Рішення
від 29.12.2022 по справі 466/11449/21
ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/11449/21

Провадження № 2/466/797/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

«29» грудня 2022року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Кавацюка В.І.

при секретарі Хомляк О.П.

учасники справи: позивач ОСОБА_1

відповідач ТОВ «СЕРЧ ПРО»

третя особа, що не заявляє самостійних вимог

Управління державної реєстрації

юридичного департаменту Львівської міської ради

представник позивача Маркевич Н.Б., Найда І.А.

представник третьої особи Паращич В.П.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Маркевич Наталія Богданівна, до товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЧ ПРО», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради про визнання трудових відносин припиненими і зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Маркевич Наталія Богданівна, звернулась до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЧ ПРО», третьої особи, що не заявляє самостійних вимог Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, в якій просить визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «СЕРЧ ПРО» припиненими та зобов`язати суб`єкта державної реєстрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про керівника (Директора) товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЧ ПРО» - ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову зазначила наступне.

За результатами загальних зборів засновників, які оформлені протоколом загальних зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю «СЕРЧ ПРО» №04/01/19 від 04 січня 2019 року, було створено товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРЧ ПРО» (надалі - Товариство) та обрано на посаду Директора - ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Директора Товариства від 21 січня 2019 року позивач приступила до виконання обов`язків Директора.

Після тривалого часу перебування на посаді Директора Товариства ОСОБА_1 прийняла рішення припинити трудові відносини шляхом розірвання трудового договору з власної ініціативи на підставі ст. 38 КЗпП України.

На виконання ст. 38 КЗпП України позивач написала заяву про звільнення за власним бажанням від 27 серпня 2021 року та направила 01 вересня 2021 року повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства (надалі - Повідомлення), що підтверджується експрес накладною, виданою у відділені організації поштового зв`язку. Також підтвердженням направлення повідомлення є відеозапис, що підтверджує відправлення зазначеного повідомлення за допомогою засобів поштового зв`язку. Адвокатом було здійснено огляд належних доказів.

Датою проведення згаданих позачергових загальних зборів обрано 15 жовтня 2021 року з розрахунку на час доставки, який складає не більше 15 днів та обов`язку повідомити учасників загальних зборів про їх проведення не пізніше ніж за 30 (тридцять) днів до дати їх проведення.

На позачергових загальних зборах Товариства єдиний учасник відповідно до порядку денного, визначеного у повідомленні, повинен був розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням з посади директора Товариства.

Незважаючи на належне повідомлення єдиного учасника, останній не з`явився на загальні збори у визначене у повідомленні місце та час, у зв`язку з чим було складено Акт про неявку учасника ТОВ «СЕРЧ ПРО», який підписали два свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

На момент подання позову ОСОБА_1 , незважаючи на усі вчинені дії задля звільнення, все ще залишається Директором Товариства, що підтверджується інформаційним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про ТОВ «СЕРЧ ПРО».

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 2 КЗпП України встановлено «Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є його розірвання за ініціативи працівника.

Працівник може розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні (ст. 38 КЗпП України).

Припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства, директора здійснюється на підставі рішення загальних зборів, що відображено у ч. 13 ст. 39 Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю».

За змістом ст.22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Відповідно до п.13 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо.

У ч.1 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Окремо варто розглянути позицію Верховного Суду висловлену у постанові від 24 грудня 2019 року по справі № 758/1861/18 з питання неможливості припинення трудових відносин за ініціативи Директора у зв`язку з відсутністю рішення загальних зборів: «У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту свої прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими».

У постанові Верховного Суду від 3 липня 2019 року по справі №520/11437/16-ц, Верховний Суд висловився щодо ефективного способу захисту у такій категорії справ: «Разом з тим, відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, з урахуванням встановлених обставин справи та виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між ОСОБА_1 і ТОВ «Укркеш», колегія суддів вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту як припинення трудових відносин ОСОБА1 з ТОВ «Укркеш» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України».

Також Верховний Суд встановив належного відповідача для подібних справ у Постанові від 17 березня 2021 року справа № 761/40378/18: «...з урахуванням викладеного, у цій справі належним відповідачем є особа, з якою працівник перебуває (перебував) у трудових відносинах, а не учасники юридичної особи».

Щодо неможливості бути звільненим за відсутності рішення Загальних зборів.

Звільнення Директора перебуває на перетині трудових та корпоративних правовідносин, що зумовлює ряд особливостей у порядку такого звільнення.

Окрім загальних правил, що вимагають наявності письмового попередження роботодавця про бажання розірвати трудовий договір за власної ініціативи, Директору необхідно отримати рішення загальних зборів про припинення його посадових обов`язків, а також щоб була проведена подальша реєстрації відповідних змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (надалі - Реєстр).

Складність процедури забезпечує вищий рівень стабільності та захищеності такого виду відносин, проте водночас, в окремих випадках, створює ряд перепон для реалізації суб`єктивних прав, що і відбулось у нашій ситуації.

Єдиний Учасник не бере участі в управлінні Товариством та не проявляє жодної економічно-правової активності щодо нього. Виключенням не стало останнє позачергове скликання загальних зборів, на якому повинно було вирішуватись питання щодо звільнення ОСОБА_1 .

Виходячи з того, що загальні збори не були проведені через неявку єдиного Учасника, Директор Товариства фактично втратив можливість реалізації свого права на вільний вибір місця праці, яке є складовою забезпеченого Конституцією України права на працю.

За умов повної байдужості до участі у діяльності Товариства зі сторони єдиного учасника можливість звільнення працівника (Директора) за власним бажанням нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає. З цього приводу Верховний Суду своїй постанові від 03 липня 2019 року по справі № 520/11437/16-ц сказав наступне: «Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених праву обраний ним спосіб»

Позивач вчинив усі необхідні дії, а саме: написав заяву про звільнення за власним бажанням, видав наказ про звільнення, ознайомив із вказаною заявою усіх учасників товариства, ініціював проведення позачергових загальних зборів із винесенням питання звільнення директора на порядок денний.

Це все свідчить про те, що ОСОБА_1 дотрималась процедури звільнення з посади Директора Товариства та вчинила усі залежні від неї дії.

Щодо зобов`язання суб`єкта державної реєстрації внести зміни до відомостей про Директора Товариства.

З огляду на особливий порядок припинення трудового договору з Директором завершальним етапом виступає саме виключення відомостей про керівника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Керуючись цим, порушене право на вільний вибір місця праці Директора можна вважати захищеним лише після внесення відповідних змін до Реєстру на підставі рішення суду.

Цей висновок випливає з того, що за відсутності рішення суду про зобов`язання суб`єкта державної реєстрації виключити відомості - Директор не зможе це зробити самостійно, оскільки підставою для внесення змін до Реєстру за даних обставин є або рішення Загальний зборів, або рішення суду, яке набрало законної сили відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

На підставі викладеного, просить позов задовольнити.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 листопада 2021 року справу передану для розгляду судді Шевченківського районного суду м.Львова Кавацюку В.І.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 29 листопада 2021 року вищевказану позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

У встановлений ухвалою строк відповідачу ТзОВ «СЕРЧ ПРО» відзиву на позовну заяву до суду не подало.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради Паращич В.П. 30 березня 2022 року подав суду пояснення щодо позову.

В обгрунтування пояснень зістався на наступні обставини.

Щодо вимога про припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТзОВ «СЕРЧ ПРО» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради покладається на розсуд суду.

Щодо вимоги про зобов`язання суб`єкта державної реєстрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про керівника (директора) ТзОВ «СЕРЧ ПРО» - ОСОБА_1 заперечують з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон 755-ІV) та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

У відповідності до ст. 1 Закону 755-ІV, державний реєстратор - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріус; суб`єкт державної реєстрації державної реєстрації виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська та Севастопольська міські, районні у містах Києві та Севастополі державні реєстрації інших юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону 755-ІV державний реєстратор:

1.приймає документи;

2.перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів;

3.перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації;

4.проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру;

5.веде Єдиний державний реєстр;

6.веде реєстраційні справи;

6-1) надає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», інформацію органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю;

7.здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 9 Закону 755-ІV відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі:

1)відповідних заяв про державну реєстрацію;

2)документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій;

3)відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач по справі приступила до виконання обов`язків директора ТзОВ «СЕРЧ ПРО» на підставі наказу від 21 січня 2019 року у відповідності до протоколу зборів засновників ТзОВ «СЕРЧ ПРО» №04/01/19 від 04 січня 2019 року.

Для проведення реєстраційної дії в Єдиному державному реєстрі щодо змін інформації про керівника необхідно подати документи відповідно до пп.1,2,7 ч.4 ст. 17 Закону 755-ІV а саме:

- заяву про державну реєстрацію змін;

- рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни;

- документ про сплату адміністративного збору.

Згідно п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону 755-ІV в Єдиному державному реєстрі відомості про керівника юридичної особи є обов`язковими, а саме інформація: прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

З цієї норми випливає, що юридична особа не може існувати без керівника, відомості щодо нього є обов`язковими в Єдиному державному реєстрі.

Щодо самої вимоги про зобов`язання суб`єкта державної реєстрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про керівника (директора) ТзОВ «СЕРЧ ПРО» - ОСОБА_1 , то за приписами ст. 6 Закону 755-ІV ведення Єдиного державного реєстру та внесення до нього відомостей покладено на державних реєстраторів.

У ч. 1 ст. 25 Закону 755-ІV визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Разом з тим, виходячи зі змісту вимоги про внесення змін, позивач не лише не зазначив в чому полягає порушення таких його прав, але й по суті, просить суд підмінити собою інший орган державної влади та перебирати на себе його повноваження щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, чого процесуальним законодавством не передбачено.

Наведене повністю узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 24 грудня 2019 року у справі №758/1861/18, провадження №61-49113св18. У вказаній постанові суд визначив, що суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Враховуючи викладене, просить у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання суб`єкта державної реєстрації внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань шляхом виключення відомостей про керівника (директора) ТзОВ «СЕРЧ ПРО» - Іваночко В.І. - відмовити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, її представник, адвокат Найда І.А. подала клопотання у якому просила розглядати справу у їх відсутності, проти ухвалення заочного рішення вони не заперечують.

Представник відповідача ТзОВ «СЕРЧ ПРО» в судове засідання жодного разу не з`явився, хоч про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки не повідомив.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. У письмових поясненнях, які містяться в матеріалах справи просив проводити розгляд справи у його відсутності.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без їх участі, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України провести заочний розгляд справи.

У відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання 29 грудня 2022 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що за результатами загальних зборів засновників, які оформлені протоколом загальних зборів засновників ТзОВ «СЕРЧ ПРО» №04/01/19 від 04 січня 2019 року було створено ТзОВ «СЕРЧ ПРО» та обрано на посаду директора - ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу Директора Товариства від 21 січня 2019 року позивач приступила до виконання обов`язків Директора.

Після тривалого часу перебування на посаді директора Товариства ОСОБА_1 прийняла рішення припинити трудові відносини шляхом розірвання трудового договору з власної ініціативи на підставі ст. 38 КЗпП України.

На виконання ст. 38 КЗпП України позивач написала заяву про звільнення за власним бажанням від 27 серпня 2021 року та направила 01 вересня 2021 року повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників Товариства, що підтверджується експрес накладною, виданою у відділені організації поштового зв`язку. Також підтвердженням направлення повідомлення є відеозапис, що підтверджує відправлення зазначеного повідомлення за допомогою засобів поштового зв`язку.