Ухвала

від 06.02.2023 по справі 567/156/23

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/156/23

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

06.02.2023 м. Острог

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В., вивчивши позовну заяву Острозького споживчого товариства до Острозької міської ради Рівненської області про зміну адреси нерухомого майна, -

встановив:

Острозьке споживче товариство звернулось в Острозький районний суд в порядку цивільного судочинства з позовом до Острозької міської ради Рівненської області про зміну адресного номера належного йому на праві власності нерухомого майна.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст.185 ЦПК України до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених ЦПК України.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї доказів, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі з таких підстав.

Згідно ч.1 ст.17, ч.1 ст.18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності. Суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

У своїх постановах Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Правила визначення юрисдикційності відповідної справи встановлені процесуальними законами, якими регламентована предметна та суб`єктна юрисдикція адміністративних, господарських та цивільних судів, це ст.19 КАС України, ст.20 ГПК України, ст.19 ЦПК України.

Так, у ст.19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна, або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Звідси можна дійти висновку, що загальні (цивільні) суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.

Іншими словами, законодавець запровадив такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є фізична особа).

Натомість юрисдикцію адміністративних чи господарських судів у спрощеному вигляді можна визначити так: перші мають повноваження вирішувати публічно-правові спори, а другі спори, що виникають при здійсненні господарської діяльності.

Велика палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівкау законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом, тобто відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ від 29квітня 1988 року у справі «Белілос проти Швейцарії»); юрисдикцію судумає визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12 жовтня 1978 року у справі «Занд проти Австрії»).

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суд виходить із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Острозьке споживче товариство звертаючись до суду з позовом до Острозької міської ради про зміну адресного номера належного йому на праві власності нерухомого майна вказує, що товариству на праві власності належить приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 24.01.2005 року.

В листопаді 2022 року під час реєстрації вищевказаного приміщення в оновленому Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно позивачем було виявлено, що за вищевказаною адресою також зареєстровано нерухоме майно іншої юридичної особи ПП Фірма «Енерго-Захід». Водночас доказів на підтвердження вищевказаної обставини позивач суду не надав.

З метою проведення зміни (коригування) адресного номера нерухомого майна належного позивачу, останій звернувся до Острозької міської ради з проханням змінити адресний номер та присвоїти нову адресу - АДРЕСА_1 , на що отримав відповідь міської ради, яка з посиланням на пункт 52 «Порядку присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна», затвердженого постановою КМУ №690 від 07.07.2021 року, повідомила про те, що зміна/коригування адресного номера здійснюється на підставі рішення суду, що й спонукало позивача звернутися до суду з вищевказаним позовом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, її подано Острозьким споживчим товариством, яке має статус юридичної особи, та позовну вимогу щодо зміни адресного номера нерухомого майна заявлено до Острозької міської ради, яка також має статус юридичної особа, а тому з урахуванням п.6 ч.1 ст.20 ГПК України вбачаються підстави для оцінки вищевказаного спору як господарсько-правового.

Позивач звертаючись з вищевказаним позовом до Острозького районного суду Рівненської області як суду загальної (цивільної) юрисдикції не наводить жодних доводів та не обґрунтовує підстави свого звернення з вказаною позовною заявою саме до суду загальної (цивільної) юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.6 ч.1 ст.20 ГПК України господарські судирозглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справиу визначенихзаконом випадках,зокрема, справиу спорахщодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Згідно ч.2 ст.186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд вбачає фактичні та правові підстави для відмови у відкритті провадження, оскільки подана Острозьким споживчим товариством до Острозької міської ради позовна заява про зміну адресного номера не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186, 353 ЦПК України, -

постановив:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою Острозького споживчого товариства (місцезнаходження : м.Острог, вул.Татарська, 2а Рівненської області, індекс 35800, код ЄДРПОУ 31299263) до Острозької міської ради Рівненської області (місцезнаходження : м.Острог, вул.Героїв Майдану, 4 Рівненської області, індекс 35800, код ЄДРПОУ 05391005) про зміну адреси нерухомого майна.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.