Ухвала

від 06.02.2023 по справі 280/742/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

06 лютого 2023 року Справа № 280/742/23 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЛК ТОРГ» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

01.02.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЛК ТОРГ» (далі відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків кошти у сумі податкового боргу у розмірі 19021,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двадцять одна грн.. 00 коп.), з яких:

- податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 18001,00 грн., які зарахувати: р/р UA628999980313040029000008479; отримувач ГУК у Запорізькій області/ТГ м.Запоріжжя, код отримувача 37941997, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 14060100;

- податок на прибуток приватних підприємств у сумі 1020,00 грн., які зарахувати: р/р UA218999980333139318000008479; отримувач ГУК у Запорізькій області/ТГ м.Запоріжжя, код отримувача 37941997, банк отримувача отримувача Казначейство України (ЕАП) МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11021000

За приписами статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах даної категорії справ є строк, визначений Податковим кодексом України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, пунктом 102.4 статті 102 ПК України передбачено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу.

При цьому початок перебігу вищезазначеного 1095-денного процесуального строку на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу обчислюється з дня виникнення податкового боргу.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що Головне управління ДПС у Запорізькій області просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЛК ТОРГ» податковий борг, який виник, зокрема, на підставі податкового повідомлення-рішення від 09.07.2018 №0075105001, а також поданій 20.04.2017 податкової декларації №9070847760.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, після спливу 10 робочих днів з дня отримання відповідачем податкового повідомлення-рішення від 09.07.2018 №0075105001, а також враховуючи кінцевий термін сплати податку на додану вартість за поданою податковою декларацією (30.04.2017), несплачені грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

З матеріалів позовної заяви, визначені суми грошових зобов`язань з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів та податку на прибуток приватних підприємств були відображені в інтегрованій картці платника податку 30.04.2017 та 21.08.2018 відповідно.

Разом з тим, з даним позовом до суду Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось лише 01.02.2023, тобто поза межами встановленого ПК України 1095-денного строку звернення до суду.

Водночас представником позивача пропущений строк звернення до суду обґрунтовано тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX, що набрав законної сили 02.04.2020, розділ VI «Прикінцеві положення» доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Проте суд бере до уваги пункт 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-IX, що набрав законної сили 17.07.2020, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Відтак процесуальні строки, які були продовжені пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX закінчились 07.08.2020.

Враховуючи викладене, з 07.08.2020 введення карантинних обмежень не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.

Поряд з цим, суд бере до уваги позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі №990/102/22 від 08.12.2022, відповідно до якої поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У згаданій постанові Суд зазначив, що поновлення пропущеного процесуального строку здійснюється судом, якщо такий пропуск чи неможливість вчинення відповідної процесуальної дії зумовлено саме обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Для поновлення строку недостатньо лише посилання на наявність таких обмежень. Необхідним є наведення конкретних обставин та надання скаржником відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації ним своїх прав.

Враховуючи наведене, суд вважає неповажними наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду, оскільки звернення позивача до суду з позовною заявою є його правом і жодних обмежень щодо його реалізації у зв`язку з веденням карантину на території України законом встановлено не було.

Частина шоста статті 161 КАС України встановлює, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням поважних підстав пропуску такого строку.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною третьою статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Залишити без руху позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «МІЛК ТОРГ» про стягнення податкового боргу.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із зазначенням поважних підстав пропуску строку звернення до суду.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя К.В.Мінаєва