Рішення

від 06.02.2023 по справі 420/16721/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16721/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хом`якової В.В., розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "7 МІКРАС" до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "7 МІКРАС" (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії регіонального рівня ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за №164369 від 15.09.2022 року, зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство має достатній обсяг матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення своєї господарської діяльності, здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і автомобільних газозаправних пунктів та послуг з технічного обслуговування ліфтів, має відповідні дозволи ГУ Держпраці в Одеській області, ліцензії Держгірпромнагляду, кількість працівників. Вказане рішення є підставою зупинення всіх податкових накладних позивача , що порушує його права та інтереси.

Позивач також звертає увагу суду на те, що після віднесення товариства до ризикових рішенням комісії регіонального рівня від 30.05.2022 року №129793, позивач направляв документи, необхідні для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, але рішенням комісії регіонального рівня від 15.09.2022 року №164369 ТОВ "7 МІКРАС" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. з посиланням на те, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансової діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріїв ризиковості.

Позивач вказує, що основною підставою для прийняття рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області вказана наявність у контролюючого органу інформації, що визначає ризиковість господарських операцій, зазначених у поданій для реєстрації податковій накладній. Однак, податковим органом не надано ніякої конкретної інформації про причини вважати діяльність товариства ризиковою.

Законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Таким чином, питання відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись комісією регіонального рівня за наслідками подання господарством для реєстрації в ЄРПН ПН/РК та їх перевірки разом із перевіркою платника податку. Позивач звертає увагу на відсутність протоколу засідання комісії, тому неможливо визначити чи додержана процедура віднесення товариства до категорії ризикових платників.

Невідомо результат розгляду поданих позивачем документів, необхідних для розгляду питання про виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, відповідно до переліку, вказаному у п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядку №1165), яким чином комісія контролюючого органу перевіряла їх достовірність, чи проводилась звірка даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Позивач вважає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що є якась невідома платнику податкова інформація буцім-то про його ризикову діяльність. Оскільки з рішення про відповідність ТОВ "7МІКРАС" критеріям ризиковості неможливо встановити на підставі яких документів чи інформації податковий орган дійшов такого висновку, що унеможливлює самостійно визначити позивачем обсягу та переліку документів, необхідних для спростування вказаного висновку, отже, рішення комісії не відповідає критеріям правової визначеності та обґрунтованості.

Ухвалою від 22.11.2022 відкрито спрощене провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи в письмовому провадженні без виклику представників сторін.

07.12.2022 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління ДПС в Одеській області, з якого вбачається, що відповідач заперечує проти позову. Зазначає, що відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі за текстом Постанова №1165) податкова служба здійснює автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту. Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм Податкового кодексу України та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку. .

Рішенням Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2022 року Ns.164369 TOB "7 МІКРАС" включено до Переліку ризикових платників податків (відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, визначених Постановою №1165), яке направлено через електроний кабінет платника.

Рішення Комісії було прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документі, а також податкової інформації , яку збирає контролюючий орган відповідно до норм чинного Податкового кодексу України, та яка зберігається в інформаційних базах. Податкова інформація щодо ТОВ "7 МІКРАС" підтверджує, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансової діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріїв ризиковості.

Розглянувши діяльність ТОВ "7 МІКРАС" (40390184) в період з 01.01.2021 по 09.09.2022 року, Головне управління ДПС в Одеській області звертає увагу, що за результатами проведеного аналізу встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання з ознаками ризиковості:

- ТОВ "ЄГАЗ РІТЕЙЛ" (код ЄДРПОУ 40471320) ДНІ 1553, внесено до переліку ризикових 10.06.2021 року;

-TOB "ЕСПРЕСО ТОРГ" (код ЄДРПОУ 43765603), ДПІ 2103, внесено до переліку ризикових 06.07.2022 року;

-ТОВ "ІНТЕРІМ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 24778112), ДПІ 1553, внесено до переліку ризикових 11.06.2021 року;

-СМ "ГРАНІТ" (код ЄДРПОУ 35131579), ДПІ 1503, внесено до переліку ризикових 08.12.2021року.

Таким чином, позивач здійснював свою господарську діяльність, не дотримуючи принципу "належної обачності" при виборі контрагентів.

Відповідач також звертає увагу і на той факт, що адміністративні суди наділені правом надавати оцінку актам суб`єктів владних повноважень. У той же час позовна вимога щодо виключення платника податків із переліку ризикових, на думку Головного управління ДПС в Одеській області, є неправомірна, так як суд в даному випадку перебирає функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплатою коштів до бюджету. Фактично у разі ухвалення вказаних рішень суд підміняє собою контролюючий орган - ДПС, приймає позицію платника податків при наявній у ДПС податковій інформації про протилежне.

Відповідач вважає доведеною обґрунтованість виникнення у контролюючого органу підстав щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податків на підставі наявної податкової інформації за проведеним моніторингом з метою забезпечення заходів, направлених на упередження формування та розповсюдження сум ризикового ПДВ, недопущення функціонування транзитно-конвертаційних груп, уникнення виконання податкового обов`язку підприємствами реального сектору економіки. Отже, позовні вимоги позивача є такими що не підлягають задоволенню.

12.12.2022 позивач надав суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що ДПС не обгрунтовано прийнято рішення про відповідність платника податну на додану вартість критеріям ризиковості від 30.05.2022 № 129763, не надано результатів перевірки поданих позивачем документів , матеріалів роботи комісії, тому процедура розгляду поданих матеріалів відповідачем не додержана.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "7 МІКРАС" зареєстровано як юридична особа в 2016 році, платник ПДВ з 01.01.2017, здійснює діяльність з надання послуг з технічного обслуговування і автомобільних газозаправних пунктів та послуг з технічного обслуговування ліфтів. Має відповідні дозволи ГУ Держпраці в Одеській області, ліцензії Держгірпромнагляду, штатна чисельність працівників 12 осіб станом на 01.09.2022.

Рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийнято рішення від 30.05.2022 року №129793 про відповідність ТОВ "7 МІКРАС" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість з вказівкою п. 8 Критеріїв : "наявна податкова інформація, що стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування".

07.09.2022 позивачем через електронний кабінет платника податків надано до комісії повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості, що підтверджується квитанцією № 2. Товариство зазначило, що здійснює діяльність, яка відповідає реєстраційним документам, керівник підприємства не займає аналогічні посади на іншому суб`єкті господарювання, підприємство знаходиться за юридичним адресом, яка не є адресом масової реєстрації, операції підприємства носять однотипний стабільний характер та повністю відповідають статутному виду діяльності, борги з виплати заробітної плати відсутні, підприємство має матеріально-технічну базу для здійснення заявленого виду господарської діяльності, Наведені переліки основних продавців та покупців. Вказано, що постачальники та замовники у стані припинення не перебувають , справи про банкрутство проти них не порушувались, у кримінальних провадженнях вони не фігурували, податкового боргу не мають , посадові особи цих підприємств не були включені до списку бази даних "Миротворець".

Рішенням комісії регіонального рівня від 15.09.2022 року №164369 з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій документів ТОВ "7 МІКРАС" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на додану вартість (п. 8 Критеріїв) та вказано, що "подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансово-господарської діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріям ризиковості".

Вказане рішення позивач вважає незаконним та таким що підлягає скасуванню, тому звернувся до суду з даним позовом.

Рішення комісії про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку відповідає визначенню індивідуального акту (п.19 ч.1 ст.4 КАС України) та, як наслідок, є предметом судового оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов таких висновків.

Правовідносини сторін врегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок № 1165).

Відповідно до пункту ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно пунктів 74.1, 74.3 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пп. 191.1.40 та пп. 191.1.46 п. 191.1 ст.191 ПК України контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п.41.1 ст. 41цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 193 цього Кодексу, зокрема (але не виключно): організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику; використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України визначено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Згідно з пунктом 12 Порядку ведення ЄРПН , затвердж. Постановою КМУ 12.12.2010 №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/ або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів. Вказаний Порядок навчав чинності з 1 лютого 2020 року. Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним впроваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2і пункту 49.18 статті 49 ПК України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 ПК України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття .

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Отже, одним з критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, що закріплені у Додатку 1 до Порядку № 1165, є наявність у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 8 Додатку 1).

У свою чергу, аналіз змісту указаного пункту свідчить, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, а прийнято за розглядом інформації та копій відповідних документів від позивача, які були подані як докази невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та для прийняття комісією рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні № 164369 від15.09.2022 комісією не наведено змісту ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, хоча відповідно до Порядку № 1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме наявна податкова інформація.

Пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість в редакції станом на день прийняття оспорюваного рішення передбачав таке : "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування". В оскаржуваному рішенні в рядку "Податкова інформація" не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише є посилання на п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та вказано, що подані документи не відображають у повному обсязі провадження фінансової діяльності підприємства, що унеможливлює прийняття рішення про невідповідність критеріїв ризиковості.

При цьому протоколу засіданні комісії ГУ ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН суду не надано.

Викладені у відзиві на позовну заяву доводи відповідача про те, що за результатами проведеного аналізу діяльності ТОВ "7 МІКРАС" в період з 01.01.2021 по 09.09.2022 року, встановлено придбання послуг у суб`єктів господарювання, які внесені до переліку ризикових: - ТОВ "ЄГАЗ РІТЕЙЛ" (код ЄДРПОУ 40471320) , TOB "ЕСПРЕСО ТОРГ" (код ЄДРПОУ 43765603), ТОВ "ІНТЕРІМ СЕРВІС" (код ЄДРПОУ 24778112), ДПІ 1553, СМ "ГРАНІТ" (код ЄДРПОУ 35131579), суд вважає необгрунтованими, оскільки відповідних доказів того, що позивач реєстрував податкові накладні із зазначеними контрагентами відповідач суду не надав, до відзиву на позовну заяву не долучено відомості щодо господарських операцій позивача ГУ ДПС в Одеській області,а ця податкова інформація повинна створюватись під час моніторингу поданих для реєстрації податкових накладних.

Сам факт того, що вказані юридичні особи внесені до переліку ризикованих також не доведений, але ця обставина не може бути підставою для автоматичного віднесення позивача до ризикових платників податків без наведення відповідного обґрунтування.

Разом з тим, суд приймає до уваги, що вказані платники можуть також оскаржувати рішення про внесення їх до переліку ризикованих , в тому числі в судовому порядку.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що окаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Відповідачем не надано податкової інформації, яка б свідчила про ризиковість платника податків, що була врахована контролюючим органом та стала підставою для прийняття оскаржуваного рішення, які саме документи розглядала комісія при прийняття рішення № № 164369 від15.09.2022 і чому цих документів недостатньо, відповідачем не доведено.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд зазначає, що в рішенням комісії регіонального рівня від 30.05.2022 року №129793 не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі спору щодо правомірності рішення суб`єкт владних повноважень може посилатися тільки на ті обставини, що зазначені у рішенні як підставу його прийняття. Не зазначення в рішенні цих обставин тлумачиться на користь висновку про його неправомірність. Суд зазначає, що використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком. Відсутність чіткої вимоги податкового органу до платника податків стосовно надання певного документу виключає можливість визнання правомірним застосування до такого платника негативних наслідків через невиконання такої вимоги.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

З огляду на викладене, рішення №164369 від 15.09.2022 не відповідає критерію обґрунтованості. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Відповдіачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

При реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Суд звертає увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Тому під час розгляду справи суд також не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для віднесення його до категорії ризикових платників податку. Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Правовий акт індивідуальної дії - це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, оскаржуване рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява №55555/08, п.74; "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N36900/03, п.37).

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області, про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено товариство з обмеженою відповідальністю "7МІКРАС" до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання виключити товариство з обмеженою відповідальністю "7 МІКРАС" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд керується приписами ч. 4 ст. 245 КАС України, за змістом якої у разі визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд може зобов`язати відповідача суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Судом враховується, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. За таких обставин суд дійшов висновку про те, що належним і повним способом захисту порушених прав позивача, крім визнання рішення протиправним та його скасування, є зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, що відповідають критеріям ризиковості.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог частини 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частинами 1-2 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На думку суду, позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідач, як суб`єкт владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконав, а тому, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З відповідача стягуються судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 2481 грн.

Позивачем сплачено судового збору 4962 грн., тобто надмірно сплачено 2481 грн. судового збору. Предметом даного позову є вимоги щодо визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, що у свою чергу є немайновими вимогами. Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Однак, Верховний Суд України в постанові від 14 березня 2017 р. (справа №П/800/559/16) зазначив про те, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162, частини п`ятої статті 171-1 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Окрім того, 12.11.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/21330/18, адміністративне провадження № К/9901/28031/19 (ЄДРСРУ № 85613193) досліджував питання щодо особливостей сплати судового збору при "об`єднанні" декількох вимог немайнового характеру, а саме: "скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення" та "зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення" тощо. В своєму рішенні Верховний Суд дійшов висновку, що процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою, а отже, оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового/майнового характеру.

Зі змісту позову вбачається, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку й має бути сплачений збір, а не дві, оскільки вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права у вигляді зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У зв`язку з наведеним позивач не позбавлений права вирішити питання щодо повернення відповідної суми сплаченого судового збору в порядку, передбаченому законодавством.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "7 МІКРАС" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрації податкових накладних за №164369 від 15.09.2022 року про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким включено товариство з обмеженою відповідальністю "7МІКРАС" (код ЄДРПОУ 40390184) до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166) виключити товариство з обмеженою відповідальністю "7 МІКРАС" (код ЄДРПОУ 40390184) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 441069166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "7 МІКРАС" (код ЄДРПОУ 40390184) судові витрати по сплаті судового збору 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В.В.Хом`якова