Постанова

від 01.12.2022 по справі 910/12567/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2022 р. м.Київ Справа№ 910/12567/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 01.12.2022

від позивача-1: Єлєніна С.М.;

від позивача-2: Герасько О.А.;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.07.2021 (повний текст складено та підписано 16.08.2021)

у справі №910/12567/20 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом 1. Дочірнього підприємства "Західукргеологія" Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовське Рудоуправління"

до Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд"

про внесення змін до договору

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Дочірнє підприємство "Західукргеологія" Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" звернулись до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" про внесення змін до договору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.01.2001 між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (позивач-1) та Приватним акціонерним товариством "Інтернафтогазбуд" (відповідач, інвестор) укладено Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі (з урахуванням Додаткової угоди №5 від 12.10.2016). Відповідача було неодноразово повідомлено про намір продажу ДП "Західукргеологія" своєї частки в розмірі 30 % в праві спільної часткової власності за Договором. Відповідач своїм переважним правом на придбання частки не скористався, в зв`язку з чим 28.08.2019р. між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 01-133/19 частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором. Відповідачу було направлено лист з проектом Додаткової угоди про внесення змін у Договір, який відповідачем підписано не було, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Короткий зміст заперечень проти позову

Відповідач проти позову заперечував повністю, посилаючись на те, що звернення позивача з вимогами про внесення змін до Договору після спливу строку його дії є неправомірним; також, між сторонами не було визначено розмір їх часток.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справи № 910/1267/20 позов задоволено. Внесено зміни до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльності з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2001., викладено в такій реакції. "Дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Західукргеологія" в особі директора Штикала Д.Х., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" в особі директора Любомирського О.І., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, та Приватне акціонерне товариство "Інтернафтогазбуд", в особі Голови правління Максимова В.М., що діє на підставі Статуту, з третьої сторони, разом іменовані Учасники/Сторони, а кожен Учасник/Сторона, уклали дану Додаткову угоду № від (надалі-Додаткова угода) до Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2021. (надалі -Договір СД) про наступне:

1.У зв`язку із продажем Стороною-1 Стороні-2 частки в розмірі 30% в праві спільної часткової власності (сіпльному майні Учасників) за Договором СД на підставі Договору купівлі-продажу №01-133/19 від 28 серпня 2019 року, сторони домовились про заміну Сторони-1 в договорі СД та прийняли рішення викласти преамбулу Договору в наступній (новій) редакції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" (надалі-"Підприємство"), в особі директора Любомирського О.І., який діє на підставі Статуту з однієї сторони та

Приватне акціонерне товариство"Інтернафтогазбуд" (надалі-Інвестор), в особі Голови правління Максимова В.М., що діє на підставі Статуту, з другої Сторони разом іменовані Учасники/Сторони, а кожен окремо Учасник/Сторона".

2. З моменту підписання цієї Додаткової угоди, Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає усі права та обов`язки, що передбачені для Сторони-1 Договором СД, додатками і додатковими угодами до нього і відповідно Сторона-1 перестає бути Стороною Договору СД.

3. Сторона-1 зобов`язана протягом 5(п`яти) робочих днів з дати укладення цієї Додаткової угоди передати Стороні-2 оригінал Договору СД з усіма додатками та додатковими угодами до нього, а також іншу інформацію, що стосується Договору СД, яка є необхідною для Сторони-2 для реалізації нею своїх прав та обов`язків за Договором СД.

4. Заміна Сторони за Договором СД не тягне за собою жодних інших змін умов Договору СД, окрім тих, що пов`язані із заміною Сторони1 Стороною 2 відповідно до умов вказаної Додаткової угоди.

5. У зв`язку із заміною Учасника за Договором СД Сторони погодили викласти реквізити Сторін в Договорі СД у наступній (новій) редакції.

6. Інші умови Договору СД залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

7. Ця Додаткова угода до Договору СД складена у 5 (п`яти) оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін, один для Національної акціонерної компанії "Надра України" та один - для податкового органу.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" (01025,м.Київ, вул.Велика Житомирська (Січових Стрільців) 25/2, код ЄДРПОУ 31031086) на користь Товарсивта з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" (03680,м.Київ. вул. Є.Мірошниченко,10 код ЄРДПООУ 31169745) 2102 грн 00 коп. витрати по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- в зв`язку з укладенням Договору купівлі-продажу № 01-133/19 від 28.08.2019р. ТОВ "Азовське рудоуправління" набуло право власності на частку у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором у розмірі 30%, враховуючи наявність доказів повідомлення відповідача про продаж частки та не використання ним свого переважного права на купівлю частки, суд першої інстанції дійшов висновку, що існують правові підстави для внесення змін у Договір;

- не підписання відповідачем Додаткової угоди № 1/2019 до Договору про спільну діяльність порушує права ДП "Західукргеологія", як сторони Договору про спільну діяльність, а також ТОВ "Азовське рудоуправління", як власника частки в розмірі 30% в Договорі про спільну діяльність;

- посилання відповідача на те, що між сторонами не було визначено розмір їх частки спростовується Протоколом засідання комітету з управління договору №3-2009 від 18.08.2009р., з якого вбачається, що розмір частки позивача-1 складає 30 %.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Інтернафтогазбуд" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд прийняти апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/12567/20 за позовом Дочірнього підприємства Приватного акціонерного Товариства "НАК "Надра України" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ" про внесення змін до договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2021 та ухвалити нове рішення у справі №910/12567/20, яким в задоволенні позову Дочірнього підприємства Приватного акціонерного Товариства "НАК "НАДРА України" "ЗАХІДУКРГЕОЛОГІЯ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВСЬКЕ РУДОУПРАВЛІННЯ" про внесення змін до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2001 відмовити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при винесенні рішення порушено норми матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення спору.

Скаржник в обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не було враховано, що додатковою угодою № 3 від 17.10.2006 до договору б/н від 04.01.2001, сторони домовились внести зміни до договору та викласти пункт 14.1 договору в наступній редакції: «Термін дії договору продовжується на час дії ліцензії № 2337 від 12.08.2003». В свою чергу, термін дії дозволу № 2337 від 12.08.2003 закінчився 12.08.2018, а отже, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1141 Договір простого товариства припинено внаслідок спливу строку простого товариства, а саме 12.08.2018. Таким чином, звернення позивача з вимогами про внесення відповідних змін до договору після закінчення строку його дії, є такими, що не узгоджуються з приписами ст. ч. 1, 2 251, ст. 651 Цивільного кодексу України.

Також, скаржник наголошував на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи ст. ст. 179, 190, 1130-1132 Цивільного кодексу України, а посилання суду першої інстанції на протокол № 3-2009 від 18.08.2009, як на доказ визначення часток сторін у договорі спільної діяльності - є необґрунтованим, оскільки вказаний протокол не є належним та допустимим доказом, оскільки на його підставі здійснювався виключно розподіл прибутку та виплата дивідендів за 2-й квартал 2009 року. Окрім того, відповідачем якості належного доказу було надано довідку про частки вкладів учасників у спільну діяльність за договором від 04.01.2001 станом на 01.01.2008, відповідно до якої визначено. що частка вкладу позивача складає 0%.

Крім того, скаржник зазначав, що позивачем не було доведено і матеріали справи не містять доказів того, що майно (частка) , яка була відчужена , була внесена як вклад у спільну діяльність та передана у спільне володіння та/або користування учасників. Внесок позивача-1 було внесено як грошові кошти (додаток № 2 до договору). При цьому, сторонами договору про спільну діяльність було узгоджено, що після припинення договору активи між учасниками розподіляються наступним чином: в першу чергу - повернення внесків, а потім - розподіл прибутків (п. 13.3 договору).

20.09.2022 Приватне акціонерне товариство "Інтернафтогазбуд" через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказ - Спеціальний дозвіл на користування надрами та інформацію щодо закінчення терміну його дії, визнавши поважними причини неподання таких доказів.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

21.02.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача-1- Дочірнього підприємства "Західукргеологія" Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" та позивача-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовське Рудоуправління" надійшов спільний відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач-1 та позивач-2 посилались на те, що :

- надана скаржником довідка про частки вкладів учасників у спільну діяльність за договором від 04.01.2001 станом на 01.01.2008 - не є належним доказом, адже містить суперечливу інформацію та не може бути застосована на спірних правовідносин;

- належним доказом внеску позивача -1 та визначення часток - є протокол № 3-2009 від 18.08.2009, в якому розподілено прибуток в розмірах: позивач-1: 30% (26,6 тис.грн.),позивач-2: 70% (62,1 тис.грн.), а також звіт про незалежну оцінку договору від 14.06.2019, в якому зазначено, що вартість внеску позивача-1 становить 265 300,00 грн., а позивача-1 - 113 700,00 грн.;

- позивач-1 виконав умови ст. 362 Цивільного кодексу України, запропонувавши скаржнику скористатись своїм переважним правому купівлі частки у розмірі 30% у праві спільної часткової власності (у спільному майні учасників) за договором від 04.01.2001.

Також, позивачем-1 в судовому засіданні надано для долучення до матеріалів справи адвокатський запит адвоката Єленіної С.М. до ГУ ДПС у м.Києві від 14.11.2022, та лист ГУ ДПС у м.Києві від 22.11.2022 №6/26-15-12-01-07.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.10.2021, справу № 910/52174/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді- Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2021 справу № 910/12567/20 витребувано у Господарського суду міста Києва, відкладено вирішення питань пов`язаних з рухом апеляційної скарги до надходження матеріалів справи.

25.10.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду надішли матеріли справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 у справі №910/12567/20 заяву суддів Ткаченко Б.О., Майданевича А.Г., Гаврилюка О.М. про самовідвід у справі № 910/12567/20 задоволено, справу №910/12567/20 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суддів відповідно до статті 32 ГПК України.

Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 03.11.2021, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД" на Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/12567/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

У зв`язку із перебування судді з колегії суддів Шаптали Є.Ю., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з 08.11.2021 по 19.11.2021 на лікарняному, вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з лікарняного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/12567/20 - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Приватне акціонерне товариство "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД" мало право усунути недоліки, а саме: подати до Північного апеляційного господарського суду докази надсилання апеляційної скарги учаснику справи - Товариству з обмеженою відповідальністю "Азовське Рудоуправління" за адресою юридичного місцезнаходження останнього: 03151, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 54, листом з описом вкладеного.

03.12.2021 засобами поштового зв`язку на адресу Північного апеляційного господарського суду від скаржника (Приватного акціонерного товариства "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД") надійшла заява про усунення недоліків з долученими доказами надсилання апеляційної скарги учаснику справи Товариству з обмеженою відповідальністю "Азовське Рудоуправління" за адресою юридичного місцезнаходження останнього: 03151, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 54.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД" пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справи № 910/12567/20, відкрито апеляційне провадження у справі №910/12567/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021, розгляд справи призначено на 03.02.2022, зупинено дію оскаржуваного рішення.

03.02.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді з колегії суддів Шаптали Є.Ю. на лікарняному з 25.01.2022 по 04.02.2022 включно.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.02.2022 призначено до розгляду в судовому засіданні 15.03.2022 справу №910/12567/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ІНТЕРНАФТОГАЗБУД" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021.

15.03.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із введенням Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" воєнного стану в Україні та загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. з 11.04.2022 по 13.05.2022 включно, перебував у відпустці, а суддя з колегії суддів Тищенко О.В. перебувала у відпустці з 14.03.2022 по 12.04.2022, з 18.04.2022 по 29.04.2022, з 02.05.2022 по 27.05.2022 включно, а суддя Шаптала Є.Ю. перебував у відпустці з 04.04.2022 по 08.04.2022 включно і вирішення питання стосовно призначення справи здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 розгляд справи призначено на 21.07.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.07.2022 в судовому засіданні оголошено перерву на 20.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2022 розгляд справи відкладено до 20.10.2022.

У зв`язку з оголошенням сигналу "повітряної тривоги" в місті Києві, судове засідання по справі № 910/12567/20 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" на рішення Господарського суду м. Києва від 13.07.2021, не відбулось, з метою збереження життя, здоров`я та забезпечення безпеки відвідувачів, суддів, працівників апарату суду.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 573 від 12 серпня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Відповідно до розпорядження голови Північного апеляційного господарського суду №3 від 18.07.2022 у разі оголошення сигналу "повітряна тривога", з метою збереження життя, здоров`я, відвідувачам, суддям та працівникам апарату суду, негайно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 розгляд справи призначено на 01.12.2022.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку здійснити розгляд у цій справі у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

.Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 01.12.2022 з`явились представники учасників справи: позивача-1 та позивача-2.

Представник позивача-1 в судовому засіданні 01.12.2022 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача-2 в судовому засіданні 01.12.2022 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник (відповідач) в судове засідання 01.12.2022 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ухвали Північного апеляційного господарського суду надсилались учасникам справи як засобами поштового зв`язку, а в подальшому - за офіційними електронними адресами, які наявні в матеріалах справи, у зв`язку із відсутністю фінансування видатків, які передбачені на поштову кореспонденцію у Північному апеляційному господарському суді.

У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників відповідача в судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, 04.01.2001 між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (позивач-1) та Приватним акціонерним товариством "Інтернафтогазбуд" (відповідач, інвестор) укладено Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі (з урахуванням Додаткової угоди №5 від 12.10.2016 р.) (далі - Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 р. № 640 "Питання публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України", змінено тип публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" з публічного на приватне та перейменоване його в приватне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Надра України".

Умовами Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність визначено:

- учасники за даним договором зобов`язуються шляхом об`єднання майна, майнових прав, виробничого, наукового потенціалу та зусиль, спільно діяти для досягнення господарської мети (забезпечення організаційно - економічних умов для спільної розвідки , освоєння і розробки родовища, використання передових технічних засобів вітчизняного і зарубіжного виробництва для прискорення його геологічного вивчення, забезпечення високих економічних показників при розробці родовища з дотриманням вимог безпеки праці, охорони надр і навколишнього середовища, одержання доходів від спільної діяльності шляхом розподілу в натуральному вигляді продукції , що буде отримана з родовища, або розподілу прибутку; для досягнення господарської мети, учасники договору про спільну длявість роблять внески грошима, майном, послугами (п.1.1),

- предметом цього договору є здійснення спільної інвестиційної діяльності по створенню необхідних виробничих потужностей для експлуатації родовища; ведення спільної виробничо-господарської діяльності по видобутку продукції в процесі розвідки, освоєння і розробки родовища з використанням виробничих потужностей і основних фондів, створених в процесі спільної діяльності , розподіл продукції, отриманої в результаті спільної діяльності (п. 1.2);

- внесення змін в цей договір , включаючи зміни , що викликані приєднанням до нього нових учасників, проводиться за взаємною письмовою згодою учасників;

- цей договір укладається на 5 років з можливістю його пролонгації за згодою всіх учасників (п. 1.11);

- до повної компенсації затрат у відповідності до затвердженої Програми спільної діяльності, прибутки від спільної діяльності розподіляються у співвідношенні: 70% - ЗАТ "Інтернафтогазбуд", 30% - ДГП «Західукргеологія»;

- термін дії договору - на час дії ліцензії - 5 років (п. 14.1);

- договір може бути пролонгований по узгодженню учасників у випадках: подовження строку дії Ліцензії або отримання нової ліцензії на ліцензійні площі (п. 14.2).

Також, між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (позивач-1) та Приватним акціонерним товариством "Інтернафтогазбуд" (відповідач, інвестор) укладено ряд додаткових договорів до Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність:

- 25.05.2004 - додаткову угоду № 1 , якою викладено пункт 8.4 у редакції, яка передбачає, що прибуток, одержаний в результаті спільної діяльності на Речитинській площі, буде розподілятися таким чином: 70% - ЗАТ "Інтернафтогазбуд", 30% - ДП «Західукргеологія». Такий розподіл та виплата дивідендів буде визначатися комітетом з управління щоквартально (кожні 3 місяці) , до 25 числа місяця за звітним кварталом;

- 12.04.2004 - додаткова угода № 2/434/04, якою доповнено п. 7 договору, викладено пункт 7.5 та 9.1 у нових редакціях стосовно копалин, а також доповнено статтю 9 пунктом 9.2;

- 24.02.2009 - додаткову угоду № 3, якою зокрема, пункт 14.1 договору викладено в наступній редакції: договір діє на час дії спеціального дозволу на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно - промислову розробку ділянки надр, а у випадку продовження/поновлення спеціального дозволу на геологічне вивчення , у т.ч. дослідно - промислову розробку ділянки надр та/або отримання нового спеціального дозволу на видобування вуглеводнів - до закінчення терміну дії таких дозволів, інші умови договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність - залишено без змін, і вказана додаткова угода вступила у дію з огляду на п. 6 додаткової угоди;

- 17.10.2006 - додаткова угода № 3, якою викладено в новій редакції пункт 7.3 договору стосовно прийняття рішень щодо здійснення спільної діяльності Комітетом з управління, який складається з 6 осіб, по 3 особи від сторони, а також п. 14.1 викладено в редакції, згідно якої термін дії договору продовжується на час дії ліцензії № 2337 від 12.08.2003, і вказана додаткова угода вступила у дію з огляду на п. 4 додаткової угоди;

- 19.07.2011 - додаткову угоду № 4, якою приведено у відповідність назву учасників та їх реквізити;

- 02.08.2013 - додаткову угоду № 04/13, якою на основі рішення, закріпленого в протоколі № 3-2013 від 09.08.2013, викладено пункти 5.5 та 5.6 договору;

- 12.10.2016 - додаткова угода № 5, якою внесено зміни в предмет договору, внесено зміни у пункт 8 статті 7 стосовно робочої групи для організації роботи та її формування у складі 4 осіб, по 2 особи від кожного учасника.

19.02.2019 позивачем-1 направлено лист №01-298/13 на адресу ПАТ "Інтернафтогазбуд" з повідомленням про намір продати свою частку в розмірі 30 % в праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором, який отримано 25.02.2019 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. ДП "Західукргеологія" запропоновано ПАТ "Інтернафтогазбуд" скористатися своїм переважним правом купівлі частки у праві купівлі частки у праві спільної часткової власності за Договором за вартістю визначеною на підставі оцінки. З метою проведення оцінки позивач-1 просив надати фінансову звітність за укладеним Договором за останні 3 роки.

08.07.2019 позивачем-1 направлено повторний лист №01-1159/13 на адресу ПАТ "Інтернафтогазбуд" з повідомленням про намір продати свою частку в розмірі 30 % в праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором, який отримано 15.07.2019 р. ДП "Західукргеологія" пропонувало ПАТ "Інтернафтогазбуд" скористатися своїм переважним правом купівлі частки у розмірі 30% у праві спільної часткової власності за Договором за договірною ціною 114 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, що разом становить 136 800,00 грн.

Як підтверджено матеріалами прави, відповіді на вищевказані листи відповідачем надано не було.

На офіційному сайті ДП "Західукргеологія" були розміщені два оголошення про намір продажу частки в розмірі 30 % в праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором за договірною ціною - 114 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%, що разом становить 136 800,00 грн.

28.08.2019 між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу № 01-133/19 частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі (з наступними змінами і доповненнями, які є його невід`ємною частиною), укладеним між ДП НАК "Надра України" "Західукргеологія" та ПрАТ "Інтернафтогазбуд" (надалі - Договір купівлі-продажу).

Відповідно до п. 2 Договору купівлі-продажу, продавець передає покупцю, а покупець з дати укладення договору набуває право власності на частку продавця у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором у розмірі 30%.

Згідно з п.3 Договору купівлі-продажу, ціна продажу частки за цим договором без урахування ПДВ становить 114 000,00 грн., сума ПДВ - 22 800,00 грн., разом 136 800,00 грн.

Отже, з дати укладення Договору купівлі-продажу № 01-133/19 від 28.08.2019 ТОВ "Азовське рудоуправління" набуло право власності на частку у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором у розмірі 30%.

В зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу ДП "Західукргеологія" 18.10.2019 р. було направлено лист №01-1684/13 до ПАТ "Інтернафтогазбуд" про внесення змін до Договору в частині включення ТОВ "Азовське рудоуправління" до складу учасників з часткою участі 30% з проектом додаткової угоди до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2001, підписаних ДП "Західукргеологія" та ТОВ "Азовське рудоуправління", який отримано 28.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

15.10.2019 ТОВ "Азовське рудоуправління" направлено лист №115-10 до ПАТ "Інтернафтогазбуд" про внесення змін до Договору в частині включення ТОВ "Азовське рудоуправління" до складу учасників з часткою участі 30% з проектом додаткової угоди до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2001, підписаних ДП "Західукргеологія" та ТОВ "Азовське рудоуправління", лист отримано 21.10.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Звертаючись з позовом до суду, позивачами зазначено, що відповідачем відповіді на лист про внесення змін у договір не надано, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

В свою чергу, суд першої інстанції, задовольняючи позов, вніс зміни до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльності з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2001, виклавши в такій реакції угоду:

"Дочірнє підприємство НАК "Надра України" "Західукргеологія" в особі директора Штикала Д.Х., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" в особі директора Любомирського О.І., який діє на підставі Статуту, з другої сторони, та Приватне акціонерне товариство "Інтернафтогазбуд", в особі Голови правління Максимова В.М., що діє на підставі Статуту, з третьої сторони, разом іменовані Учасники/Сторони, а кожен Учасник/Сторона, уклали дану Додаткову угоду № від (надалі-Додаткова угода) до Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі від 04.01.2021. (надалі -Договір СД) про наступне:

1.У зв`язку із продажем Стороною-1 Стороні-2 частки в розмірі 30% в праві спільної часткової власності (сіпльному майні Учасників) за Договором СД на підставі Договору купівлі-продажу №01-133/19 від 28 серпня 2019 року, сторони домовились про заміну Сторони-1 в договорі СД та прийняли рішення викласти преамбулу Договору в наступній (новій) редакції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" (надалі-"Підприємство"), в особі директора Любомирського О.І., який діє на підставі Статуту з однієї сторони та

Приватне акціонерне товариство"Інтернафтогазбуд" (надалі-Інвестор), в особі Голови правління Максимова В.М., що діє на підставі Статуту, з другої Сторони разом іменовані Учасники/Сторони, а кожен окремо Учасник/Сторона".

2. З моменту підписання цієї Додаткової угоди, Сторона-1 передає, а Сторона-2 приймає усі права та обов`язки, що передбачені для Сторони-1 Договором СД, додатками і додатковими угодами до нього і відповідно Сторона-1 перестає бути Стороною Договору СД.

3. Сторона-1 зобов`язана протягом 5(п`яти) робочих днів з дати укладення цієї Додаткової угоди передати Стороні-2 оригінал Договору СД з усіма додатками та додатковими угодами до нього, а також іншу інформацію, що стосується Договору СД, яка є необхідною для Сторони-2 для реалізації нею своїх прав та обов`язків за Договором СД.

4. Заміна Сторони за Договором СД не тягне за собою жодних інших змін умов Договору СД, окрім тих, що пов`язані із заміною Сторони1 Стороною 2 відповідно до умов вказаної Додаткової угоди.

5. У зв`язку із заміною Учасника за Договором СД Сторони погодили викласти реквізити Сторін в Договорі СД у наступній (новій) редакції.

6. Інші умови Договору СД залишаються незмінними і сторони підтверджують свої зобов`язання за ними.

7. Ця Додаткова угода до Договору СД складена у 5 (п`яти) оригінальних примірниках, по одному для кожної із Сторін, один для Національної акціонерної компанії "Надра України" та один - для податкового органу.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що не підписання відповідачем Додаткової угоди № 1/2019 до Договору про спільну діяльність порушує права ДП "Західукргеологія", як сторони Договору про спільну діяльність, а також ТОВ "Азовське рудоуправління", як власника частки в розмірі 30% в Договорі про спільну діяльність.

Проте, суд апеляційної інстанції з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

По перше, як підтверджується наявними матеріалами справи, 04.01.2001 між Дочірнім підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (позивач-1) та Приватним акціонерним товариством "Інтернафтогазбуд" (відповідач, інвестор) укладено Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність з геологічного вивчення та дослідно-промислової розробки Ретичинської площі, тобто вказану угоду укладено під час дії Цивільного кодексу УРСР, який втратив чинність 01.01.2004, у зв`язку з набранням чинності Цивільного кодексу України, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень якого визначено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч.2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Ст. 1130 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (ч 1). Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників. (ч. 2)

Статтею 1131 Цивільного кодексу України визначено, що договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі.(ч. 1). Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.(ч. 2).

Ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Частиною 2 наведеної статті визначено, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Частиної 3 вказаної статті визначено, що строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Ч.1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

У відповідності до ч.2 ст.188 Господарського кодексу встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Згідно ч.3 ст.188 Господарського кодексу сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відовідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ст.358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою.

Ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частина 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Суд апеляційної інстанції, встановив, що додатковою угодою № 3 від 17.10.2006 до договору б/н від 04.01.2001, сторони домовились внести зміни до договору та викласти пункт 14.1 договору в наступній редакції: «Термін дії договору продовжується на час дії ліцензії № 2337 від 12.08.2003».

В свою чергу, відповідач, заперечуючи проти позову, вказував на те, що термін дії дозволу № 2337 від 12.08.2003 закінчився 12.08.2018, а отже, строк дії договору про спільну діяльність також закінчився, у зв`язку з чим укладення в судовому порядку угоди стосовно заміни сторони у зобов`язання - є необґрунтованим.

20.09.2022 Приватне акціонерне товариство "Інтернафтогазбуд" через канцелярію Північного апеляційного господарського суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказ - Спеціальний дозвіл на користування надрами № 2337 від 12.08.2003, виданий Міністерством екології та природних ресурсів України, в якому містяться відомості про термін дії ліцензії - 5 років, і відсутні відомості про її продовження, а також інформацію щодо закінчення терміну його дії 12.08.2018, які суд апеляційної інстанції, керуючись ст. ст. 2, 269 Господарського процесуального кодексу України, вирішив прийняти, визнавши поважними причини неподання таких доказів з огляду на знаходження вказаних відомостей в матеріалах кримінального провадження. Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що відповідні обставини наявності вказаного спеціального дозволу - не заперечувались учасниками спору, учасники спору посилались на вказані документи під час розгляду справи судом першої інстанції.

Зокрема, позивач -1 у поясненнях на відзив стосовно спливу строку дії Спеціального дозволу на користування надрами № 2337 від 12.08.2003, виданий Міністерством екології та природних ресурсів України, вказував про те, що позивач починаючи з 2018 року здійснював всі заходи по отриманню нового спеціального дозволу на видобування вуглеводнів у відповідності до Постанови КМУ від 30.05.2011 № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (зі змінами і доповненнями) , що підтверджується зокрема Звітом «Оцінка впливу на довкілля» про видобування газу Ретичинського газового родовища Львівської області, Звітом про громадське обговорення планової діяльності з промислової розробки Ретичинського родовища з метою видобування газу НАК «Надра України» «Західукргеологія».

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує, що пунктом 14.2 Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність сторони визначили, що договір може бути пролонгований по узгодженню учасників у випадках: подовження строку дії Ліцензії або отримання нової ліцензії на ліцензійні площі, а пунктом 14.1 (в редакції додаткової угоди від 24.02.2009) визначено, що договір діє на час дії спеціального дозволу на геологічне вивчення, у т.ч. дослідно - промислову розробку ділянки надр, а у випадку продовження/поновлення спеціального дозволу на геологічне вивчення , у т.ч. дослідно - промислову розробку ділянки надр та/або отримання нового спеціального дозволу на видобування вуглеводнів - до закінчення терміну дії таких дозволів, інші умови договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність - залишено без змін.

Будь-яких належних доказів узгодження між сторонами (саме позивачами, як учасниками спільної діяльності) іншого строку дії Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність - матеріали справи не містять.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів продовження після 12.08.2018 дії/пролонгації Спеціального дозволу на користування надрами № 2337 від 12.08.2003, виданий Міністерством екології та природних ресурсів України.

Отже, як встановлено судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи, термін дії Спеціального дозволу на користування надрами № 2337 від 12.08.2003, виданий Міністерством екології та природних ресурсів України, закінчився 12.08.2018 і станом на момент розгляду спору - не є продовженим, відомості про що в матеріалах справи відсутні, а отже, звернення позивача-1 з вимогами про внесення відповідних змін до договору після закінчення строку його дії (внаслідок закінчення строку дії відповідного спецдозволу), є такими, що суперечать приписами ст. ч. 1, ч. 2 ст. 251, ст. 651 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує те, що зазначаючи правову підставу для звернення з позовом, позивачі послались на приписи ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, якою визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. В свою чергу, Договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність (з урахуванням додаткових угод) чітко узгоджено термін дії договору (що є терміном дії відповідного Спеціального дозволу № 2337 від 12.08.2003), і будь-яких змін в установленому порядку щодо зміни строку та/або терміну дії вказаного Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність (з урахуванням додаткових угод) - матеріали справи не містять.

При цьому, окреслена позивачами підстава внесення відповідних змін до Договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність (з урахуванням додаткових угод) - укладення між позивачами договору купівлі - продажу № 01-133/19 частки у праві спільної часткової власності (спільному майні учасників) за Договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність - не впливає на реалізацію учасниками спору своїх майнових прав, які виникли внаслідок укладення ними відповідних цивільно - правових угод, зокрема щодо права власності на результати спільної діяльності.

Ч. 1 ст. 179 Цивільного кодексу України визначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Ст. 190 Цивільного кодексу України визначено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Ч. 1 ст. 1132 Цивільного кодексу України визначено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов`язання об`єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Ч. 1, ч. 2 ст. 1133 Цивільного кодексу України, Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв`язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Так, скаржник наголошував на тому, що суд першої інстанції неправильно застосував приписи ст. ст. 179, 190, 1130-1132 Цивільного кодексу України, а посилання суду першої інстанції на протокол № 3-2009 від 18.08.2009, як на доказ визначення часток сторін у договорі спільної діяльності - є необґрунтованим, оскільки вказаний протокол не є належним та допустимим доказом, оскільки на його підставі здійснювався виключно розподіл прибутку та виплата дивідендів за 2-й квартал 2009 року. Окрім того, відповідачем якості належного доказу було надано довідку про частки вкладів учасників у спільну діяльність за договором від 04.01.2001 станом на 01.01.2008, відповідно до якої визначено. що частка вкладу позивача складає 0%.

В свою чергу, позивач-1 зазначав, що надана скаржником довідка про частки вкладів учасників у спільну діяльність за договором від 04.01.2001 станом на 01.01.2008 - не є належним доказом, адже містить суперечливу інформацію та не може бути застосована на спірних правовідносин, а належним доказом внеску позивача -1 та визначення часток - є протокол № 3-2009 від 18.08.2009, в якому розподілено прибуток в розмірах: позивач-1: 30% (26,6 тис.грн.),позивач-2: 70% (62,1 тис.грн.), а також звіт про незалежну оцінку договору від 14.06.2019, в якому зазначено, що вартість внеску позивача-1 становить 265 300,00 грн., а позивача-1 - 113 700,00 грн.

Також, наданий позивачем в судовому засіданні адвокатський запит адвоката Єленіної С.М. до ГУ ДПС у м.Києві від 14.11.2022, та лист ГУ ДПС у м.Києві від 22.11.2022 №6/26-15-12-01-07, згідно якого вказано, що Договір про спільну діяльність перебуває в стані припинення, але не знято з обліку, - приймаються до справи з огляду на приписи ст. ст. 2, 269 Господарського процесуального кодексу України, проте, вказані документи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції стосовно спірних правовідносин в контексті пред`явлених позовних вимог щодо відсутності обумовлених саме приписами ст. 651 Цивільного кодексу України правових підстав для внесення змін у Договір про спільну діяльність.

Суд апеляційної інстанції, оцінюючи вищенаведені доводи учасників спору стосовно часток, дійшов висновку, що вказані доводи учасників не впливають на встановлені судом апеляційної інстанції обставини відсутності правових підстав для внесення змін у Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність (з урахуванням додаткових угод) з підстав, обумовлених ст. 651 Цивільного кодексу України саме внаслідок закінчення строку дії відповідного договору. Проте, результати спільної діяльності сторін, зокрема, правова доля здійснених внесків та отриманих благ від спільної діяльності, виходить за межі даного спору, і сторони не позбавлені права визначити відповідні наслідки самостійно або в судовому порядку шляхом пред`явлення відповідних вимог з підтвердженням їх належними доказами, які у даному провадженні в межах справи № 910/12567/20 - не заявлялись, і відповідно, у суду апеляційної інстанції відсутні обумовлені процесуальним законом підстави для виходу за межі позову.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивачів до Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" про внесення змін до договору шляхом викладення додаткової угоди в редакції позивачів - не є законними та обґрунтованими, не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення позову повністю.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права (ст.ст. 251, 629, 651 Цивільного кодексу України, ч.1, 2 статті 631 Цивільного кодексу України) та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судовий збір за подачу позову покладається на позивачів в розмірах, які ними сплачені;

- судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивачів на користь відповідача, по 1 576,50 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/12567/20 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.07.2021 у справі №910/12567/20 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення у справі, яким у задоволенні позову Дочірнього підприємства "Західукргеологія" Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Надра України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" до Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" про внесення змін до Договору - відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовське рудоуправління" (03680, м.Київ, вул.Є.Мірошниченко, 10, код ЄДРПОУ 31169745) на користь Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" (01025, м.Київ, вул.Велика Житомирська (Січових Стрільців) 25/2, код ЄДРПОУ 31031086) 1 576 (одну тисячу п`ятсот сімдесят шість) грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «НАК «Надра України» «Західукргеологія» (79000, місто Львіві, площа Адама Міцкевича,8; код ЄДРПОУ 01432606) на користь Приватного акціонерного товариства "Інтернафтогазбуд" (01025, м.Київ, вул.Велика Житомирська (Січових Стрільців) 25/2, код ЄДРПОУ 31031086) 1 576 (одну тисячу п`ятсот сімдесят шість) грн. 50 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

6. Судовий збір за подачу позову залишити за позивачами.

7. Матеріали справи № 910/12567/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання постанови: 02.02.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала