Ухвала

від 07.02.2023 по справі 308/1699/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/1699/23

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 лютого 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Логойда І.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Галамба Марина Василівна, до АТ «Ужгородське АТП 12107 про відшкодування матеріальних збитків внаслідок заподіяної шкоди здоров`ю та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Галамба Марина Василівна, звернулася в суд з позовною заявою до АТ «Ужгородське АТП 12107 про відшкодування матеріальних збитків внаслідок заподіяної шкоди здоров`ю та стягнення моральної шкоди.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів,що додаютьсядо позовноїзаяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Дана позовназаява підлягаєзалишенню безруху,оскільки поданабез додержаннявимог,викладених уст.175ЦПК України,а самепозовна заяване містить:відомості провжиття заходівзабезпечення доказівабо позовудо поданняпозовної заяви,якщо такіздійснювалися (п.7ч.3ст.175ЦПК України); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

До позовної заяви додано клопотання представника позивача про звільнення позивача від сплати судового збору, яке мотивовано тим, що позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальних збитків внаслідок заподіяння шкоди здоров`ю та стягнення моральної шкоди. Вказує, що ОСОБА_1 інших доходів окрім пенсії по інвалідності не має. Враховуючи розмір пенсії по інвалідності та прожитковий мінімум у ОСОБА_1 не має можливості сплатити судовий збір. За таких обставин, просить звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання даної позовної заяви.

Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18.

З аналізу ст. 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Враховуючи наведені вище норми законодавства, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Положення Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Підставою для звільнення від сплати судового збору може бути, наприклад, видана в установленому законом порядку довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, стипендію, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Наведення доводів, обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає позов.

Констатація заявником скрутного майнового стану без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується із статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.

Позивачем до клопотання про звільнення від сплати судового збору додано довідку із Управління соціальної політики УМР Управління соціальних допомог від 28.07.2022 за період з січня 2022 року по червень 2022 року.

Обставини, зазначені позивачем у клопотанні про звільнення від сплати судового збору, та надані у їх підтвердження докази, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки не підтверджують з достовірністю її скрутний майновий стан.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: фізичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03 листопада 2022 року № 2710-IX, з 1 січня 2023 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2684 гривні.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивачем у позовній заяві заявлено позовну вимогу майнового характеру, а тому у даному випадку позивачеві слід сплатити судовий збір та подати документ, що підтверджує його сплату в сумі 1073,40 грн, або ж документу, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Беручи до уваги наведене, вважаю, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 1 ст. 185 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з усуненими недоліками (у новій редакції), а також подання доказів, сплати судовогозбору,про щоподати документи,що підтверджуютьсплату судовогозбору урозмірі1073,40 грн., або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895

банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО) 899998

рахунок отримувача UA308999980313141206000007493

код класифікації доходів бюджету 22030101

призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Галамба Марина Василівна, до АТ «Ужгородське АТП 12107 про відшкодування матеріальних збитків внаслідок заподіяної шкоди здоров`ю та стягнення моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачевістрок дляусунення вказаниху данійухвалі недоліківпозовної заявипротягом десятиднів здня врученнякопії цієїухвали,роз`яснивши прицьому,що вразі не усунення у визначений строк недоліків позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда