Постанова

від 30.01.2023 по справі 607/2272/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/2272/22Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/82/23 Доповідач - Гірський Б.О.Категорія - 310000000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2023 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

Головуючого - Гірський Б.О.

Суддів - Бершадська Г. В., Хома М. В.,

за участю секретаря - Панькевич Т.І.

позивача, представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/2272/22 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року, ухвалене суддею Позняком В.М., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи - Служба у справах дітей Саранчуківської сільської ради, Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що перебував у шлюбі з ОСОБА_1 , від якого у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після розірвання шлюбу, колишня дружина з сином проживають окремо, він намагається приймати активну участь у вихованні та спілкуванні з дитиною, однак не може досягти згоди з колишньою дружиною щодо його участі як батька у вихованні дитини.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 08.11.2022 року в користь ОСОБА_1 з нього стягнуто аліменти на утримання сина в розмірі 2500 грн.

Вказує, що сплачує аліменти у визначеному судом розмірі та окрім того купує сину інше необхідне.

Звертає увагу на те, що висновком органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Саранчуківської сільської ради №73 від 25.10.2021 року йому визначено порядок участі у вихованні та спілкуванні з сином, однак відповідачка чинить йому перешкоди в особистому спілкуванні з сином.

Зокрема, ОСОБА_1 за зареєстрованою адресою не проживає, відмовляється йому повідомляти своє місце проживання та проживання сина, стан здоров`я дитини, на телефонні дзвінки не відповідає.

У зв`язку з наведеним просив суд зобов`язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 шляхом визначення йому способу участі у вихованні та спілкуванні з сином у вигляді побачень, а саме: вівторок та четвер кожного тижня з 17 год. до 20 год. за місцем проживання батька ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , без участі матері ОСОБА_1 ; субота та неділя кожного тижня з 10 год. до 20 год. за місцем проживання батька ОСОБА_2 по АДРЕСА_1 , без участі матері ОСОБА_1 ; дні народження позивача, бабусі ОСОБА_5 , тітки ОСОБА_6 проводити разом із позивачем з 14 год. до 20 год., без участі матері ОСОБА_1 ; перший та другий тиждень липня проводити разом із позивачем ОСОБА_2 , без участі матері ОСОБА_1 ; усі релігійні свята, а саме Різвдо Христове, Пасха Христова, Трійця, Покрова Пресвятої Богородиці, а також Новий Рік; особисте безперешкодне спілкування за допомогою телефонного, електронного та іншого засобу зв`язку, у зручний час, з урахуванням розпорядку дня дитини; зобов`язати відповідача у разі зміни фактичного місця проживання дитини або навчання повідомляти позивача особисто за допомогою телефонного, електронного зв`язку на наступний день з дня настання таких обставин.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначено ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді побачень, а саме: кожного першого та третього вівторка місяця з 17 год. до 20 год.; кожної четвертої суботи місяця з 12 год. до 18 год.; всі інші дні за домовленістю між позивачем та відповідачем.

У перших шість місяців, після набрання рішенням суду законної сили побачення повинні відбуватися у присутності матері ОСОБА_1 , в подальшому самостійно, без присутності матері.

Зобов`язано ОСОБА_1 повідомляти ОСОБА_2 про зміну фактичного місця проживання, навчання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою телефонного, електронного зв`язку на наступний день з дня настання таких обставин.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 992,40 грн судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Разом з тим, зазначає, що у разі коли суд апеляційної інстанції прийде до переконання про законність рішення суду першої інстанції в частині визначення батьку способу участі у вихованні та спілкуванні з сином у вигляді побачень, просить визначити йому способи участі у вихованні дитини - ОСОБА_4 , згідно висновку органу опіки та піклування Саранчуківської сільської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Саранчуківської сільської ради №73 від 25.10.2021 р., враховуючи бажання дитини, лише в присутності матері, до досягнення дитиною 14-річного віку.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вона не чинить позивачу жодних перешкод у спілкуванні з дитиною, проте син останнім часом не виявляє бажання до особистих зустрічей та спілкування з батьком.

Вказує, що твердження позивача про недотримання нею встановленого органом опіки та піклування графіку побачень з дитиною, не підтверджені належними та достовірними доказами.

Запропонований ОСОБА_2 графік побачень буде вкрай обтяжливим як для дитини так і для матері, внесе зміни у звичний ритм життя сторін, оскільки визначений без врахування графіку відвідувань сином дитячого садка, занять з дошкільної підготовки та інших додаткових занять (гуртків, секцій). Такий графік не відповідає інтересам дитини, порушуватиме режим дня та навчання дитини, відриватиме її від нормального звичного середовища, і як наслідок негативно впливатиме на психоемоційний стан дитини.

Вважає, що вимога позивача про проведення усіх релігійних свят з дитиною порушує права сина, який би теж хотів проводити вказані свята з матір`ю.

Звертає увагу суду на те, що під час спільного проживання з позивачем мали місце прояви до неї агресії з його сторони та схильність до насильства. Зазначає, що з грудня 2020 року по січень 2021 року ОСОБА_2 проходив лікування у медичному центрі ТОВ «Астра МІА», який спеціалізується на лікуванні алкогольної, тютюнової, наркотичної та інших залежностей, проблем в сімейних і партнерських стосунках, депресій.

Таким чином, тривале спілкування дитини з позивачем без участі матері може негативно відобразитись на психоемоційному та морально-етичному станах дитини.

Визначаючи способи участі батька у спілкуванні та вихованні дитини, необхідно надавати системну оцінку фактам та обставинам, які впливають на ухвалення рішення, зокрема, у першу чергу необхідно враховувати інтереси дитини, які не завжди можуть відповідати бажанням батьків, з урахуванням віку, стану здоров`я, психоемоційному стану.

Крім того, у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із учасників домашнього насильства обов`язково слід перевіряти чи відбувалося домашнє насильство щодо дитини або за її присутності.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.06.2022 року у справі №757/33742/19-ц.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції в частині обов`язку зустрічей з дитиною у присутності матері протягом пів року з дня набрання рішенням законної сили змінити на визначення участі батька у вихованні малолітнього сина у вигляді побачень без присутності матері, посилаючись на його незаконність.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ні в нарколога ні в психіатра на обліку він не перебуває, не судимий, в повному обсязі сплачує аліменти та додатково утримує сина.

Вказує, що між сторонами наявний конфлікт і якщо побачення батька з дитиною будуть відбуватись у присутності матері то це негативно вплине на психологічний розвиток дитини, оскільки дитина це бачить та інтуїтивно відчуває.

Кожен із батьків відіграє важливу роль у вихованні дитини. Мати прививає любов та ніжність, а батько вчить саме чоловічим рисам характеру, виховує мужність, терпіння, відповідальність за свої вчинки, вміння постояти за себе та своїх рідних. Вважає, що дитина повинна бачити як батько живе у буденному житті, планує свій день, працює та спілкується з іншими людьми.

Крім того, в рішенні суду першої інстанції відсутня мотивація чому після налагодження довірливих відносин батька з сином, їх зустрічі не можуть відбуватись без присутності матері.

Звертає увагу, що батько має право на безпосередню участь в житті і вихованні дитини та на зустрічі з дитиною без присутності матері, що підтверджується правовими висновками, викладеними в постанові ВС від 11.12.2019 р. у справі №753/15487/18 та постанові ВС від 28.01.2019 р. у справі №619/3051/17.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що побачення батька з дитиною повинні відбуватись без присутності матері, оскільки ОСОБА_2 не доведено допустимими доказами, що тривале спілкування батька з сином без участі матері не відобразиться на психоемоційному та морально-етичному станах дитини, враховуючи той факт, що під час спільного проживання сторін мали місце прояви агресії та схильність до вчинення насильства зі сторони позивача.

Інші доводи відзиву на апеляційну скаргу є аналогічними доводам, викладеним в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його представник - адвокат Кожевнікова О.В. свою апеляційну скаргу в її межах підтримали, посилаючись, на доводи викладені в ній. Проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечили.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Майка М.Б. проти доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечив, апеляційну скаргу ОСОБА_1 підтримав в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення, а у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який розірваний рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.08.2021 року.

Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновком органу опіки та піклування Саранчуківської сільської ради про участь батька ОСОБА_2 у вихованні неповнолітнього сина ОСОБА_4 , 2016 року народження, затвердженого рішенням виконавчого комітету Саранчуківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №73 від 25 жовтня 2021 року, визначено такі способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: побачення батька з сином у вихідні дні, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, в її присутності на нейтральній території; ОСОБА_2 у разі виїзду за кордон повідомляти службу у справах дітей Саранчуківської сільської ради; батькам рекомендовано: не порушувати регламент побачень та приділяти увагу й турботу, виховувати та утримувати дитину; матері малолітнього сина ОСОБА_4 , 2016 року народження, у разі зміни місця проживання, навчання чи стан його здоров`я, повідомити про це батька ОСОБА_2 (а.с.10-13).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 листопада 2021 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн, щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 жовтня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно відповіді служби у справах дітей Саранчуківської сільської ради за №701-10 від 21 січня 2022 року, 21 січня 2022 року працівника служби здійснено візит в сім`ю ОСОБА_7 , батька ОСОБА_1 . На момент обстеження встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не проживають та не зареєстровані по АДРЕСА_2 (а.с.16).

Копією довідки №14 від 21.01.2022 р. підтверджується те, що ОСОБА_1 на території с.Саранчуки Тернопільського району Тернопільської області не зареєстрована та не проживає (а.с.17).

З довідки серії ІІА №2383993, виданої МВС України вбачається, що ОСОБА_2 , станом на 28 грудня 2021 року до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

У ОСОБА_2 відсутні протипоказання до керування транспортним засобами, що підтверджується медичною довідкою серії ААН №078591 від 16 червня 2021 року, виданою КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» та дійсною до 18 червня 2023 року.

Сертифікатом про проходження профілактичного наркологічного огляду серії РРТ №888926 від 18 червня 2021 року, виданого КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР, який дійсний до 18 червня 2023 року, визначено, що у ОСОБА_2 відсутні протипоказання до керування транспортними засобами.

Згідно висновку органу опіки та піклування Тернопільської міської ради щодо встановлення порядку та способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради за №1094 від 12 жовтня 2022 року, орган опіки та піклування рекомендує ОСОБА_2 здійснювати свою участь у вихованні дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до наступного графіку спілкування: 1) І-ІІІ вівторок місяця з 17 год. до 20 год.; кожну ІV субота місяця з 12 год. до 18 год.; всі інші дні за домовленістю між сторонами. Побачення повинні відбуватися в присутності матері за бажанням дитини (а.с.176-177).

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно вимог статті 157 СК України питання виховання дітей вирішуються батьками спільно.

Частиною 2 статті 11 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 14 вказаного Закону визначено, що діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (стаття 15 Закону).

Згідно із статтею 9 Конвенції про права дитини Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Відповідно до частин другої та третьої статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Частиною 1 ст. 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.

Відповідно до частини другої статті 158 СК України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч.ч. 4,5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до статті 159 СК України, якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та її вихованні, зокрема він ухиляється від виконання рішення органу опіки і піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про те, що позивач як батько має право на участь у спілкуванні та вихованні сина і підтримання з ним родинних зв`язків.

Встановлюючи порядок побачень батька з дитиною, врахувавши інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїм сином, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування, суд правильно визначив порядок (запропонований органом опіки та піклування) періодичних побачень батька з дитиною, оскільки право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування малолітньої дитини з батьком відповідає її інтересам. При цьому, суд правильно вказав, що в інший час дитина може спілкуватися та проводити час з батьком за домовленістю батьків.

Разом з тим судом першої інстанції не враховано, що між сторонами склались особисті конфліктні стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дитиною, відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з сином, який проживає з нею, тому суд дійшов помилкового висновку про доцільність побачень батька з дитиною, в перші шість місяців після набрання рішенням суду законної сили, у присутності матері, оскільки це не буде відповідати інтересам дитини, її психоемоційному стану за вказаних обставин, а лише буде провокувати підвищену напругу, тривожність у у їх спілкуванні під час таких побачень. Матір`ю дитини не доведено належними та допустимими доказами протипоказань у спілкуванні сина з батьком у її відсутності, а висновки органів опіки та піклування з цих питань є недостатньо обґрунтованими.

Не заслуговують на увагу твердження ОСОБА_1 про те, що вона не чинить жодних перешкод позивачу у спілкуванні із сином, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а саме: відповіддю ГУНП в Тернопільській області, з якої вбачається, що ОСОБА_2 16.10.2021 р. звертався у поліцію з приводу перешкоджання колишньою дружиною ОСОБА_1 бачитись з дитиною (а.с.15); відповіддю Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради №11133-Ф від 11.05.2022 р. (а.с.148) та листом Служби у справах дітей Саранчуківської сільської ради №57/01-9 від 13.05.2022 р. (а.с.149).

Тому, колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про те, що нею не чиняться перешкоди батьку у побаченнях з сином.

Також, колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 у апеляційній скарзі про необхідність визначення порядку участі батька у вихованні та спілкуванні з сином згідно з Висновком органу опіки та піклування Саранчуківської сільської ради, який затверджений рішенням виконавчого комітету Саранчуківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №73 від 25 жовтня 2021 року, оскільки він не є достатньо обґрунтованим, не містить чітко визначеного графіку побачень, із зазначенням конкретних днів та годин.

Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають, оскільки не доведені належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.1 і п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09.11.2022 року слід змінити, визначивши, що побачення ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4 має проводитись без присутності матері ОСОБА_1 .

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_2 у розмірі 1488 грн. 60 коп. за розгляд апеляційної скарги слід стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 листопада 2022 року - змінити.

Виключити вказівку суду про побачення ОСОБА_2 з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності матері ОСОБА_1 .

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1488 (одну тисячу чотириста вісімдесят вісім) гривень 60 (шістдесят) копійок сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 лютого 2023 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Бершадська Г.В.

Хома М.В.