Постанова

від 06.02.2023 по справі 500/6017/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 рокуЛьвівСправа № 500/6017/21 пров. № А/857/7291/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі № 500/6017/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги,

суддя в 1-й інстанції Подлісна І.М.,

час ухвалення рішення не зазначено,

місце ухвалення рішення м. Тернопіль

дата складання повного тексту рішення 25.03.2022,-

В С Т А Н О В И В:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі апелянт, відповідач, ГУ ДПС у Тенрноільській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення норм діючого законодавства та всупереч уставленій судовій практиці, відповідач проводив перевірку позивача у приміщенні контролюючого органу, хоча згідно Наказу № 16-п від 15 січня 2021 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ОСОБА_1 », відповідачем обраний вид перевірки: документальна позапланова виїзна. Отже, відповідачем безпідставно та протиправно змінено вид перевірки, місце її проведення.

22.07.2021 позивачем отримано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області №00030520708 від 14.06.2021 форми «Ш», №00030560708 від 14.06.2021 форми «С», №00030540708 від 14.06.2021 форми «Р», №00030550708 від 14.06.2021 форми «Р», вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0030570708 від 14.06.2021 та рішення № 0030580708 від 14.06.2021.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0030570708 від 14.06.2021 ГУ ДПС у Тернопільській області вимагає сплатити заборгованість (недоїмку, штрафи, пеню) в сумі 64855,27 грн..

Рішенням №0030580708 від 14.06.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску ГУ ДПС у Тернопільській області застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції в таких розмірах: 21876,19 грн..

Позивач вважала дані податкові повідомлення-рішення, вимогу та інші рішення ГУ ДПС у Тернопільській області протиправними та просила їх скасувати, а тому і звернулася до суду з даним позовом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області №00030520708 від 14.06.2021 форми «Ш», №00030560708 від 14.06.2021 форми «С», №00030540708 від 14.06.2021 форми «Р», №00030550708 від 14.06.2021 форми «Р»; визнано протиправними та скасовано вимогу ГУ ДПС у Тернопільській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0030570708 від 14.06.2021; визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ДПС у Тернопільській області №0030580708 від 14.06.2021; стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Тернопільській області сплачений судовий збір в розмірі 908,00 грн., відповідно до квитанції №77 від 20.09.2021 та в розмірі 117,49 грн. згідно квитанції від 12.10.2021.

Не погоджуючись із вказаним рішенням ГУ ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку та просило рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.03.2022 у справі №500/6017/21 скасувати, винести постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, винесеним з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, а висновки суду таким, що неповністю відповідає фактичним обставинам справи.

З метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків і зборів за період з 01.01.2017 по 27.12.2019, дотриманням норм законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.04.2012 по 27.12.2019, виконання вимог валютного та іншого законодавства, ревізорами ГУ ДПС у Тернопільській області проведено документальну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведеної перевірки встановлено порушення податкового законодавства та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, рішення та вимогу.

Стосовно податкового повідомлення-рішення №00030550708 від 14.06.2021 (податок на доходи фізичних осіб) перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 27.12.2019, що підлягає сплаті до бюджету фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 встановлено його заниження всього в сумі 53063,41 грн., а тому такий донараховано.

Відповідне заниження сплати податку на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності виникло внаслідок завищення валових витрат за період перевірки. Перевіркою правильності визначення документально підтверджених витрат, пов`язаних зі здійсненням діяльності за період з 01.01.2017 по 27.12.2019, відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017-2020 роки, встановлено їх завищення всього в сумі 373570,93 грн., в т.ч. за 2017 рік 197198,12 грн.; за 2018 рік 92388,52 грн.; за 2019 рік 83984,29 грн.

В ході проведення перевірки ФОП ОСОБА_1 надано первинні документи на придбання та оплату реалізованих у відповідних періодах товарно-матеріальних цінностей (далі ТМЦ) (алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, орендна плата). Згідно з наданими первинними документами (накладні, товарно-транспортні накладні) на придбання ТМЦ та бази даних ІС «Податковий блок», серед постачальників наявний тільки один виробник (ТОВ «Пивоварня Опілля»), а інші постачальники є посередниками в торгівлі підакцизними товарами.

Таким чином документом, який засвідчує факт понесених витрат (оплата за отримані ТМЦ) можуть бути виписки банку про оплату по перерахунку з використанням розрахункового рахунку за отримані ТМЦ, меморіальні ордери на перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, фіскальні касові чеки, а для ТОВ «Пивоварня Опілля» відповідні квитанції, підписані уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання.

З позиції апелянта, до складу валових витрат повинні бути включені тільки ті витрати, які безпосередньо пов`язані з одержанням доходу протягом періоду перевірки і понесені безпосередньо в періоді перевірки та підтверджені відповідними платіжними документами.

Враховуючи викладене, з врахуванням документів наданих для проведення перевірки (рух коштів по рахунку, товарно-транспортні накладні, накладні на придбання ТМЦ, банківські квитанції, дані актів звірки та з врахуванням п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України), перевіркою встановлено, що документально підтверджено витрати, пов`язані з господарською діяльністю у 2017 році в сумі 322 215,19 грн.. Як вказує апелянт, в порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України ОСОБА_1 безпідставно завищено валові витрати за 2017 рік в сумі 197198,12 грн. за рахунок включення в склад валових витрат за 2017 рік ТМЦ, по яких не має документально підтверджених витрат (оплати); у 2018 році валові витрати становили 482275,18 грн., а ОСОБА_1 безпідставно завищено валові витрати за 2018 рік в сумі 92388,52 грн. за рахунок включення в склад валових витрат за 2018 рік. ТМЦ по яких відсутні документально підтверджені витрати (оплати); у 2019 році такі становили 344934,96 грн. та безпідставно завищено валові витрати за 2019 рік в сумі 89984,29 грн. за рахунок включення в склад валових витрат за 2019 рік ТМЦ, по яких відсутні документально підтверджені витрати (оплати).

Стосовно податкового повідомлення-рішення №00030520708 від 14.06.2021 (військовий збір) вказано, що у наслідку встановлення в ході проведення перевірки відповідача заниження сум доходу на який нараховується військовий збір за період перевірки в сумі 294796,70 грн., занижено і нарахування військового збору за період перевірки на 4421,95 грн. Крім того, за період перевірки підприємцем не дотримано п. 57.1 ст.57, підпункту «е» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме: платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації потягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подачі відповідної декларації, ФОП ОСОБА_1 податкові зобов`язання з військового збору за 2018 рік по терміну сплати 21.02.2019 сплатила 16.08.2019 за платіжним дорученням №165 від 16.08.2020

Крім того, контролюючим органом встановлено порушення ч. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» в частині недотримання установленого розміру мінімальної оптово-відпускної і роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв. Вказане зумовило винесення податкового повідомлення-рішення №00030560708 від 14.06.2021.

Перевіркою достовірності відображення у звітності сум доходу,отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на який нараховується єдиний внесок, встановлено порушення ст.ст. 7, 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Через заниження податку на доходи фізичних осіб занижено суми доходу, на який нараховується єдиний внесок в сумі 294796,70 грн.. У зв`язку з вкладеним сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ №Ф-0030570708 від 14.06.2021.

Апелянт також зауважив, що зміст та форма акта перевірки №1744/19-00-07-09/2460902626 від 11.05.2021 відповідає вимогам наказу №526 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення результатів документальних невиїзних перевірок фізичних осіб платників податків, які не є суб`єктами господарювання, та зразка форми акта (довідки) перевірки» від 02.04.2019. Наказ №727 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків» від 20.08.2015 стосується порядку проведення документальних перевірок юридичних осіб. Також вважає безпідставними покликання щодо неналежного розгляду заперечень позивача на акт перевірки.

Позивач скористалася правом подання відзиву на апеляційну скаргу (вх. №К-25213/22 від 14.07.2022), оскільки вважає апеляційну скаргу ГУ ДПС у Тернопільській області безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Позивач, зокрема, вказала, що апелянт не вказав, які обставини, встановлені Тернопільським окружним адміністративним судом визнаються і не заперечуються ГУ ДПС у Тернопільській області. Сама по собі апеляційна скарга по-суті являє собою ідентичну копію відзиву на адміністративний позов у цій справі, де не вказано у чому саме полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, а замість необхідного, лише дублюються помилкові висновки ГУ ДПС у Тернопільській області, які лягли в основу прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та інших рішень, які є предметом оскарження у цій справі.

Крім того, Методичні рекомендації (наказ №256 від 02.04.2019), на які покликається відповідач не поширюють свою дію на фізичних осіб-підприємців, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Покликання апелянта на належне повідомлення ОСОБА_1 про розгляд її заперечень на акт перевірки спростовується тим, що відповідне повідомлення отримано вже після розгляду відповідних заперечень, що позбавило її права можливості фактично бути присутньою при її розгляді. Також позивач вказала і неналежну форму відповіді на заперечення на акт перевірки у формі листа від 10.06.2021 за №8412/6/19-00-07-08-13/ НОМЕР_1 , замість висновку як визначено наказом №727 від 20.08.2015.

Повторно наголошено і на тому, що перевірку здійснено у приміщенні контролюючого органу, хоча наказом визначено вид перевірки документальна позапланова виїзна.

Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушення норм процесуального права, повністю з`ясував обставини, що мають значення для справи та зробив вірні висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, а тому підстави для скасування такого рішення та ухвалення нового немає.

Апеляційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.05.2021 ОСОБА_1 фізичною особою-підприємцем, діяльність якої припинена (дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця 27.12.2019, № 26460060003021422) отримано акт від 11.05.2021 №1744/19-00-07-08/ НОМЕР_2 про результати документальної позапланової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 НОМЕР_2 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2017 по 27.12.2019, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 25.04.2012 по 27.12.2019, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 27.12.2019, складений службовими особами ГУ ДПС у Тернопільській області та позаплановою виїзною перевіркою встановлені порушення податкового законодавства:

1. п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету всього в сумі 53063.41 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 30802,47 грн. за 2018 рік в сумі 11254,47 грн. та 2019 рік в сумі 11006,47 грн.;

2. п. 57.1 .cт. 57, підпункту «е» пункту 176.1 ст. 176 п.п. 1.2 п. 16 1 Підрозділу 10. Інших перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податкові зобов`язання з військового збору з доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності всього в сумі 4421,95 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 2400,40 грн., за 2018 рік в сумі 937,87 грн. та 2019 рік в сумі 1083,68 грн.;

3. ч. 12, ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового; коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (із змінами та доповненнями) та п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» із змінами та доповненнями, в частині недотримання установленого розміру мінімальної оптово-відпускної і роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв;

4. абз. 1 п. 2 ч. 1 ст. 7, п. 2 п. 11 ст. 8, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464 від 08.07.2010 з наступними змінами та доповненнями, в результаті чого підприємцем занижено сплату єдиного внеску за 2017 рік на суму 37647,46 грн., за 2018 рік на суму 13755,46 грн., за 2019 рік на суму 13452,35грн.;

5. п. 57.1 ст. 57, підпункту «е» пункту 176.1 ст. 176 п.п. 1.2 п. 16 І Підрозділу 10 Інших перехідних положень Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору від підприємницької діяльності за 2018р..

ОСОБА_1 не погоджуючись із висновками акта перевірки від 11.05.2021 оскаржила його висновки в адміністративному порядку шляхом подання до ГУ ДПС у Тернопільській області заперечень (вх. ГУ №18159/6 від 01.06.2021.

За результатами розгляду заперечення на акт, 22.06.2021 отримано лист ГУ ДПС у Тернопільській області про розгляд заперечень №8412/6/19-00-07-08-13/13985від 10.06.2021, яким повідомлено, що за результатами розгляду заперечення, ГУ ДПС у Тернопільській області прийнято рішення - акт від 11.05.2021 №1744/19-00-07- 08/2460902626 залишити без змін.

У зв`язку з виявленими порушеннями вимог податкового законодавства на підставі акта перевірки від 11.05.2021 контролюючим органом прийнято/винесено відносно ФОП ОСОБА_1 :

-податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 00030520708 від 14.06.2021 року, за яким встановлено порушення строку сплати суми грошового зобов`язання порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, за платежем: Військовий збір, що сплачує фізична особа за результатами річного декларування, визначеного підпунктом - пункту 57.1 статті 57, п.п. «е» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України, та на підставі статей 124 Податкового кодексу України за затримку на 176 календарних днів сплати фізичною особою грошового зобов`язання в сумі 690,00 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 69,00 грн.;

-податкове повідомлення-рішенням форми «С» №00030560708 від 14.06.2021, за яким встановлено порушення ч. 12 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95- ВР та п. 1 Постанови КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 №957, та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності 10 000,00 грн.;

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00030540708 від 14.06.2021, за яким встановлено порушення п. 176.1 ст. 176, п.п. 1.2. п. 161 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Військ збір, що сплачує фізична особа за результатами річного декларування 4864,15 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 442,20 грн.;

-податкове повідомлення-рішення форми «Р» №00030550708 від 14.06.2021, за яким встановлено порушення п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України та збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 58369,76 грн., в т.ч. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 5306,35 грн.;

-вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0030570708 від 14.06.2021 року, за якою ГУ ДПС у Тернопільській області вимагає сплатити заборгованість (недоїмку, штрафи, пеню) в сумі 64855, 27 грн.;

-Рішення №0030580708 від 14.06.2021 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, відповідно до якого ГУ ДПС у Тернопільській області застосовано до ОСОБА_1 штрафні санкції в таких розмірах: 21876,19 грн.

ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вимогою та іншими рішеннями ГУ ДПС у Тернопільській області, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують її права звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із цим позовом.

Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку, що службовими особами ГУ ДПС у Тернопільській області здійснено численні факти порушення наступних норм чинного законодавства, зокрема: 1. Ст. 19 Конституції України, відповідно до якої, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2. підпункту 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України, відповідно до якої посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами. Порушення цієї норми є наслідком неправомірних дій ГУ ДПС у Тернопільській області, які полягають у повному недотриманні та ігноруванні нормативних актів, що повинні бути обов`язково прийнятими до уваги в цьому випадку; 3. підпункту 21.1.2 ст. 21.1 ст. 21 ПК України, відповідно до якої посадові особи контролюючих органів зобов`язані забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій. Порушення цієї норми є наслідком неправомірних дій перевіряючих ГУ ДПС у Тернопільській області, щодо поверхневого дослідження наданих первинних документів, формального ставлення до своїх, службових обов`язків, своєвільного тлумачення норм чинного законодавства, в результаті чого мали місце хибні висновки, зроблені на поверхневому огляді та неправильному розумінні лише окремих норм законодавства; 4. підпункту 75. 1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України та неврахування правових позицій, викладених у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 11.06.2019 в справі №823/882/17, внаслідок чого ГУ ДПС у Тернопільській області протиправно змінено вид перевірки та місце її проведення; 5. пункту 129.6 ст. 129 ПК України та Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», що призвело до протиправного покладання відповідальності на платника податків; 6. Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», багато решти положень ПК України; 7. численні порушення «Порядку оформлення результатів, документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727.

Відповідно до вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства акт Перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Тернопільській області №00030520708 від 14.06.2021, форми «Ш», №00030560708 від 14.06.2021, форми «С», №00030540708 від 14.06.2021, форми «Р», №00030550708 від 14.06.2021, форми «Р», вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0030570708 від 14.06.2021 року та рішення № 0030580708 від 14.06.2021 було складено із грубими порушеннями чинного законодавства України та, у наслідку, визнав такі протиправними та скасував.

Враховуючи зазначені висновки суду першої інстанції, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позову та зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 (далі ПК України, в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), яким, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 20.1.1 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків)

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою згідно з підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7.7. Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.03.2013 №395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.04.2013 за №607/23139 (втратив чинність 25.01.2022 на підставі наказу Міністерства фінансів України №702 від 22.12.2021 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727 та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 14 березня 2013 року № 395», зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.01.2022 за №36/37372), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) для використання посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами (далі Порядок №395).

Цей Порядок поширюється на платників податків - фізичних осіб (резидентів, нерезидентів), у тому числі самозайнятих осіб, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів відповідно до Кодексу (далі - платники податків).

З врахуванням того, що Порядок №395 був чинним станом на момент проведення перевірки, складення акта перевірки суд вважає, що саме вказаний Порядок слід брати за основу для перевірки дотримання вимог щодо форми та змісту акта від 11.05.2021.

За таких обставин покликання позивача на приписи Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 за №727 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) та покликання відповідача на наказ ДФС України від 02.04.2019 №256 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо оформлення результатів документальних невиїзних перевірок фізичних осіб платників податків, які не є суб`єктами господарювання, та зразка форми акта (довідки) перевірки» є безпідставними та критично оцінюються колегією суддів.

Акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів (п.п.1.5-1.7 Порядку №395).

Згідно з п. 1.8 Порядку №395 акт (довідка) документальної перевірки повинен бути складений на паперовому носії державною мовою і мати наскрізну нумерацію сторінок.

Титульний аркуш акта (довідки) документальної перевірки друкується на номерному бланку органу державної податкової служби для складання актів документальних перевірок.

Згідно з п. 2.1 Порядку №395 кт (довідка) документальної перевірки складається з трьох частин: вступної, описової та висновку. До акта (довідки) додаються інформативні додатки.

Також у вказаному пункті Порядку №395 вказано інформацію, яку повинен містити акт перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку, з дотриманням визначених у пункті 4.5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок (п. 4.2 Порядку №395).

Відповідно до п.п. 4.6, 4.7 Порядку №395 визначено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 розділу ІІ Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Заперечення можуть бути винесені на розгляд передбачених пунктом 4.1 цього розділу постійних комісій із розгляду спірних питань при відповідних органах державної податкової служби.

Платник податку (його уповноважена особа та/або законний представник) має право брати участь у розгляді заперечень, що таким платником податку зазначається у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта (довідки) перевірки, орган державної податкової служби зобов`язаний повідомити такого платника податку про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІ Кодексу, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Керівник відповідного органу державної податкової служби або уповноважений ним представник обов`язково бере участь у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки.

До розгляду таких заперечень в обов`язковому порядку залучаються підрозділи правової роботи.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Висновок підписується посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, їх безпосередніми керівниками, а також іншими посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які були залучені до розгляду заперечень, та затверджується керівником органу державної податкової служби.

Висновок у день його затвердження реєструється в єдиному спеціальному журналі реєстрації висновків органу державної податкової служби, що ведеться в електронній формі структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Номер висновку складається з порядкового номера у спеціальному журналі реєстрації висновків, номера акта (довідки) перевірки та коду структурного підрозділу, відповідального за розгляд заперечень.

Зазначений висновок є складовою частиною (додатком) матеріалів перевірки, залишається в органі державної податкової служби та враховується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби при їх розгляді і прийнятті податкового повідомлення-рішення.

На підставі висновку складається обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень, яка підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та надсилається платнику податків у порядку, встановленому статтею 58 розділу ІІ Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Відповідно до підпункту 86.7.1 п. 86.7 ст. 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 86.7.2 п. 86.7 ст. 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов`язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.

Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду.

Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки (підпункт 86.7.3 п. 86.7 ст. 86 ПК України).

Приписами підпункту 86.7.4 п. 86.7 ст. 86 ПК України в тому числі визначено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Колегією суддів з`ясовано, що заперечення на акт від 11.05.2021 надійшли до контролюючого органу 01.06.2021 за вх. №18159/6. Листом «Про розгляд заперечення» від 02.06.2021 №8111/6/19-00-07-08-13/13283 контролюючий орган повідомив про розгляд відповідного заперечення 09.06.2021 о 14:00 год. за адресою: м. Тернопіль, вул. Білецька, 1,к.901. Згідно з фіскальним чеком вказаний лист передано на поштове відділення для пересилання 02.06.2021. Згідно з повідомленням про вручення поштове відправлення отримано 22.06.2021.

Вказане свідчить про те, що контролюючим органом дотримано вимог щодо повідомлення позивача про розгляд заперечень, однак з незалежних від відповідача обставин відправлення одержано позивачем після розгляду відповідних заперечень.

Своєю чергою покликаючись на порушення позивач не надала доказів зволікання з виконання відповідного обов`язку відповідачем.

Стосовно неналежного, з позиції позивача, розгляду заперечення в контексті надання відповіді на розгляд заперечення у формі листа №8412/6/19-00-07-08-13/13985 від 10.06.2021, колегія суддів зазначає, що акт перевірки, так само, як і відповідь за результатами розгляду заперечень на акт перевірки та інші листи контролюючого органу, направлені на адресу платника податків з приводу оскарження ним акта перевірки, є лише службовими документами контролюючого органу, пов`язаними із збирання податкової інформації, не створюють для платника податків правових наслідків у вигляді зміни (припинення) прав чи встановлення обов`язків, однак, в подальшому можуть враховуватися контролюючим органом при прийнятті актів індивідуальної дії.

Про це вказує Верховний Суд в постанові від 31.05.2021 у справі № 520/10718/19.

Проаналізувавши зміст відповідного листа від 10.06.2021 колегія суддів вважає, що контролюючий орган прямо вказав про розгляд відповідних заперечень та повідомив позивача про результат. Інших доводів протиправності розгляду заперечень не вказано.

Колегія суддів апеляційної інстанції критично оцінює покликання позивача щодо проведення перевірки у приміщенні контролюючого органу. Так, у акті перевірки чітко зазначено про проведення перевірки за адресою ОСОБА_1 . Позивач не надала будь-яких доказів протилежного. За вказаних обставин створено ситуацію протилежності тверджень сторін, однак відповідач підтверджує свою позицію актом від 11.05.2021, який підписано позивачем без заперечень, позаяк покликання позивача залишилися необґрунтованими.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено ст. 177 ПК України.

Згідно з п. 177.2 ст. 177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

За правилами підпунктів 177.4.1 - 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов`язаних з отриманням доходів, належать:

-витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат;

-витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

-обов`язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов`язкове страхування життя або здоров`я працівників у випадках, передбачених законодавством;

-суми податків, зборів, пов`язаних з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об`єктів житлової нерухомості); суми єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, пов`язаних з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

-інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов`язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв`язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов`язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до підп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця:

-витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;

-витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;

-витрати на придбання та утримання основних засобів, визначених абзацами восьмим - десятим підпункту 177.4.6 цього пункту;

-документально не підтверджені витрати.

За правилами п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з підп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

При цьому п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже до витрат включаються в тому числі і вартість придбаних послуг, пов`язаних зі здійсненням особою господарської діяльності, а також суми зборів, які пов`язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи-підприємця.

Витрати, що пов`язані з проведенням господарської діяльності фізичної особи-підприємця, мають бути підтверджені належно оформленими первинними документами.

Правові наслідки у виді виникнення права платника податку на формування витрат настають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №804/200/16.

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть вказувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.

Зокрема визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що чистий оподатковуваний дохід, який є об`єктом оподаткування для фізичних осіб-підприємців від провадження господарської діяльності, визначається як різниця між загальним оподатковуваним доходом і документально підтвердженими витратами, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин тощо. При цьому, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів, які повинні містити обов`язкові реквізити.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» № 1621-VII від 30.07.2014 підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПК України доповнено пунктом 16-1, яким тимчасово, до 1 січня 2015 року, встановлено військовий збір.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 (набрав чинності з 01.01.2015), оподаткування військовим збором подовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України (п. 16№ підрозділ 10 розділу XX Перехідних положень ПК України).

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього ПКУ (підпункт 1.1 п. 16№ підрозділу 10 ПК України), а саме:

-фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

-фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

-податковий агент.

Об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПКУ (підпункт 1.2 пункт 16№ підрозділу 10 розділу XX ПК України). Для резидента - це загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Підпунктами 164.2.1 - 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Крім того, до цього переліку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПК України, що передбачені підпунктом 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПК України.

Відповідно до підпункту 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 ПК України, загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 ПК України, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 ПК України.

Відповідно до підпункту 1.4 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 ПК України, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Ставка збору складає 1,5 відсотка об`єкта оподаткування, (підпункт 1.3 пункт 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Статтею 124 ПК України встановлена відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання.

Так, відповідно до п.п. 124.1-124.3 ст. 124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі Закон №2464, чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується для для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону №2464 єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону №2464 обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску податковими органами у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до податкових органів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з абзацом 3 ч. 8 ст. 9 Закону №2464 платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464 «орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Пунктом 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464 податковий орган застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Нарахування єдиного внеску та формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) регулюється також Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Розділом VII Інструкції № 449 встановлено порядок застосування фінансових санкцій щодо порушення порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до приписів абз. 18 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» №481/95-ВР від 19.12.1995 до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми «Р» №00030550708 від 14.06.2021 за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, колегія суддів зазначає таке.

Актом перевірки від 11.06.2021 зафіксовано, що перевіркою правильності проведення остаточного розрахунку податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, отриманих ФОП від провадження господарської діяльності за період з 01.01.2017 по 27.12.2019, що підлягає сплаті до бюджету ФОП ОСОБА_1 встановлено його заниження всього в сумі 53063,41 грн. (2017 рік 30802,47 грн. (171124,81 грн. х 18%); 2018 рік 11254,47 грн. (62524,82 грн. х 18%); 2019 рік 11006,47 грн. (61147,04 грн. х 18%)).

Відповідне заниження, з позиції контролюючого органу, виникло внаслідок завищення валових витрат за період перевірки.

Перевіркою правильності визначення документально підтверджених витрат, пов`язаних із здійсненням діяльності за період з 01.01.2017 по 27.12.2019, відображеного в додатку Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017-2020 роки, встановлено їх завищення всього в сумі 373590,93 грн., в т.ч. за 2017 рік 197198,12 грн. (вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату; інші витрати включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (орендна плата, сервісне обслуговування РРО, дезінфекція, сплата ЄСВ підприємця)); за 2018 рік 92388,52 грн. (вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату; інші витрати включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (ЄСВ від підприємницької діяльності, вартість ліцензії, банківські послуги, вартість обслуговування РРО)); за 2019 рік 83984,29 грн. (вартість придбаних ТМЦ, що реалізовані або використані у виробництві продукції; витрати на оплату праці та нарахування на заробітну плату; інші витрати включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг (ЄСВ від підприємницької діяльності, вартість ліцензії, банківські послуги, вартість обслуговування РРО)).

Так, в ході проведення перевірки позивача надано первинні документи на придбання та оплату реалізованих у відповідних періодах ТМЦ (алкогольні напої, пиво та тютюнові вироби, орендна плата). Згідно наданих первинних документів (накладні, товарно-транспортні накладні) на придбання ТМЦ та бази даних ІС «Податковий блок», серед постачальників наявний тільки один виробник товариство з обмеженою відповідальністю «Пивоварня Опілля», а інші постачальники є посередниками торгівлі підакцизними товарами.

Таким чином документом, який засвідчує факт понесених витрат оплата за отримані ТМЦ, можуть бути виписки банку про оплату по перерахунку з використанням розрахункового рахунку за отримані ТМЦ, меморіальні ордери на перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, фіскальні касові чеки, а для ТОВ «Пивоварня Опілля» - відповідні квитанції, підписані уповноваженою особою відповідного суб`єкта господарювання.

Проведеною перевіркою встановлено постачальників:

1. ТФ ТОВ «Інтернаціональна група вин України» (ЄДРПОУ 39471923) за період перевірки поставила ТМЦ згідно накладних на придбання ТМЦ на загальну суму 84478,47 грн. За період перевірки покупцем згідно квитанцій до прибуткових ордерів сплачено 76191,47 грн.;

2. ТОВ «Олга-Торг» (ЄДРПОУ 35031638) за період перевірки поставила ТМЦ згідно накладних на придбання ТМЦ на загальну суму 33675,65 грн. За період перевірки покупцем згідно квитанцій до прибуткових ордерів сплачено 35285,34 грн.;

3. ТОВ «Львівська пивна компанія» (ЄДРПОУ 33285781) за період перевірки поставила ТМЦ згідно накладних на придбання ТМЦ на загальну суму 47101,62 грн. За період перевірки покупцем згідно квитанцій до прибуткових ордерів сплачено 47101,62 грн.;

4. ТОВ «Рома» (ЄДРПОУ 30208421) за період перевірки поставила ТМЦ згідно накладних на поставку ТМЦ на загальну суму 68819,80 грн. За період перевірки покупцем згідно квитанцій до прибуткових ордерів сплачено 69795,20 грн.;

5. ТОВ «Філантроп» (ЄДРПОУ 39905566) за період перевірки поставила ТМЦ згідно накладних на придбання ТМЦ на загальну суму 16174,85 грн., згідно квитанцій до прибуткових ордерів 69795,20 грн.;

6. ТОВ «Фірма Аніда ЛТД» (ЄДРПОУ 05395026) за період перевірки поставила ТМЦ згідно накладних на придбання ТМЦ на загальну суму 71153,69 грн.; а згідно квитанцій до прибуткових ордерів 23147,08 грн.;

7. ТОВ «Гіг-Ант» (ЄДРПОУ 047384) за період перевірки поставило ТМЦ згідно накладних на придбання ТМЦ на загальну суму 99350,11 грн., згідно з квитанціями до прибуткових касових ордерів 99350,11 грн.;

8. ТОВ «Аскор-Україна» (ЄДРПОУ 24627614) за період перевірки поставила ТМЦ згідно накладних на придбання на загальну суму 91120,05 грн., а згідно з квитанціями до прибуткових ордерів 71133,20 грн.

У зв`язку з викладеним, податковий орган з врахуванням документів наданих для проведення перевірки (рух коштів по рахунку, товарно-транспортні накладні, накладні на придбання ТМЦ, банківські квитанції, дані актів звірки) ствердив про документальне підтвердження витрат, пов`язаних з господарською діяльністю:

-у 2017 році в сумі 322215,19 грн., в т.ч. витрати на придбання алкогольних напоїв 47144,57 грн., витрати на придбання пива 6346,62 грн., витрати на придбання тютюнових виробів 158094,00 грн.; витрати на оплату праці 47031,00 грн., інші витрати 63599,00 грн. Завищення валових витрат 197198,12 грн. (задекларовано 519413,31 грн., встановлено перевіркою 322215,19 грн.) через відсутність документального підтвердження витрат оплати;

-у 2018 році в сумі 482275,18 грн., в т.ч. витрати на придбання алкогольних напоїв 81065,26 грн., витрати на придбання пива 9061,92 грн., витрати на придбання тютюнових виробів 249642,00 грн.; витрати на оплату праці 54504,00 грн., інші витрати 88002,00 грн. Завищення валових витрат 92388,52 грн. (задекларовано 574663,70 грн., встановлено перевіркою 482275,18 грн.) через відсутність документального підтвердження витрат оплати;

-у 2019 році в сумі 344934,96 грн., в т.ч. витрати на придбання алкогольних напоїв 64273,00 грн., витрати на придбання пива 6915,24 грн., витрати на придбання тютюнових виробів 157302,00 грн.; витрати на оплату праці 70460,00 грн., інші витрати 45984,72 грн. Завищення валових витрат 89984,29 грн. (задекларовано 428919,25 грн., встановлено перевіркою 344934,96 грн.) через відсутність документального підтвердження витрат оплати.

Позивач зазначила, що відповідач робить помилкові висновки щодо недостатності доказів фактичного виконання операцій і їх безтоварність, оскільки до перевірки подано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку податкові накладні, акти приймання-передачі виконаних робіт, видаткові накладні, акти звірок, тощо.

З покликанням на правові позиції Верховного Суду України, викладені в ухвалах від 10.03.2015 у справі №2а-0370/1564/12, від 02.03.2015 у справі №2а-0570/6396/11, від 16.03.2015 у справі №2а-0270/4493/11 щодо реальності господарських операцій, ОСОБА_1 ствердила про формальне дослідження контролюючим органом первинних документів, довільне трактування чинного законодавства, а тому і прийняття протиправних рішень, які підлягають скасуванню.

У контексті викладеного, суд апеляційної інстанції зауважує, що в акті перевірки від 11.05.2021 контролюючим органом жодним чином не стверджено про нереальність господарських операцій позивача з будь-яким контрагентом, а лише зауважено про не підтвердження документально задекларованих ОСОБА_1 валових витрат. Ба більше, до матеріалів справи не представлено жодних письмових доказів для надання можливості суду оцінити відповідні витрати щодо факту їх понесення, заниження чи завищення.

Колегія суддів з огляду на викладене вище дійшла висновку, що суд першої інстанції поверхнево оцінив доводи сторін, якими як підтверджуються, так і спростовуються підстави позову та їх заперечення.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми «Р» №00030540708 від 14.06.2021 за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, колегією суддів встановлено, що у зв`язку з заниженням сум доходу, на який нараховується військовий збір у розмірі 1,5% за період перевірки на загальну суму 294796,70 грн., відповідно ОСОБА_1 занижено нарахування та сплату такого всього на 4421,95 грн.: у 2017 році на 2400,40 грн. (за даними звітів 751,47 грн., за даними перевірки 3151,87 грн.); у 2018 році на 937,87 грн. (за даними звітів 690,00 грн., за даними перевірки 1627,87 грн.); у 2019 році на 1083,68 грн. (за даними звітів 585,00 грн., за даними перевірки 1668,68 грн.).

Аргументів щодо спростування вчинення цього конкретного порушення позивачем не наведено.

Крім того відповідно до акта від 11.05.2021 перевіркою своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов`язань по військовому збору з`ясовано, що ОСОБА_1 військовий збір за 2018 рік відповідно до декларації про майновий стан і доходи від 05.01.2019 №9298139616 у сумі 690,00 грн. з граничним терміном сплати 21.02.2019, перераховано 16.08.2019 за платіжним дорученням №165.

В акті перевірки зазначено, що пояснення стосовно виявлених порушень платником податків не надавалися.

Своєю чергою, ОСОБА_1 спростовуючи відповідні висновки контролюючого органу, за наслідками яких винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №00030520708 від 14.06.2021 на суму 69,00 грн., покликалася на те, що платник звільнений від відповідальності у вигляді штрафу та/або пені за порушення строків або неповний обсяг перерахованого податкового зобов`язання у разі, якщо такі дії/або бездіяльність вчинені обслуговуючим його банком, оскільки вини та/або умислу у невчасній чи не в повному обсязі сплаті податкового зобов`язання у діях платника у цьому випадку немає (постанова Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 у справі №804/4602/16).

Доцільно зауважити, що позивач, покликаючись на вказану правову позицію, не надала до матеріалів справи жодного письмового доказу, який би підтверджував вину обслуговуючого її банку щодо неперерахування/несвоєчасного перерахування відповідного податку до бюджету. За таких обставин суд критично оцінює відповідні аргументи позивача та вважає їх безпідставними.

Слід зазначити, що заниження сум доходу, на який нараховується єдиний внесок в сумі 294 796,70 грн. мало наслідком невірне нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховувався єдиний внесок у розмірі 22%, зокрема встановлено його заниження на загальну суму 64855,27 грн., в т.ч. за 2017 рік 37647,46 грн.; за 2018 рік 13755,46 грн., за 2019 рік 13452,35 грн.

У зв`язку з викладеним контролюючим органом виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0030570708 від 14.06.2021 (64855,27 грн.) та винесено рішення №003058070 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.06.2021 (21876,19 грн.).

Позивач заперечуючи проти вказаних рішень контролюючого органу покликалася на недоліки акта перевірки від 11.05.2021 (відсутність печатки, недодержання форми тощо), оцінку яким надано вище, у зв`язку з чим, такі доводи позивача є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно податкового повідомлення-рішення форми «С» №00030560708 від 14.06.2021 за платежем: адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, колегією суддів встановлено таке.

Перевіркою питань щодо дотримання вимог законодавства Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» згідно бази даних ІС «Податковий блок» встановлено порушення. ФОП ОСОБА_1 11.09.2017 здійснила реалізацію горілки «Абсолют» 0,5л. згідно касового фіскального чеку №18636 за ціною 40,00 грн. та реалізацію такої ж горілки згідно касового фіскального чеку №186368за такою ж ціною, що свідчить про недотримання розміру мінімальної оптової-відпускної і роздрібної ціни на окремі види алкогольних напоїв, яка станом на 11.09.2017 становила 79,55 грн..

Спростовуючи відповідні висновки акта перевірки від 11.05.2021 позивач вказала, що відповідні факти уже були предметом розгляду ГУ ДПС в Тернопільській області, про що складено акт перевірки щодо дотримання суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв №000588 від 25.04.2017.

Суд апеляційної інстанції зважає на такі покликання однак зауважує, що предметом перевірки, за наслідком якої складено акт від 25.04.2017 не міг бути продаж алкоголю 11.09.2017. За таких обставин, аргументи позивача не знайшли свого документального підтвердження у матеріалах справи.

Підсумовуючи викладене у сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що позивач звернувшись до суду із цим позовом не надала достатніх доказів до матеріалів справи на підтвердження її позиції, а прийняті контролюючим органом рішення підлягають залишенню в силі.

Своєю чергою, суд першої інстанції, приймаючи оскаржене у цій справі рішення від 23.03.2022, поверхнево дослідив докази, які наявні у матеріалах справи, допустив подекуди дослівне цитування позовної заяви щодо висновків про порушення допущені контролюючим органом (наприклад, «багато решти положень ПК України», а.с.5 зворот) та не звернув увагу на встановлені та описані судом апеляційної інстанції обставини, що зумовило невірні висновки про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до помилкового задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Тому оскаржуване рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 березня 2022 року у справі №500/6017/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення та вимоги відмовити повністю.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Т. В. Онишкевич Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 06 лютого 2023 року