Рішення

від 06.02.2023 по справі 380/17935/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року

справа №380/17935/22

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Львівській області до Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» про зобов`язання вчинити певні дії.

в с т а н о в и в:

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (місцезнаходження: 82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 89, код ЄДРПОУ Львівської обласної прокуратури 02910031) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Підвальна, 6, код ЄДРПОУ 38627339) звернувся до суду з позовом до Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» (місцезнаходження: 81600, Львівська область, Стрийський район, м.Миколаїв, вул.Устияновича, 39, код ЄДРПОУ 05536975), в якому просить суд зобов`язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Миколаївський професійний ліцей» вчинити дії щодо приведення у стан готовності захисну споруду №31365, що знаходиться по вул.Устияновича, 39 в м.Миколаїв, Стрийського району, Львівської області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що Стрийською окружною прокуратурою Львівської області з огляду на актуальність збереження фонду захисних споруд, їх утримання та використання, ураховуючи триваючий військовий стан в Україні внаслідок російської агресії та ведення активних бойових дій на території держави, вивчається питання повноти виконання органами виконавчої влади, місцевого самоврядування та дотримання балансоутримувачами і власниками таких приміщень вимог законодавства у сфері цивільного захисту щодо їх збереження за функціональним призначенням та утримання у стані, що відповідає вимогам і стандартам. Встановлено, що за адресою: вул.Устияновича, 39 у м. Миколаїв Львівської області знаходиться захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №31365, яка перебуває у господарському віданні Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей», яке в умовах військової агресії російської федерації проти України через недодержання та порушення власником вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є обмежено готовим до використання за призначенням, через що не здатне забезпечити захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Вказує, що в лютому 2022року Головним управлінням ДСНС у Львівській області проведено перевірку дотримання посадовими особами Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» вимог законодавства під час використання за призначенням захисну споруду (протирадіаційне укриття) цивільного захисту №31365, що знаходиться за адресою: м.Миколаїв, вул.Устияновича, 39. За результатами проведення перевірки стану утримання протирадіаційного укриття №31365 посадову особу Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей», винну у вчиненні порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки з урахуванням факту невиконання вимог п.6, п. 12 припису ДСНС №84 від 03.09.2021 в частині невжиття заходів щодо приведення укриття №31365 у готовність, відповідно до постанови Миколаївського районного суду від 28.03.2022 у справі 447/407/22. Таким чином, в судовому порядку доведено вину посадової особи Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» щодо порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки в частині не приведення у готовність до використання за призначенням захисну споруду (протирадіаційне укриття ) цивільного захисту. Подання даної позовної заяви позивачем спрямоване на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, на забезпечення захисту цивільного (мирного) населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей для збереження їх життя та здоров`я у разі активних військових дій на території м. Миколаєва Львівської області. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 15.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, надати (надіслати) суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Відповідач, у встановлений в ухвалі строк, подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що визнає позов, а також те, що Державним професійно-технічним навчальним закладом «Миколаївський професійний ліцей» вживатимуться відповідні заходи для приведення захисної споруди цивільного захисту- протирадіаційного укриття №31365 у стан готовності, тобто у стан для використання за призначенням. Просив позов задовольнити повністю.

Суд встановив таке.

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Львівській області звернувся до Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей», з огляду невжиття заходів щодо приведення захисної споруди цивільного захисту у належний технічний стан та готовність до укриття населення - протирадіаційного укриття №31365, що розміщене за адресою: м.Миколаїв, вул.Устияновича, 39, до стану готовності, що суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Частиною 3 статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частиною 4 статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до частини 1статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

За змістом частини 4 статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Згідно з частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052, передбачено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Отже, прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові, однак якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного суду від 02.09.29021 у справі № 280/3319/20, від 13.04.2022 у справі № 815/1484/18.

Як свідчить зміст позовної заяви, прокурор перед звернення до суду із вказаним позовом встановив, що відповідач не забезпечив готовність захисної споруди укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №31365, що розміщене за адресою: м.Миколаїв, вул.Устияновича, 39, натомість Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області не вживає дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням.

Також позивачем зазначено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області, як спеціально уповноважений державою орган на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту, знаючи про тривале ігнорування відповідачем вимог щодо приведення укриття №31365 у відповідність до наказу МВС №579, відповідних заходів з метою зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності, не вживає, не зважаючи на передбачені законом повноваження, передбачені п.п.48 п.4 Положення, п.48 ч.1 ст.17-1 Кодексу цивільного захисту Україні.

Позивач стверджує, що вищенаведені обставини свідчать про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту при утриманні вказаної споруди цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Додатково перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області, наголосив, що Державний професійно-технічний навчальний заклад «Миколаївський професійний ліцей», як балансоутримувачем протирадіаційного укриття №31365, яке призначене для укриття 300осіб площею 240кв.м., не зважаючи на збройну агресію Російської Федерації проти України, не вжито заходів, спрямованих на приведення вказаної захисної споруди цивільного захисту у стан, придатний для використання споруди за призначенням для захисту населення.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022р. №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022р. №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

З огляду на викладене, перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області правомірно звернувся до суду в інтересах держави, в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області з позовною заявою до Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» про зобов`язання вчинити певні дії.

30.06.2022 Департаментом освіти і науки Львівської ОДА проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття (ПРУ) № 31365, що розміщене за адресою: м.Миколаїв, вул.Устияновича, 39.

За результатами оцінки складено Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту, згідно якого протирадіаційне укриття №31365 визначено як не готове до використання за призначенням та таке, що підлягає приведенню у відповідність до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Окрім того, факт неналежного утримання захисної споруди цивільного захисту протирадіаційне укриття №31365 визнається самим розпорядником майна, зокрема, згідно листа Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» № 76 від 08.09.2022 вбачається, що на даний час в протирадіаційному укритті №31365 не встановлено систему каналізації та централізовану систему водопостачання, робочий інвентар не поновлено, двері та електророзетки не встановлено, зокрема, у зв`язку з відсутністю у розпорядника майна коштів для зазначених потреб, внаслідок чого вказані обставини створюють умови до неналежного утримання об`єкта у цивільного захисту.

Разом з тим, згідно з п.6 припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки №33 від 16.02.2022 відповідача зобов`язано у строк до 10.05.2022 привести у готовність до використання за призначенням захисну споруду (протирадіаційне укриття) цивільного захисту, оскільки остання використовується з порушенням вимог підпункту 15 пункту 1 статті 20 Кодексу Цивільного захисту України.

Більше того, вжиття заходів щодо проведення у готовність до використання за призначенням захисну споруду (протирадіаційне укриття) цивільного захисту органом ДСНС пропонувалося до виконання починаючи з 2013, однак упродовж тривалого часу такі заходи посадовими особами Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» вжиті не були.

Отже, вищевказані обставини підтверджують факт не приведення відповідачем у готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №31365 та утримання і використання такого в неналежному стані.

Наведене свідчить про тривалість та систематичність порушень у сфері цивільного захисту, що може призвести до порушень інтересів держави в частині завдання шкоди життю та здоров`ю людей.

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Статтею 27 Конституції України також визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 №64/2022 на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який продовжує діяти.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про оборону України» підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає: забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об`єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.

Цивільним захистом, відповідно до статті 4 Кодексу, є функція держави, спрямована на захист населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 21 Кодексу громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.

Відповідно до частини 4 статті 32 Кодексу для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.

Відповідно до частини 5 статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138, в редакції чинній на час виникнення правовідносин, (далі - Порядку) визначено, що утримання захисних споруд комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.

Відповідно до частини 8 статті 32 Кодексу утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Пунктом 9 Порядку передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.

У відповідності до пункту 3 Порядку балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Згідно із пунктом 10 Порядку балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.

Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Частиною 1 статті 20 Кодексу визначено, що до завдань та обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту, серед інших, належить організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; організація обліку фонду захисних споруд; здійснення контролю за утриманням та станом їх готовності; проведення їх технічної інвентаризації, тощо.

Згідно із пунктом 11 Порядку вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.

Відповідно до пункту 1 Розділу І Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 (далі Вимог), споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Захисні пристрої призначені для захисту осіб, що переховуються у сховищах, від надмірного тиску повітряної ударної хвилі під час застосування звичайної зброї та засобів масового ураження. До захисних пристроїв, якими обладнуються сховища, належать захисно-герметичні і герметичні двері, віконниці (ставні), захисні секції, клапани-відтиначі, КНТ тощо (підпункт 1 пункту 2 розділу III Вимог).

Балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ (пункт 6 Розділу VIII Вимог).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу VI Вимог для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) - здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках: у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна; у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди; після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди; у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (підпункт 4 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Підпунктами 5, 6 пункту 2 розділу VI Вимог визначено, що залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС до оцінки стану готовності, проведення інших обстежень захисних споруд (за винятком оцінки стану готовності під час нагляду) здійснюється за зверненням балансоутримувача.

Відповідно до підпункту 8 пункту 2 Розділу VI Вимог під час оцінки стану готовності перевіряються: загальний стан приміщень, входів, оголовків аварійних виходів, гідроізоляції, повітрозабірних і витяжних каналів, обвалування окремо розташованих і підсипки покриття у вбудованих захисних спорудах, покрівлі та бічних поверхонь гірничих виробок, кріплень і захисно-герметичних перемичок (зовнішнім оглядом); двері (ворота, ставні), механізми задраювання, захисні пристрої, системи вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання, зв`язку, автоматики та іншого інженерного обладнання (випробуванням на працездатність); температура і відносна вологість повітря всередині захисної споруди; наявність і стан засобів пожежогасіння; герметичність захисної споруди.

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.

У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням (підпункт 8 пункту 2 Розділу VI Вимог).

Таким чином, утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням покладається на суб`єктів господарювання, на балансі яких вони перебувають, за рахунок власних коштів, що передбачено пунктом 8 статті 32 Кодексу та пунктом 9 Порядку.

Станом на 30.06.2022 протирадіаційне укриття №31365 визначено як обмежено готове, що підтверджується Актом оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 30.06.2022.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 Кодексу ЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу.

Підпунктом 6 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (далі-Положення № 1052) на ДСНС покладені функції здійснення заходів щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Відповідно до пп. 42 п. 4 Положення № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану.

Зі змісту листа Головного управління ДСНС України у Львівській області від 12.09.2022 вбачається, що за результатами останньої перевірки Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» посадовою особою підрозділу ГУ ДСНС України у Львівській області притягнуто до адміністративної відповідальності посадових осіб державного підприємства за правопорушення, передбачені ст. 175 та ст.188-8 КУпАП - невиконання припису інспектора щодо усунення порушень техногенної та протипожежної безпеки в захисній споруді цивільного захисту - протирадіаційному укриттю № 31365. Також у цьому листі ГУ ДСНС України у Львівській області зазначило, що суб`єкту господарювання (балансоутримувачу) захисної споруди надісланий інформаційний лист щодо необхідності здійснювати щорічні огляди захисної споруди та привести її у відповідний стан готовності.

Натомість, відповідач, будучи балансоутримувачем захисної споруди, впродовж декілька років не вживає заходів щодо приведення у готовність споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 31365.

Таким чином, систематичне невжиття визначених законодавством заходів з метою приведення сховища № 31365, що перебуває на балансі Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Аналогічну правову позицію підтримав Верховний Суд у справі №826/12192/16 (постанова від 03.10.2018), у справі №820/4717/16 (постанова від 15.05.2019) та у справі №820/5164/15 (постанова від 25.07.2019).

Відтак, суд вважає, що у даному випадку є ознаки протиправної бездіяльності відповідачем щодо невжиття заходів по приведенню у стан готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття № 31365.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача вжити заходів щодо приведення у стан готовності захисну споруду №31365, що знаходиться по вул.Устияновича, 39 в м.Миколаїв, Стрийського району, Львівської області.

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

адміністративний позов Першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури Львівської області (місцезнаходження: 82400, Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка, 89, код ЄДРПОУ Львівської обласної прокуратури 02910031) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Підвальна, 6, код ЄДРПОУ 38627339) до Державного професійно-технічного навчального закладу «Миколаївський професійний ліцей» (місцезнаходження: 81600, Львівська область, Стрийський район, м.Миколаїв, вул.Устияновича, 39, код ЄДРПОУ 05536975) про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Державний професійно-технічний навчальний заклад «Миколаївський професійний ліцей» вчинити дії щодо приведення у стан готовності захисної споруди №31365, що знаходиться по вул.Устияновича, 39 в м.Миколаїв, Стрийського району, Львівської області.

Судові витрати зі сторін не стягуються.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п 15.5 п.5 розділу VII Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

СуддяЛунь З.І.