Рішення

від 17.01.2023 по справі 488/255/22

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/255/22

Провадження № 2/488/536/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

17.01.2023 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі - судді Чернявської Я.А.,

за участю секретаря судового засідання - Маснюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального закладу "Миколаївська спеціальна школа № 2" Миколаївської обласної ради, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 і неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району м. Миколаєва, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

25.01.2022 року позивач Комунальний заклад "Миколаївська спеціальна школа № 2" Миколаївської обласної ради в особі директора школи Ковтун Анатолія та в інтересах малолітнього ОСОБА_1 і неповнолітньої ОСОБА_2 звернулось в Корабельний районний суд м. Миколаєва з позовом до відповідача ОСОБА_3 , в якому просило суд позбавити відповідача батьківських прав щодо малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також позивач просив стягнути на свою користь з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до повноліття дітей.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.09.2013 року у їхньому закладі на неповному державному забезпеченні навчається неповнолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була направлена до їхнього закладу відповідно до путівки департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації від 20.08.2013 року за № 33.

З 01.09.2020 року у їхньому закладі на неповному державному забезпеченні навчається малолітня дитина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був направлений до їхнього закладу відповідно до путівки департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації від 27.08.2020 року за № 52.

Згідно з висновком «Інклюзивно-ресурсного центру № 2» від 08.10.2018 р., ОСОБА_4 має діагноз : Легка розумова відсталість.

Відповідно до висновку «Інклюзивно-ресурсного центру № 2» від 30.06.2020 р., ОСОБА_5 має діагноз: Легка розумова відсталість. Системне порушення мовлення. Дитина має інвалідність.

Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості про батька дітей записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Представник позивача зазначив, що адміністрацією закладу неодноразово були написані подання до служби у справах дітей адміністрації Корабельного району щодо систематичних пропусків дітьми навчання без поважних причин.

Службою у справах дітей адміністрації Корабельного району громадянка ОСОБА_3 неодноразово була попереджена про адміністративну відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків щодо дітей.

Повідомив, що ОСОБА_4 протягом 2020-2021 навчального року відвідувала заняття лише: в жовтні - 4 рази в жовтні місяці). В листопаді, грудні 2020 року, а також з січня по травень 2021 ОСОБА_6 взагалі не відвідувала заняття.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2020-2021 навчального року відвідував навчання краще ніж його сестра ОСОБА_6 , бо його приводила до школи бабуся. Але коли хлопець залишався у матері, то вона могла взагалі про нього забути і не забрати дитину на вихідні додому. Так, 27 та 28 березня 2021 року відповідач взагалі не забрала сина додому на вихідні дні та не попередила про це адміністрацію закладу.

Повідомив, що також до закладу неодноразово дзвонили сусіди сім`ї ОСОБА_7 та розповідали про те, що мати дітей веде аморальний спосіб життя, водить доньку ОСОБА_6 з собою по кафе, повертаються додому у пізній час. Зі слів сусідів, ОСОБА_6 наслідує поведінку матері і вже пробує алкогольні напої.

ОСОБА_4 з початку 2021-2022 навчального року відвідувала заняття лише 2 рази у вересні 2021 року.

11.10.2021 року класним керівником школи та бабусею вказаних дітей, неповнолітня ОСОБА_4 була повернута до навчання. Дівчина була вилучена з адресу: АДРЕСА_1 .

Зі слів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 її мати, ОСОБА_3 , купила продукти, горілку і вони пішли до маминої подруги ОСОБА_8 . Кожен день, починаючи з 8 жовтня в цій квартирі було розпиття спиртних напоїв. Зі слів дівчини, її мати купувала горілку також 9 та 10 жовтня 2021 року. В 1-кімнатній квартирі, на момент вилучення дівчини, ще перебували: співмешканець, брат та паралізована мати ОСОБА_8 .

Враховуючи те, що мати дітей , ОСОБА_3 , не виконувала і не виконує своїх батьківських обов`язків, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 28.01.2022 року відкрито загальне позовне провадження, копії ухвали направлені сторонам по справі. Відповідачу запропоновано подати відзив в строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження та позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був вчасно та належним чином повідомлений про місце розгляду справи, про визначений строк для надання відзиву на позов, однак заяву про участь у судовому засіданні не подав, відзиву на позовну заяву не надіслав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Зі згоди представника позивача, а також враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про що свідчать поштові конверти, які повернулися на адресу суду з відміткою листоноші про відсутність адресата за адресою проживання, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Корабельним відділом реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, відповідач ОСОБА_3 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з відомостями витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян №00017352593 від 22.11.2016 р. та №00024964746 від 17.12.2019 р., відомості про батька під час реєстрації актового запису про народження ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначені відповідно до вимог ч. 1 ст. 135 СК України.

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Корабельним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції 15.01.2011 р., відповідач ОСОБА_3 також є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до путівки Департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської облдержадміністрації № 33 від 20.08.2013 р., ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлена в 1 клас Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 2 Миколаївської обласної ради.

Крім того, 27.08.2020 р. згідно з путівкою Департаменту освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації № 52, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , направлений в 3 клас Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 2 Миколаївської обласної ради.

Матеріалами справи також встановлено, що за результатами розгляду подання Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 2 щодо вжиття методів профілактичного впливу до громадянки ОСОБА_3 . Службою у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради 06.10.2020 р. було повідомлено наступне.

З метою проведення профілактичної бесіди та повернення дітей до навчання службою відвідана адреса проживання родини, однак двері ніхто не відчинив. Зі слів сусідів ОСОБА_3 зловживає алкоголем, часто бере з собою старшу доньку у місця, де збираються сумнівні особи, що може призвести до непоправного. У квартирі, де виховуються малолітні, часто збираються п`яні компанії та виникають дебоші.

Спеціалісти служби намагалися зв`язатися з матір`ю дітей у телефонному режимі, однак вона слухавку не піднімала, на контакт не виходила.

У зв`язку з викладеним, службою у справах дітей, з метою захисту прав та свобод ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було направлено клопотання до Корабельного ВП про притягнення законного представника дітей, ОСОБА_3 , до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Судом також встановлено, що позивач неодноразово, а саме: 18.11.2020 р, 15.12.2020 р., 08.04.2021 р., звертався до Служби у справах дітей адміністрації Корабельного району м. Миколаєва з поданнями щодо розгляду останніми питання про неналежне виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_2 і ОСОБА_1 та допомогою у поверненні дітей до навчання (а.с. 17, 19, 21).

За результатами розгляду звернень позивача Службою у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради також неодноразово були проведені профілактичні бесіди щодо недопущення проаусків навчального закладу дітьми без поважних причин (а.с. 18, 20, 22).

Проте, 11.10.2021 р. Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 2 Миколаївської обласної ради на адресу служби у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради було направлено подання про розгляд питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Крім того, згідно з Актом про відвідування (невідвідування) дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 12.01.2022 р., за весь час цілодобового перебування дітей у закладі, а саме: з 11.10.2021 року по теперішній час, мати дітей, ОСОБА_3 , відвідала їх лише 2 рази - у листопаді 2021 року у нетверезому стані (адміністрація викликала поліцію до школи) та 10 січня 2022 р (щоб отримати довідки про навчання дітей).

У вказаному акті також зазначено, що мати дітей, ОСОБА_3 , іноді телефонує доньці ОСОБА_6 . Матеріальної допомоги дітям не надає.

Згідно з довідкою Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 2 Миколаївської обласної ради № 07 від 12.01.2022 р., ОСОБА_2 навчається в 8- Б класі Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 2 Миколаївської обласної ради з 01.09.2013 року (наказ по школі про зарахування № 11 від 01.09.2013 р.) по теперішній час та знаходиться на неповному державному забезпеченні.

Відповідно до довідки Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат № 2 Миколаївської обласної ради № 08 від 12.01.2022 р., ОСОБА_1 , навчається в 4-А класі Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату № 2 Миколаївської обласної ради з 01.09.2020 року (наказ по школі про зарахування № 18 від 01.09.2020 р.) по теперішній час та знаходиться на неповному державному забезпеченні.

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 22.12.2022 року № 4587/02.02.01-22/05/14/22, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2 та малолітнього ОСОБА_1 .

У названому висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради також зазначено, що на даний час ОСОБА_3 проживає з черговим співмешканцем, точної адреси її перебування службі невідомо.

За час перебування дітей в евакуації з комунальним закладом "Миколаївська спеціальна школа № 2" Миколаївської обласної ради, жодного разу їх не відвідала, не зателефонувала та не поцікавилася їх долею.

До служби у справах дітей адміністрації Корабельног району мати жодного разу не зверталася з метою повернення їй дітей.

Як роз`яснено у пунктах 16, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30 березня 2007 року № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Як передбачено у статті 245 СК України, якщо дитина постійно проживає у дитячому закладі або закладі охорони здоров`я, функції опікуна та піклувальника щодо неї покладаються на адміністрацію закладу.

Згідно з ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до статті 15 вказаного Закону дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою, що відповідач свідомо не виконує своїх обов`язків по вихованню дітей.

Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов`язані утримувати, виховувати, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Статтею 164 СК України встановлені підстави позбавлення батьківських прав, а саме п. 2 ч.1 - ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з ст. 18 Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Верховний Суд України у своїй Постанові "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" № 3 від 30.03.2007 року зазначає, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Верховний Суд України, узагальнюючи практику розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми від 11.12.2008 року, звернув увагу на те, що позбавлення батьківських прав є, з одного боку, засобом захисту прав дитини, а з другого - заходом впливу на батьків, які неналежним чином виконують свої батьківські обов`язки стосовно дитини.

У ч 1. ст. З Конвенції "Про права дитини" зазначається, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З вимог ч. 2 ст. 166 СК України та ч. 3 ст. 13 Закону України "Про охорону дитинства" вбачається, що особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку по утриманню дитини. При задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Порядок стягнення аліментів та інших коштів на дитину, яка перебуває у закладі охорони здоров`я, навчальному або іншому закладі, регулюється положеннями ст. 193 СК України.

Виходячи з положень ч.2 та ч.3 ст. 193 СК України, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров`я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в першу чергу в інтересах дітей, суд вважає доцільним задовольнити позов Миколаївська спеціальна школа № 2 і позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 і неповнолітньої ОСОБА_2 та стягнути з неї аліменти на утримання дітей.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Положеннями ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Оцінюючи надані докази та враховуючи, що особи позбавлені батьківських прав, не звільняються від обов`язку по утриманню дитини, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення кожним з дітей повноліття, підлягають задоволенню.

Суд також роз`яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1984,80 грн. (992,40 грн.+992,40 грн.) у зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судових витрат при зверненні до суду з позовними вимогами на підставі п. 14, ч. 2 ст. 3, п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись Законом України "Про охорону дитинства", ст.ст. 150, 155, 164-166, 170 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 14, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального закладу "Миколаївська спеціальна школа № 2" Миколаївської обласної ради, яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_1 і неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району м. Миколаєва, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягувати з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального закладу "Миколаївська спеціальна школа № 2" Миколаївської обласної ради (код 04590104, МФО 826013, адреса: м. Миколаїв, вул. Рибна, 91) аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25.01.2022 року і до досягнення кожним з дітей повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у загальному розмірі 1 984,80 грн.

На підставі п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Комунальний заклад "Миколаївська спеціальна школа № 2" Миколаївської обласної ради, код 04590104, МФО 826013, адреса: м. Миколаїв, вул. Рибна, 91;

Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Третя особа - Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району Миколаївської міської ради, адреса: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 314.

Суддя Я. А. Чернявська