Рішення

від 31.01.2023 по справі 708/688/22

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/688/22

Провадження № 2/708/13/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Пасічної Л.А.,

представника позивача адвоката Куріловича С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чигиринського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Золотоніського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 адвокат Курілович С.О. звернувся до суду із позовом про зняття арешту на нерухоме майно. На обґрунтування поданого позову зазначив, що позивач є спадкоємцем майна після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . До спадкової маси увійшло належне померлому на день смерті майно, зокрема земельна ділянка площею 4,0093 га, кадастровий № 7125481500:001:0692, для ведення ТВГВ, що розташована на території Головківської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія ЯМ № 334707, та житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований у АДРЕСА_1 , який належав спадкодавцю на підставі рішення Чигиринського районного суду Черкаської області від 27.10.2014.

У визначеному порядку та встановлений строк позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, після чого було відкрито та зареєстровано спадкову справу № 43/2020. Під час перевірки правовстановлюючих документів на належне померлому майно нотаріусом було встановлено, що на нього накладені арешти. Зокрема за заявою відділу ДВС Чигиринського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження № 8114285, підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження, 96569989, 13.10.2008, начальник ДВС Чигиринського РУЮ за заявою стягувача Філії «Відділення Промінвестбанку» у відповідності до вимог ч. 6 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» з метою забезпечення виконання рішення суду. Об`єкт обтяження невизначене майно на суму 22987,34 грн.

За заявою відділу ДВС Золотоніського міськрайонного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 11289656, підстава обтяження постанова про відкриття виконавчого провадження, 25038671, 12.03.2011, ВДВС Золотоніського МРУЮ, об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно.

З метою отримання інформації про підстави накладення обтяження, стан виконавчого провадження та про можливість скасування (зняття) обтяжень, адвокат звернувся із запитами до відповідачів. У наданій на запит відповіді Чигиринський ВДВС повідомив, що у відділі перебувало виконавче провадження № 96569989, яке було повернуто у зв`язку із відсутністю у боржника майна та відсутністю даних про місцезнаходження боржника ОСОБА_2 . Скасувати вказане обтяження неможливо, оскільки матеріали виконавчого провадження знищені через закінчення строків їх зберігання.

У наданій відповіді Золотоніський ВДВС повідомив, що у відділі перебував виконавчий лист № 2-4313, виданий Соснівським районним судом м. Черкаси 24.12.2009 пор стягнення боргу в сумі 2089,58 з ОСОБА_2 на користь КС «Альянс». На даний час вказане провадження знищено через закінчення строків його зберігання. Скасувати обтяження немає підстав, оскільки виконавче провадження не виконане і до теперішнього часу.

Наявні обтяження унеможливлюють оформлення позивачем спадкових прав, їх подальше існування суперечить закону, що стало підставою звернення до суду, тому просить суд зняти наявні обтяження, накладені на майно спадкодавця.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 01.11.2022 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого засідання.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 21.12.2022 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Курілович С.О. позов підтримав та просив суд його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Правом подання відзиву на позов відповідачі не скористались.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Видами спадкування відповідно до статті 1217 Цивільного кодексу України є спадкування за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергового. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. У свою в силу ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 Цивільного кодексу України регламентовано обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину, відповідно до якої спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно (частина 1).

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

З наявних у матеріалах справи письмових доказів судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблено відповідний актовий запис № 2269 від 24.10.2019 (а.с. 72). Позивач ОСОБА_1 є сином померлого, що підтверджено копією свідоцтва про народження, виданого 05.03.1985, актовий запис № 1052 (а.с. 73). Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі за № 59672566 від 03.03.2020 підтверджено, що після смерті ОСОБА_2 Чигиринською державною нотаріальною конторою 03.03.2020 заведена спадкова справа № 43/2020. До спадкової маси після смерті ОСОБА_2 увійшло належне померлому на день смерті майно, а саме земельна ділянка площею 4,0093 га, кадастровий номер якої 7125481500:01:001:0692 (а.с. 74), та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 75).

Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 11.05.2022 судом встановлено, що під час оформлення позивачем набутого у порядку спадкування за законом після смерті батька права власності на належне померлому нерухоме майно нотаріус відмовив у видачі свідоцтв про право на спадщину, оскільки під час аналізу наявної інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно встановив наявність арештів нерухомого майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зокрема зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 8114285 від 25.10.2008, на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 9656989, 13.10.2008, начальника відділу ДВС Чигиринського РУЮ, об`єкт обтяження невизначене майно, майно на суму 22987,34 грн.; а також зареєстровано обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження № 11289656 від 15.06.2011 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження, 25038671, 12.03.2011, ВДВС Золотоніського МРУЮ, об`єкт обтяження невизначене майно, все нерухоме майно. Оскільки відповідно до поряду вчинення нотаріальних дій нотаріусами України наявні арешти унеможливлюють видачу свідоцтва про право на спадщину нотаріус заявникові відмовила у видачі таких свідоцтв (а.с. 77).

Наведене також підтверджується інформацією з Державного реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 285798748 від 19.12.2021 (а.с. 78-79).

Неможливість скасування наявних обтяжень позасудовим шляхом підтверджується листом Чигиринського ВДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 01.12.2021 за вих. № 15471, відповідно до якого на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 боргу , а саме: АСВП 96569989, яке повернено у зв`язку з тим, що майна та місцезнаходження боржника з`ясувати не вдалось. Вказане виконавче провадження знищено через закінчення строків їх зберігання (а.с. 80).

Також листом від 03.12.2021 за вих. № 37517 Золотоніського ВДВС у Золотоніському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідно до якого провадження знищено за терміном зберігання, скасувати обтяження немає підстав, так як виконавче провадження не виконане, виконавчий документ було повернуто стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку із відсутністю майна боржника, виконавче провадження знищено (а.с. 81).

Заборони на майно померлого були накладені підрозділами Державної виконавчої служби під час примусового виконання рішень судів про стягнення з ОСОБА_2 боргу в 2008 та 2011 роках, тому для аналізу вказаних правовідносин наявна потреба врахування норм законодавства, які були чинні на момент виникнення зазначених обтяжень

Відповідно до положень статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Вказане є складовою права на справедливий суд та однією із процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 606-XIV від 21.04.1999) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

На підставі ч. 1 ст. 5 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (п. 2 ч. 1 ст. 40 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону № 606-XIV повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених статтею 21 цього Закону.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону № 606-XIV виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Щодо обтяження, накладеного відповідачем Золотоніським ВДВС суд враховує наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (Закону № 606-XIV в редакції від 08.03.2011) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону (ч. 5 ст. 47 Закону № 606-XIV).

У свою чергу діюче на той час законодавство визначало строк на пред`явлення виконавчого документу, виданого на виконання рішення суду протягом року (ст. 22 Закону № 606-XIV).

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону № 606-XIV у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Після прийняття Закону України «Про виконавче провадження» (Закон № 1404-VIII від 02.06.2016) законодавцем було визначено пунктом 2 частини 1 статті 37 вказаного Закону підставу повернення виконавчого документа стягувачу, зокрема у разі якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Відповідно до ч. 5 ст. 37 Закону № 1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди. Визначений у даному Законі законодавцем строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання становить 3 роки.

Відповідно до частини четвертої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, встановлено, що виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, арешти з майна боржника знімаються, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті під час примусового виконання рішення заходи, про що виконавець виносить постанову, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, виконавець вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Згідно з пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, визначено, що у разі якщо після повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених частиною першою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що такий виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди, виконавець, керуючись частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», виносить постанову про скасування заходів примусового виконання, здійснених під час виконання такого виконавчого документа, без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню.

Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.10.2022 у справі № 203/3435/21 (провадження № 61-5467св22), від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст.. 391 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів серед іншого може бути припинення дії, яка порушує право (п. 3 ч. 1 ст. 16 ЦК України).

За таких обставин суд приходить до переконання, що довготривала наявність обтяжень, накладених на майно померлого, власником якого наразі у порядку спадкування став позивач по справі ОСОБА_1 , є порушенням права власності. Тому вказане право підлягає захисту у судовому порядку шляхом зняття таких обтяжень, що є визначеним законодавцем способом захисту права власності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16, 316-318, 391, 1216, 1258, 1268-1270, 1296 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 10, 12, 76-89, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позов ОСОБА_1 до Чигиринського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Золотоніського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту на нерухоме майно задовольнити.

Зняти обтяження на нерухоме майно, а саме арешт нерухомого майна, яке було накладено Чигиринським відділом Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (на дату накладення Відділ державної виконавчої служби Чигиринського районного управління юстиції) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.10.2008, винесеної начальником відділу ДВС Чигиринського РУЮ, за заявою стягувача Філії «Відділення Промінвестбанку», зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 25.10.2008 під реєстраційним номером 8114285.

Зняти обтяження на невизначене майно, нерухоме майно, а саме арешт нерухомого майна, яке було накладено Золотоніським відділом Державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (на дату накладення Відділ державної виконавчої служби Золотоніського міськрайонного управління юстиції) на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.03.2011, винесеної ВДВС Золотоніського МРУЮ, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 15.06.2011 під реєстраційним номером 11289656.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасники та їх адреси:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , прож.: АДРЕСА_2 );

Представник позивача адвокат Курілович Сергій Олександрович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК № 000534, видане Радою адвокатів Черкаської області 24.10.2013, адреса робочого місця адвоката: Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Чигирин, вул. Грушевського, буд. 16, каб. 9);

Відповідач: Чигиринський відділДВС Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)(код ЄДРПОУ: 34923708, місцезнаходження: Черкаська обл., м. Чигирин, вул. Б.Хмельницького, 26);

Відповідач: Золотоніський відділДВС Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)(код ЄДРПОУ: 35002221, місцезнаходження: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Гагаріна, 3а).

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені судом 31.01.2023, повне рішення складено 06.02.2023.

Суддя А.О. Попельнюх