Постанова

від 24.10.2007 по справі 13/359-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/359-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

24 жовтня 2007 р.                                                                                   № 13/359-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Воліка І.М.,

Дунаєвської Н.Г.,

Михайлюка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання  Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року у справі               № 13/359-06 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Державного підприємства "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", м. Дніпропетровськ, до Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, про спонукання укласти Додаткову угоду № 1 до Договору № 416 від 1 січня 2006 року про зміну тарифів на теплову енергію,

за участю представників сторін:

позивача –ДП "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" –Потуремець Т.І. (дов. № 157/787 від 22.12.2006 р.);

відповідача –КП із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" –Добровольський О.В. (дов. № 1761 від 07.08.07 р.);

встановив:

У листопаді 2006 року позивач –Державне підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" пред'явив у господарському суді позов до відповідача –Комунального підприємства із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради про спонукання укласти Додаткову угоду № 1 до Договору № 416 від 1 січня 2006 року про зміну тарифів на теплову енергію.

Вказував, що між ним (постачальником) та КП із транспортування покупної теплової енергії "Теплотранс" Дніпропетровської міської ради (замовником) укладено договір № 416 від 1 січня 2006 року на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого він прийняв на себе зобов'язання надавати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк та на умовах, передбачених договором.

Посилаючись на підвищення фактичних витрат (тарифів на паливо, цін на матеріали), у зв'язку з чим він змушений підвищувати тарифи на послуги щодо постачання теплової енергії в гарячій воді, передбачені спірним договором, позивач просив зобов'язати укласти додаткову угоду № 1 до договору № 416 від 1 січня 2006 року про зміну тарифів на теплову енергію.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2007 року  (суддя Рудь І.А.), залишеного без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року (колегія суддів у складі: Прокопенко А.Є. –головуючого, Крутовських В.І., Дмитренко А.К.,)  в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що вимоги позивача щодо зміни тарифів на теплову енергію не можуть бути встановлені за угодою сторін, оскільки встановлення і затвердження тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії для позивача, який здійснює комбіноване виробництво теплової і електричної енергії, відноситься до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України.

У касаційній скарзі Державне підприємство "Виробниче об'єднання  Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова", посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та є наслідком неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між сторонами у справі укладений договір № 416 від 1 січня 2006 року на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання надавати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк та на умовах, передбачених договором.

Пунктами 6.1.1. –6.1.3 встановлені тарифи на теплову енергію, що використовується для потреб населення, на хімічно очищену поживну воду, на технічну поживну воду. Пункт 6.2. договору передбачає, що у випадку зміни фактичних витрат (тарифів на паливо, цін на матеріали, розмірів оплати праці, податкового законодавства та ін.) вказані в зазначених підпунктах договору тарифи на послуги підлягають перегляду зі складанням додаткової угоди між сторонами.

На виконання умов договору позивачем в січні-квітні 2006 року на адресу відповідача була здійснена поставка теплової енергії в гарячій воді на суму 9 087 582,99 грн. Зазначений розрахунок суми боргу здійснено позивачем з урахуванням збільшення тарифів з посиланням на підвищення цін на природний газ з січня 2006 року та підвищення мінімальної заробітної плати в січні 2006 року.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень Національної комісії регулювання електроенергетики України (далі НКРЕ) у сфері теплопостачання належить: регулювання тарифів на   теплову енергію, що виробляються на теплоелектроцентралях, ТЕС.

Відповідно до п. 4 постанови НКРЕ № 896 від 12 жовтня 2005 року "Про затвердження порядку розрахунку тарифів на теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС" затвердження тарифів на відпуск теплової енергії можливе за умови прийняття НКРЕ відповідного рішення.

Відповідно до постанови НКРЕ № 898 від 12 жовтня 2005 року "Про затвердження процедури перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва теплової енергії" рішення щодо затвердження тарифів приймається НКРЕ на відкритих засіданнях, які проводяться після розгляду заяви і наданих заявником документів та аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідним підрозділам НКРЕ. Відповідно до вимог цієї процедури обов'язковою умовою початку розгляду питання про перегляд тарифів ліцензіата є реєстрація в НКРЕ оформленої належним чином заяви на перегляд діючих тарифів.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом встановлено, що позивач не звертався в НКРЕ до моменту пред'явлення позову з метою вирішення питання про затвердження тарифів.

За таких обставин висновок Господарського суду Дніпропетровської області, з яким погодився суд апеляційної інстанції про те, що позивачем не було виконано належним чином вимог діючого законодавства щодо формування тарифів на теплову енергію, відповідає фактичним обставинам справи.

Враховуючи вище викладене, рішення місцевого та постанова апеляційного господарського суду повністю відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства й підлягають залишенню без змін.

Посилання позивача в касаційній скарзі на необхідність перегляду рівня тарифів на житлово-комунальні послуги у зв'язку з підвищенням тарифів на енергоносії для промислових споживачів та зростання цін на матеріально-технічні ресурси не спростовують правильності висновків місцевого та апеляційного суду про те, що заявлені позивачем вимоги про зміну тарифу на постачання теплової енергії не пройшли процедуру затвердження у відповідності до чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Доводи касаційної скарги зводяться до намагань відповідача оцінювати докази, тлумачити законодавство виключно на свою користь, тому до уваги судом не беруться. Окрім того, ці твердження спростовуються встановленими судами обставинами справи.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Виробниче об'єднання  Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19 липня 2007 року у справі № 13/359-06 залишити без змін.

Судді:                                                                              І.М. Волік

                                                                                       Н.Г. Дунаєвська

                                                                                       М.В. Михайлюк