Ухвала

від 06.02.2023 по справі 922/2663/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 лютого 2023 року

м. Київ

cправа № 922/2663/21

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група",

на постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Здоровко Л.М., судді - Плахов О.В., Фоміна В.О.)

від 15.12.2022,

у справі за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група"

про стягнення 20 259 548, 78 грн та розірвання договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група",

до Міністерства оборони України,

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

19.01.2023 ТОВ "Фінансово-будівельна група" звернулося з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі №922/2663/21 до суду касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно зі статтею 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 15.12.2022, повний текст постанови складено 26.12.2022, отже останнім днем касаційного оскарження вказаної постанови було 16.01.2023. Проте, касаційна скарга подана скаржником 19.01.2023, тобто після закінчення строку на касаційне оскарження.

При цьому, ТОВ "Фінансово-будівельна група" у касаційній скарзі не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Натомість скаржник посилається на введення на території України воєнного стану та зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови він отримав 04.01.2023 засобами поштового зв`язку за правилами господарського судочинства, але фізично текст постанови не отримувався (лист суду повернувся без вручення), у зв`язку із призупиненням діяльності підприємства на території міста Харкова на весь період воєнних дій. Отже, скаржник вважає, що він не пропустив строк на касаційне оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З огляду на викладене, скаржнику необхідно подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вказаної постанови та навести підстави поважності пропуску, встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

При цьому, суд зазначає, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22.

Суд також зауважує, що враховуючи те, що касаційну скаргу подано безпосередньо до Касаційного господарського суду, через відсутність матеріалів справи у колегії суддів немає можливості перевірити наявність доказів надсилання та вручення копії оскаржуваної постанови скаржникові.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встано-влених законом ( частина третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ТОВ "Фінансово-будівельна група" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі №922/2663/21 без руху з наданням заявнику строку для порушення питання про поновлення строку касаційного оскарження та для наведення підстав для його поновлення.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп. 2 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру визначена у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 1 січня установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлю-ються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Частиною 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у задоволенні позову Міністерства оборони України відмовлено повністю; у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Фінансово-будівельна група" відмовлено повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/2663/21 скасовано в частині відмови у задоволенні позову Міністерства оборони України та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов Міністерства оборони України до ТОВ "Фінансово-будівельна група" задоволено. Розірвано договір від 24.12.2020 №503/33/21620 на придбання житла на умовах пайової участі за адресою: Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Подвірки, вул. Курязька, буд.16, укладений між Міністерством оборони України та ТОВ "Фінансово-будівельна група". Стягнуто з ТОВ "Фінансово-будівельна група" на користь Міністерства оборони України аванс у розмірі 12 794 311,00 грн, 4 478 008, 50 грн пені, 2 987 229, 28 грн штрафу та 306 163, 23 грн судового збору за подання позовної заяви. В решті рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/2663/21 залишено без змін.

ТОВ "Фінансово-будівельна група" просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 у справі №922/2663/21.

Враховуючи вимоги касаційної скарги та предмет спору, при подачі цієї касаційної скарги скаржник повинен був сплатити судовий збір у розмірі 612 326,46 грн (200 % від (20 259 548, 78 грн х 1,5% :100% = 303 893,23 грн) + 2270,00 грн (1 немайнова вимога)= 306 163, 23 грн))).

Проте, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то у зв`язку з несплатою судового збору, заявнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у сумі 612 326,46 грн.

Крім того, Верховний Суд встановив, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладених у пункті 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав), з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).

У цьому випадку необхідно чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Cкаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.

Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.

Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу приз-вело до прийняття незаконного судового рішення.

При цьому, необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Крім того, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі не зазначено конкретної підстави (підстав), на якій (яких) пода-ється касаційна скарга на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі №922/2663/21 з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).

Враховуючи викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі частини 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292, Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 у справі №922/2663/21 залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансово-будівельна група", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Л. Стратієнко