Ухвала

від 06.02.2023 по справі 120/10643/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

06 лютого 2023 р.Справа № 120/10643/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ЛІМІТЕД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ ЛІМІТЕД" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Підставою для звернення до суду стала незгода позивача з рішеннями Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.11.2022 № 7600989/42873552, №7600988/42873552, № 7600986/42873552 про відмову в реєстрації податкових накладних від 10.08.2022 № 2, № 3, від 06.09.2022 № 15.

Ухвалою суду від 21.12.20222 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.01.2023 від представника Головного управління ДПС у Вінницькій області разом із відзивом надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання з посиланням на п.п. 2, 4 ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обґрунтовується тим, що за результатами розгляду повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Комісією регіонального рівня прийнято рішення про відмову в реєстрації накладних на загальну суму 8510320 грн, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1240500 грн). Також зазначено, що оскаржувані рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації прийнято відповідно до вимог Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджений постановою кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок № 1165). Водночас, на думку представника відповідача, така категорія справ має вагомий вплив на становлення судової практики щодо застосування Порядку № 1165 та має фундаментальне значення як для податкового органу, так і для держави в цілому. Крім того, вважає, що розгляд цієї справи в порядку спрощеного провадження позбавляє відповідача можливості в повному обсязі реалізувати свої права та використати усі можливі способи захисту та доведенні своєї правової позиції.

З урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 КАС України розгляд вказаної заяви здійснюється судом в порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.

Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд керується такими мотивами.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом (ч. 5 ст. 12 КАС України).

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності для цілей Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас суд зауважує, що такий перелік не є вичерпним і відповідно до вимог пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України справами незначної складності є також справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

За змістом вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз вказаних вище норм процесуального закону дає можливість зробити висновок про те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Посилання на п.п. 2, 4 ч. 4 ст. 257 КАС України є безпідставними, оскільки заявлені позивачем вимоги не стосуються відшкодування шкоди, завданої оскаржуваними рішеннями контролюючого органу, а також на підставі оскаржуваних рішень контролюючий орган не може стягувати з позивача грошові кошти, оскільки природа відносин у сфері реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних носить немайновий характер.

Вимоги позивача не підпадають під визначення щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження, передбачених ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України.

Як зазначено в ухвалі про відкриття провадження від 21.12.2022, висновок суду про можливість розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні) зроблений, враховуючи клопотання позивача, незначну складність справи, характер спірних відносин, склад учасників, предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Доводи, наведені представником Головного управління ДПС у Вінницькій області у клопотанні про розгляд справи за правилами загального позовного провадження вказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства на території держави.

Водночас, питання забезпечення єдності судової практики, на що посилається представник заявника, як одна з фундаментних засад здійснення судочинства, є повноваженнями процесуального характеру, що досягається однаковим застосуванням закону всіма судами на території держави. Так, забезпечення єдності судової практики це тривалий процес, результативність якого досягається застосуванням певних механізмів у кожному конкретному випадку та не може залежати від зміни обраної судом форми адміністративного судочинства.

Тому доводи відповідача щодо необхідності розгляду цієї справи в загальному позовному провадженні у зв`язку з необхідністю формування відповідної судової практики щодо застосування положень Постанови № 1165 є безпідставними.

Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Отже, спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом. Відтак, розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного не порушуватиме права сторін на справедливий судовий розгляд.

Суд враховує, що за частиною першою статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Таким чином, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

З огляду на викладене, наведені представником Головного управління ДПС у Вінницькій області доводи про те, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні позбавляє відповідача можливості у повному обсязі реалізувати свої права є безпідставними.

За наведених вище обставин суд доходить висновку, що у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи в загальному позовному провадженні необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47, 166, 248, 256, 260, 262, 293, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяВільчинський Олександр Ванадійович