Рішення

від 03.02.2023 по справі 380/16222/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/16222/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі відповідач 1, ГУПФ України у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2, ГУПФ України у Вінницькій області) в якій просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 05.08.2022 №133850011321 прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Вінницькій області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» про що прийняти відповідне рішення, наступні періоди:

з 17.08.1981 по 01.09.1987 - викладач з музично-теоретичних дисциплін в Радехівській дитячій музичній школі (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»),

з 01.09.1984 по 31.08.2005 - викладач з музично-теоретичних дисциплін в Стебницькій дитячій музичній школі (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»),

з 01.09.2005 по 26.07.2022 (день призначення пенсії по віку) - викладач мистецької школи в Дрогобицькій дитячій музичній школі №1 (п. «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- вирішити питання про відшкодування ОСОБА_1 сплаченого судового збору при зверненні до суду та комісію банку в порядку передбаченому ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позовні вимоги обґрунтовані таким. ОСОБА_1 вказує, що ГУПФ України у Львівській області призначило їй пенсію по віку на підставі усіх необхідних поданих нею документів відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку пенсій) з 26.07.2022.

Позивач зазначає, що лише після її повторної заяви від 30.08.2022 скерованої до відповідача 1 вона отримала лист яким їй відмовлено у призначенні грошової допомоги в розмірі 10 пенсій при призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 7-1 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з тим, що період працевлаштування позивача на посаді викладача в позашкільному закладі освіти не передбачений Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений Постановою №909. Листом також повідомлено, що з даного питання ГУПФ України у Вінницькій області прийняте відповідне рішення. Позивач вважає, що має законне право на призначення допомоги, оскільки страховий стаж на посадах передбачених пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить понад 40 років і до призначення пенсії по віку вона жодних виплат не отримувала.

Наголошує, що чинне законодавство повною мірою гарантує право педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів як на пенсію за вислугу років так і на відповідну грошову допомогу.

Ухвалою від 14.11.2022 суд відкрив спрощене позовне провадження у справі.

ГУПФ України у Львівській області проти позову заперечило з підстав викладених у відзиві. На думку відповідача 1, оскільки позивач працювала в позашкільних навчальних закладах на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін, яка не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №909, то відсутні підстави для призначення їй грошової допомоги, встановленої п. 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач надала відповідь на відзив. Наголошує на пріоритетності дії законів над підзаконними нормативно-правовими актами, яким є Постанова №909. Вважає, що у спірних правовідносинах застосуванню підлягає ст. 21 Закону України «Про позашкільну освіту», яка регулює умови призначення пенсії за вислугу років педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів.

ГУПФ України у Вінницькій області відзиву не надано. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС України).

Суд на підставі позовної заяви, відзиву, а також долучених письмових доказів, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 26.07.2022.

04.08.2022 позивач звернулася із заявою до ГУПФ України у Львівській області про виплату грошової допомоги в розмірі 10 місячних пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058.

Зазначена заява за принципом екстериторіальності розглянута ГУПФ України у Вінницькій області.

За результатами розгляду заяви ГУПФ України у Вінницькій області прийняло рішення від 05.08.2022 №133850011321 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки заявниця працює в закладі (музична школа), який не відноситься до закладів освіти, згідно з Постановою №909 від 04.11.1993 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (музична школа в підпорядкуванні управління культури а не освіти).

Вважаючи таке рішення пенсійного органу протиправним, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Завданням адміністративного судочинства України відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Такими законами в Україні є насамперед Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) та Закон України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05 листопада 1991 року (далі - Закон №1788-XII).

Щодо позовних вимоги про скасування оскарженого рішення та зобов`язання зарахувати позивачу спірні періоди до стажу її роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачену пунктами «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд зазначає таке.

За правилами ст. 2 Закону №1788-XII пенсія за вислугу років належить до трудових пенсій.

Згідно із ст. 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до положень ст. 52 Закону №1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту е статті 55.

Відповідно до абзацу 1 пункту е статті 55 Закону 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років.

Таким чином, право на призначення пенсії за вислугу років надається і гарантується особі за виконання особливого роду трудової діяльності, коли до особи, яка її здійснює, пред`являють особливі вікові, а також підвищені психічні та фізичні вимоги, при тривалому виконанні якої особа втрачає відповідну професійну працездатність. Виплата пенсії за вислугу років безпосередньо пов`язана з важким та шкідливим характером роботи, виконання якої може спричинити втрату професійної працездатності до досягнення загального пенсійного віку, тому законодавець надав можливість окремим категоріям спеціалістів за своїм бажанням припинити таку роботу за наявності достатнього спеціального стажу та отримувати пенсію за вислугу років.

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_1 , яка в силу приписів ст. 48 Кодексу законів про працю України, ст. 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, є основним документом, що підтверджує стаж роботи, позивач працювала:

з 17.08.1981 по 01.09.1984 - на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін Радехівської дитячої музичної школи,

з 01.09.1984 по 31.08.2005 - на посаді викладача по класу музично-теоретичних дисциплін Стебницької дитячої музичної школи,

з 01.09.2005 - на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін в Дрогобицької дитячої музичної школи.

З позиції відповідачів, оскільки посада викладача позашкільних навчальних закладів не передбачена Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України №909, право на призначення пенсії за вислугу років у позивача відсутнє.

Отже, відповідач вважає, що стаж роботи позивача на посаді викладача позашкільного навчального закладу не зараховується до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до абзацу 1 пунктів е - ж статті 55 Закон України Про пенсійне забезпечення.

Оцінюючи такі доводи відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про освіту від 05.09.2017 №2145-VIII позашкільна освіта є невід`ємним складником системи освіти.

22.06.2000 Верховна Рада України прийняла Закон України Про позашкільну освіту №1841-III, ст. 4 якого встановлено, що позашкільна освіта є складовою системи безперервної освіти, визначеної Конституцією України, Законом України Про освіту, цим Законом, і спрямована на розвиток здібностей та обдарувань вихованців, учнів і слухачів, задоволення їх інтересів, духовних запитів і потреб у професійному визначенні.

Згідно з абз.абз. 1, 3 ч. 4 ст. 21 цього ж Закону права, обов`язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників закладу позашкільної освіти визначаються Конституцією України, Законом України Про освіту, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Педагогічні працівники закладів позашкільної освіти мають право на пенсію за вислугою років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04.11.1993 затверджений Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років (далі Перелік №909).

Цим Переліком встановлено, зокрема, заклади і установи освіти та посади, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років у позашкільних навчальних закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної, навчальної, виховної роботи, завідуючі відділами (лабораторіями, кабінетами), художні керівники, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Отже, посада викладача музичної школи прямо не передбачена Переліком №909 як така, робота на якій дає право на пенсію за вислугу років відповідно до абзацу 1 пункту е статті 55 Закону 1788-XII.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 №963 «Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників затверджено, зокрема, перелік посад педагогічних працівників» до яких віднесено, серед інших, посади викладачів всіх спеціальностей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 №433 (зі змінами) Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад затверджено перелік типів позашкільних навчальних закладів згідно з пунктом 6 якого до них відносяться початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади (школи естетичного виховання: музичні, художні, хореографічні, театральні, хорові, мистецтв та інші).

Доцільно зауважити, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №876/5312/17 висловила таку правову позицію: з огляду на проаналізовані норми законодавства й ураховуючи наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення викладачів у позашкільних закладах освіти, визначених у Конвенції, а також з метою реалізації положень ст. 46 Конституції України щодо недопущення обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що викладачі позашкільних навчальних закладів, які входять до структури освіти України, мають право отримання пенсії за вислугу років.

Таким чином, викладач музичної школи є педагогічним працівником позашкільного навчального закладу, тобто працівником освіти. Стаж роботи викладачем та концертмейстером в дитячій музичній школі має зараховуватись до пільгового стажу осіб у розумінні п. е ст. 55 Закону №1788-ХІІ при розгляді територіальними органами Пенсійного фонду України відповідних заяв про призначення пенсії навіть попри те, що зазначена посада прямо не передбачена затвердженим Переліком №909.

За таких обставин, з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 25.05.2016 у справі №419/794/15-а щодо відсутності у викладачів музичних шкіл, які відносяться до закладів позашкільної освіти, права на отримання пенсії за вислугу років на підставі пункту е статті 55 Закону №1788-ХІІ.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми пункту е статті 55 Закону №1788-ХІІ у контексті фактичних обставин справи, встановлених судом у межах спірних правовідносин, які виникли між сторонами, суд дійшов висновку, що стаж роботи позивача на посаді викладача позашкільного навчального закладу (музичної школи) належить зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону №1788-XII.

Окремо суд звертає увагу на доводи відповідача 2 у спірному рішенні на те що Дрогобицька дитяча музична школа №1 відноситься до Управління культури та розвитку туризму виконавчих органів Дрогобицької міської ради та оцінює їх критично з огляду на таке.

Дрогобицька дитяча музична школа №1 зареєстрована за ідентифікаційним кодом 23970634, організаційно-правова форма: комунальна організація (установа, заклад), основний вид економічної діяльності: 85.52 Освіта у сфері культури.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов`язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

З врахуванням приписів ч. 2 ст. 2 КАС України доводи відповідача про те, що оскільки посада викладача позашкільних навчальних закладів не передбачена Переліком №909 право на призначення пенсії за вислугу років у позивача відсутнє, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства, є помилковими, а тому суд вважає такі безпідставними.

З огляду на викладене рішення від 05.08.2022 №133850011321 прийняте ГУПФ України у Вінницькій області слід скасувати як протиправне.

Враховуючи зазначене задоволенню підлягає і похідна вимога щодо зобов`язання ГУПФ України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачену пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи: з 17.08.1981 по 01.09.1987 - викладач з музично-теоретичних дисциплін в Радехівській дитячій музичній школі, з 01.09.1984 по 31.08.2005 - викладач з музично-теоретичних дисциплін в Стебницькій дитячій музичній школі, з 01.09.2005 по 26.07.2022 - викладач мистецької школи в Дрогобицькій дитячій музичній школі №1.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання ГУПФ України у Львівській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як це передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суд зазначає таке.

Відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е-ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1191 від 23.11.2011 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі Порядок №1191).

Відповідно до п. 1 Порядку №1191 цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 2 Порядку №1191 встановлено, що до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років.

Згідно із п. 5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України Про пенсійне забезпечення, і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Аналізуючи викладені норми законодавства, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а дійшов висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у особи необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.

Суд звертає увагу на те, що єдиною підставою для відмови у призначенні та виплаті позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування відповідач 2 зазначив те, що у позивача відсутнє право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону №1788-XII.

Проте, таким доводам відповідача суд надав оцінку вище, констатувавши, що стаж роботи позивача на посаді викладача музично-теоретичних дисциплін позашкільного навчального закладу (музичної школи) належить зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону №1788-XII.

Також суд враховує, що відповідно до записів трудової книжки позивача стаж роботи, який дає їй право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону №1788-XII становить більше 40 років при необхідних 30.

Крім того, необхідно зауважити, що питання виходу позивача на пенсію за віком з посади, яка дає їй право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту е статті 55 Закону №1788-XII, а також неотримання нею до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії не є спірним у цій справі та не були підставою для відмови.

Таким чином, враховуючи викладене, на переконання суду, позивач має право на призначення та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, яка передбачена пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а тому, позовні вимоги у цій частині теж є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи всі викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Судовий згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України у Вінницькій області, оскільки саме цим суб`єктом владних повноважень винесене рішення, яке визнане протиправним та скасовано.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 263 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.08.2022 №133850011321 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років передбачену пунктами «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» періоди роботи: з 17.08.1981 по 01.09.1987 - викладач з музично-теоретичних дисциплін в Радехівській дитячій музичній школі, з 01.09.1984 по 31.08.2005 - викладач з музично-теоретичних дисциплін в Стебницькій дитячій музичній школі, з 01.09.2005 по 26.07.2022 - викладач мистецької школи в Дрогобицькій дитячій музичній школі №1.

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; ЄДРПОУ 13814885) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як передбачено пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

5.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, Хмельницьке шоссе,7; ЄДРПОУ 13322403) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 1984 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяКравців О.Р.