Ухвала

від 07.02.2023 по справі 127/27606/22

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/27606/22

Провадження 1-кс/127/11131/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , представника власника ОСОБА_4 , розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про накладення арешту на нежитлове приміщення № 71, загальною площею 103,1 м2 та нежитлове приміщення № 68 загальною площею 195,3 м2, які перебувають у власності ОСОБА_6 та прибудови до даних приміщень, що за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною їх відчуження та проведення реєстраційних дій, в рамках кримінального провадження № 42022022110000382 внесеного до ЄРДР 06.07.2022, за фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання ОСОБА_5 , яке погоджене з прокурором про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні дізнання перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022022110000382 від 06.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що до Вінницької окружної прокуратури надійшли матеріали Департаменту стратегічних розслідувань управління стратегічних розслідувань у Вінницькій області про те, що посадові особи ТОВ «ТП Росинка» всупереч вимогам чинного законодавства здійснюють самовільне будівництво прибудови магазину до житлового багатоповерхового будинку у АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником майна, а саме нежитлового приміщення, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 614,5 м2 в цілому складається з літери «А» приміщення офіс-магазину № 68,70: з 68-1 по 68-10 площею 243,6 м2, з №70-1 по 70-13 площею 370,9 м2, що за адресою: м. Вінниця вулиця Пирогова, 23, належить ТОВ Торгівельне підприємство «Росинка» код ЄДРПОУ 13329115.

В подальшому дане майно було поділено на три приміщення, а саме: приміщення № 70, загальною площею 370,1 м2, приміщення № 71, загальною площею 103,1 м2 та приміщення № 68, загальною площею 195,3 м2.

Згідно договору оренди від 26.12.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю-торговельне підприємство «Росинка» передає, а орендар Товариство з обмеженою відповідальністю «Подорожник Вінниця» директор ОСОБА_7 приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 65,3 м2 приміщення 71 (надалі об`єкт оренди).

В подальшому у лютому-березні 2022 року невідомі особи здійснили добудову до приміщення магазину, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , зі сторони вулиці Пирогова, не маючи відповідних на те дозволів.

Під час досудового розслідування, у даному кримінальному провадженні, 02.09.2022 року проведено огляд прибудови магазину до житлового багатоповерхового будинку у АДРЕСА_1 , будівництво якої зафіксовано в протоколі огляду та додатку до нього.

03.11.2022 року проведено тимчасовий доступ до документів, що перебувають у володінні Департаменту архітектури і містобудування Вінницької міської ради, стосовно добудови до приміщення магазину по АДРЕСА_1 , де отримано довідку, що вихідні дані містобудівні умови і обмеження ТОВ ТП «Росинка» на будівництво прибудови магазину до житлового багатоповерхового будинку у АДРЕСА_1 , не надавалось. Детальний план, по вул. Пирогова, 23, не розроблявся.

В Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради, надано матеріали, де вказано, що 12.02.2009 року між Вінницькою міською радою та ТОВ ТП «Росинка», укладено договір про встановлення земельного сервітуту, угоду про який, розірвано 15.05.2013 року.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, власником майна, а саме: нежитлового приміщення № 71 загальною площею 103,1 м2 та нежитлового приміщення АДРЕСА_2 , належать ОСОБА_6 .

Підставою для реєстрації права власності на дані приміщення стали наступні документи: акт приймання-передачі № 1, серія та номер: р.№1943-1944, 1945-1946 від 29.10.2020 року видавник приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 ; протокол загальних зборів учасників ТОВ Торгівельне підприємство «Росинка», серія та номер: 2 від 28.09.2020 року видавник ТОВ-ТП «Росинка»; ліквідаційний баланс, серія та номер: б/н від 15.10.2020 року видавник ТОВ-ТП «Росинка»; довідка, серія та номер: 3516, від 19.10.2022 року видавник КП «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації».

Так, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України - тимчасовим вилученняммайна єфактичне позбавленняпідозрюваного абоосіб,у володінніяких перебуваєзазначене участині другійцієї статтімайно,можливості володіти,користуватися тарозпоряджатися певниммайном довирішення питанняпро арештмайна абойого повернення,а п.п.1,2ч.2названої статтівизначено,що тимчасововилученим можебути майноу виглядіречей,документів,грошей тощо,щодо якихє достатніпідстави вважати,що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

Відповідно до п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України майно, яке пристосовано або використано як засіб вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права.

Також, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину.

Відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 170 КПК заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатись таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Частиною 2 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи вищевикладене, у ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на майно, а саме: нежитлового приміщення № 71 загальною площею 103,1 м2 та нежитлового приміщення № 68 загальною площею 195,3 м2 та прибудови на самовільній зайнятій земельній ділянці до даних приміщень, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, в даному випадку обмеження права власності є розумним і спів розмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Разом із тим, слідство вважає, що розгляд даного клопотання необхідно провести без повідомлення власника майна, оскільки майно, про арешт якого йдеться в клопотанні, не вилучалося, а розгляд клопотання за його відсутності є необхідним для забезпечення арешту майна, тобто існує реальна загроза приховування цього майна зі власника, тобто, усвідомлюючи наслідки накладення арешту на вказану земельну ділянку та враховуючи наслідки злочину за яким ведеться досудове розслідування, може вчиняти активні дії, спрямовані на її відчуження чи переоформлення на іншу особу, що відповідно негативно вплине на повноту досудового розслідування кримінального провадження.

Керуючись ст. 167, 170-173 КПК України, тому слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання за обставин викладених у ньому.

Представника власника в судовому засіданні заперечила проти клопотання.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так,згідно ч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В рамках кримінального провадження № 42022022110000382 від 06.07.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, нежитлове приміщення та прибудова, є предметом кримінального правопорушення.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що нежитлове приміщення та прибудова є предметом кримінального правопорушення, може бути використаний як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з`ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 , про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 задовольнити.

Накласти арешт на нежитлове приміщення № 71, загальною площею 103,1 м2 та нежитлове приміщення № 68 загальною площею 195,3 м2, які перебувають у власності ОСОБА_6 та прибудови до даних приміщень, що за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною їх відчуження та проведення реєстраційних дій, в рамках кримінального провадження № 42022022110000382 внесеного до ЄРДР 06.07.2022.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері службової та господарської діяльності слідчого відділу Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_5 .

Арешт майна може бути скасований підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя