Рішення

від 06.02.2023 по справі 286/4121/21

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/4121/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2023 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кулініча Я. В.

з секретарем Грищенко Н. А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Овруч цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Продукт Плюс" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся із позовом до суду до ТОВ Лідер Продукт Плюс, яке знаходиться по вул. О. Мишуги, б.2, офіс 424 в м. Київ, в якому просить стягнути з відповідача на його користь 84686,00 грн. середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку, а саме з 06 квітня 2020 року по 14 вересня 2021 року. Мотивуючи тим, що він працював у відповідача на посаді охоронника. За угодою сторін він був звільнений з посади відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпПУ з 27.06.2019 року. При звільненні з ним не був проведений розрахунок. За захистом своїх прав він звернувся до Овруцького районного суду і рішенням від 06.04.2020 року у справі №286/130/20 було стягнуто з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 296,69 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18837,00 грн. моральну шкоду в сумі 2000 грн., а загалом сума боргу становить 22735,75 грн.. Кошти перераховані йому на картку лише 14.09.2021 року. З моменту постановлення рішення суду пройшло 526 днів, а тому заборгованість яка підлягає стягненню становить 84686 грн..

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому він просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що відсутні передумови для повторного притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. Так, Овруцький районний суд Житомирської області під час ухвалення рішення по справі №286/130/20 вже вирішував питання про відповідальність відповідача за частиною 1 ст. 117 КЗпП та стягнув з нього на користь позивача суму, яка майже в 63 рази перевищує розмір заборгованості по сплаті заробітної плати. Відповідач в якості санкції, передбаченої ст. 117 КЗпП за несвоєчасну сплату на користь позивача заборгованості по сплаті заробітної плати в сумі 296,69 грн. вже сплатив на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18837,00 грн.. Незважаючи на викладене, позивач повторно звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на його користь 84686, грн. середньомісячного заробітку за весь час затримки розрахунку (з 06 квітня 2020 року по 14 вересня 2021 року). Звертає увагу суду, що питання стосовно стягнення середнього заробітку вирішено в судовому порядку, а саме рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 06.04.2020 року ухваленого по справі №286/130/20. Дане рішення суду набрало законної сили та було виконано, а тому підстав для повторного застосування відповідальності до відповідача не має. Також звертає увагу суду на те, що неможливість негайного виконання вищенаведеного рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 06 квітня 2020 року була зумовлена карантинними обмеженнями у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби. Відповідач через запровадження, як в Україні та і в усьому світі санітарно-епідемелогічних обмежень, зумовлених Covid -19, закриття кордонів та пов`язаного з цим обмеження експорту м`ясної продукції (основний вид діяльності відповідача) зазнав збитків, перестав отримувати дохід та був змушений закрити виробництво м`ясної продукції єдине джерело доходу відповідача. З огляду на такі обставини відповідач позбавлений можливості відповідати за своїми зобов`язаннями. Враховуючи також строк перебування позивача в трудових відносинах з відповідачем, розмір несвоєчасно виплаченої заробітної плати та розмір реально виплачених позивачу сум і розмір заново заявлених вимог в своїй сукупності говорять про явно несправедливий характер вимог позивача.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 06.04.2020 року у справі №286/130/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Продукт Плюс» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, що набрало законної сили встановлено, що позивач працював у ТОВ «Лідер Продукт Плюс» з 05.03.2019 року по 27.06.2019 року і був звільнений за угодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України.

Вказаним рішенням суду стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер продукт плюс» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 296 грн. 69 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 18837 грн. 00 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 1602,06 грн..

Виписка по картковому рахунку позивача свідчить, що стягнуті грошові кошти в сумі 22735,75 грн. були виплачені відповідачем 14.09.2021 року (а.с.9).

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини по численних заявах до суду громадян України зазначається, що невиплата заробітної плати, інших належних працівникові сум є втручанням у право заявника на мирне володіння майном у сенсі першого речення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції ( 994-535 ). Європейський Суд з прав людини також звертає увагу на те, що відсутність достатніх коштів у підприємства-боржника не може бути виправданням тривалого невиконання судових рішень. Тобто має місце порушення Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

За таких обставин, оскільки рішення, яким з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість по заробітній платі, середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду виконалося лише 14.09.2021 року, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача передбаченого статтею 117 КЗпП України середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні.

Визначаючи розмір середнього заробітку суд бере за основу розрахунку середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 161 грн., яка встановлена вищезазначеним рішенням Овруцького районного суду від 06.04.2020 по справі № 286/130/20.

Таким чином, компенсація за несвоєчасний розрахунок в розмірі середнього заробітку за весь час затримки за період з 06.04.2020 по 14.09.2021 за розрахунком суду складає: 161 грн. (середньоденний заробіток (згідно рішення суду) х 362 (робочі дні за вказаний період) = 58604,00 грн..

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року в справі №761/9584/15-ц зазначено, що з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, суд, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, зокрема суду при вирішенні такого питання необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором; період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, та з чим була пов`язана її тривалість з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум; ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника; інші обставини справи, зокрема дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Визначаючи середній заробіток, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у зв`язку з несвоєчасною виплатою йому заробітної плати, суд враховує правовий висновок, викладений у постанові від 26 червня 2019 року Великої Палати Верховного Суду у справі № 761/9584/15-ц, а також те, що стягнута судом сума заборгованості по заробітній платі товариства становить 296 грн. 69 коп. та є більш ніж у триста разів меншою, ніж заявлена позивачем сума середнього заробітку за час затримки її виплати.

З огляду на очевидну не співмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 2500 грн..

За таких обставин, з відповідача на користь позивача за час затримки виплати заробітної плати за період з 06 квітня 2020 року по 14 вересня 2021 року, підлягає стягненню середній заробіток, у сумі 2500 грн..

Керуючись ст. ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, на підставі ст. ст. 47, 116, 117 КЗпП України суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер Продукт Плюс», Код ЄДРПОУ 39232447, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, 2, офіс 424, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 06.04.2020 року по 14.09.2021 року в сумі 2 500 грн..

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Я. В. Кулініч