Рішення

від 30.10.2007 по справі 14/2352

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/2352

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" жовтня 2007 р. Справа № 14/2352

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.

за участю представників сторін

від позивача Полторейко П.О. -  директор

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Дочірнього підприємства "Малинська пересувна механізована колона №158" ВАТ "Житомирводбуд" (м. Малин)  

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пиріжківський" (с.Пиріжки Малинського району)

про стягнення 12981,68 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 12981,68 грн., з яких: 7700,80 грн. основного боргу, 3102,77 грн. інфляційних нарахувань, 816,51 грн. 3% річних, 1361,60 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача надав уточнений розрахунок позовних вимог, згідно якого просить стягнути з відповідача 9387,59 грн., з яких: 7475,12 грн. заборгованості за надані послуги по оранці земель, 225,68 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, 759,68 грн. інфляційних нарахувань, 250,01 грн. 3% річних, 677,10грн. пені.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -  

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Дочірнім підприємством "Малинська пересувна механізована колона №158" ВАТ "Житомирводбуд" (позивач у справі) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Пиріжківський" (відповідач у справі) контракту від 19.08.2004р., позивач виконав для відповідача послуги по оранці земель на площі 383 га. на загальну суму 19150,00 грн., що підтверджується рахунками № 89 від 30.09.2004р., № 102 від 12.11.2004р. актами приймання-передачі виконаних робіт за вересень 2004р. та листопад 2004р., довідками про вартість виконаних робіт, податковими накладними №135 від 30.09.2004р., №158 від 30.11.2004р. (а.с.31,32,35,38,67-70).

Відповідно до п. 5 вищезазначеного контракту, відповідач зобов'язувався провести розрахунок за виконані роботи на протязі 10 днів після підписання акту виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого, станом на день пред'явлення позову створилась заборгованість в сумі 7475,12 грн.

Позивач звертався з вимогою від 14.02.2006р. за № 23, від 25.04.2006р. за № 95 (а.с.28,30) до відповідача про сплату заборгованості за виконані роботи, які були залишені без відповіді.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня, яка згідно уточненого розрахунку поданого позивачем складає 677,10 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 6  контракту від 19.08.2004р. та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, позивач невірно провів розрахунок пені, неврахувавши при цьому, що сума боргу за контрактом становить 7475,12 грн. , а не 7700,80 грн.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму пені.

7475,12 грн. (сума боргу) х 17% (подвійна облікова ставка  НБУ за відповідний період) : 365 х 180 (кількість прострочених днів) = 626,68 грн.

Таким чином, сума пені становить 626,68 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Згідно уточненого розрахунку поданого позивачем 3% річних становлять 250,01грн., інфляційні нарахування - 759,68 грн.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Разом з тим, позивач також невірно провів розрахунок 3% річних, неврахувавши при цьому, що сума боргу за контрактом становить 7475,12 грн. , а не 7700,80 грн.

Враховуючи викладене, суд самостійно нараховує суму 3% річних за період з 01.09.2006р. по 31.09.2007р.

7475,12 грн. (сума боргу) х 3% річних : 365 х 395 (кількість прострочених днів) = 242,69 грн.

Таким чином, сума 3% річних становить 242,69 грн.

Крім того, позивач у своїй позовній заяві ставить вимогу про стягнення на свою користь з відповідача 225,68 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, в підтвердження чого надав товарно - транспортну накладну від 02.11.2005р. (а.с. 52) та податкову накладну від 28.11.2005р. за № 163 (а.с. 53).

Зобов'язання по вищезазначеній накладній виникли між сторонами за межами контракту від 19.08.2004р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначалося судом вище, позивач звертався з вимогою від 14.02.2006р. за № 23, від 25.04.2006р. за № 95 (а.с.28,30) до відповідача про сплату заборгованості за виконані роботи, які були залишені без відповіді.

Зі змісту вищезазначених претензій не вбачається пред'явлення вимоги позивачем про виконання відповідачем зобов'язання по сплаті заборгованості за надані транспортні послуги.

Таким чином, суд вважає вимогу позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги в сумі 225,68 грн. такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 9104,17 грн., з яких: 7475,12 грн. заборгованості за надані послуги по оранці земель, 759,68 грн. інфляційних нарахувань, 242,69 грн. 3% річних, 626,68 грн. пені. В частині стягнення 225,68 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, 7,32 грн. 3% річних та 50,42 грн. пені в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. 525,526,530 ЦК України, керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд-  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Пиріжківський" с.Пиріжки Малинського району, ідентифікаційний код 30878877 на користь Дочірнього підприємства "Малинська пересувна механізована колона №158" ВАТ "Житомирводбуд" м. Малин, вул. Українських повстанців, 40, ідентифікаційний код 01036833: 7475,12 грн. заборгованості за надані послуги по оранці земель, 759,68 грн. інфляційних нарахувань, 242,69 грн. 3% річних, 626,68 грн. пені, 91,04 грн. витрат по сплаті державного мита, 82,75 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 225,68 грн. заборгованості за надані транспортні послуги, 7,32 грн. 3% річних та 50,42 грн. пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Костриця О.О.