Постанова

від 20.12.2022 по справі 927/150/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Київ

"20" грудня 2022 р. Справа№ 927/150/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Корсака В.А.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Нікітенко А.В.

за участю учасників справи:

від позивача: Синюк І.А. (прокурор),

від відповідача 1.: Кальний О.В.,

від відповідача 2.: не з`явились,

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 (повний текст рішення складено 17.08.2022)

у справі №927/150/22 (суддя Моцьор В.В.)

за позовом Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури

до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області

до співвідповідача Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяни Володимирівни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області

про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури (далі по тексту - позивач, прокурор) звернувся до Господарського суду Чернігівської області із позовом до Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі по тексту - відповідач 1), з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, про визнання незаконним та скасування рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1ст.» від 23.09.2021 №453; скасування запису державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В., а саме: №1000431110016000070 від 20.12.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; та стягнення судового збору у розмірі 4 962,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що оспорюване рішення прийнято відповідачем 1 з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» та порушує принцип доступності освіти, гарантований Конституцією України, внаслідок чого порушено інтереси держави в сфері охорони дитини та освіти.

Водночас, в обґрунтування необхідності звернення до суду із даним позовом прокурор посилається на відсутність органу, наділеного повноваженнями щодо звернення до суду, тоді як прокуратура, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства та освіти, звернулася до суду із даним позовом та реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту держави і, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) набула статусу позивача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 03.02.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділ освіти Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі по тексту - третя особа).

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.06.2022 залучено до участі у справі в якості співвідповідача: Державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Тетяну Володимирівну (дала по тексту - відповідач 2).

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.» від 23.09.2021 №453. Стягнуто з Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на користь Чернігівської обласної прокуратури 2 481,00 грн судового збору. У задоволенні позову в частині скасування запису державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В., а саме: №1000431110016000070 від 20.12.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації суд відмовив.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірне рішення прийнято з порушенням порядку, встановленого Законом України «Про повну загальну середню освіту» у відповідній редакції, без врахування думки територіальної громади.

При цьому, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовної вимоги про скасування запису державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В. №1000431110016000070 від 20.12.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, враховуючи правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням суду першої інстанції, Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №924/150/22 та ухвалити нове рішення, яким залишити позовну заяву Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури без розгляду.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги відповідач 1 посилається на те, що прокурор не навів підстав для звернення до суду із даним позовом. Як зазначає апелянт, доводи прокурора про відсутність органу наділеного повноваженнями звернення до суду із даним позовом є помилковими, оскільки такими органами є Державна служба якості освіти України відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463 (далі по тексту - Закон №463) та Освітній омбудсмен відповідно до Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145 (далі по тексту - Закон №2145) та Положення про освітнього омбудсмена, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 №491.

Крім того, апелянт вважає, що судом першої інстанції не вірно здійснено розподіл судових витрат.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.09.2022 апеляційну скаргу Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у справі №927/150/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя - доповідач) Владимиренко С.В., судді: Корсак В.А., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2022 відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.

28.09.2022 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №927/150/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 та призначено справу №927/150/22 до розгляду у судовому засіданні на 25.10.2022 на 12 год 00 хв.

14.10.2022 на електрону пошту Північного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, за яким прокуратура просить суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області залишити без задоволення, посилаючись на те на Державну службу якості освіти України не покладено здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю та прийняттям рішень органами місцевого самоврядування, зокрема, з приводу ліквідації комунального закладу освіти. Державна служба якості освіти України має право на звернення до суду лише у разі невиконання закладами освіти розпоряджень про усунення виявлених порушень за результатами державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти щодо дотримання ними вимог законодавства про освіту (інституційного аудиту закладів освіти тощо). Освітній омбудсмен в межах своїх повноважень розглядає скарги громадян про порушення їх прав у сфері освіти, повноваженнями на звернення до суду з приводу скасування рішень органу місцевого самоврядування щодо ліквідації комунального закладу освіти він не наділений.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2022 задоволено заяву представника Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

25.10.2022 судове засідання у справі №927/150/22 не відбулось у зв`язку із перебуванням з 24.10.2022 по 26.10.2022 головуючого судді (судді-доповідача) Владимиренко С.В. у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2022 розгляд апеляційної скарги Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 призначено на 15.11.2022 о 12 год. 40 хв. в режимі відеоконференції в приміщенні.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 відкладено розгляд справи №927/150/22 на 29.11.2022 на 12 год. 00 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2022 відкладено розгляд справи №927/150/22 на 20.12.2022 на 13 год. 20 хв.

Відповідач 2 та третя особа своїх представників в судове засідання, призначене на 20.12.2022, не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач 2 та третя особа повідомлені про час та місце розгляду справи №927/150/22 шляхом надсилання ухвали суду від 29.11.2022 до електронного кабінету відповідача 2 та електронну пошту третьої особи, довідки про доставку електронного документа містяться у матеріалах даної справи.

Згідно ч.ч. 3, 6, 8 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Доказів зміни електронної пошти ані позивачем, ані третіми особами суду апеляційної інстанції не надано.

Таким чином, апеляційний господарський суд повідомив позивача та третіх осіб про час та місце розгляду справи №910/2313/22 належним чином. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 13.07.2022 у справі №761/14537/15-ц, від 26.10.2022 у справі № 761/877/20.

З 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим, відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі у добровільному порядку. На що також звертає увагу учасників процесу Верховний Суд у своїх ухвалах від 12.10.2022 у справі №910/14311/21, від 12.10.2022 у справі №910/14469/21, від 12.10.2022 у справі №922/2017/17.

Верховий Суд в ухвалі від 22.08.2022 у справі № 916/2731/21 вказав, що відповідно до Рішення Ради Суддів України від 05.08.2022 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів рекомендовано судам, зокрема у випадках, коли адвокат, нотаріус, приватний виконавець, арбітражний керуючій, судовий експерт, державний орган, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального секторів економіки, який бере участь у справі, не має офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі - вимагати зареєструвати таку офіційну електронну адресу для подальшого направлення судом процесуальних документів в електронній формі; виклики та повідомлення, обмін процесуальними документами з учасниками судових проваджень у першу чергу здійснювати за допомогою електронної пошти та/або з використанням вказаних учасниками судових проваджень мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення, процесуального документа, та отримати інформацію про їх прочитання). Закликано усіх учасників судових проваджень, зокрема - з розумним інтервалом часу цікавитися провадженням у їх справах, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки; зареєструвати електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; зареєструватися в підсистемі «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи; використовувати функціонал «Електронного кабінету» для ознайомлення з поданими документами в електронній формі.

Також ухвалу Північного апеляційного господарського суд від 29.11.2022 у справі №927/150/22 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформація про розгляд справи №927/150/22 міститься на сайті Судової влади України, які, наразі, є доступним для всіх учасників процесу.

Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Слід зазначити, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась.

Представник відповідача 1 підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури залишити без розгляду.

Представник прокуратури заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача 1 та прокуратури, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, 17.06.2021 на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області оприлюднено проект рішення Варвинської селищної ради Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.»

22.06.2021 на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області розміщено повідомлення про початок проведення громадського обговорення щодо припинення діяльності (ліквідації), зокрема, Богданівського ЗЗСО 1 ст. та обговорення відповідного проекта рішення. (т. 1 а.с. 38-39).

30.06.2021 на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області розміщено графік проведення громадських обговорень, згідно з яким громадське обговорення щодо припинення діяльності (ліквідації), зокрема, Богданівського ЗЗСО 1 ст. призначено 02.07.2021. (т. 1 а.с. 40).

02.07.2021 на території Богданівського старостинського округу проведено громадське обговорення питання щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського ЗЗСО 1 ст.

Згідно з протоколом громадського обговорення від 02.07.2021 зареєстровано 58 учасників громадських слухань. На голосування громади поставлено питання: «Чи підтримує проект рішення щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області громада с. Богдани?» Громада у складі 58 осіб проголосувала «проти» підтримання проекту рішення Варвинської селищної ради. (т.1 а.с. 41-44).

Відповідно до рішення 14 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради «Про призупинення діяльності Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» від 29.07.2021 № 354 призупинено діяльність Богданівського ЗЗСО 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області. (т. 1 а.с. 45).

08.09.2021 на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області розміщено проект рішення Варвинської селищної ради Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.». (т. 1 а.с. 46).

Рішенням 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.» від 23.09.2021 № 453 припинено діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Богданівського заклад загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області. (т.1 а.с. 47).

Зазначеним рішенням втратило чинність рішення 14 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради «Про призупинення діяльності Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» від 29.07.2021 № 354.

На виконання рішення Варвинської селищної ради Чернігівської області ввід 23.09.2021 №453, державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Чернігівської області Якименко Тетяною Володимирівною внесено запис №1000431110016000070 від 20.12.2021 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 26494258).

Рішенням 2 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області від 24.12.2020 №92 змінено назву Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської районної ради Чернігівської області на Богданівський заклад загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (далі - Богданівський ЗЗСО 1 ступеня) та затверджено Статут Богданівського ЗЗСО 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області у новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 розділу І «Загальні положення» Статуту, Богданівський ЗЗСО 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області є комунальним закладом загальної середньої освіти 1 ступеня, що забезпечує початкову освіту, та знаходиться в комунальній власності Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області. (т. 1, а.с. 51-55).

Згідно п. 1.4 Статуту Богданівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, затвердженого рішенням 2 сесії селищної ради восьмого скликання 24.12.2020 №92, засновником (власником) закладу освіти є Варвинська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2 Статуту управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та цим Статутом, здійснюють: засновник, уповноважений орган, керівник закладу освіти (директор), колегіальний орган управління закладом освіти (педагогічна рада), колегіальний орган громадського самоврядування, інші органи, передбачені законом та цим Статутом. Засновник закладу освіти, зокрема, приймає рішення про реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу освіти.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач 1 є засновником Богданівського ЗЗСО 1 ст., який є комунальною організацією (установою, закладом), а тому даний спір, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 27.05.2020 у справі № 813/1232/18, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними у розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі по тексту - Закон №280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно ч. 10 ст. 59 Закону №280/97-ВР акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до абз. 2 п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання реорганізації або ліквідації навчальних закладів комунальної форми власності.

У ч. 2 ст. 5 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 №2145-VIII (далі по тексту - Закон №2145-VIII) визначено, що державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону №2145-VIII для забезпечення територіальної доступності повної загальної середньої освіти органи місцевого самоврядування створюють і утримують мережу закладів освіти та їхніх філій.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №2145-VIII управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють: засновник (засновники); керівник закладу освіти; колегіальний орган управління закладу освіти; колегіальний орган громадського самоврядування; інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Згідно із ст. 62 Закону №2145-VIII до органів управління у сфері освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; постійно діючий колегіальний орган у сфері забезпечення якості вищої освіти; державні органи, яким підпорядковані заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; органи місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст. 66 Закону №2145-VIII передбачено, що сільські, селищні ради: відповідають за реалізацію державної політики у сфері освіти та забезпечення якості освіти на відповідній території, забезпечення доступності дошкільної та повної загальної середньої освіти; засновують заклади освіти, а також реорганізовують, перепрофільовують (змінюють тип) та ліквідовують їх з урахуванням спеціальних законів; оприлюднюють офіційну звітність про всі отримані та використані кошти, а також перелік і вартість товарів, робіт, послуг, спрямованих на потреби кожного із заснованих ними закладів освіти, та інші видатки у сфері освіти; здійснюють інші повноваження у сфері освіти, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 №463-IX (далі по тексту - Закон №463-IX) територіальну доступність повної загальної середньої освіти забезпечують у межах повноважень органи державної влади та органи місцевого самоврядування шляхом: формування та утримання мережі закладів освіти, у тому числі опорних, їхніх структурних підрозділів (філій); функціонування міжшкільних ресурсних центрів; закріплення території обслуговування за комунальними закладами освіти (їхніми структурними підрозділами), що забезпечують здобуття початкової та/або базової середньої освіти; підвезення учнів та педагогічних працівників до закладу освіти і у зворотному напрямку; створення та утримання пансіонів; сприяння запровадженню з урахуванням вибору батьків дітей або осіб, які досягли повноліття, різних форм здобуття повної загальної середньої освіти, їх забезпечення та підтримки тощо.

Тоді як, згідно ч. 1 ст. 7 Закону №463-IX не може бути обмежень у доступі до здобуття повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону №463-IX рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

Мережа закладів загальної середньої освіти формується відповідно до законодавства з урахуванням соціально-економічної та демографічної ситуації, а також відповідно до культурно-освітніх та інших потреб територіальної громади та /або суспільства.

Рішення про утворення комунальних початкових шкіл, гімназій як окремих юридичних осіб, їх реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) приймають міські, сільські, селищні ради.

Відповідно до п. 1 та 2 ч. 1 ст. 32 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження: 1) управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, молодіжними центрами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення; 2) забезпечення здобуття повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних і комунальних закладах освіти, створення необхідних умов для виховання дітей та молоді, розвитку їхніх здібностей, трудового навчання, професійної орієнтації, продуктивної праці учнів, сприяння діяльності дошкільних та позашкільних закладів освіти, дитячих, молодіжних та науково-просвітницьких громадських об`єднань, молодіжних центрів.

З урахуванням вищевикладених правових положень, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване рішення ухвалено відповідачем в межах повноважень, наданих йому Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону №280/97-ВР скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, який вона приймає на першій сесії.

Отже, рішення (крім визначених законом випадків) місцева рада приймає на сесії, після обговорення, більшістю голосів у порядку визначеному законом та регламентом, прийнятим на першій сесії ради. Прийняті рішення набирають чинності лише після їх офіційної публікації або пізніше - з дати вказаної у рішенні.

Статтею 59 цього Закону встановлено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос. Частиною 5 цієї статті регламентовано, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Водночас, відповідно до ст. 13 Закону №280/97-ВР територіальна громада має право проводити громадські слухання - зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територіальної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вносити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводяться не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, підлягають обов`язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

Відповідно ч. 2 ст. 32 Закону №463-IX, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

У відповідності до п. 3 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 996 від 03.11.2010 (далі по тексту - Порядок № 996), консультації з громадськістю проводяться з питань, що стосуються суспільно-економічного розвитку держави, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів.

Результати проведення консультацій з громадськістю враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі (п. 4 Порядку №996).

Згідно із п.п. 8-12 Порядку №996 під час проведення консультацій з громадськістю орган виконавчої влади подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них. До участі у проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування.

Органи виконавчої влади під час проведення консультацій з громадськістю взаємодіють із засобами масової інформації, надають їм необхідні інформаційно-аналітичні матеріали.

Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

В обов`язковому порядку проводяться консультації з громадськістю у формі публічного громадського обговорення щодо: проектів нормативно-правових актів, що мають важливе суспільне значення і стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов`язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб`єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами; проектів регуляторних актів; проектів державних і регіональних програм економічного, соціального і культурного розвитку, рішень стосовно стану їх виконання; звітів головних розпорядників бюджетних коштів про їх витрачання за минулий рік.

Відповідно до п. 14 Порядку №996 публічне громадське обговорення організовує і проводить орган виконавчої влади у такому порядку: визначає питання, яке буде винесене на обговорення; приймає рішення про проведення обговорення; розробляє план заходів з організації та проведення обговорення (у разі потреби); вживає заходів для забезпечення репрезентативності соціальних груп населення, а також суб`єктів господарювання, інститутів громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та інших заінтересованих суб`єктів (далі - заінтересовані сторони); оприлюднює в обов`язковому порядку інформацію про проведення обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб; збирає та аналізує інформацію про оцінку громадськістю ефективності запропонованого органом виконавчої влади шляху вирішення питання; формує експертні пропозиції щодо альтернативного вирішення питання; забезпечує врахування результатів обговорення під час прийняття остаточного рішення; проводить аналіз результатів обговорення; оприлюднює результати обговорення на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади або за відсутності відповідної технічної можливості в інший прийнятний спосіб. Для організаційного забезпечення проведення публічного громадського обговорення орган виконавчої влади може утворювати робочу групу.

Пунктом 15 Порядку №996 визначено, що в інформаційному повідомленні про проведення публічного громадського обговорення зазначаються: найменування органу виконавчої влади, який проводить обговорення; питання або назва проекту акта, винесеного на обговорення; варіанти вирішення питання; адреса (гіпертекстове посилання) опублікованого на офіційному веб-сайті органу виконавчої влади тексту проекту акта; соціальні групи населення та заінтересовані сторони, на які поширюватиметься дія прийнятого рішення; можливі наслідки проведення в життя рішення для різних соціальних груп населення та заінтересованих сторін; відомості про місце і час проведення публічних заходів, порядок обговорення, акредитації представників засобів масової інформації, реєстрації учасників; порядок участі в обговоренні представників визначених соціальних груп населення та заінтересованих сторін; поштова та електронна адреси, строк і форма подання письмових пропозицій та зауважень; адреса і номер телефону, за якими надаються консультації з питання, що винесено на публічне громадське обговорення; прізвище, ім`я відповідальної особи органу виконавчої влади; строк і спосіб оприлюднення результатів обговорення.

Таким чином, консультації з громадськістю проводяться в обов`язковому порядку, зокрема, з приводу розроблення та реалізації програм економічного, соціального та культурного розвитку. Проведення таких консультацій є також необхідним задля дотримання якнайкращого забезпечення інтересів дитини, зобов`язання держави щодо якого визначено у статті 3 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII.

Аналогічні правові висновки щодо застосування положень Порядку №996 про необхідність проведення громадських слухань (консультацій з громадськістю) при прийнятті рішень щодо припинення закладів освіти викладено у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 359/6814/17, від 06.02.2019 у справі №720/1536/16-а, від 17.10.2019 у справі № 1640/3147/18 та від 08.06.2022 у справі №819/707/18.

У статті 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, йдеться про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Це означає, що у випадку будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень статті 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритет повинен надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Отже, враховуючи те, що оскаржуване рішення впливає на таке важливе конституційне право жителів с. Богдани Варвинської селищної територіальної громади, як право на освіту, то це є безумовною підставою для врахування думки територіальної громади при прийнятті відповідного рішення. Вказаний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №359/6814/17, від 13.05.2020 у справі № 324/1296/16-а та від 30.12.2020 у справі №2140/1580/18, від 02.02.2021 у справі №620/3135/19.

17.06.2021 на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області оприлюднено проект рішення Варвинської селищної ради Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.» на розгляд 13 сесією восьмого скликання у 2021 році.

22.06.2021 на офіційному веб-сайті Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області розміщено повідомлення про початок проведення громадського обговорення щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського ЗЗСО 1 ступеня.

02.07.2021 на території Богданівського старостинського округу проведено громадське обговорення щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського ЗЗСО 1 ступеня.

Відповідно до протоколу громадського обговорення від 02.07.2021 громада с. Богдани Прилуцького району Чернігівської області проголосувала проти підтримання проекту рішення Варвинської селищної ради щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського ЗЗСО 1 ст. Громадою згоди на прийняття зазначеного вище рішення не надано.

Після проведення громадського обговорення щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського ЗЗСО 1 ступеня та відсутності згоди громади на припинення даного закладу освіти шляхом ліквідації юридичної особи, Варвинською селищною радою прийнято рішення «Про призупинення діяльності Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» від 29.07.2021 № 354, яким призупинено діяльність Богданівського ЗЗСО 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

08.09.2021 на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області розміщено проект рішення Варвинської селищної ради Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.» на розгляд 16 сесією восьмого скликання у 2021 році.

Рішенням 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.» від 23.09.2021 № 453 припинено діяльність шляхом ліквідації юридичної особи - Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області.

Оспорюване рішення прийняте відповідачем з порушенням вимог ч. 2 ст. 32 Закону №463-IX та Порядку №996, оскільки прийняте без врахування думки територіальної громади у вигляді громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, проведення консультацій з громадськістю, що порушує конституційне право членів територіальної громади села приймати участь у такому обговоренні.

В матеріалах даної справи відсутні докази проведення громадських слухань (консультацій з громадськістю) саме щодо проекту рішення Варвинської селищної ради Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.», опублікованого на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області 08.09.2021.

Щодо проведення 02.07.2021 на території Богданівського старостинського округу громадського обговорення щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського ЗЗСО 1 ступеня, то вказане громадське обговорення стосувалося проекту рішення Варвинської селищної ради Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.», винесеного на розгляд 13 сесією восьмого скликання у 2021 році і оприлюдненого 17.06.2021 на офіційному сайті Варвинської селищної ради Чернігівської області, за результатами якого Варвинською селищною радою було прийнято рішення «Про призупинення діяльності Богданівського закладу загальної середньої освіти 1 ступеня Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області» від 29.07.2021 № 354.

Таким чином, до прийняття оскаржуваного рішення не було проведено інформаційно-роз`яснювальну роботу серед громадськості щодо ліквідації навчального закладу шляхом проведення загальних зборів громадян с. Богдани Прилуцького району Чернігівської області за місцем їх проживання як формою їх безпосередньої участі у вирішенні вказаного питання для врахування їх думки та прийнятих рішень загальних зборів громадян, органами місцевого самоврядування в їх діяльності, що суперечить чинним вимогам законодавства.

Більше того, на громадському обговоренні від 02.07.2021 громада с. Богдани Прилуцького району Чернігівської області проголосувала «проти» підтримання проекту рішення Варвинської селищної ради щодо припинення діяльності (ліквідації) Богданівського ЗЗСО 1 ступеня.

Отже, незважаючи на те, що громада проголосувала не проводити припинення діяльності (ліквідації) навчального закладу, відповідач 1 , всупереч вимогам п. 4 Порядку № 996, не врахував думку громади та прийняв оскаржуване рішення.

За приписами ч. 2 ст. 32 Закону №463-IX, у відповідній редакцій, реорганізація, зміна типу, ліквідація закладу загальної середньої освіти у сільській місцевості допускається лише після громадського обговорення проекту відповідного рішення засновника, який оприлюднюється не менше ніж за один рік до прийняття відповідного рішення.

Тоді як, проект рішення про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст. був опублікований на офіційному сайті Варвинської селищної ради 08.09.2021, а рішення Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст. прийнято 23.09.2021, що свідчить про порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 32 Закону №463-IX, у відповідній редакцій.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення 16 сесії 8 скликання Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області «Про припинення Богданівського ЗЗСО 1 ст.» від 23.09.2021 №453 через допущені відповідачем 1 порушень вимог Закону.

Щодо вимоги про скасування запису державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В. №1000431110016000070 від 20.12.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, то слід зазначити наступне.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Аналогічні за змістом приписи містяться у ст. 20 Господарського кодексу України (далі по тексту - ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно із ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №826/10249/18, зазначено, що статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» встановлено спростовану презумпцію відомостей, унесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Такий висновок зроблено, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 813/6286/15, від 06.02.2019 у справі № 462/2646/17, від 19.06.2019 у справі № 826/5806/17; тому запис про припинення юридичної особи не є беззастережним доказом того, що юридична особа дійсно припинилася та більше не існує; - якщо процедуру ліквідації юридичної особи не було здійснено належним чином, зокрема якщо її було здійснено на підставі рішення про ліквідацію, прийнятого особами, які не мали повноважень його ухвалювати, на підставі сфальшованих документів, якщо у процедурі ліквідації не було відчужено все майно юридичної особи тощо, то внесення до ЄДР запису про припинення цієї юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків; згідно з пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій; тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про скасування запису державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відділу надання адміністративних послуг Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області Якименко Т.В. №1000431110016000070 від 20.12.2021, внесеного до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, оскільки задоволення такої позовної вимоги не призведе до поновлення порушеного права, так як запис про припинення юридичної особи не є актом, з яким пов`язується її припинення та припинення права власності на її майно, а є лише записом, який не тягне за собою наслідків.

Доводи апелянта про те, що прокурор не довів наявності підстав для звернення до суду із цим позовом, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального Закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру»

Згідно ч.ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:

1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом;

2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла наступних висновків щодо застосування норм права. Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Таким чином, зі змісту вищезазначених законодавчих положень вбачається, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

У пункті 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц сформульовано наступний правовий висновок. У разі якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами 3 і 4 частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

При вирішенні даного спору судом першої інстанції встановлено і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, відповідач 1 прийняв спірне рішення в межах повноважень та компетенції, визначених Законом. Таким чином, відповідач 1 не міг бути визначений прокурором як позивач, оскільки б це створило ситуацію, за умов якої позивачем та одним із відповідачів у справі була одна і так ж особа, а тому прокурор слушно не вказав його в якості позивача. Близький за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/1956/18.

Відповідно до ст. 3 Конвенції «Про права дитини», схваленої резолюцією 44 сесії Генеральної Асамблей ООН від 20.11.1989 № 44/25, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Отже, у випадку наявності будь-яких правових колізій, неповноти, нечіткості або суперечливості законодавства, що регулює спірні правовідносини, що стосуються інтересів дітей, з урахуванням положень ст. 3 Конвенції «Про права дитини», пріоритети повинні надаватися якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 3 Закону №2145-VIII кожен має право на якісну та доступну освіту. Право на освіту включає право здобувати освіту впродовж усього життя, право на доступність освіти, право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

В Україні створюються рівні умови доступу до освіти. Ніхто не може бути обмежений у праві на здобуття освіти. Право на освіту гарантується незалежно від віку, статі, раси, стану здоров`я, інвалідності, громадянства, національності, політичних, релігійних чи інших переконань, кольору шкіри, місця проживання, мови спілкування, походження, соціального і майнового стану, наявності судимості, а також інших обставин та ознак.

Право особи на освіту може реалізовуватися шляхом її здобуття на різних рівнях освіти, у різних формах і різних видів, у тому числі шляхом здобуття дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти та освіти дорослих.

У статті 4 вказаного Закону №2145-VIII визначено, що держава забезпечує: безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти відповідно до стандартів освіти; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої і післядипломної освіти відповідно до законодавства.

Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, а також кожній дитині незалежно від підстав її перебування в Україні право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти (ч. 3 ст. 4 Закону №2145-VIII).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2145-VIII освіта є державним пріоритетом, що забезпечує інноваційний, соціально-економічний і культурний розвиток суспільства. Фінансування освіти є інвестицією в людський потенціал, сталий розвиток суспільства і держави.

Державну політику у сфері освіти визначає Верховна Рада України, а реалізують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, інші центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Таким чином, відповідач 1 в межах свої повноважень, здійснює державну політику у сфері освіти, яка має державний пріоритет, зокрема щодо реорганізації, зміни типу та ліквідації закладу загальної середньої освіти.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №3-рн/99 від 08.04.1999 під поняттям «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Підставою для звернення прокурора до суду із даним позовом як позивачем стало порушення відповідачем 1 як органом місцевого самоврядування вимог Закону щодо порядку ліквідації навчального закладу, з метою захисту інтересів держави у сфері охорони прав дітей на освіту, яка за статтею 53 Конституції України гарантована кожному. Держава забезпечує доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти.

Статтею 53 Закону №463-IX визначено, що до органів управління у сфері загальної середньої освіти належать: Кабінет Міністрів України; центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки; центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти; центральні органи виконавчої влади, у сфері управління яких перебувають заклади освіти; Верховна Рада Автономної Республіки Крим; Рада міністрів Автономної Республіки Крим; місцеві державні адміністрації; органи місцевого самоврядування.

Основними завданнями органів управління у сфері загальної середньої освіти є: забезпечення безоплатного здобуття особами повної загальної середньої освіти; прогнозування потреб населення у загальній середній освіті, планування та забезпечення відповідно до компетенції розвитку системи повної загальної середньої освіти та мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти; забезпечення рівного доступу до повної загальної середньої освіти, прав учасників освітнього процесу, підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників; забезпечення якості повної загальної середньої освіти.

Відповідно до ст. 56 вказаного Закону Центральний орган виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його територіальні органи: проводять інституційний аудит закладів освіти; надають рекомендації закладам освіти щодо організації та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти; у випадках, визначених цим Законом, затверджують освітні програми за результатами їх експертизи; у порядку, визначеному законодавством, проводять моніторинг якості освітньої діяльності закладів освіти та якості здобутої в них загальної середньої освіти;

беруть участь у сертифікації педагогічних працівників; у межах повноважень, передбачених Законом України «Про освіту» та цим Законом, здійснюють державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства закладами освіти; у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки, аналізують діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за наявності) в частині, що стосується дотримання законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території, та надають їм відповідні висновки і рекомендації, що оприлюднюються на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів з дня їх надання; звертаються до суду з позовами до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо усунення порушень та виконання вимог законодавства у сфері загальної середньої освіти; складають у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення; здійснюють інші повноваження, передбачені законом.

За приписами Положення про Державну службу якості освіти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 №168 (далі по тексту - Положення №168), Державна служба якості освіти України (далі - Служба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки та який реалізує державну політику у сфері освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти, забезпечення якості освітньої діяльності, здійснення державного нагляду (контролю) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства.

Основними завданнями Служби є: 1) реалізація державної політики у сфері освіти, зокрема з питань забезпечення якості освіти, забезпечення якості освітньої діяльності, здійснення державного нагляду (контролю) за закладами освіти щодо дотримання ними законодавства, у межах повноважень, передбачених законом; 2) внесення на розгляд Міністра освіти і науки пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері освіти з питань, що належать до компетенції Служби (п. 3 Положення №168).

Служба відповідно до покладених завдань відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення №168 у порядку, визначеному МОН, аналізує діяльність місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів з питань освіти (за наявності) в частині, що стосується дотримання вимог законодавства з питань освіти і забезпечення якості освіти на відповідній території, та надає їм відповідні висновки і рекомендації, що оприлюднюються протягом п`яти робочих днів з дня їх надання на офіційному веб-сайті Служби та відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.

Таким чином, Державна служба якості освіти України, в межах своєї компетенції не є органом, на якого Законом покладено обов`язок зі здійснення нагляду щодо дотримання органом місцевого самоврядування вимог Закону, зокрема Закону № 463-IX, в частині реорганізації, зміни типу та ліквідації закладу загальної середньої освіти.

Освітній омбудсмен відповідно до Положення про освітнього омбудсмена, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 491 (далі по тексту - Положення №491), є посадовою особою, на яку Кабінетом Міністрів України покладається виконання завдань із захисту прав у сфері освіти.

Згідно п. 8 Положення №491 основними завданнями освітнього омбудсмена є:

1) сприяння реалізації державної політики, спрямованої на забезпечення права людини на здобуття якісної та доступної освіти; 2) здійснення заходів щодо додержання законодавства про освіту; 3) вжиття заходів для забезпечення належних умов для рівного доступу до здобуття освіти; 4) сприяння впровадженню інклюзивної форми навчання; 5) сприяння виконанню Україною міжнародних зобов`язань щодо додержання в Україні прав людини на освіту; 6) співпраця та взаємодія з МОН та іншими центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти всіх рівнів незалежно від форми власності та підпорядкування, органами управління освітою, правоохоронними органами, міжнародними організаціями, неурядовими громадськими організаціями з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до п. 9 Положення №491 освітній омбудсмен відповідно до покладених на нього завдань має право: 1) розглядати скарги та перевіряти факти, викладені у скаргах, поданих здобувачами освіти, їх батьками, законними представниками, а також педагогічними, науково-педагогічними і науковими працівниками; 2) отримувати від закладів освіти та органів управління освітою інформацію, необхідну для виконання своїх функцій, у тому числі інформацію з обмеженим доступом; 3) за результатами проведених перевірок приймати рішення щодо обґрунтованості чи необґрунтованості скарги і на його основі надавати рекомендації закладам освіти, органам управління освітою, повідомляти правоохоронні органи щодо виявлених фактів порушення законодавства; 4) безперешкодно в установленому законом порядку відвідувати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заклади освіти всіх рівнів незалежно від форми власності, а також брати участь в установленому порядку у засіданнях державних органів з питань, що належать до його компетенції; 5) звертатися до органів державної влади, правоохоронних органів щодо виявлених фактів порушення права людини на освіту та законодавства у сфері освіти; 6) надавати консультації здобувачам освіти, їх батькам, законним представникам, а також педагогічним, науково-педагогічним і науковими працівникам; 7) представляти інтереси особи у суді.

З огляду на вищевикладені положення, Освітній омбудсмен, як і Державна служба якості освіти України, в межах своєї компетенції не є органом, на його Законом покладено обов`язок зі здійснення нагляду щодо дотримання органом місцевого самоврядування вимог Закону, зокрема Закону № 463-IX, в частині реорганізації, зміни типу та ліквідації закладу загальної середньої освіти, та не має повноважень на звернення до суду із позовом про скасування рішень органу місцевого самоврядування.

Апелянт вказує також на те, що прокурор не зазначив та не обґрунтував інтереси, яких саме мешканців (усіх чи певної категорії) та якої територіальної громади (населених пунктів), порушує спірне рішення. До відзиву на позов відповідач 1 надав докази переведення учнів Богданівського ЗЗСО І ступеня до інших навчальних закладів.

Вказані доводи апелянта судом апеляційної інстанції не можуть бути взяті до уваги, оскільки зазначене не спростовує наявності допущеного відповідачем 1 порушення вимог Закону №463-IX при прийнятті оспорюваного рішення, що є підставою для визнання його незаконним та скасування у судовому порядку.

При цьому, відповідач 1 в порушення вимог ч. 3 ст. 13 ст. 74 ГПК України не навів та не довів суду дотримання ним вимог Законів №463-IX, №280/97-ВР та Порядку №996 при прийняті оспорюваного рішення.

Щодо розподілу судових витрат, то відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача 1 на користь прокуратури 2 481,00 грн судового збору, тоді як за звернення до суду із даним позовом та за подання заяви про збільшення позовних вимог Чернігівською обласною прокуратурою було сплачено до державного бюджету України 4 962,00 грн.

За таких обставин, відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 та залишення позову заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Доводи наведені апелянтом в апеляційній скарзі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, при цьому апеляційним судом при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні висновки доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 11.08.2022 у справі №927/150/22 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга відповідача 1 задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Варвинської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.08.2022 у справі №927/150/22 залишити без змін.

3. Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Варвинську селищну раду Прилуцького району Чернігівської області.

4. Матеріали справи № 927/150/22 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано суддями 07.02.2023 у зв`язку із тим, що локальна обчислювальна мережа Північного апеляційного господарського суду деякий час не працювала у зв`язку із тривалою відсутністю енергопостачання у приміщенні суду та відсутністю послуги доступу до мережі Інтернет, та перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Владимиренко С.В. у відпустці з 26.12.2022 по 28.12.2022, з 03.01.2023 по 06.02.2023, судді Демидової А.М. у відпустці з 26.12.2022 по 28.12.2022, з 26.01.2023 по 06.02.2023, судді Корсака В.А. у відпустці з 26.12.2022 по 08.01.2023, 02.02.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді В.А. Корсак

А.М. Демидова