Постанова

від 31.01.2023 по справі 728/1016/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

31 січня 2023 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/1016/22

Головуючий у першій інстанції Глушко О. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/333/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Шкарупою Ю.В.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2022 року (проголошено о 15:48, повний текст складено 25 листопада 2022 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» про розірвання договорів оренди земельних ділянок,-

У С Т А Н О В И В:

У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» (далі по тексту ТОВ «Ланагропрод»), в якому, посилаючись на ч. 2 ст. 651, ст. 652 ЦК України, просив:

- розірвати договір оренди земельної ділянки №55, укладений між ним та ФГ «Ланагропрод» 30.04.2009, площею 4,83 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0103;

- розірвати договір оренди земельної ділянки №01/0102/16-Т, укладений між ним та ФГ «Ланагропрод» 01.02.2016, площею 4,8310 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0102;

- розірвати договір оренди земельної ділянки №02/0102/16-Т, укладений між ним та ФГ «Ланагропрод» 01.02.2016, площею 4,8311 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0059.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником земельних ділянок, з кадастровими номерами: 7420388500:04:000:0103, 7420388500:04:000:0102, 7420388500:04:000:0059, які розташовані на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області. На підставі договорів оренди земельної ділянки № 055 від 30.04.2009, №01/0102/16-Т від 01.02.2016 та №02/0102/16-Т від 01.02.2016, укладених між ОСОБА_1 та ФГ «Ланагропрод» вказані земельні ділянки передані відповідачу в оренду.

Указував, що 14.12.2022 маючи намір реалізувати свої права та продати вказані земельні ділянки звернувся до ФГ «Ланагропрод» з пропозиціями придбати земельні ділянки по ціні 94 500 грн за один гектар земельної ділянки, які отримано останнім 16.12.2021, проте відповіді на пропозицію не отримав. Не отримавши відповіді на пропозиції щодо придбання спірних земельних ділянок ОСОБА_1 направлявся лист-пропозиція щодо розірвання укладених договорів оренди земельних ділянок, який також залишений без відповіді.

Також зазначав, що відповідачем вказані земельні ділянки передані в користування іншій особі ОСОБА_2 без укладення будь-яких договорів, зокрема, договору суборенди, внаслідок чого він, як власник, позбавлений можливості вільного доступу до належних йому земельних ділянок та здійснення контролю за їх використанням.

Уважав зазначені вище порушення істотними порушеннями умов укладених договорів оренди землі та чинного законодавства.

Крім того, на момент укладення договорів оренди чинним законодавством було накладено мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, зазначена обставина істотною, але не передбачена умовами договорів при їх укладенні.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2022 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

Вирішено питання розподілу витрат за надання правової допомоги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на незаконність судового рішення, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не надано правової оцінки доводам позивача про те, що у разі надання згоди відповідачем на придбання орендованих земельних ділянок ним би направлялась пропозиція з дотриманням вимог ч.3 ст. 130-1 ЗК України та було б зареєстровано намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Інших покупців орендованих земельних ділянок не було, а тому не було і необхідності писати відповідачу пропозицію з дотриманням вимог ч.3 ст. 130-1 ЗК України та нести додаткові витрати.

Заявник указує, що суд першої інстанції не звернув уваги та не надав правової оцінки діям відповідача, який в порушення вимог ЗУ «Про звернення громадян» не надав відповіді на пропозиції ОСОБА_1 щодо купівлі орендарем земельних ділянок та розірвання договорів оренди в разі їх придбання шляхом викупу.

Зазначає, що передача орендарем орендованих земельних ділянок у користування іншій особі без укладення договору суборенди свідчить про те, що вище вказані земельні ділянки не потрібні орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності та відповідач добровільно відмовився від їх використання.

У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Ланагропод» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, належне та повне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Указує, що законодавством при наявності суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки передбачено тільки один спосіб продажу земельної ділянки через реєстрацію такого наміру у органах нотаріату. Між тим позивач звернувся до відповідача з пропозицією придбання у власність земельних ділянок з порушенням положень ч. 3 ст. 130-1 ЗК України та не врахував, що відповідач є юридичною особою, а відповідно до п.15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України до 01 січня 2024 року, а саме в час дії обмеження, згідно якого забороняється купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначає, що апелянт безпідставно звинувачує відповідача в порушенні ст.1, 3, 5, 14, 15, 20 ЗУ «Про звернення громадян», оскільки спірні правовідносини регулюються ст. 641-645 ЦК України, і відповідь на пропозицію надається виключно в разі згоди прийняти пропозицію іншою стороною.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Кулініч К.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила задовольнити її, представника відповідача адвоката Єкимова І.С., який просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, доводи відзиву на апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості вимог позивача, оскільки наведені ОСОБА_1 обставини не можуть вважатись істотними порушеннями, які є підставою для розірвання укладених між сторонами договорів оренди землі в розумінні положень ст. 651 ЦК України.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, а саме:

- земельної ділянки площею 4,83 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0103, розташованої на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області згідно державного акта на право власності на земельну ділянку 111-ЧН № 012043, який виданий розпорядженням Бахмацького РДА від 15.03.2002 за №82 (а.с. 16, 20-21);

- земельної ділянки площею 4,8310 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0102, розташованої на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 19 від 27.01.2016 та довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 52328108 від 29.01.2016 (а.с. 29-32);

- земельної ділянки площею 4,8311 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0059, розташованої на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом № 18 від 27.01.2016 та довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 52327222 від 29.01.2016 (а.с. 41-44).

30.04.2009 між ОСОБА_1 та ФГ «Ланагропрод» укладено договір оренди землі за № 055 строком на 10 років, відповідно до умов якого в оренду ФГ «Ланагропрод» передається належна на праві приватної власності ОСОБА_1 земельна ділянка загальною площею 4,83 га. Вказаний договір зареєстрований у Бахмацькому відділі Чернігівської регіональної філії ДП «Центру державного земельного кадастру) 28.08.2009 за № 040913200047 (а.с. 10-13).

Актом прийому-передачі земельної ділянки в оренду, складеним 29.08.2009, що є додатком до договору оренди землі № 055 від 30.04.2009, орендодавець ОСОБА_1 передав, а орендар ФГ «Ланагропрод», прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,83 га, розташовану на території Тиницької сільської ради, кадастровий номер 7420388500:04:000:0103 (а.с. 14).

Актом, який є додатком до договору за № 55 від 30.04.2009, проведено визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 4,83 га з метою надання її в оренду для сільськогосподарського призначення на території Тиницької сільської ради. Акт підписаний ОСОБА_1 , як орендодавцем та головою ФГ «Ланагропрод» Бабичем Я.І., як орендарем (а.с. 15-17).

Додатковою угодою № 1 до договору оренди землі № 055 від 30.04.2009, укладеною 18.04.2014, внесено зміни до даного договору, зокрема до п 3.1, відповідно до якого договір укладено строком на 20 років (а.с. 18).

01.02.2016 між ОСОБА_1 та ФГ «Ланагропрод» укладено договір оренди землі за № 02/0102/16-Т строком на 20 років, відповідно до умов якого в оренду ФГ «Ланагропрод» передається належна на праві приватної власності ОСОБА_1 земельна ділянка загальною площею 4,8310 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0102 (а.с. 22-27).

Актом від 01.02.2016 проведено визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 4,8310 га з метою надання її в оренду для сільськогосподарського призначення на території Тиницької сільської ради .Акт підписаний ОСОБА_1 , як орендодавцем та головою ФГ «Ланагропрод» Бабичем Я.І., як орендарем (а.с. 28).

01.02.2016 між ОСОБА_1 та ФГ «Ланагропрод» укладено договір оренди землі за № 02/0102/16-Т строком на 20 років, відповідно до умов якого в оренду ФГ «Ланагропрод» передається належна на праві приватної власності ОСОБА_1 земельна ділянка загальною площею 4,8311 га, кадастровий номер 7420388500:04:000:0059 (а.с.34-39).

Актом від 01.02.2016 проведено визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки площею 4,8311 га з метою надання її в оренду для сільськогосподарського призначення на території Тиницької сільської ради. Акт підписаний ОСОБА_1 , як орендодавцем, та головою ФГ «Ланагропрод» Бабичем Я.І., як орендарем (а.с. 40).

Згідно матеріалів справи цільове призначення вищевказаних земель - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, категорія: землі сільськогосподарського призначення.

Відповідно до п.3.1 вказаних договорів оренди, після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Пунктом 12.4 договорів оренди визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п.12.5).

14.12.2021 ОСОБА_1 надіслав на адресу відповідача пропозиції про придбання земельних ділянок з кадастровими номерами 7420388500:04:000:0103; 7420388500:04:000:0102; 7420388500:04:000:0059 по ціні 94 500 грн за один га земельної ділянки із посиланням на п.9.3 укладених договорів оренди, відповідно до яких орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі продажу її орендодавцем. У пропозиції зазначив, що на момент укладення договору оренди землі чинним законодавством не було надано право продажу земельних паїв (накладено мораторій на їх продаж). 31.03.2020 прийнято ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення», який набрав чинності з 01.07.2021 та яким надано право купівлі-продажу земельних паїв їх власникам. Вказану обставину вважає істотною, але вона не була передбачена умовами договору при його укладанні. У разі відмови від пропозиції просив припинити дію договору на підставі ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» та п. 12.4 договору оренди землі шляхом його розірвання за згодою сторін для можливості реалізації свого права щодо продажу своєї земельної ділянки (а.с.46-47).

Пропозиції отримані відповідачем 16.12.2021 року (а.с.52).

10.02.2022 на ім`я голови ФГ «Ланагропрод» позивач направив проекти додаткових угод про дострокове розірвання договорів оренди земельних ділянок № 055 від 30.04.2009, № 02/0102/16-Т від 01.02.2016, №01/0102/16-Т від 01.02.2016, які отримані відповідачем 27.06.2022, посилаючись на ненадання відповіді на пропозиції щодо придбання земельних ділянок (а.с. 53 - 58).

До позову ОСОБА_1 додано копію листа від 22.06.2022 на його ім`я за підписом ОСОБА_2 , в якому останній повідомляє, що в зв`язку з тим, що його земельні ділянки знаходяться всередині використовуваних ФГ «Ланагпропрод» земель, йому було запропоновано обробляти земельні ділянки, належні ОСОБА_1 ; жодних договорів з ФГ «Ланагропрод» на оброблення вказаних земельних ділянок ним не укладалося (а.с. 60).

Згідно інформації Державного земельного кадастру на право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельних ділянок з кадастровими номерами 7420388500:04:000:0091 та 7420388500:04:000:0165, цільове призначення яких для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ОСОБА_2 . Вказані земельні ділянки передані ним в оренду, відповідно, «ФГ «Вітчизна-Тиниця» (дата державної реєстрації 10.09.2021) та ФГ «Ланагропрод» (дата державної реєстрації 25.02.2015) (а.с. 152, 153).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Конституцією України, ЗК України, Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Законом України «Про оренду землі» та іншими нормативно-правовими актами.

Положенням частини другої статті 2 ЗК України встановлено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам (частини перша, друга статті 93 ЗК України).

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно статтею 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі:

закінчення строку, на який його було укладено;

викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом;

поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря;

смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки;

ліквідації юридичної особи-орендаря;

припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства/концесії).

припинення (розірвання) спеціального інвестиційного договору, укладеного відповідно до Закону України «Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями».

Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. Правочин про розірвання договору оренди (суборенди) землі сільськогосподарського призначення, орендарем (суборендарем) за яким є юридична особа приватного права (крім акціонерного товариства, повного та командитного товариства), є значним правочином та потребує попереднього прийняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом такої юридичної особи рішення про надання згоди на його вчинення (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним). У разі неприйняття загальними зборами учасників або іншим вищим органом юридичної особи рішення про надання згоди на вчинення такого значного правочину (крім випадку, якщо статутом юридичної особи прямо передбачено, що такий правочин не є значним) такий правочин є нікчемним. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Аналіз статей 525, 651 ЦК України та статті 31 Закону України «Про оренду землі» свідчить про те, що законодавець допускає можливість розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку у разі, якщо це передбачено умовами такого договору.

За змістом частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18, вирішальне значення для застосування абзацу другого частини другої статті 651 ЦК України має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (пункти 119-120 постанови).

Згідно частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Установивши, що позивачем не доведено підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , зазначивши при цьому, що відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено умови договорів оренди землі та наявні істотні порушення, які призвели до позбавлення позивача очікуваного результату від укладених договорів та вільного доступу до свої земельних ділянок для здійснення контролю за їх використанням.

Звертаючись з позовом ОСОБА_1 , як на підставу для розірвання договорів оренди земельних ділянок, також посилався на п.9.3 укладених договорів, відповідно до яких орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу орендодавцем.

Судом вірно вказано, що маючи намір продати належні на праві власності земельні ділянки ОСОБА_1 звернувся до відповідача з пропозицією щодо придбання у власність земельних ділянок, з порушенням положень ч.3 ст. 130-1 ЗК України.

Так, відповідно до абзаців першого, другого, шостого статті 130-1 Земельного Кодексу України за наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніше ніж за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб`єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, такий суб`єкт не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

Якщо суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки та не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення може укладатися між власником та будь-якою особою, яка згідно із законом може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, в будь-який час незалежно від строку, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 130-1 Кодексу.

З огляду на викладене вище, законодавством при наявності у суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки передбачено тільки один спосіб продажу земельної ділянки, а саме реєстрація такого наміру у органах нотаріату.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що орендовані земельні ділянки не використовуються за цільовим призначенням та передані в суборенду для використання іншій особі ОСОБА_2 , що свідчить про позбавлення вільного доступу позивача до своїх земельних ділянок, є безпідставними за відсутності в матеріалах справи належних доказів укладення договору суборенди та позбавлення позивача вільного доступу до своїх земельних ділянок.

Не заслуговують на увагу доводи заявника про те, що в порушення вимог ЗУ «Про звернення громадян» відповідач не надав відповіді на пропозиції ОСОБА_1 щодо купівлі ним земельних ділянок та розірвання договорів оренди в разі їх придбання шляхом викупу, оскільки зважаючи на приписи ч. 7 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» згода на дострокове розірвання договорів оренди є правом, а не обов`язком орендаря. Крім того, відповідно до п. 12.5 укладених між сторонами договорів оренди розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. При цьому, слід зауважити, що до спірних правовідносин не застосовуються норми ЗУ «Про звернення громадян».

Інших окремих підстав як в сукупності, так і окремо, необхідних і достатніх для розірвання договорів оренди землі, в тому числі наявності істотних порушень договорів орендарем, позивачем не наведено.

Колегія суддів приходить до висновку, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Вирішуючи клопотання відповідача ТОВ «Ланагропрод» про стягнення з позивача витрат на правову допомогу адвоката в Чернігівському апеляційному суді колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом частини третьої статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За приписами підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції у резолютивній частині має містити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Представництво ТОВ «Ланагропрод» у Чернігівському апеляційному суді здійснював адвокат Єкимов І.С. згідно із ордером на надання правової допомоги серії СВ № 1044882 від 30.01.2023, виданим на підставі договору про надання правової допомоги № 372 від 15.11.2022, укладеним між ТОВ «Ланагропрод» та АБ «Сергія Зеленського».

Пунктом 7.2. вказаного договору визначено, що вартість наданих Бюро послуг визначається у рахунку-фактурі наданому Клієнту для оплати.

Згідно із актом надання послуг по правовій допомозі згідно договору №372 про надання правової допомоги від 15.11.2022, АБ АБ «Сергія Зеленського» надало клієнту правові (правничі) послуги щодо представництва в Чернігівському апеляційному суді та іншу правову допомогу, пов`язану зі справою №728/1016/22, включаючи підготовку до її розгляду та складення відзиву на апеляційну скаргу протягом січня 2021 (з 01 січня 2023 року по 31 січня 2023 року), а клієнт отримав та прийняв дані послуги. Обсяг наданих послуг вказано у Звіті про надані правові послуги, що є додатком до даного Акту.

Пунктом 2 вказаного акту визначено, що вартість наданих послуг (гонорар адвоката) за цим Актом складає 4 000 грн.

Відповідно до Звіту за надані правові (правничі) послуги за період з 01.01.2023 по 30.01.2023 Адвокатським Бюро «Сергія Зеленського» надано наступні правові послуги: представництво у справі №728/1016/22 (Чернігівський апеляційний суд); складення відзиву на апеляційну скаргу у справі №728/1016/22 (Чернігівський апеляційний суд); ознайомлення із правовими позиція Верховного Суду для формування власної правової позиції та її застосування під час апеляційного розгляду справи у справі №728/1016/22 (Чернігівський апеляційний суд).

Адвокатським Бюро «Сергія Зеленського» сформовано рахунок-фактуру №2 від 26 січня 2023 року, за судовий супровід цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Ланагропрод» про розірвання договорів оренди земельних ділянок (апеляційна інстанція) на суму 4 000 грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції №17959 від 26.01.2023 ТОВ «Ланагропрод» сплачено АБ «Сергія Зеленського» 4000 грн за надані послуги згідно рахунку №2 від 26.01.2023.

Отже, аналізуючи обсяг правової допомоги адвоката у даній справі та надані на його підтвердження належні, допустимі та достатні докази, у законодавчо встановлені спосіб та строки, колегія суддів уважає, що вказані витрати є документально підтвердженими, були понесені фактично, а їх сума детально описана та обґрунтована адвокатом у наданих документах.

З огляду на зазначене, враховуючи принципи та критерії співмірності та розумності судових витрат, реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, колегія суддів доходить до висновку про задоволення заяви ТОВ «Ланагропрод» у повному обсязі та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Ланагропрод» 4 000 грн понесених судових витрат на правову допомогу адвоката в апеляційному суді.

Керуючись ст. 141, 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 16 листопада 2022 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» (місцезнаходження: вул. Б. Хмельницького, 23, м. Бахмач Чернігівської області; код ЄДРПОУ 32803447) 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текс постанови складено 03.02.2023.

Головуюча О.Є.Мамонова

Судді: Н.В.Висоцька

Н.В.Шитченко