ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/6261/21 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 лютого 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Грибан І.О.
судді: Ключкович В.Ю.
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Плесо» ЛТД про застосування заходів реагування, -
У С Т А Н О В И В :
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Плесо» ЛТД у якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та приміщень товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ПЛЕСО» ЛТД (код ЄДРПОУ 16400256) за адресою: Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Ботанічна, 2, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 05.05.2021 №137.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, апелянт вказує, що на момент прийняття судом першої інстанції рішення, відповідачем не були усунуті порушення норм техногенної та пожежної безпеки в повному обсязі.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «ПЛЕСО» ЛТД, ідентифікаційний код 16400256, місцезнаходження: 08630, Київська область, Васильківський район, смт. Глеваха, вул. Ботанічна, 2, зареєстроване як юридична особа 25.02.1998, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 09.02.2006 запис №13331200000000629.
На підставі наказу від 11.03.2021 №290 «Про проведення планових перевірок», повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) від 11.03.2021 №5603-2572/1, посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 15.03.2021 №1723 Васильківським районним відділом ГУ ДСНС України у Київській області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «ПЛЕСО» ЛТД вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт від 05.05.2021 №137.
Як убачається зі змісту зазначеного акта, за результатами проведеного заходу встановлено наявність порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а саме: з другого поверху адміністративної будівлі відсутній другий евакуаційний вихід (пункт 2.23, глава 2, розділ III ППБУ, п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016); стіни на шляхах евакуації адміністративної будівлі оздоблено горючими матеріалами (пункт 2.23, глава 2, розділ III ППБУ); територію не забезпечено протипожежним водопостачанням (пункт 2.1, глави 2 розділу V ППБУ, пункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013); з`єднання жил проводів електромережі не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6, глава 1, розділ IV ППБУ); територію підприємства, будинки та споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки (пункт 8, розділ II ППБУ); не заведено журнал обліку вогнегасників (пункти 3.10, глави 3 розділу V ППБУ; п. 3, розділ III Наказ МВС 25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»); пожежні щити не укомплектовані згідно норм, а саме: - вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х 2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11, глава 3, розділ V ППБУ); приміщення топкової, в якій розміщуються установки працюючі на твердому паливі, не обладнано установкою автоматичного пожежогасіння (п. 1.2, Глава 1, Розділ V ППБУ, п. 1.4 дод. В ДБН В.2.5-56- 2014); димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів не обладнана іскрогасниками (пункт 2.9 глави 2 розділу IV ППБУ); не здійснено технічне обслуговування вогнегасників (пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ); дерев`яні елементи покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ); для кожних магазину, кіоску (павільйону), приміщення об`єкта на території ринку та допоміжних технічних приміщень не розроблені з затвердженням керівником ринку або уповноваженою ним посадовою особою інструкції щодо заходів пожежної безпеки (пункт 8 розділу II ППБ на Р); на ринку не установлено відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим (пункт 7 розділу II ППБ на Р); на ринок (крім критих) не розроблена з узгодженням з ДСНС схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток (пункти 1, 2, розділу III ППБ на Р); початок роботи ринку здійснено суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідно до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 №440 (пункти 5, розділу III ППБ на Р); допускається використання саморобних електронагрівальних приладів (пункти 6, розділу III ППБ на Р); територія ринку, а також будівлі, споруди, торговельні приміщення не забезпечені знаками безпеки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров`я працівників (пункти 11, розділу III ППБ на Р); для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення, лабораторій, розташованих на території ринку, у тому числі для зовнішніх складських дільниць, не визначено категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (пункти 12, розділу III ППБ на Р); ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків та павільйонів менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торговельного обладнання (пункт 4 глави 1 розділу V ППБ на Р); ринок не забезпечений СПЗ відповідно до вимог нормативних документів та нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки (пункт 1 глави 1 розділу VI ППБ на Р); допущено експлуатацію тимчасових електромереж (абзац сьомий пункту 1 глави 1 розділу VII ППБ на Р); допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, та експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) (абзац чотирнадцятий пункту 1 глави 1 розділу VII ППБ на Р); кіоски, павільйони, намети, пересувні пункти торгівлі, розташовані на відкритих територіях не захищені від небезпечної дії блискавки (пункт 5 глави 1 розділу VII ППБ на Р); допускається експлуатація електронагрівальних приладів з відстанню від поверхні приладу, що випромінює тепло, до горючих матеріалів і конструкцій кіоску (павільйону) менше 0,5 м (пункт 5 глави 2 розділу VII ППБ на Р); посадова особа та керівний склад не пройшла навчання з питань техногенної безпеки та цивільного захисту (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ); працюючий персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ).
Позивач, з метою застосування заходів реагування, звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що відповідачем на час розгляду справи усунуто виявлені порушення, які можуть призвести до займання і розповсюдження вогню та безумовно пов`язанні з ризиком настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
Згідно з абз. 2 ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон України №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Державний нагляд (контроль), серед іншого, здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями в сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності (частина 1 статті 3 Закону України №877-V).
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Статтею 2 Закону України «Про пожежну безпеку» встановлено, що забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб, якщо інше не передбачено відповідним договором.
Своєю чергою відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту регулює Кодекс цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).
Приписами пунктів 2 та 3 частини 1 статті 50 КЦЗ України визначено, що джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб`єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.
Згаданим Кодексом визначено, що саме загроза життю та/або здоров`ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.
Відповідно до частини 3 статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.
Частинами 1 та 2 статті 64 КЦЗ України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
До повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей (пункт 12 частини 1 статті 67 КЦЗ України).
Відповідно до частини 2 статті 68 КЦЗ України в разі встановлення порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює відповідний державний нагляд, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Згідно із статтею 70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, має право звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
Позивач наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).
Водночас захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкта підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем проведено плановий захід зі здійснення державного контролю щодо додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ТОВ «Фірма «Плесо» за адресою Київська область, Васильківський район, смт.Глеваха, вул.Ботанічна,2, яким виявлено, що відповідач експлуатує будівлі та споруди з порушенням вимог законодавства у цій сфері, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Колегія суддів наголошує на тому, що поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак вказане не спростовує необхідність дослідження судами доказів, якими обґрунтовується їх наявність, та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення повинна бути перевірена судами шляхом надання оцінки відповідним доказам, а застосування судом обраного заходу державного реагування ґрунтуватися на дотриманні всіх принципів адміністративного судочинства.
Отже, при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Застосування заходу реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відбувається до часу усунення відповідачем виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей. Таким чином, його застосування після усунення виявлених порушень втрачає ту регулятивну функцію, яку покладену законодавцем в основу і правову підставу застосування такого заходу впливу.
Із акта, складеного за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №137 від 05 травня 2021 року вбачається, що приміщення будівлі експлуатується з порушенням вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме: з другого поверху адміністративної будівлі відсутній другий евакуаційний вихід (пункт 2.23, глава 2, розділ III ППБУ, п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016); стіни на шляхах евакуації адміністративної будівлі оздоблено горючими матеріалами (пункт 2.23, глава 2, розділ III ППБУ); територію не забезпечено протипожежним водопостачанням (пункт 2.1, глави 2 розділу V ППБУ, пункт 6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013); з`єднання жил проводів електромережі не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6, глава 1, розділ IV ППБУ); територію підприємства, будинки та споруди, приміщення не забезпечено відповідними знаками безпеки (пункт 8, розділ II ППБУ); не заведено журнал обліку вогнегасників (пункти 3.10, глави 3 розділу V ППБУ; п. 3, розділ III Наказ МВС 25 від 15.01.2018 «Про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»); пожежні щити не укомплектовані згідно норм, а саме: - вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х 2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт. (пункт 3.11, глава 3, розділ V ППБУ); приміщення топкової, в якій розміщуються установки працюючі на твердому паливі, не обладнано установкою автоматичного пожежогасіння (п. 1.2, Глава 1, Розділ V ППБУ, п. 1.4 дод. В ДБН В.2.5-56- 2014); димові труби будинків з покрівлями з горючих матеріалів не обладнана іскрогасниками (пункт 2.9 глави 2 розділу IV ППБУ); не здійснено технічне обслуговування вогнегасників (пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ); дерев`яні елементи покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (абзац перший пункту 2.5 глави 2 розділу III ППБУ); для кожних магазину, кіоску (павільйону), приміщення об`єкта на території ринку та допоміжних технічних приміщень не розроблені з затвердженням керівником ринку або уповноваженою ним посадовою особою інструкції щодо заходів пожежної безпеки (пункт 8 розділу II ППБ на Р); на ринку не установлено відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) протипожежний режим (пункт 7 розділу II ППБ на Р); на ринок (крім критих) не розроблена з узгодженням з ДСНС схема розміщення будівель, торговельних рядів, кіосків, павільйонів, контейнерів, торговельних місць, палаток (пункти 1, 2, розділу III ППБ на Р); початок роботи ринку здійснено суб`єктом господарювання без поданої декларації відповідно до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2013 №440 (пункти 5, розділу III ППБ на Р); допускається використання саморобних електронагрівальних приладів (пункти 6, розділу III ППБ на Р); територія ринку, а також будівлі, споруди, торговельні приміщення не забезпечені знаками безпеки відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров`я працівників (пункти 11, розділу III ППБ на Р); для всіх будівель і приміщень виробничого та складського призначення, лабораторій, розташованих на території ринку, у тому числі для зовнішніх складських дільниць, не визначено категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки (пункти 12, розділу III ППБ на Р); ширина повздовжніх та поперечних проходів (проїздів) між групами кіосків та павільйонів менше 4 м у просвіті з урахуванням відкритих дверей, виступаючих конструкцій (козирків, навісів), а також торговельного обладнання (пункт 4 глави 1 розділу V ППБ на Р); ринок не забезпечений СПЗ відповідно до вимог нормативних документів та нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки (пункт 1 глави 1 розділу VI ППБ на Р); допущено експлуатацію тимчасових електромереж (абзац сьомий пункту 1 глави 1 розділу VII ППБ на Р); допущено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, та експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами) (абзац чотирнадцятий пункту 1 глави 1 розділу VII ППБ на Р); кіоски, павільйони, намети, пересувні пункти торгівлі, розташовані на відкритих територіях не захищені від небезпечної дії блискавки (пункт 5 глави 1 розділу VII ППБ на Р); допускається експлуатація електронагрівальних приладів з відстанню від поверхні приладу, що випромінює тепло, до горючих матеріалів і конструкцій кіоску (павільйону) менше 0,5 м (пункт 5 глави 2 розділу VII ППБ на Р); посадова особа та керівний склад не пройшла навчання з питань техногенної безпеки та цивільного захисту (пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ); працюючий персонал не забезпечено засобами індивідуального захисту (пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ).
Вищевказані порушення обумовили звернення ГУ ДСНС у Київській області в суд з позовом щодо застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
В ході розгляду справи судом позивчем,відповідно до діючого законодавства здійснено декілька позапланових перевірок щодо усунення відповідачем порушень, зафіксованих в акту №137 від 05 травня 2021.
Так, відповідно до акта, складеного за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за №33 від 15 лютого 2022 року, встановлено усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства, перелічених в акті позапланової перевірки від 05.05.2021 №137.
Щодо усунення відповідачем усіх порушень вимог законодавства свідчить відмітка у графі «відсутність порушень вимог законодавства» у розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» в акті від 15.02.2022 №33.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в акті перевірки №33 від 15 лютого 2022 року позивачем фактично визнано усунення порушення щодо обладнання приміщення об`єкту системами протипожежного захисту. Доказів протилежного позивачем в апеляційній скарзі не наведено та суду апеляційної інстанції не надано.
З огляду на те, що застосування заходів реагування у вигляді повного припинення використання будівель та споруд відповідачем є крайнім заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єктах порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а настання таких наслідків судом апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи не встановлено і це належним чином не доведено матеріалами справи, колегія суддів уважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 287, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 03.02.2023р.)
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2023 |
Оприлюднено | 08.02.2023 |
Номер документу | 108804380 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо цивільного захисту |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Грибан Інна Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні