Ухвала

від 06.02.2023 по справі 420/1744/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1744/23

УХВАЛА

06 лютого 2023 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду - Потоцька Н.В., розглянувши матеріали адміністративної справи:

за позовом: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області (адреса: 65114, м. Одеса, вул. Корольова, буд. 5, код ЄДРПОУ 43611850, телефон: (048) 753-18-18)

в особі Територіального сервісного центру 5141(адреса: 65048, м. Одеса, вул. Інглезі, буд. 14 А, телефон: (048) 753-11-50)

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Укртрансавто» (адреса: 01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 18/7, код ЄДРПОУ 42463589, телефон: (098) 680-67-00)

про: визнання протиправними та скасування рішення, поновлення державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру 5141, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Укртрансавто», в якому позивач просить:

- визнати незаконним рішення та дії відповідача щодо зняття транспортного засобу марки VOLKSWAGEN CADDY, білого кольору, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 з обліку, та поновити державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN CADDY, білого кольору, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

Вирішуючи питання, викладені у ч.1 ст. 171 КАС України, суд приходить до висновку, що поданий позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Отже, юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб`єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов`язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно зі статтею 19 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право, яке має існувати на час звернення до суду, а, по-друге, суб`єктний склад такого спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору, необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

З огляду на вказане вважаємо за необхідне вказати на позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №120/4617/18-а від 06.05.2020 р. зазначено:

«З тексту позовної заяви та змісту її резолютивної частини можна визначити, що позивач об`єднав в одній позовній заяві кілька позовних вимог, які залежно від обраного способу захисту порушеного права можуть підпадати під юрисдикцію різних судів.

Однак зі спірних правовідносин цієї справи, як вони викладені в позовній заяві та обґрунтовуються доданими до неї документами, на що слушно звернули увагу суди попередніх інстанцій, випливає, що усі вимоги та доводи позивача у цій справі так чи інакше зводять до захисту права власності на об`єкт нерухомого майна.

Немає спору про те, що 48/100 частин другого поверху будівлі магазину « Дитячий світ » на підставі договору купівлі-продажу належать Центру зайнятості на праві власності від 10 жовтня 2002 року. Водночас, як зазначає сам позивач, принаймні документально підтверджується право власності на цю ж частку майна за іншим власником (правонабувачем). Питання про те, чи правомірно цей власник набув право власності на спірну частку нерухомого майна, чи внаслідок помилки Ради під час визначення частки власності Спілки в цьому майні, чи з якихось інших причин, не змінює того, що такі дії призвели до втручання в право власності позивача на майно. Захист цього права може бути забезпечений залежно від суб`єктного складу за правилами господарського або (якщо зважити, що за змістом позовної заяви Спілка відчужила це майно фізичній особі) цивільного судочинства. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Реєстрі. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно- чи господарсько-правового характеру.

Також Велика Палата Верховного Суду вважає, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства.

Отже, спір у цій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішень про державну реєстрацію прав на нерухоме майно безпосередньо пов`язане із захистом позивачем цивільного права у спорі щодо об`єкта нерухомого майна з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права на цей об`єкт. Такий спір має приватноправовий характер.».

Як вбачається, із поданого адміністративного позову позивач просить скасувати рішення щодо зняття транспортного засобу з обліку, та поновити державну реєстрацію транспортного засобу марки VOLKSWAGEN CADDY, білого кольору, 2009 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .

Отже, суд за правилами цивільного судочинства повинен встановити обставини, що підтверджують або спростовують факт вчинення дій, що перешкоджають у користуванні майном, та залежно від встановлених обставин вирішувати питання про неправильність прийнятого рішення про скасування державної реєстрації і зобов`язання відповідача поновити державну реєстрацію транспортного засобу, усунувши перешкоди у користуванні майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, а вказаний спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права позивача.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі у суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись ст. 2, 19, 170, 256, 295, 297 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській області в особі Територіального сервісного центру 5141, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДП Укртрансавто» про визнання протиправними та скасування рішення, поновлення державної реєстрації.

Повернути сплачений судовий збір шляхом стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_1 за квитанцією №ПН3336607 від 23.01.2023 року у сумі 1073,60 грн. (тисяча сімдесят три гривні 60 коп.).

Роз`яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.