Рішення

від 06.02.2023 по справі 510/398/22

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/398/22

Провадження 2/510/352/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.02.2023 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Бошков І.Д.

за участю секретаря Березенко С.П.

розглядаючи у підготовчому відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Відповідач позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності, про що надала письмову заяву.

Представник позивачів ОСОБА_4 на задоволенні позовних вимог наполягав, просив розглянути справу у їх відсутності, про що надав заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копії паспортів сторін та їх і/н; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 ; копія заповіту ОСОБА_5 від 27.05.2020р.; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_6 ; копія свідоцтва про укладання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ; копія виписки з погосподарської книги № 7 о/р 653 від 12.07.2021р. № 142; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 ; копія державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 861796; копія довідки виконавчого комітету Ренійської міської ради від 25.01.2022р.; копія довідки виконавчого комітету Ренійської міської ради від 10.03.2022р.; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомого майна; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.03.2022р.; копія спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_5 ; копія інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) ОСОБА_6 від 27.09.2022р.; копія постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.03.2022р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 . За життя йому належав житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , про що свідчить виписка з погосподарської книги виконавчого комітету Ренійської міської ради Ізмаїльського району від 12.07.2021р. № 142.

На випадок смерті ОСОБА_6 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно. Спадкоємцями за законом першої черги після його смерті були його діти: син позивач ОСОБА_2 , донька відповідач ОСОБА_3 та його дружина ОСОБА_5 . У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини ніхто із спадкоємців першої черги не звернулися до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. Спадкова справа не відкривалась. Проте, на момент смерті ОСОБА_6 , позивач син ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_5 проживали разом із померлим, тобто прийняли спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Однак, позивач ОСОБА_2 на той момент на спадщину після смерті батька не претендував, не заперечував щоб будинок оформила на своє ім`я його матір. Відповідач ОСОБА_3 не вчинила жодних дій щодо прийняття спадщини, на неї не претендувала. Таким чином, після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5 , але за життя не встигла її юридично оформити.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . За життя їй належало: житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 , який вона фактично прийняла після смерті чоловіка, земельна ділянка площею 2,53 га, на підставі державного акту на право на земельну ділянку серії ЯА № 861796.

На випадок смерті ОСОБА_5 розпорядилась належним їй майном, 27.05.2020р. залишила заповіт на ім`я позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Тому спадкоємство здійснюється за заповітом. У відповідний 6-місячний строк після смерті спадкодавця, позивачі (як спадкоємці за заповітом) звернулись до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини. За зверненням позивачів нотаріусом було заведено спадкову справу № № 294/2020. Пізніше, при зверненні позивачів до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їм в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно, про що нотаріусом були винесені вмотивовані постанови про відмову. Після смерті ОСОБА_5 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на спадкове майно, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець. Таким чином, позивачі фактично прийняли спадщину, що залишилася після померлої ОСОБА_5 і вважають, що має всі законні підстави для визнання за ними права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, інших спадкоємців немає.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачів обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки їх доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як було встановлено судом, після померлого ОСОБА_6 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_5 . Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. Після смерті ОСОБА_6 його дружина прийняла спадщину фактично, шляхом постійного проживанням із спадкодавцем на момент відкриття спадщини, як спадкоємець першої черги. Інші спадкоємці першої черги не заперечували проти того, щоб вказане майно оформила їх матір на своє ім`я.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 . Позивачі по справі є спадкоємцями за заповітом (ст. 1223 ЦК України). Вони подали до нотаріусу заяви про прийняття спадщини, отже вважаються такими, що її прийняли. Прийняття спадщини є фактом, який відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, оскільки їх воля, як спадкоємців за заповітом, була виражена у їх діях щодо звернення з відповідною заявою до нотаріуса.

Таким чином, позивачі прийняли спадщину в порядку ч. 1 ст. 1269 ЦК України, однак, вони не можуть оформити прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, оскільки в наданих державному нотаріусу для огляду необхідних документів для видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої матері були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що стало підставою для прийняття рішення про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину, про що винесено вмотивовані постанови від 09.03.2022р., у зв`язку із чим позивачі були вимушені звернутися до суду із позовом для захисту своїх невизнаних прав.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», в разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Треба зазначити, що позивачі як спадкоємці першої черги, між собою дійшли згоди щодо розподілу спадкового майна, а саме: позивач ОСОБА_1 (онука спадкодавця) успадковує після смерті ОСОБА_5 житловий будинок, інше спадкове майно, тобто земельну ділянку успадковує позивач (син спадкодавця) ОСОБА_2 .

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивачі є суб`єктами набуття права власності на спадкове майно з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.1 ст. 1269 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити їх вимоги щодо визнання за ними права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 206, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1217, 1223, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок із надвірними спорудами АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,53 га (площею 1,99 га та 0,54 га. кадастрові номери 5124184000:01:0005:0195, 5124184000:01:002:0047), розташована на території Плавнівської сільської ради Ренійського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Д. Бошков