газу для відповідача на суму 10416,98грн. (за період липень - жовтень 2022).

Для оплати наданих послуг позивачем було виставлено відповідачу рахунки. Також позивач виставив відповідачу рахунки за оплату послуг із розподілу природного газу: від 10.08.2022р. №62017560 на суму 12818,23грн. - платежі за серпень і борг 10213,23грн. (докази направлення: лист № 290-Сл-7161-0822 від 09.08.22); від 01.11.22р. номер 62024552 на суму 20630,97грн. - платежі за листопад (докази направлення: лист номер 290-Сл-10400-1122 від 01.11.22р. де позивач повідомляє, що станом на 01.11.22р. заборгованість відповідача складає 18026,70грн.

Відповідачем вартість наданих послуг з розподілу природного газу за липень - жовтень 2022 не сплачено. Станом на 22.11.2022р. заборгованість становить 10 416,98грн.

У зв`язку із несплатою боргу позивачем також нараховані 322,93 грн. втрат від інфляції за серпень - жовтень 2022 року, 46,96грн. 3% річних та 827,65грн. пені за період з 11.08.2022р. по 22.11.2022р.

Дослідивши подані докази, давши їм оцінку у сукупності, при аналізі норм чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.

У відповідності до ратифікованої Законом України від 17.07.2007 року Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (п.1 ст.6) кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, відповідач підписав заяву-приєднання до умов типового договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) №09420WGP1ХАР016 від 01.01.2016р.

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений постановою НКРЕКП №2498 від 30.09.2015р. та є загальнодоступним.

Спірні правовідносини, які виникли між споживачем та газорозподільною організацією врегульовано Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП №2494 від 30.09.2015р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015р., постановою НКРЕП №2498 від 30.09.2015р. "Про затвердження Типового договору розподілу природного газу" тощо.

Закон України "Про ринок природного газу" визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.

AT ОГС "Хмельницькгаз" (є оператором ГРМ).

Згідно умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач має статус споживача.

Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Згідно п.1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до п.3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з п.4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу між оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті регулятора та оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Так, згідно п. 9 Глави 6 Розділу VI Кодексу ГРС припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов`язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об`єкта споживача.

Тобто, за відсутності у справі доказів розірвання договору чи внесення змін до заяви-приєднання, а також вилучення об`єкта споживання, наявні матеріали свідчать про існування обов`язку відповідача відносно оплати послуг розподілу газу навіть за відсутності підписаних ТОВ "Поділляжитлобуд" актів наданих послуг. При цьому, обов`язок оплати випливає не з факту підписання актів, а як вказано вище, з характеру правовідносин (наявності договору та здійснення позивачем комплексу дій по підтриманню в робочому стані ГРМ). Наявність зазначеного обов`язку вимагає відповідного його виконання не залежно від підписання чи не підписання актів.

Крім того, згідно п. 4 Глави 1 Розділу 1 Кодексу ГРС доступ до газорозподільної системи (складова послуг розподілу) - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи. Тобто, з вказаного визначення вбачається, що доступ споживача до ГРС це не лише фізична спроможність користування ГРС, але, перш за все, право - юридична можливість такого користування навіть при умові тимчасового припинення постачання (не підписання актів). При цьому, можливість користування передбачає діяльність позивача по підтриманню ГРС в належному стані, яка (діяльність) підлягає оплаті.

Крім того, слід зазначити, що за п. 10. Глави 6, Розділу VІ Кодексу ГРС надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.

Оператор ГРМ до п`ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.

Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Вказані законодавчі положення свідчать про те, що надання послуг розподілу природного газу підтверджується актами наданих послуг.

Згідно актів наданих послуг - розподіл природного газу (споживач - відповідач, оператор ГРМ - позивач) від 31.07.22р. № ХМЯ 82023464 на суму 2604,24грн., від 31.08.2022р. № ХМЯ 82025284 на суму 2604,25 грн., від 30.09.22р. № ХМЯ 82030520 на суму 2604,24грн., від 31.10.22р. № ХМЯ 82032669 на суму 2604,25грн. позивач надав послуги з розподілу природного газу для відповідача на суму 10416,98грн. (за період липень - жовтень 2022).

Наявні у справі акти не підписані відповідачем. Проте, законодавець передбачив (абз. 3. п. 10 Глави 6, Розділу VІ Кодексу ГРС), що всі розбіжності відносно підписання актів вирішуються в установленому законом порядку. Як вже зазначалось вище, здійснивши аналіз діючого законодавства, суд прийшов до висновку, що обов`язок оплати наданих послуг виникає у відповідача незалежно від наявності підписаних актів, оскільки такий обов`язок виник в силу існування відповідних правовідносин та факту підписання заяви-приєднання.

При цьому, за п. 10. Глави 6, Розділу VІ Кодексу ГРС до вирішення спірних питань сума до сплати за надані послуги з розподілу природного газу ГРМ установлюється відповідно до даних Оператора ГРМ.

Таким чином, заявлений до стягнення розмір оплати також обґрунтований, оскільки базується на даних Оператора ГРМ. Дана сума підтверджується рахунком позивача від 01.11.2022р. № 62024552, де вказано - борг 18026,72грн. станом на 01.11.22. Рахунок надсилався на адресу відповідача (докази чого є в справі - опис кореспонденції з штампом пошти, де відправником є позивач, отримувач - відповідач. Вказане відповідає умовам п. 7 Глави 5, Розділу VІ Кодексу ГРС, де вказано - оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка Оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу з моменту його укладання.

Так, згідно даних Оператора ГРМ, вартість наданих позивачем послуг розподілу природного газу (неоплачена) за заявлений період складає 10 416,98грн., які і підлягають стягненню, оскільки докази її оплати відсутні. При цьому, за договором розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться до 10 числа місяця, наступного за звітним. Тобто, станом на 10 листопада 2022 року (останній місяць заявленого періоду жовтень 2022р.) вся заявлена сума мала бути оплачена.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 ГК України предбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що строк оплати пропущено (докази оплати відсутні), у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10 416,98грн. за липень - серпень 2022р. За таких обставин, позов, в частині стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховані та заявлені до стягнення 322,93 грн. втрат від інфляції за серпень - жовтень 2022 року, 46,96грн. 3% річних та 827,65грн. пені за період з 11.08.2022р. по 22.11.2022р.

Суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, встановив, що позивач правомірно визначив їх нарахування в межах суми 46,96грн. по кожному акту наданих послуг згідно поданого розрахунку. Таким чином вони підлягають стягненню.

Індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Така ж, правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 13.02.2019р. по справі №924/312/18.

Зважаючи на викладене, суд, здійснивши власний перерахунок (за допомогою програми "Законодавство") вважає, що заявлені згідно розрахунку позивача інфляційні втрати правомірно нараховані в межах визначених позивачем (за серпень - жовтень 2022 року із врахуванням актів наданих послуг), а саме в розмірі - 322,93грн. та підлягають стягненню.

Таким чином, вимоги в частині стягнення річних та інфляційних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, пеня є договірним способом забезпечення зобов`язання, а тому наявність у договорі п. 8.2, що передбачає застосування пені є підставою для її нарахування. Судом перевірено розрахунок позивача та встановлено правомірність та правильність нарахування пені у заявленому розмірі.

Відповідно до статей 76 - 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню у повному розмірі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати із сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляжитлобуд" (29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26, ЄДРПОУ 32601069) на користь акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" (29019, м. Хмельницький, пр. Миру, 41, ЄДРПОУ 05395598) - 10416,98грн. (десять тисяч чотириста шістнадцять гривень 98коп.) заборгованості за послуги з розподілу газу, 322,93грн. (триста двадцять дві гривні 93коп.) інфляційних втрат, 46,96грн. (сорок шість гривень 96коп.) 3% річних, 827,65грн. (вісімсот двадцять сім гривень 65 коп.) пені, 2481 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 2 примірники: 1 - до матеріалів справи, 2 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Старокостянтинівське шосе, 26).

Направлено на ел.пошту позивачу (office@kmgas.com.ua).