ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/9795/16
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач), судді Верхогляд Т.А., Кузнецов В.О.,
секретар судового засідання Зелецький Р.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Консалт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021р. у справі №904/9795/16
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінхелпфарм", м.Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Амстор", м.Дніпро
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст та мотиви ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021р. (повний текст складено - 22.12.2021р., суддя - Примак С.А., м. Дніпро) у справі №904/9795/16 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" б/н від 24.02.2021р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД. Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" від 22.04.2020р. про зобов`язання ліквідатора провести аналіз рентабельності діяльності ТОВ "Амстор". Відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Амстор".
Вказана ухвала щодо розгляду заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" та клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов`язків ліквідатора мотивована тим, що:
- спірний договір від імені продавця підписаний директором ОСОБА_1 , якого призначено на посаду протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Амстор" від 02.04.2015р., тобто станом на дату укладення спірного договору він мав відповідні повноваження;
- обставина визнання протиправними та скасування реєстраційних дій, вчинених відносно ТОВ "Амстор" у період з 29.12.2014р. по 14.05.2015р., в тому числі щодо зміни керівника ТОВ "Амстор" та перебування ТОВ "Амстор" в стані припинення в результаті ліквідації не є підставою для визнання недійсним спірного договору, оскільки таке судове рішення ухвалене і набрало законної сили після їх укладення, а питання дійсності чи недійсності спірного правочину згідно з положеннями ст. 215 ЦК України має вирішуватися судом з огляду на обставини, які мали місце в момент його вчинення;
- для визнання недійсними Договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" від 23.04.2015р. не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом в судовому порядку всі реєстраційні дії, вчинені відносно ТОВ "Амстор" у період з 29.12.2014р. по 14.05.2015р., визнані протиправними та скасовані. Такі договори можуть бути визнані недійсними із зазначеної підстави у тому разі, якщо буде встановлено, що Смарт Рітейл Груп ЛТД як контрагент юридичної особи за договором діяло недобросовісно і нерозумно, тобто знало або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могло не знати про обмеження в повноваженнях директора ТОВ "Амстор". У даному випадку Смарт Рітейл Груп ЛТД на дату укладення спірного правочину не знало та, проявивши розумну обачність, не могло знати про майбутнє визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Амстор", оформлене протоколом від 02.04.2015р. про призначення на посаду директора ТОВ "Амстор" Баранова О.В., оскільки відповідно до відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, відомості з якого є загальнодоступними, директором ТОВ "Амстор" на дату укладення спірного договору був ОСОБА_1 ;
- конституційний принцип незворотності дії закону у часі необхідно застосовувати таким чином, що розширення прав учасників провадження у часі на спростування дійсності оспорюваного правочину, який укладено боржником до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство з одного боку (за ст. 20 Закону про банкрутство, в редакції, яка діяла до 21.10.2019р.) до трьох років за ст. 42 КУзПБ, не означає можливості застосування передбачених даною нормою підстав для визнання недійсними правочинів боржника, незалежно від того, були ці правочини укладені з моменту набрання чинності КУзПБ з 21.10.2019р. чи раніше (постанова Верховного Суду від 12.11.2020р. у справі №911/956/17);
- КУзПБ не передбачено надання зворотної дії в часі положенням ст. 42 КУзПБ, як і будь-яким іншим положенням Кодексу. До договорів, які укладені до моменту набрання чинності КУзПБ застосовуються загальні чи спеціальні норми матеріального права, які визначають підстави недійсності цих договорів та існували на момент укладення договору (вчинення правочину);
- суд зазначив про неможливість визнання недійсним оспорюваного договору як такого, що укладений сторонами, що є заінтересованими особами, у зв`язку з тим, що на момент його укладення 23.04.2015р. діяв Закон про банкрутство, спеціальні підстави за ст. 20 якого не передбачали такої підстави для визнання недійсним договору як його укладення заінтересованими особами;
- ТОВ "Амстор" не було здійснено безоплатного відчуження майна боржника, а відтак відсутні підстави для визнання недійсним правочину, ані з підстав, наведених у ст. 42 КУзПБ, на яку посилається ТОВ "Енерго-Консалт", ані з підстав, зазначених у ст. 20 Закону про банкрутство, який був чинним на дату укладення спірного договору;
- посилання ТОВ "Енерго-Консалт" на той факт, що покладена в основу обґрунтування підстав недійсності позиція щодо недостовірності відомостей Єдиного державного реєстру стосовно ТОВ "Амстор", які фактично були наявні в реєстрі з 29.12.2014р. та достовірності відомостей Єдиного державного реєстру стосовно ТОВ "Амстор", які містилися в реєстрі до 29.12.2014р., була викладена Верховним Судом в постанові у справі №904/3282/16 тільки 19.11.2020р., не відповідає дійсності, оскільки предметом розгляду справи №904/3282/16 був договір купівлі-продажу будівлі громадсько-торговельного центру, посвідчений 08.09.2015р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іващенко Н.В. в реєстрі №695, а не встановлення факту відсутності повноважень ОСОБА_1 на підписання договору від імені ТОВ "Амстор";
- посилання ТОВ "Енерго-Консалт" на той факт, що рішення загальних зборів учасників ТОВ "Амстор", оформлене протоколом від 02.04.2015р., яким ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ "Амстор", визнане недійсним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020р. у справі №904/6152/16, яке набрало законної сили тільки 11.08.2020р. не може бути підставою для відмови у застосуванні позовної давності у зв`язку з тим, що постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015р., якою всі реєстраційні дії, вчинені відносно ТОВ "Амстор" у період з 29.12.2014р. по 14.05.2015р., в т. ч. щодо зміни керівника ТОВ "Амстор" та перебування ТОВ "Амстор" в стані припинення в результаті ліквідації визнані протиправними та скасовані. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020р. у справі №904/6152/16, яке набрало законної сили 11.08.2020р., не було встановлено нових обставин для визнання договору недійсним, як зазначає ТОВ "Енерго-Консалт";
- враховуючи, що спірний договір був укладений 23.04.2015р., а ТОВ "Енерго-Консалт" звернулось до суду лише 01.03.2021р. із заявою про визнання правочину недійсним, господарський суд вважав за необхідне застосувати позовну давність, заявлену ліквідатором у справі та відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях", укладений 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД;
- на дату призначення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. ліквідатором ТОВ "Амстор" в провадженні господарського суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Амстор" вже розглядалась заява ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі громадсько-торговельного центру, посвідченого 08.09.2015р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іващенко Н.В. в реєстрі №695, неподання заяви про недійсність якого ТОВ "Енерго-Консалт" зазначає у якості підстави для відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.О. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Амстор";
- питання виявлення наявності чи відсутності дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у т. ч. керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи вже розглядалось господарським судом та не було виявлено ознак доведення до банкрутства ТОВ "Амстор";
- нормами діючого законодавства не передбачено обов`язку ліквідатора надавати інформацію, копії документів або звітувати перед окремими кредиторами. В матеріалах справи містяться звіти ліквідатора про хід ліквідаційної процедури та відомості стосовно ліквідаційної процедури ТОВ "Амстор", з якими ТОВ "Енерго-Консалт" як кредитор у справі має право ознайомитися та неодноразово ознайомлювався;
- враховуючи той факт, що ліквідатором було продовжено строк звільнення працівників, які мають спеціальні знання для обслуговування електроустановок та газо установок, експлуатації та ремонту обладнання, вказаним працівникам до дати звільнення проводилося нарахування та виплата заробітної плати. Виплата заборгованості із заробітної плати включає в себе сплату ЄСВ, ПДФО, ВС. У разі здійснення операцій, які оподатковуються ПДВ, до моменту анулювання реєстрації платника ПДВ, у платника виникає обов`язок щодо нарахування та сплати податку;
- ліквідатором при залученні фахівців з надання юридичних та бухгалтерських послуг не було перевищено поточні витрати, затверджені комітетом кредиторів;
- ліквідатором правомірно оплачуються з ліквідаційного рахунку технічне обслуговування систем протипожежного захисту, а також технічне обслуговування систем газопостачання;
- суд дійшов висновку, що підстави для відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" за клопотанням ТОВ "Енерго-Консалт" відсутні.
2. Підстави з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Консалт" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021р. в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консталт" б/н від 24.02.2021р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД, відмови у задоволення клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Амстор": визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладений 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД; визнати дії (бездіяльність) ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" арбітражного керуючого Черпак Анастасії Юріївни такими, що не відповідають вимогам КУзПБ; визнати неналежним виконання арбітражним керуючим Черпак А.Ю. обов`язків ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор"; відсторонити арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор".
2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
- під час постановлення оскаржуваної ухвали: судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи; неправильно застосовано норми матеріального права; порушено норми процесуального права;
- в силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а щодо ТОВ "Амстор" про протиправність реєстраційних дій та їх скасування є преюдиційними, а відповідно обов`язковими до врахування при вирішенні будь-яких спорів відносно ТОВ "Амстор";
- протиправні реєстраційні дії щодо зміни керівника не породжують юридичних наслідків, а відомості, внесені до Єдиного державного реєстру в результаті таких реєстраційних дій, є недостовірними. Таким чином, недостовірними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 23.04.2015р. (дату укладення оспорюваного договору) були відомості про керівника ТОВ "Амстор" Баранова О.В.;
- Верховний Суд у справі №904/3282/16 дійшов висновку, що з огляду на наявність рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а про скасування реєстраційних дій та поновлення в Єдиному державному реєстрі попередніх реєстраційних записів, враховуючи вимоги закону щодо статусу внесених до Єдиного державного реєстру відомостей, відомості щодо ТОВ "Амстор", що були наявні в Реєстрі до вчинення протиправних реєстраційних дій, є достовірними;
- відчуження належного ТОВ "Амстор" майна - частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях" в розмірі 142 997,90 грн., що становить 44,73927% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "Чумацький Шлях", здійснене особою, відомості щодо якої були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внаслідок проведення протиправної реєстраційної дії та є недостовірними, а рішення про його призначення є недійсним з моменту прийняття. Станом на 23.04.2015р. ОСОБА_1 не мав статусу виконавчого органу (директора) ТОВ "Амстор". Дії ОСОБА_1 щодо укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від імені ТОВ "Амстор" не підтверджують вільного волевиявлення останнього як власника майна на його відчуження і укладення відповідного договору;
- підписання оспорюваного договору ОСОБА_1 , який не є органом управління чи представником за довіреністю ТОВ "Амстор", свідчить про те, що на момент укладення оспорюваного договору не дотримані встановлені ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, оскільки оспорюваний договір укладений за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності і вільного волевиявлення учасника правочину - ТОВ "Амстор", що є підставою його недійсності відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України;
- ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД є особами, пов`язаними відносинами контролю, та вважаються єдиним суб`єктом господарювання в розумінні ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а вирішальний вплив на їх господарську діяльність здійснює одна й та сама особа - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ОСОБА_2 . Тобто, контрагентом боржника, з яким вчинено оспорюваний правочин, є пов`язана особа;
- зобов`язання з оплати ціни оспорюваного договору Смарт Рітейл Груп ЛТД не виконане;
- укладення оспорюваного договору з пов`язаною особою, відсутність оплати ціни договору контрагентом (покупцем), укладення оспорюваного договору після виникнення у боржника зобов`язань, строк виконання яких настав, перед іншими кредиторами є обставинами, які дають змогу кваліфікувати оспорюваний договір як такий, що вчинений на шкоду кредиторам (п. 155 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021р. у справі №904/7905/16);
- вчиняючи правочин щодо відчуження майна (без фактичної оплати його вартості) та зменшуючи тим самим обсяг і сукупну вартість майна, яке могло увійти до складу ліквідаційної маси, після настання строків виконання грошових зобов`язань (погашення заборгованості) перед іншими кредиторами (як встановлено судовими рішеннями у даній справі), ТОВ "Амстор" діяло очевидно недобросовісно та зловживало правом на укладення оспорюваного договору;
- укладенням спірного договору порушуються права і законні інтереси ТОВ "Енерго-Консалт" та інших кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" на повне задоволення їхніх вимог за рахунок майна боржника;
- ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.2021р. у справі №904/7678/15 про закриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Чумацький Шлях" встановлено, що за результатами ліквідаційної процедури у банкрута після проведення повного розрахунку з кредиторами на ліквідаційному рахунку залишилось 114 936 960,25 грн., а на погашення вимог кредиторів спрямовано понад 108,5 млн. грн. ТОВ "Амстор" як учасник ТОВ "Чумацький Шлях" матиме право на отримання дивідендів - чистого прибутку товариства у вигляді грошових коштів, які також мають бути спрямовані на погашення вимог незабезпечених кредиторів. При цьому, ТОВ "Чумацький Шлях" перебувало в провадженні у справі про банкрутство з 03.09.2015р., господарської діяльності не здійснювало, а грошові кошти в сумі 227 009 000,00 грн. надійшли на рахунок товариства виключно від продажу об`єкта нерухомого майна ТОВ "Чумацький Шлях", що перебував у власності останнього з 09.08.2013р., в тому числі на дату укладення оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях";
- обставини відсутності у ОСОБА_1 статусу керівника ТОВ "Амстор" та повноважень на вчинення від імені ТОВ "Амстор" правочинів мали місце саме на момент укладення оспорюваного договору, оскільки реєстраційні дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про нього як керівника ТОВ "Амстор" є протиправними з моменту вчинення, відомості Єдиного державного реєстру щодо керівника ОСОБА_1 є недостовірними з моменту їх внесення, рішення загальних зборів учасників про призначення ОСОБА_1 директором ТОВ "Амстор" є недійсним з моменту прийняття. Судовими рішеннями в адміністративній справі №805/1616/15-а та господарській справі №904/6152/16 тільки констатована наявність таких обставин, що мали місце на момент укладення спірного договору, у зв`язку з чим дати прийняття судових рішень про визнання протиправними і скасування реєстраційних дій, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників не мають значення для справи;
- вчиняючи спірний правочин, Смарт Рітейл Груп ЛТД діяло недобросовісно і нерозумно, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 92 ЦК України, а відсутність повноважень керівника ТОВ "Амстор" має юридичну силу у відносинах зі Смарт Рітейл Груп ЛТД. Смарт Рітейл Груп ЛТД не може посилатися як на достовірні відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб щодо керівника ТОВ "Амстор" Баранова О.В., оскільки за приписами ч. 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Існування на момент укладення спірного договору наведених обставин, які були відомі тільки ТОВ "Амстор" і Смарт Рітейл Груп ЛТД, у подальшому констатоване судовими рішеннями в адміністративній справі №805/1616/15-а та господарській справі №904/6152/16;
- під час розгляду заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним оспорюваного договору за наявності у справі відповідних доказів та нормативного обґрунтування судом першої інстанції не з`ясовані обставини, що мають значення для справи, стосовно пов`язаності ТОВ "Амстор" і Смарт Рітейл Груп ЛТД відносинами контролю та здійснення вирішального впливу на їх господарську діяльність однією особою - кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ОСОБА_2 , які вказують на те, що Смарт Рітейл Груп ЛТД могло знати про відсутність у ОСОБА_1 статусу керівника ТОВ "Амстор" і повноважень на укладення оспорюваного договору;
- судом неправильно застосовано норми матеріального права - ч. 5 ст. 89 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Мін`юсту №359/5 від 09.02.2016р. щодо статусу відомостей Єдиного державного реєстру;
- судом не враховано висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 19.11.2020р. у справі №904/3282/16 щодо застосування норм ч. 5 ст. 89 ЦК України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", які підлягають застосуванню до спірних у цій справі правовідносин (ч. 4 ст. 236 ГПК України);
- оскільки ТОВ "Енерго-Консалт" не є стороною оспорюваного правочину, право на подання заяви про визнання недійсним правочину боржника обумовлено порушенням таким правочином прав ТОВ "Енерго-Консалт" як кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор". За відсутності у ТОВ "Енерго-Консалт" статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" право на оспорювання правочинів боржника у останнього виникнути не могло. Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.02.2020р. у справі №10/5026/995/2012, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд (п. 10.10 постанови). Грошові вимоги ТОВ "Енерго-Консалт" до ТОВ "Амстор" були визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2018р. у справі №904/9795/16. З цієї дати ТОВ "Енерго-Консалт" набуло статусу кредитора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" і отримало право на подання заяв про визнання недійсними правочинів боржника, в тому числі заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" і Смарт Рітейл Груп ЛТД, яка подана 24.02.2021р. Покладена в основу обґрунтування підстав недійсності позиція щодо недостовірності відомостей Єдиного державного реєстру стосовно ТОВ "Амстор", які фактично були наявні в реєстрі з 29.12.2014р., та достовірності відомостей Єдиного державного реєстру стосовно ТОВ "Амстор", які містилися в реєстрі до 29.12.2014р.. була викладена Верховним Судом в постанові у справі № 904/3282/16 тільки 19.11.2020р. До постановлення та набрання чинності судовими рішеннями, які свідчать про укладення оспорюваного договору за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності і вільного волевиявлення учасника правочину - ТОВ "Амстор", тобто наявність підстав для визнання договору недійсним, ТОВ "Енерго-Консалт" об`єктивно не могло довідатися про наявність таких підстав, неправомірність оспорюваного правочину як такого, що суперечить актам законодавства, та про порушення таким договором свого права. Наведене вказує на відсутність підстав для застосування позовної давності;
- судом першої інстанції не знайдено підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, тобто вимоги ТОВ "Енерго-Консалт" визнані судом необґрунтованими. Разом з тим, судом застосована позовна давність, що суперечить нормам матеріального права та висновкам Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021р. у справі №904/3405/19). Виходячи із змісту ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи;
- суд першої інстанції демонструє явно вибірковий підхід до оцінки одних і тих самих обставин справи при розгляді заяв різних учасників справи;
- звертаючись 24.02.2021р. з заявою про визнання оспорюваного договору недійсним, ТОВ "Енерго-Консалт" обґрунтувало заяву посиланням на загальні підстави недійсності правочину, передбачені ст. ст. 203, 215 ЦК України (суперечить змісту правочину вимогам законодавства щодо необхідного обсягу дієздатності та вільного волевиявлення учасника правочину), та спеціальні підстави недійсності, встановлені ст. 42 КУзПБ. В період розгляду судом заяви, 02.06.2021р. Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №904/7905/16 була прийнята постанова, в якій сформульовано висновок, згідно з яким приписи ст. 42 КУзПБ у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто 21.10.2019р. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019р., підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону про банкрутство. У той же час, за змістом висновку, викладеного в п. 195 зазначеної постанови, укладення договору боржника поза межами "підозрілого періоду" (одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), визначеного ст. 20 Закону про банкрутство, та відсутність підстав для застосування ст. 42 КУзПБ з огляду на непоширення її дії на правовідносини, що склалися до вступу в дію КУзПБ, не виключає можливості визнання недійсним правочину боржника, спрямованого на уникнення звернення стягнення на його майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом, а відповідний спосіб захисту гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав;
- ТОВ "Енерго-Консалт" були подані пояснення від 22.10.2021р., в яких при збереженні первісних підстав заяви (суперечність змісту правочину вимогам законодавства щодо необхідного обсягу дієздатності та вільного волевиявлення учасника правочину), вказано про наявність додаткових підстав для визнання оспорюваного договору недійсним: невідповідність загальним засадам законодавства - принципу добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), що не є зміною предмета та/або підстав позову. Разом з тим, судом першої інстанції заява ТОВ "Енерго-Консалт" від 24.02.2021р. про визнання недійсним оспорюваного договору розглянута без урахування додаткових підстав недійсності. Ігнорування додаткових підстав недійсності оспорюваного договору, викладених ТОВ "Енерго-Консалт" у поясненнях від 22.10.2021р. призвело до ненадання судом оцінки явно обґрунтованим з огляду законодавства та усталеної судової практики аргументам учасника справи та обставинам, які мають значення для справи, що свідчить про неправильне застосування норм матеріального права, порушення судом норм процесуального права, незаконність та необґрунтованість судового рішення (ч. ч. 2, 5 ст. 236, п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України);
- додаткові пояснення ліквідатора ТОВ "Амстор" з доказами припинення зобов`язань за оспорюваним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу ТОВ "Енерго-Консалт" заздалегідь не надсилались і ТОВ "Енерго-Консалт" не отримані, що позбавило останнього можливості реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі права на надання пояснень суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо цього питання, заперечень проти доводів і міркувань ліквідатора тощо, чим порушені основоположні принципи господарського судочинства щодо рівності учасників перед законом і судом, змагальності сторін, верховенства права. Взявши до уваги наведені докази, суд допустив порушення норм процесуального права та відповідно встановив обставину припинення зобов`язань Смарт Рітейл Груп ЛТД за оспорюваним договором на підставі недопустимих доказів як таких, що одержані з порушенням закону (ч. 2 ст. 77 ГПК України). Сама по собі обставина припинення грошового зобов`язання Смарт Рітейл Груп ЛТД перед ТОВ "Амстор" не спростовує обставин відчуження боржником частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях" на користь пов`язаної особи у період наявності у ТОВ "Амстор" значного обсягу зобов`язань, строк виконання яких настав, перед іншими численними кредиторами, та обставин суперечності оспорюваного договору загальним засадам цивільного законодавства щодо добросовісності й недопустимості зловживання правом;
- матеріалами даної справи підтверджується наявність підстав для подання ліквідатором ТОВ "Амстор" арбітражним керуючим Черпак А.Ю. до суду заяви про визнання недійсним договору боржника та вжиття заходів до повернення майна боржника з незаконного володіння третьої особи;
- наявність судового рішення про арешт нерухомого майна є обставиною, яка однозначно і беззаперечно унеможливлює відчуження такого нерухомого майна в силу імперативних приписів закону. Відчуження майна, здійснене за наявності чинного судового рішення про арешт (обтяження), є незаконним через суперечність вимогам законодавства щодо сутності арешту майна та обов`язковості судових рішень, незалежно від наявності відповідного запису про обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Укладений боржником 08.09.2015р. договір щодо відчуження об`єкта нерухомого майна, обтяженого арештом, суперечить вимогам законодавства та, відповідно, встановленим ч. 1 ст. 203 ЦК України вимогам до чинності правочину, що є підставою для його недійсності відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України;
- відчуження належного боржнику об`єкта нерухомого майна - будівлі громадсько-торговельного центру в м. Запоріжжя по вул. Бородінській, 20Б здійснене особами, відомості щодо яких були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внаслідок проведення протиправних реєстраційних дій на підставі підроблених документів, а рішення про їх призначення є недійсними з моменту прийняття. Дії ОСОБА_1 , який не є органом управління ТОВ "Амстор" не можуть ототожнюватись з реалізацією ТОВ "Амстор" своєї цивільної дієздатності у правовідносинах з ТОВ "Альматрикс" з приводу відчуження об`єкта нерухомого майна. Дії ОСОБА_1 щодо видачі довіреності на представництво інтересів ТОВ "Амстор" та дії неуповноваженої особи (представника ОСОБА_3 ) щодо укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна від імені ТОВ "Амстор" не підтверджують вільного волевиявлення останнього як власника об`єкта нерухомого майна на його відчуження і укладення відповідного договору;
- рішення загальних зборів учасників ТОВ "Амстор" від 26.08.2015р., яким ліквідатору Товариства надано повноваження щодо розпорядження активами, продажу нерухомого майна, що не заявлено та не обтяжено в інший спосіб - не стосувалось будівлі громадсько-торговельного центру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20Б, яка станом на дату прийняття цього рішення та укладення оспорюваного договору перебувала під арештом. Відчуження нерухомого майна здійснене за відсутності рішення щодо розпорядження майном ТОВ "Амстор", прийняття якого віднесено до виключної компетенції вищого органу управління товариства. Крім того, з огляду на недійсність рішень загальних зборів учасників ТОВ "Амстор" щодо зміни складу учасників та скасування відповідних протиправних реєстраційних дій, недостовірність відомостей Єдиного державного реєстру відносно складу учасників ТОВ "Амстор" рішення осіб, які не є вищим органом управління ТОВ "Амстор", оформлене протоколом від 26.08.2015р., не є актом волевиявлення загальних зборів учасників ТОВ "Амстор", до виключної компетенції яких віднесено прийняття рішення про відчуження майна Товариства на суму, що перевищує 25% і більше відсотків статутного капіталу Товариства. Рішення компетентного вищого органу управління ТОВ "Амстор" про відчуження нерухомого майна - будівлі громадсько-торговельного центру в АДРЕСА_1 , відсутнє. На момент укладення договору не дотримані встановлені ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, оскільки договір про відчуження об`єкта нерухомого майна суперечить вимогам закону щодо представництва юридичної особи та укладений за відсутності необхідного обсягу дієздатності і вільного волевиявлення учасника правочину - ТОВ "Амстор", що є підставою його недійсності відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України. На дату призначення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. ліквідатором в матеріалах справи про банкрутство ТОВ "Амстор" містилася основна частина доказів на підтвердження наведених обставин, які вказують на наявність обґрунтованих підстав для визнання недійсним укладеного боржником договору купівлі-продажу будівлі громадсько-торговельного центру за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, 20Б;
- станом на дату подвійного продажу спірного об`єкта нерухомого майна ТОВ "Амстор" перебувало в процедурі самоліквідації за рішенням власника. В інвентаризаційному описі №1 основних засобів ТОВ "Амстор" від 03.09.2015р., покладеному в основу проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Амстор" станом на 03.09.2015р. та поданого головою ліквідаційної комісії до господарського суду разом з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Амстор", серед основних засобів (об`єктів нерухомого майна) ТОВ "Амстор" об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 20Б вже не значився, хоча його відчуження здійснене ТОВ "Амстор" тільки через 5 днів (08.09.2015р.) з дати складення інвентаризаційного опису і проміжного балансу (03.09.2015р.). Подвійний продаж в одну дату (08.09.2015р.) спірного об`єкта нерухомого майна здійснений між особами (ТОВ "Амстор", ТОВ "Альматрикс", ТОВ "Сіател Груп"), пов`язаними відносинами контролю, вирішальний вплив на управління та господарську діяльність яких здійснює одна й та сама особа (контролер), та які є єдиним суб`єктом господарювання. В результаті подвійного продажу спірний об`єкт нерухомого майна, не зважаючи на юридичну зміну власника, залишився у фактичному володінні тієї ж групи осіб та продовжує використовуватися нею. Не здійснення арбітражним керуючим Черпак А.Ю. аналізу оспорюваного договору купівлі-продажу на предмет його відповідності загальним вимогам до чинності правочину, вимогам щодо недопустимості зловживання правом та загальним засадам цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності і розумності та, як наслідок, неподання до суду заяви про визнання недійсним правочину (договору) боржника і невжиття заходів до повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, за наявності обґрунтованих підстав для цього, є невиконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого ч. 1 ст. 61, п. 1 ч. ч. 2, 3 ст. 12 КУзПБ;
- під час проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ "Амстор" на стадії розпорядження майном боржника питання про розірвання прямих договорів оренди з орендарями на предмет вигідності не аналізувалось, як і управлінські рішення щодо їх розірвання не аналізувались на предмет раціональності. Також під час проведення аналізу не приділено уваги договорам оренди нерухомого майна ТОВ "Амстор", укладеним з ТОВ "Амстор Рітейл Груп" на предмет відповідності зазначених в них орендних ставок (вартості оренди) ринковим. Аналіз фінансово-господарського стану ТОВ "Амстор", проведений на стадії розпорядження майном боржника є неповним. Аналіз рентабельності діяльності ТОВ "Амстор" з надання в оренду та експлуатацію власного нерухомого майна, як складової аналізу фінансово-господарського стану банкрута, арбітражним керуючим Черпак А.Ю. не проведений. Не проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, зокрема, аналізу рентабельності діяльності, за наявності обґрунтованих підстав для цього, є невиконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого ч. 1 ст. 61, п. п. 1, 3 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ;
- ТОВ "Енерго-Консалт" як конкурсний кредитор зверталось до ліквідатора ТОВ "Амстор" арбітражного керуючого Черпак А.Ю. з листом від 11.02.2020р. про надання інформації щодо використання власного нерухомого майна ТОВ "Амстор". Звернення одержане ліквідатором 02.03.2020р. Запитувані документи та інформація від ліквідатора не надійшли. Оскільки метою процедури ліквідації є задоволення вимог кредиторів, з дня ухвали господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, кредитори наділені правом оспорювання правочинів (договорів) боржника з підстав, передбачених ст. 42 КУзПБ, ст. 215 ЦК України, а діяльність арбітражного керуючого має бути прозорою, ненадання інформації чи копій документів, що стосуються боржника, суперечить інтересам кредиторів, зокрема ТОВ "Енерго-Консалт" та нормам КУзПБ і є невиконанням обов`язків, покладених на арбітражного керуючого п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ;
- із звітів ліквідатора про хід ліквідаційної процедури не вбачається виконання ним обов`язків щодо звільнення всіх працівників у зв`язку з банкрутством, а виплата заробітної плати, про яку йдеться у звітах ліквідатора, підтверджує наявність у боржника незвільнених працівників, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 59 КУзПБ та є неналежним виконанням арбітражним керуючим Черпак А.Ю. обов`язків, покладених на арбітражного керуючого ч. 1 ст. 61, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ;
- нарахування та виплата у ліквідаційній процедурі заробітної плати працівникам, які мали бути звільнені у зв`язку з банкрутством, суперечить вимогам ч. 1 ст. 59 КУзПБ та є неналежним виконанням арбітражним керуючим Черпак А.Ю. обов`язків, покладених на арбітражного керуючого п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ;
- з моменту визнання боржника банкрутом у банкрута не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), у тому числі ЄСВ, ПДФО, ВС, ПДВ, які нараховані після моменту визнання боржника банкрутом, крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
- вартість залучених арбітражним керуючим Черпак А.Ю. юридичних послуг в розмірі 360 000,00 грн. на місяць та послуг з консультування з питань бухгалтерського обліку в розмірі 240 000,00 грн. на місяць є надмірно високою. Залучення таких послуг суперечить вимогам ч. 3 ст. 12 КУзПБ щодо обов`язку арбітражного керуючого під час реалізації своїх прав та обов`язків діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), а їх оплата за рахунок коштів банкрута зачіпає майнові інтереси кредиторів у справі, в тому числі ТОВ "Енерго-Консалт";
- здійснення протягом жовтня 2019р. - травня 2020р. витрачання коштів банкрута на оплату ТО обладнання та охорони, які спрямовані на захист і збереження (підтримання) у належному стані заставленого майна банкрута, суперечить вимогам ч. 3 ст. 61 Ку та є неналежним виконанням арбітражним керуючим Черпак А.Ю. обов`язків, покладених на арбітражного керуючого п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ;
- зі звітів арбітражного керуючого Черпак А.Ю. вбачається спрямування коштів, одержаних банкрутом у результаті господарської діяльності, на оплату інших витрат, ніж сплата основної винагороди арбітражного керуючого, та порушення черговості погашення вимог кредиторів. Наведене суперечить вимогам законодавства та є неналежним виконанням арбітражним керуючим Черпак А.Ю. обов`язків, покладених на арбітражного керуючого п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ;
- матеріалами справи підтверджуються численні факти порушення арбітражним керуючим Черпак А.Ю. вимог КУзПБ, обставини невиконання та неналежного виконання нею обов`язків ліквідатора ТОВ "Амстор", що призводить до порушення прав і майнових інтересів кредиторів у справі та є підставою для відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ;
- за умови належного дослідження та оцінки наявних у справі доказів, повного і всебічного з`ясування обставин справи, правильного застосування норм матеріального та дотримання норм процесуального права, суд першої інстанції мав ухвалити рішення про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор";
- обставина невиконання арбітражним керуючим Черпак А.Ю. обов`язків щодо подання до суду заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі та вжиття заходів, спрямованих на повернення будівлі від третіх осіб, за наявності обґрунтованих підстав для цього, і як наслідок, обставина наявності закріплених п. 1 абз. 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ підстав для відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" не спростовані;
- відмова у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" є результатом не з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, неврахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.
ТОВ "Амстор" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Черпак А.Ю. у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилається на те, що ТОВ "Енерго-Консалт" об`єктивно могло дізнатися про укладення спірного договору ще наприкінці 2016р. (презумпція можливості та обов`язковості особи знати про стан своїх майнових прав). Господарським судом Дніпропетровської області правомірно застосовано позовну давність за заявою ліквідатора ТОВ "Амстор". ТОВ "Енерго-Консалт" зазначено, що за 1 рік і 7 місяців до дати порушення провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Амстор" в результаті оспорюваного правочину боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони - покупця та фактично здійснив безоплатне відчуження майна на користь заінтересованої особи, що відповідно до ч. 2 ст. 42 КУзПБ є підставою для визнання такого правочину недійсним. Верховний Суд в постанові від 12.11.2020р. у справі №911/956/17 зробив висновок, що до договорів, укладених до моменту набрання чинності КУзПБ застосовуються загальні чи спеціальні норми матеріального права, які визначають підстави недійсності цих договорів та існували на момент укладення договору (вчинення правочину). КУзПБ введений в дію 21.10.2019р. після укладення та виконання договору купівлі-продажу, дійсність якого є зараз предметом спору у даній справі. Статтею 42 КУзПБ передбачена можливість визнання недійсними правочинів боржника, вчинених протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство. При цьому, КУзПБ не містить застереження про надання йому зворотної дії в часі. Спірний договір, укладений до дати порушення провадження у даній справі та до дати набуття чинності КУзПБ, не може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених ст. 42 КУзПБ. Матеріали справи свідчать, що спірний договір укладено 23.04.2015р., тобто за 1 рік і 7 місяців до дати порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Амстор". На момент укладення цього правочину та порушення провадження у даній справі діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 20 якого передбачала можливість визнання недійсними правочинів боржника, вчинених протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство. Жодна із передбачених ст. 20 Закону про банкрутство підстав не мала місце під час укладення договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" і Смарт Рітейл Груп ЛТД. ТОВ "Амстор" не було безоплатно здійснено відчуження майна, прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій Смарт Рітейл Груп ЛТД, або ж ТОВ "Амстор" не відмовлялось від власних майнових вимог. Реалізація частки була за номінальною вартістю, яка станом на 23.04.2015р. була найбільш економічно вигідним шляхом відчуження корпоративних прав. Твердження позивача про те, що ринкова вартість частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" на сьогоднішній день є значно вищою за номінальну, є лише припущенням позивача, не підтвердженим жодними доказами. Теж саме стосується права на отримання від ТОВ "Чумацький шлях" дивідендів. В подальшому, згідно угоди від 13.05.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД сторони дійшли згоди про залік зустрічних однорідних вимог, у тому числі і за договором від 23.04.2015р. купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях". Бухгалтерський облік ТОВ "Амстор" не підтверджує існування заборгованості Смарт Рітейл Груп ЛТД за спірним договором, оскільки вказане зобов`язання припинено. Посилання ТОВ "Енерго-Консалт" на те, що боржник взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони - покупця та здійснив безоплатне відчуження майна спростовано та підтверджено належними доказами, які містяться в матеріалах справи. Ліквідатор не погоджується з можливістю визнання недійсним оспорюваного договору як такого, що укладений із заінтересованою особою, оскільки на момент його укладення та виконання (23.04.2015р.) діяв Закон про банкрутство, спеціальні підстави за ст. 20 якого не передбачали такої підстави для визнання недійсним договору як його укладення із заінтересованою особою, а тому слід виходити з тих підстав, які існували на час вчинення правочину (аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.11.2020р. у справі №911/956/17. На дату призначення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. ліквідатором ТОВ "Амстор" заява ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі громадсько-торговельного центру недійсним подана до суду майже за 2 роки. Ліквідатор ТОВ "Амстор" не подавала до суду заяви про визнання недійсним правочинів (договорів) боржника у зв`язку з відсутністю необхідності. У зв`язку з великою кількістю активів ліквідатором ТОВ "Амстор" 14.02.2020р. було завершено інвентаризацію майна з метою подальшої реалізації за найбільш вигідними цінами, проводилась активна робота по підготовці майна до реалізації на аукціонах в системі Прозоро, продажі. Починаючи з жовтня 2020р. та по теперішній час ліквідатором успішно організовано та проведено аукціони з продажу майна ТОВ "Амстор". За результатом здійснених заходів в ліквідаційній процедурі погашено вимоги заставних кредиторів, всю 1 чергу реєстру вимог кредиторів, всю 3 чергу реєстру вимог кредиторів (вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) на суму 45 059 510,35 грн., а також частково 4 чергу реєстру вимог кредиторів. Наразі продовжуються вживатись заходи щодо реалізації майна ТОВ "Амстор" з метою задоволення вимог кредиторів. Строк ліквідаційної процедури більше двох років продовжувався в тому числі за заявою ТОВ "Енерго-Консалт". Починаючи з 23.07.2019р. ТОВ "Енерго-Консалт", користуючись наданим йому правом, неодноразово оскаржував рішення суду апеляційної та касаційної інстанції у даній справі. ТОВ "Європейський правовий захист" у процедурі розпорядження майном, що передувала процедурі ліквідації було сформовано висновок щодо фінансово-господарського стану ТОВ "Амстор" від 17.07.2019р. за 2013р.-2015р. Вказаний висновок був предметом розгляду комітету кредиторів ТОВ "Амстор", а в подальшому був досліджений Верховним Судом, що відображено в постанові від 04.02.2020р. у даній справі. Відповідно до висновку щодо фінансово-господарського стану ТОВ "Амстор", затвердженого 28.02.2020р., зроблено наступні висновки: ТОВ "Амстор" протягом 2013-2015 років має ознаки поточної неплатоспроможності; проаналізувавши рівень забезпечення зобов`язань кредиторів, причин погіршення показників та аналізу фінансово-господарських договорів підприємства можна дійти попереднього висновку про відсутність ознак доведення до банкрутства ТОВ "Амстор". Станом на дату відкриття ліквідаційної процедури кредиторська заборгованість, що включена до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Амстор", складала 4 975 903 725,76 грн. Станом на дату формування аналізу фінансового стану ТОВ "Амстор" кредиторська заборгованість, що включена до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Амстор" складає 4 975 963 394 грн. На дату проведення аналізу фінансового стану ТОВ "Амстор" ліквідатором сформовано попередній висновок, згідно з яким активів банкрута недостатньо для задоволення кредиторської заборгованості в повному обсязі. Жодних пропозицій від потенційних інвесторів ТОВ "Амстор" до відкриття ліквідаційної процедури не надходило. ТОВ "Амстор" не має інвестиційної привабливості, не є економічно активним підприємством, оскільки введення ліквідаційної процедури виключає реалізацію стратегії розвитку підприємства, а відповідно і стан його є неконкурентоспроможності. Діючим законодавством не передбачено проведення аналізу рентабельності діяльності підприємства з надання в оренду власного нерухомого майна, як складової аналізу фінансово-господарського стану банкрута. Небажання арбітражного керуючого виконувати дії/доручення, які йому нав`язує кредитор - ТОВ "Енерго-Консалт" розцінено останнім як неналежне виконання повноважень ліквідатора. За результатом проведених засідань комітету кредиторів ТОВ "Амстор" прийнято до відома звіт ліквідатора про хід ліквідаційної процедури у даній справі за період з 23.07.2019р. по 07.12.2021р., визнано роботу арбітражного керуючого Черпак А.Ю. задовільною та такою, що відповідає вимогам законодавства України. КУзПБ не встановлено обов`язку ліквідатора надавати та право кредитора, що не є членом комітету кредиторів у справі про банкрутство, вимагати від ліквідатора надання відомостей щодо стану проведення ліквідаційної процедури, проведення аналізу рентабельності діяльності ТОВ "Амстор", а також надання відомостей по діючим договорам. Натомість, ч. 6 ст. 12 КУзПБ встановлює, що арбітражному керуючому забороняється розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку із його діяльністю, і використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб. Арбітражний керуючий Черпак А.Ю. під час виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Амстор" неухильно користується наданими правами та виконує обов`язки, які визначені ст. 12 КУзПБ, добросовісно реалізує повноваження, покладені ст. 61 КУзПБ. ТОВ "Енерго-Консалт" помилково дійшло висновку про отримання ТОВ "Амстор" коштів в результаті господарської діяльності. Наразі ліквідатором проведено заходи щодо часткової реалізації ліквідаційної маси ТОВ "Амстор", а виручені кошти направлені на повне погашення першої, третьої та частково четвертої черги реєстру вимог кредиторів , в тому числі і вимог ТОВ "Енерго-Консалт". В контексті аналізу іншими кредиторами - членами комітету кредиторів стану здійснення своїх повноважень ліквідатором арбітражним керуючим Черпак А.Ю. вбачається погоджена робота арбітражного керуючого під час виконання повноважень ліквідатора, а діяльність кредитора - ТОВ "Енерго-Консалт" носить характер втручання в діяльність арбітражного керуючого, оцінка результатів роботи арбітражного керуючого є упередженою та необ`єктивною.
Смарт Рітейл Груп ЛТД у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що підстави для оспорювання правочину боржника відсутні і просить ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Посилається на те, що оскаржувана ухвала відповідає всім вимогам закону, зокрема, в частині відмови в задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" від 24.02.2021р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД, оскільки судом повно та всебічно з`ясовано фактичні обставини справи шляхом дослідження та оцінки належних доказів у справі. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що спірний договір від імені продавця підписаний директором Барановим О.В., якого призначено на посаду протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Амстор" від 02.04.2015р., тобто станом на дату укладання спірного договору ОСОБА_1 мав відповідні повноваження. Відповідно до перевіреної Смарт Рітейл Груп ЛТД інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань саме в день укладення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях" - 23.04.2015р. директором ТОВ "Амстор" був ОСОБА_1 , будь-яких обмежень щодо повноважень директора ТОВ "Амстор" на укладення від імені товариства договорів та правочинів статут ТОВ "Амстор" не визначав. При укладенні договору Смарт Рітейл Груп ЛТД також пересвідчилось, що частка у статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях" не була предметом спору та вільна від будь-яких обтяжень, арештів або інших обмежень у розпорядженні. Донецьким окружним адміністративним судом та Донецьким апеляційним адміністративним судом у справі №805/1616/15-а досліджувались обставини законності вчинення дій суб`єкта владних повноважень - державного реєстратора щодо ТОВ "Амстор", які не пов`язані із укладенням правочинів боржником - ТОВ "Амстор". Згідно наявних на сьогодні відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань керівником ТОВ "Амстор" відображено ОСОБА_1 з 03.04.2015р., а головою комісії з припинення Черпак А.Ю. на підставі постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2019р. у справі №904/9795/16. Смарт Рітейл Груп ЛТД погоджується з висновком суду першої інстанції, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а, залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015р. у справі №К/800/41887/15 не є підставою для визнання недійсним спірного договору, оскільки вказане судове рішення ухвалене і набрало законної сили після його укладення, а питання дійсності чи недійсності спірного правочину згідно з положеннями ст. 215 ЦК України має вирішуватись судом з огляду на обставини, які мали місце в момент його вчинення (правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена в постанові від 03.12.2019р. у справі №904/10956/16). У зазначеній постанові Верховний Суд звернув увагу, що для визнання недійсними договорів, укладених виконавчим органом товариства, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом в судовому порядку визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого виконавчий орган діяв на момент укладення договору. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що покупець як контрагент юридичної особи за договором діяв недобросовісно і нерозумно, тобто знав або за всіма обставинами, проявивши розумну обачливість, не міг не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства. Правовідносини у справі №904/3282/16, на яку посилається ТОВ "Енерго-Консалт", щодо правомірності укладання ТОВ "Амстор" іншого договору купівлі-продажу та у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" при розгляді заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання оспорюваного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного ТОВ "Амстор" 23.04.2015р. недійсним, є різними за предметом та підставами позовів, а також фактичними обставинами справи. Висновки Верховного Суду Касаційного господарського суду викладені в постанові від 19.11.2020р. у справі №904/3282/16 не мають відношення до спірних правовідносин у даній справі. Смарт Рітейл Груп ЛТД на час укладення спірного договору, проявивши розумну обачність перевірило в загальнодоступному ЄДР та в установчих документах повноваження на укладення спірного договору у директора ТОВ "Амстор" ОСОБА_1 і придбало частку у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях". Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Амстор" не було здійснено безоплатного відчуження майна боржника. Припинення зобов`язання Смарт Рітейл Груп ЛТД за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" від 23.04.2015р. перед ТОВ "Амстор" відбулось зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Заборгованість Смарт Рітейл Груп ЛТД погашено у передбачений законом спосіб. Відтак відсутні підстави для визнання недійсним правочину ані з підстав, наведених у ст. 42 КУзПБ, на яку посилається ТОВ "Енерго-Консалт", ані підстав, зазначених у ст. 20 Закону про банкрутство, який був чинним на дату укладення спірного договору. Приписи ст. 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019р. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019р. - підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону про банкрутство. Таким чином, господарський суд правомірно дійшов висновку про неможливість визнання недійсним оспорюваного договору як такого, що укладений сторонами, які є заінтересованими особами, у зв`язку із тим, що на момент його укладання 23.04.2015р. діяв Закон про банкрутство, спеціальні підстави за ст. 20 якого не передбачали такої підстави для визнання недійсним договору як його укладання заінтересованими особами. Станом на 23.04.2015р. ТОВ "Амстор" за оспорюваним договором купівлі-продажу здійснило відчуження частки у статутному капіталі збиткового підприємства. ТОВ "Енерго-Консалт" робить необґрунтоване припущення про виплату дивідендів, на які ТОВ "Амстор" матиме право, як учасник ТОВ "Чумацький Шлях", оскільки виплата дивідендів здійснюється виключно у випадку отримання прибутку від здійснення товариством господарської діяльності. Разом з тим, ТОВ "Чумацький Шлях" з 09.09.2015р. перебувало у ліквідаційній процедурі та до порушення справи про банкрутство не здійснювало господарську діяльність. Залишок грошових коштів на поточному рахунку ТОВ "Чумацький Шлях" після задоволення вимог всіх кредиторів у справі про банкрутство отримано в результаті продажу основного активу боржника - земельної ділянки у м. Києві у примусовому порядку в ліквідаційній процедурі, а не в результаті здійснення ТОВ "Чумацький Шлях" господарської діяльності. ТОВ "Енерго-Консалт" набуло статусу кредитора у справі з винесенням ухвали від 31.08.2018р. про визнання грошових вимог до ТОВ "Амстор" у даній справі. Проте, із заявою про визнання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях" недійсним ТОВ "Енерго-Консалт" звернулось лише 24.02.2021р. Подання такої заяви майже через три роки після набуття статусу кредитора у справі та тільки після фактичної реалізації майна у ліквідаційній процедурі ТОВ "Чумацький Шлях" у справі про банкрутство є суперечливим і ставить під сумнів чесність намірів та добросовісність поведінки заявника. ТОВ "Енерго-Консалт" чітко не зазначено, яким чином укладений ТОВ "Амстор" договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях", яке було збитковим підприємством станом на 23.04.2015р., суперечить інтересам скаржника, порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не направили суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.
3. Апеляційне провадження.
3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2022р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 09.03.2022р.
Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 09.03.2022р. не відбувся у зв`язку з наявністю обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.
Оскільки частина учасників провадження у справі знаходилась на окупованій території України або в районі проведення воєнних (бойових) дій, справа до розгляду не призначалась.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2022р. розгляд справи призначено в судовому засіданні на 15.11.2022р.
В судовому засіданні 15.11.2022р. Смарт Рітейл Груп ЛТД, ТОВ "ФК "Фінхелпфарм" та ТОВ "ФК "Авуар-Сервіс" надали пояснення по апеляційній скарзі.
У судовому засіданні 15.11.2022р. оголошувалась перерва до 14.12.2022р.
В засіданні суду 14.12.2022р. представник ТОВ "Енерго-Консалт" надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги.
14.12.2022р. у судовому засіданні оголошено перерву до 25.01.2023р.
В судовому засіданні 25.01.2023р. представник АТ "Укрексімбанк" та ліквідатор ТОВ "Амстор" арбітражний керуючий Черпак А.Ю. надали пояснення у справі.
25.01.2023р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції.
Провадження у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
01.03.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання правочину недійсним, в якому заявник просив визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький Шлях", укладений 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД.
Розгляд вказаної заяви неодноразово відкладався.
19.04.2021р. на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від ліквідатора ТОВ "Амстор" надійшов відзив на заяву ТОВ "Енерго-Консалт", в якому ліквідатор просив: застосувати позовну давність за позовом ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним правочину - договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях". укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД; відмовити у задоволенні вимог ТОВ "Енерго-Консалт" в повному обсязі.
25.10.2021р. до Господарського суду Дніпропетровської області від ТОВ "Енерго-Консалт" надійшли письмові пояснення щодо розгляду заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД.
07.12.2021р. на адресу Господарського суду Дніпропетровської області від Смарт Рітейл Груп ЛТД надійшов відзив на заяву ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним правочину.
08.12.2021р. ліквідатор на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області надала суду копію договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" від 23.04.2015р., протокол загальних зборів учасників ТОВ "Амстор" від 02.04.2015р., статут ТОВ "Амстор" у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Амстор" від 02.04.2015р.
16.12.2021р. ліквідатор ТОВ "Амстор" Черпак А.Ю. подала до господарського суду додаткові пояснення щодо заяви ТОВ "Енерго-Консалт" щодо визнання договору недійсним та не засвідчену копію картки рахунку 3771 за 2015р.
У судовому засіданні 17.12.2021р. Господарським судом Дніпропетровської області розглядались: клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" від 22.04.2020р. про зобов`язання ліквідатора провести аналіз рентабельності діяльності ТОВ "Амстор"; клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Амстор"; заява ТОВ "Енерго-Консалт" б/н від 24.02.2021р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД.
В судовому засіданні 17.12.2021р. місцевий господарський суд постановив оскаржувану ухвалу.
3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази, що стосуються фактів, на які учасники провадження у справі посилаються в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про наступне.
Предметом апеляційного перегляду є ухвала місцевого господарського суду, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД, відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Амстор". В іншій частині ухвала учасниками провадження у справі не оскаржується.
Колегія суддів зазначає, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Апеляційний господарський суд зазначає, що суди повинні неухильно додержуватися вимог про законність та обґрунтованість рішення у справі, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
У п. п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Згідно із приписами ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Метою апеляційного перегляду справи є перевірка правильності й законності рішення суду першої інстанції, а способом досягнення цієї мети - розгляд справи повторно.
Близька за змістом правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 29.07.2021р. у справі №904/3526/20, від 09.02.2022р. у справі №17/169-07.
Таким чином, користуючись правами суду першої інстанції, в межах повноважень, наданих апеляційному господарському суду процесуальним законом, суд апеляційної інстанції, з метою здійснення апеляційного перегляду та дотримання принципів справедливості та балансу інтересів, має дослідити всі наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності з наданням їм належної правової оцінки.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Щодо розгляду заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД апеляційний господарський суд враховує наступне.
Стосовно права особи заперечувати правочин, вчинений боржником.
Предметом спору є правочин, вчинений боржником (ТОВ "Амстор"), що заперечується одним із визнаних кредиторів боржника у справі про банкрутство.
Заява ТОВ "Енерго-Консалт" мотивована тим, що оспорюваний договір підписаний від імені ТОВ "Амстор" директором Барановим О.В., відомості щодо якого були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внаслідок проведення протиправної реєстраційної дії, а рішення про його призначення є недійсними з моменту прийняття. Грошові кошти в сумі 142 997,90 грн. ТОВ "Амстор" від Смарт Рітейл Груп ЛТД не отримало, тобто було здійснено безоплатне відчуження майна, що відповідно до ч. 2 ст. 42 КУзПБ є підставою для визнання недійсним зазначеного правочину. Також, кредитор зазначив, що оспорюваний договір укладений між ТОВ "Амстор" і Смарт Рітейл Груп ЛТД як учасником ТОВ "Амстор", що є підставою для визнання договору недійсним на підставі ч. 2 ст. 42 КУзПБ.
Правила та підстави недійсності правочинів регламентовані положеннями ЦК України та ГК України, зокрема, ст. 215 ЦК України встановлені загальні вимоги щодо недійсності правочину.
Відповідно до цієї статті ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Водночас, крім наведених в ст. 215 ЦК України загальних вимог щодо недійсності правочину, спеціальними нормами в окремих сферах передбачено, що правочини про відчуження, обтяження активів або прийняття зобов`язань особою, вчинені особою з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи або з метою унеможливити задоволення вимоги стягувача за рахунок майна, є за певних умов нікчемними (ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб"), або можуть бути визнані недійсними (ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 42 КУзПБ, ч. 4 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, звертаючись до правил та підстав недійсності правочинів (що вчинені боржником), суд зазначає, що заява кредитора містить як посилання на загальні вимоги щодо недійсності правочину, так і на норми ст. 42 КУзПБ, що не виключає можливості звернення в цьому разі із заявою про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
ТОВ "Енерго-Консалт" були подані до суду першої інстанції пояснення від 22.10.2021р., в яких крім посилання на суперечність змісту правочину вимогам законодавства щодо необхідного обсягу дієздатності та вільного волевиявлення учасника правочину, вказано про наявність таких підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, як невідповідність загальним засадам законодавства - принципу добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).
Правочини, що вчинені боржником на шкоду інтересам кредиторів у юридичній науці відомі як фраудаторні.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Таким чином, цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, яка відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Частиною 3 ст. 13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
При цьому, позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та/або з метою уникнення виконання іншого майнового зобов`язання цієї особи, на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), і послатися на спеціальну норму.
Правила визначення особи, що наділяється правом заперечувати/оспорювати у справі про банкрутство правочин, вчинений боржником, мають свої особливості.
У разі заперечення такого правочину з підстав, передбачених ст. 42 КУзПБ, коло осіб, що наділяються відповідним правом, прямо визначено положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ.
Натомість, у разі заперечення такого правочину хоча і у справі про банкрутство, однак з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів, коло осіб, що наділяються відповідним правом визначається за загальним правилом, яке визначає передумови звернення до суду за захистом порушеного права (ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 4, 41, 45 ГПК України).
Верховний Суд України неодноразово наголошував (постанови від 01.06.2016р. у справі №920/1771/14, від 30.11.2016р. у справі №910/31110/15), що під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення ст. ст. 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.
За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Визнання недійсним правочину є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України.
В силу положень ст. ст. 14, 74 ГПК України тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника цих вимог.
Відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013р. у справі №6-78цс13, від 11.05.2016р. у справі №6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18, від 17.06.2020р. у справі №910/12712/19, від 20.01.2021р. у справі №910/8992/19(910/20867/17), від 16.03.2021р. у справі №910/3356/20, від 18.03.2021р. у справі №916/325/20, від 19.02.2021р. у справі №904/2979/20 тощо.
Таким чином, правом оспорювати правочин ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що не є сторонами правочину, визначаючи статус таких осіб як "заінтересовані особи".
Для вирішення питання про визнання недійсним правочину, оспорюваного заінтересованою особою, правове значення має встановлення впливу наслідків вчинення такого правочину на права та законні інтереси цієї особи. У такому випадку важливим є врахування того, що таке звернення заінтересованої особи до суду з позовом про визнання недійсним договору є направленим на усунення несприятливих наслідків для цієї особи (недопущення їх виникнення у майбутньому), пов`язаних з вчиненням такого правочину (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021р. у справі №910/23097/17).
Суд звертає увагу, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. За своєю суттю ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанови об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019р. у справі №638/2304/17, від 27.01.2020р. у справі №761/26815/17, від 19.02.2021р. у справі №904/2979/20).
Таким чином, при розгляді позову про визнання недійсним оспорюваного правочину судом повинно вирішуватися питання про спростування презумпції правомірності правочину та має бути встановлено не лише наявність підстав, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, але й чи було порушено цивільне право або інтерес особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право (інтерес) порушене та в чому полягає порушення.
Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання недійсним договору (чи його окремих положень), повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси як заінтересованої особи безпосередньо порушені оспорюваним договором і в результаті визнання його (чи його окремих положень) недійсним майнові права заінтересованої особи буде захищено та відновлено.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
У цьому висновку апеляційний господарський суд звертається до правової позиції Верховного Суду, сформульованої у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020р. у справі №910/12787/17.
У даній справі заяву про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" подав кредитор, тобто особа, яка не була стороною оспорюваного договору - заінтересована особа.
У разі оскарження правочину заінтересованою особою необхідним є надання оцінки дій сторін цього договору в контексті критеріїв добросовісності, справедливості, недопустимості зловживання правами, зокрема, спрямованими на позбавлення позивача в майбутньому законних майнових прав.
Спірним питанням у даній справі, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання оспорюваного договору недійсним.
За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (висновки Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі №905/1227/17, від 02.10.2019р. у справі №587/2331/16-ц, від 22.10.2019р. у справі №911/2129/17, від 19.11.2019р. у справі №918/204/18, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.07.2021р. у справі №927/531/18).
Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Амстор" на час укладення спірного договору було учасником ТОВ "Чумацький шлях" з часткою в розмірі 100% статутного капіталу, що становить 319 625,00 грн. (витяг з Єдиного державного реєстру щодо ТОВ "Чумацький шлях" станом на 01.01.2015р.).
23.04.2015р. між ТОВ "Амстор", в особі директора ОСОБА_1 та Смарт Рітейл Груп ЛТД, в особі представника Георгія Мелкона, було укладено договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" в розмірі 142 997,90 грн., що становить 44,7392% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "Чумацький шлях".
До 30.12.2014р. керівником ТОВ "Амстор", відомості про якого містилися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань був ОСОБА_4 (витяг з ЄДР станом на 29.12.2014р.).
29-30 грудня 2014р. невстановленими особами із застосуванням підроблених документів була здійснена державна реєстрація змін до установчих документів ТОВ "Амстор", а також зміна керівника. Реєстраційною дією №12241070048071522 від 30.12.2014р. керівник ТОВ "Амстор" змінений з ОСОБА_4 на Сокольського С.В. Реєстраційною дією №12241070057071522 від 17.04.2015р. проведено зміну керівника ТОВ "Амстор" з ОСОБА_5 на ОСОБА_1 .
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015р. та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2015р. всі реєстраційні дії, вчинені відносно ТОВ "Амстор" у період з 29.12.2014р. по 14.05.2015р., в тому числі щодо зміни керівника ТОВ "Амстор" (№12241070048071522 від 30.12.2014р. і №12241070057071522 від 17.04.2015р.), визнані протиправними та скасовані, оскільки були вчинені всупереч встановленій законом забороні проведення реєстраційних дій, пов`язаних із зміною засновників (учасників) та керівника юридичної особи, місцезнаходженням якої є територія проведення антитерористичної операції, на період її проведення та були внесені на підставі підроблених документів.
Текст постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а свідчить, що в основу судового рішення покладений, зокрема, висновок комплексної судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів №41 від 13.02.2014р., проведеної НДЕКЦ при ГУМС України в Київській області під час досудового розслідування по кримінальному провадженню №12014100050011851, згідно з яким у реєстраційних картках, протоколах, довіреностях, нових редакціях статуту та інших документах, поданих для проведення державної реєстрації змін, підписи від імені в.о. директора Чорного Ю.В. виконані не ОСОБА_4 , відбитки печатки ТОВ "Амстор" нанесені не печаткою ТОВ "Амстор", підписи від імені директорів підприємств-учасників ТОВ "Амстор" виконані не директорами, а відбитки печаток зазначених юридичних осіб нанесені не печатками цих юридичних осіб.
В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а щодо ТОВ "Амстор" про протиправність реєстраційних дій та їх скасування, є преюдиційними, а відповідно, - обов`язковими для врахування при вирішенні будь-яких спорів стосовно ТОВ "Амстор".
На підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а в Єдиному державному реєстрі вчинені записи про скасування протиправних реєстраційних дій (витяг з ЄДР станом на 17.02.2016р.).
Відповідно до ч. 5 ст. 89 ЦК України зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації.
Таким чином, зміни у відомостях про юридичну особу набувають чинності з дати внесення до ЄДР запису про проведення державної реєстрації змін.
Разом з тим, скасування державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в ЄДР, свідчить про недійсність таких змін з моменту вчинення скасованих реєстраційних дій.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що протиправні реєстраційні дії щодо змін керівника не породжують юридичних наслідків, а відомості, внесені до ЄДР в результаті таких реєстраційних дій, є недостовірними.
З урахуванням викладеного, недостовірними в ЄДР станом на 23.04.2015р. (дату укладення оспорюваного договору) були відомості про керівника ТОВ "Амстор" ОСОБА_1 .
Згідно з витягом з ЄДР станом на 23.04.2015р. (дату укладення оспорюваного договору) керівником ТОВ "Амстор" значиться ОСОБА_4 .
Смарт Рітейл Груп ЛТД не спростовано доводів ТОВ "Енерго-Консалт", що вчиняючи спірний правочин воно діяло недобросовісно, оскільки могло знати про відсутність у ОСОБА_1 статусу законного керівника ТОВ "Амстор" з огляду на здійснення вирішального впливу на господарську діяльність обох підприємств однієї особи - контролера бенефіціарного власника ОСОБА_2 .
Верховний Суд під час розгляду господарської справи №904/3282/16 щодо правомірності укладення ТОВ "Амстор" іншого договору купівлі-продажу в постанові від 19.11.2020р. дійшов висновку, що з огляду на наявність рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2015р. у справі №805/1616/15-а про скасування реєстраційних дій та поновлення в ЄДР попередніх реєстраційних записів, враховуючи вимоги закону щодо статусу внесених до ЄДР відомостей, відомості щодо ТОВ "Амстор", що були наявні в реєстрі до вчинення протиправних реєстраційних дій, є достовірними. Натомість відомості, які фактично були наявні в ЄДР станом на дату укладення спірного договору, є недостовірними.
Обставини визнання протиправними та скасування судовим рішенням реєстраційних дій щодо зміни керівника юридичної особи є вагомими для встановлення судом дійсного керівника юридичної особи, та з огляду на вимоги Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" щодо статусу внесених до ЄДР відомостей, в тому числі щодо недостовірності цих відомостей, дають можливість встановити дійсного керівника юридичної особи на дату вчинення правочину.
Крім того, ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ "Амстор" рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Амстор", оформленим протоколом від 02.04.2015р., яке визнано недійсним рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2020р. у справі №904/6152/16, залишеним в цій частині без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2020р.
Відповідно до ст. 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) зазначених вимог є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Правочини, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову та фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Правочин не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення.
При цьому, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Отже, при розгляді позову про визнання правочину недійсним необхідним є надання оцінки діям сторін договору також і в контексті критеріїв добросовісності, справедливості і недопустимості зловживання правами.
При цьому Верховний Суд зазначає, що при укладенні договору сторони мають переслідувати легітимну мету. Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети її здійснення.
Матеріали справи свідчать, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2018р. за результатами попереднього засідання у справі №904/9795/16 про банкрутство ТОВ "Амстор" затверджений реєстр вимог кредиторів з вимогами до боржника у загальному розмірі 4 985 335 583,19 грн., з яких:
- 102 528,00 грн. - 1 черга задоволення;
- 18 273 495,99 грн. - 3 черга задоволення;
- 3 230 041 145,32 грн. - 4 черга задоволення;
- 611 195 450,61 грн. - 6 черга задоволення;
- 1 125 722 918,27 грн. - вимоги, забезпечені заставою боржника, що внесені окремо.
До реєстру вимог кредиторів включені, в тому числі, грошові вимоги ТОВ "Енерго-Консалт" в розмірі 2 756,00 грн. - 1 черга задоволення; 27 181 315,54 грн. - 4 черга задоволення (т.17, а.с.113-150).
При цьому, на час укладення оспорюваного договору у боржника вже існувала більша частина зобов`язань перед кредиторами, грошові вимоги яких визнані судом, у тому числі зобов`язання перед ТОВ "Енерго-Консалт".
Боржник, вчинивши дії, пов`язані із зменшенням його платоспроможності після виникнення у нього зобов`язання зловживає правами стосовно кредитора і діє недобросовісно. Разом з тим, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (висновок, викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 24.07.2019р. у справі №405/1820/17, від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18).
Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторний договір), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься : момент укладення договору; контрагент, з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до умов п. п. 1.6, 1.7 оспорюваного договору частка у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" відчужена за 142 997,90 грн., які покупець - Смарт Рітейл Груп ЛТД зобов`язалося сплатити протягом трьох календарних днів. Разом з тим покупець не надав до господарського суду доказів виконання зобов`язання з оплати ціни договору.
Як вбачається із матеріалів справи, 16.12.2021р. ліквідатор ТОВ "Амстор" арбітражний керуючий Черпак А.Ю. подала до місцевого господарського суду додаткові пояснення щодо заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання правочину недійсним, в яких зазначено про припинення зобов`язання Компанії Смарт Рітейл Груп ЛТД за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" б/н від 23.04.2015р. перед ТОВ "Амстор" шляхом зарахування зустрічним однорідних вимог. На підтвердження чого надано копію картки рахунку 3771 за 2015р., яка не завірена належним чином.
Колегія суддів дійшла висновку, що надана ліквідатором копія картки рахунку не може бути належним, допустим та достовірним доказом проведення розрахунків за договором, у тому числі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Крім того, додаткові пояснення ліквідатора ТОВ "Амстор" з доказами припинення зобов`язань за оспорюваним договором шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на адресу ТОВ "Енерго-Консалт" не надсилались і ТОВ "Енерго-Консалт" не отримані, що позбавило останнього можливості реалізації своїх процесуальних прав, в тому числі права на надання пояснень суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо цього питання, заперечень проти доводів і міркувань ліквідатора тощо, чим порушені основоположні принципи господарського судочинства щодо рівності учасників перед законом і судом, змагальності сторін, верховенства права.
Взявши до уваги наведені докази, місцевий господарський суд допустив порушення норм процесуального права та відповідно встановив обставину припинення зобов`язань Смарт Рітейл Груп ЛТД за оспорюваним договором на підставі недопустимих доказів як таких, що одержані з порушенням закону (ч. 2 ст. 77 ГПК України).
Слід звернути увагу, що сама по собі обставина припинення грошового зобов`язання Смарт Рітейл Груп ЛТД перед ТОВ "Амстор" за наявності належного та допустимого підтвердження не спростовує обставин відчуження боржником частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" на користь пов`язаної особи у період наявності у ТОВ "Амстор" значного обсягу зобов`язань, строк виконання яких настав, перед іншими численними кредиторами, та обставин суперечності оспорюваного договору загальним засадам цивільного законодавства щодо добросовісності й недопустимості зловживання правом.
З урахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується з доводами апеляційної скарги, що відчуження належного ТОВ "Амстор" майна - частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" в розмірі 142 997,90 грн., що становить 44,73927% від загального розміру статутного капіталу ТОВ "Чумацький шлях", здійснене особою, відомості щодо якої були внесені до ЄДР внаслідок проведення протиправної реєстраційної дії та є недостовірними, а рішення про його призначення є недійсним з моменту прийняття. Таким чином, станом на дату укладення спірного договору купівлі-продажу (23.04.2015р.) ОСОБА_1 не мав статусу виконавчого органу (директора) ТОВ "Амстор". Дії ОСОБА_1 щодо укладення оспорюваного договору купівлі-продажу від імені ТОВ "Амстор" не підтверджують вільного волевиявлення останнього як власника майна на його відчуження і укладення відповідного договору. Підписання оспорюваного договору ОСОБА_1 , який не був органом управління чи представником за довіреністю ТОВ "Амстор" свідчить про те, що на момент укладення оспорюваного договору не дотримані встановлені ч. ч. 1-3 ст. 203 ЦК України загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, оскільки оспорюваний договір укладений за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності і вільного волевиявлення учасника правочину - ТОВ "Амстор", що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України.
В обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.
Таким чином, усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.05.2020р. у справі №922/1903/18.
Апеляційний господарський суд погоджується з доводами ТОВ "Енерго-Консалт" про те, що вчиняючи правочин щодо відчуження майна без фактичної оплати вартості та зменшуючи таким чином об`єм і сукупну вартість майна, за рахунок якого можуть бути проведені розрахунки з кредитором, ТОВ "Амстор" діяло очевидно недобросовісно та зловживало правом на укладення оспорюваного договору.
З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оспорюваний правочин також не відповідає загальним засадам законодавства - принципу добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України).
Щодо доводів ліквідатора ТОВ "Амстор" арбітражного керуючого Черпак А.Ю., Смарт Рітейл Груп ЛТД, викладених у відзивах на апеляційну скаргу та висновку суду першої інстанції про те, що до правовідносин, що склалися до 21.10.2019р. - підлягають застосуванню приписи ст. 20 Закону про банкрутство апеляційний господарський суд враховує наступне.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У питанні критеріїв застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство, а саме статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" чи статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів звертається до правових висновків судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 28.10.2021р. у справі №911/1012/13, та зазначає, що критерієм для застосування зазначених норм, у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.
На відміну від вимог ЦК України та ГК України, законодавство про банкрутство (як ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, так і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013р. до 21.10.2019р.) не визначає вимоги до укладеного правочину, а врегульовує спеціальні правила та процедуру визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство та містить спеціальні положення щодо строків (сумнівного періоду протягом якого боржник вчиняє правочини), суб`єктів (осіб які мають ініціювати право визнання договорів недійсними) і переліку підстав, за наявності яких можна визнавати правочини недійсними.
Згідно з ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
За змістом ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; боржник прийняв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства і ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" за своїм напрямком регулювання мають легітимну мету - запобігти вчиненню боржником правочинів, які будуть спрямовані на уникнення від виконання зобов`язань перед кредиторами.
Приписи ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягають застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито після введення в дію цього Кодексу, та до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство.
Відповідно, ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у частині підстав визнання недійсними правочинів боржника підлягають застосуванню у справах про банкрутство, провадження у яких відкрито під час дії Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та до правочинів (договорів) або майнових дій боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", які діяли на момент порушення справи про банкрутство.
Враховуючи, що провадження у даній справі про банкрутство ТОВ "Амстор" порушено 07.11.2016р. на підставі норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній з 19.01.2013р.), суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для застосування при розгляді заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" від 23.04.2015р. підстав недійсності правочинів та положень щодо строків (підозрілого періоду протягом якого боржник вчиняє правочин), передбачених ст. 42 КУзПБ.
Укладення боржником договору поза межами "підозрілого періоду" (у цьому випадку - одного року, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство), визначеного ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не виключає можливості звернення зацікавлених осіб (арбітражного керуючого або кредитора) з позовами про захист майнових прав та інтересів з підстав, передбачених нормами ЦК України, ГК України чи інших законів.
Проте, місцевий господарський суд не надав належної оцінки доводам кредитора ТОВ "Енерго-Консалт" щодо наявності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину відповідно до вимог ст. 215 ЦК України.
Місцевий господарський суд відмовив у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях" від 23.04.2015р., врахувавши, що спірний договір був укладений 23.04.2015р., а ТОВ "Енерго-Консалт" звернулось до суду із заявою лише 01.03.2021р., тобто за межами строку позовної давності.
Щодо моменту початку перебігу позовної давності у спорі за вимогами про визнання недійсними правочинів, укладених боржником.
Згідно із ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною п. 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апелянта, що право на подання заяви про визнання недійсним договору купівлі-продажу у даній справі у нього виникло лише з моменту визнання його грошових вимог - 31.05.2018р., з огляду на наступне.
Згідно із ст. 1 КУзПБ матеріально-правовий статус кредитора у справі про банкрутство у розумінні цього Кодексу, що є і учасником, і стороною у справі про банкрутство, що обумовлений та визначається наявністю вимог щодо грошових зобов`язань до боржника формалізується відповідною ухвалою суду про визнання цих вимог, з винесенням якої кредитор наділяється відповідними правами у справі про банкрутство, що презюмуються та випливають з цього матеріально-правового статусу у визначені, зокрема ст. ст. 45, 48, 52, 64 КУзПБ (право брати участь у прийнятті рішень на загальних зборах кредиторів, заперечувати вимоги іншого кредитора, отримувати задоволення вимог до боржника за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута тощо) - висновки Верховного Суду в постанові від 16.07.2020р. у справі №910/4475/19.
Поряд з цим матеріально-правовий зв`язок кредитора з боржником, що обумовлюється як в межах, так і поза межами справи про банкрутство наявністю вимог кредитора щодо грошових зобов`язань до боржника, а тому не вимагає їх формалізації у справі про банкрутство, наділяє кредитора статусом заінтересованої особи у розумінні наведених положень ст. ст. 3, 13, 15, 16, 202, 203, 215 ЦК України з правом на судовий захист шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником, однак стороною якого цей кредитор не є, а також відповідними процесуальними правами (ст. ст. 4, 41, 42, 45, 46 ГПК України).
Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.
Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020р. у справі №913/444/18).
Отже, лише після прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді, ст. 44 ГПК України) (постанова Верховного Суду від 16.07.2020р. у справі №910/4475/19).
З урахуванням наведеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що кредитором не пропущено строк позовної давності.
При цьому, апеляційний господарський суд враховує, що строк оспорювання правочину тривалістю у три роки (строк позовної давності) обраховується у зворотному напрямку від дати визнання кредиторських вимог ТОВ "Енерго-Консалт" у даній справі - 31.05.2018р. Крім того, ані Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані КУзПБ жодних меж для заявлення відповідної вимоги щодо визнання недійсним правочину, укладеного боржником, не визначають.
Інтерес кредитора у поповненні (недопущенні зменшення) ліквідаційної маси боржника є похідним від такого інтересу боржника. Тому позови, спрямовані на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, є позовами на користь саме боржника, якому належить ліквідаційна маса, а не кредитора (останній має до цієї маси інтерес так званого другого порядку). Отже, позов, який заявив кредитор (позивач), є, насправді, позовом боржника, тобто похідним позовом (один із його різновидів передбачений п. 12 ч. 1 ст. 20 ГПК України).
У цих висновках суд апеляційної інстанції звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 06.07.2022р. у справі №914/2618/16 з посиланням, зокрема, на висновки Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021р. у справі №761/45721/16-ц.
При цьому, момент вчинення оспорюваних правочинів - до відкриття провадження у справі про банкрутство та виникнення вимог у кредитора (позивача) до боржника, тобто до виникнення правового зв`язку між ними як кредитором і боржником у справі про банкрутство, не впливає на право особи (позивача) звернутись із відповідним позовом, спрямованим на поповнення (недопущення зменшення) ліквідаційної маси, оскільки визначальним для недійсності в момент вчинення, однак безвідносно до того, хто заявить про цю обставину в подальшому, довівши при цьому правовий зв`язок з відчуженим майном боржника на момент звернення із відповідною вимогою.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією щодо застосування ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підстава недійсності правочину (оспорюваності чи нікчемності) має існувати в момент вчинення правочину, що була сформульована, зокрема, у постанові Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №910/12044/19, з посиланням на висновки у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.04.2020р. у справі №522/25151/14-ц та в постанові Верховного Суду від 15.02.2022р. у справі №5023/10192/11(922/1105/21), з посиланням на вказану постанову Касаційного цивільного суду, а також на постанови Верховного Суду від 07.10.2020р. у справі №626/1063/17, від 25.11.2020р. у справі № 162/471/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020р. у справі №904/3938/18, від 09.07.2020р. у справі №910/9641/19 тощо.
Наведене свідчить про те, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не дослідив зібрані докази у справі для встановлення наявності правових підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп Лтд підлягають задоволенню.
Щодо розгляду клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Амстор" апеляційний господарський суд враховує наступне.
Клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого мотивовано тим, що невиконанням обов`язків покладених на арбітражного керуючого ч. 1 ст. 61, п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ є:
- неподання до суду заяви про визнання недійсним договору від 08.09.2015р. щодо відчуження об`єкта нерухомого майна та невжиття заходів до повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, за наявності обґрунтованих підстав для цього;
- непроведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, зокрема, аналізу рентабельності діяльності, за наявності обґрунтованих підстав для цього;
- ненадання інформації чи копій документів, що стосуються боржника, кредитору, що суперечить інтересам кредиторів та нормам КУзПБ;
- невиконання обов`язку щодо звільнення всіх працівників у зв`язку з банкрутством;
Також кредитор посилався на те, що: нарахування й виплата з 23.07.2019р. ЄСВ, ПДФО, ВС та ПДВ суперечить вимогам ч. 1 ст. 59 КУзПБ, вартість залучених арбітражним керуючим юридичних послуг у розмірі 360 000,00 грн. на місяць та послуг з консультування з питань бухгалтерського обліку в розмірі 240 000,00 грн. на місяць є надмірно високою; здійснення протягом жовтня 2019р. - травня 2020р. витрачання коштів банкрута на оплату ТО обладнання та охорони, які спрямовані на захист і збереження (підтримання) у належному стані заставленого майна банкрута, суперечить вимогам законодавства та є неналежним виконанням арбітражним керуючим обов`язків, покладених на арбітражного керуючого п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ.
Стосовно неподання ліквідатором до суду заяви про визнання недійсним договору від 08.09.2015р. щодо відчуження об`єкта нерухомого майна та невжиття заходів до повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 61 КУзПБ (ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника.
Матеріали справи свідчать, що 23.07.2019р. постановою господарського суду закрито процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Амстор", припинено повноваження розпорядника майна ТОВ "Амстор" арбітражного керуючого Толстих Андрія Володимировича, визнано ТОВ "Амстор" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Черпак Анастасію Юріївну.
Разом із тим, 10.09.2018р. до господарського суду надійшла позовна заява ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання договору недійсним, в якій він просив суд визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу будівлі громадсько-торговельного центру, посвідчений 08.09.2015р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іващенко Н.В. в реєстрі №695, укладений між ТОВ "Амстор" та ТОВ "Альматрикс", на підставі якого відчужена будівля громадсько-торговельного центру літ. Б, розташована за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Бородинська, будинок 20б.
Таким чином, на дату призначення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. ліквідатором ТОВ "Амстор", в провадженні господарського суду в межах справи про банкрутство ТОВ "Амстор" вже розглядалася заява ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі громадсько-торговельного центру, посвідченого 08.09.2015р. приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Іващенко Н.В. в реєстрі №695, неподання заяви про недійсність якого ТОВ "Енерго-Консалт" зазначає у якості підстави для відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Амстор".
Стосовно непроведення аналізу фінансово-господарського стану боржника.
Кредитор зазначає про необхідність проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника з метою виявлення наявності чи відсутності дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи задля застосування механізму покладення субсидіарної відповідальності.
Матеріали справи містять Висновок щодо фінансово-господарського стану ТОВ "Амстор"від 17.07.2019р. за 2013-2015 роки, зроблений ТОВ "Європейський правовий захист" на замовлення розпорядника майна ТОВ "Амстор" - арбітражного керуючого Толстих А.В.
Вказаний висновок був предметом розгляду комітету кредиторів ТОВ "Амстор" та був досліджений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду при винесенні постанови від 04.02.2020р. у даній справі, яким було встановлено: "Зі змісту висновку щодо фінансово-господарського стану ТОВ "Амстор" вбачається, що у 2014р. через виникнення форс-мажорних обставин, пов`язаних з початком антитерористичної операції на території частини Донецької та Луганської областей, більша частина торгової мережі боржника залишилась без контролю з боку власників боржника (знаходиться на території, що тимчасово не контролюється Україною). В січні 2015р. підприємством було подано заяву, на підставі якої відкрито кримінальне провадження №12015040000000172 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 357 Кримінального кодексу України за фактом викрадення та знищення бухгалтерських та юридичних документів ТОВ "Амстор". Підприємство проводило комплекс заходів для відновлення первинних бухгалтерських та інших документів, бухгалтерського та податкового обліку, але джерела інформації для проведення аналізу є суттєво обмежені. Так, фінансова звітність за 2014р. не була сформована та подана до податкових органів. Зважаючи на це, для проведення аналізу до уваги були взяті показники 2013, 2015 років і для додаткового аналізу показники фінансової звітності, поданої до податкових органів станом на 30.06.2014р. Також, під час проведення аналізу було враховано дані бухгалтерської довідки, якою визначено, що відхилення щодо балансової вартості активів станом на 01.01.2013р. та 31.12.2015р. становить 449 529 тис. грн. Зазначене відхилення відбулося у зв`язку з тим, що на початок 2015р. підприємством відновлювався бухгалтерський облік на підприємстві виходячи з оціночної вартості основних засобів. Об`єкти нерухомості, які залишилися на непідконтрольній території (зоні АТО) значно втратили свою вартість через неможливість їх використання у господарській діяльності підприємства, тому що їх оціночна вартість суттєво зменшилась у порівнянні з балансовою вартістю, за якою вони обліковувалися до 01.01.2015р.".
Виявлені ліквідатором майнові активи мають використовуватися для задоволення вимог кредиторів.
При цьому, на ліквідатора покладені обов`язки щодо забезпечення збереження майна та виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута, інші обов`язки передбачені ст. 61 КУзПБ.
Поданими до справи доказами не підтверджується факт порушення ліквідатором вимог КУзПБ щодо здійснення аналізу фінансово-господарського стану боржника та не вжиття відповідних заходів.
Стосовно ненадання кредитором інформації чи копій документів, що стосуються боржника.
Положеннями ч.ч. 4, 5 ст. 61 КУзПБ встановлено, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Ліквідатор зобов`язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ передбачено, що арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітету кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.
Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у процедурі банкрутства фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Згідно із абз. 5 ч. 6 ст. 48 КУзПБ під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу.
Таким чином, нормами КУзПБ не передбачено обов`язку ліквідатора надавати інформацію, копії документів або звітувати перед окремими кредиторами.
Водночас, матеріали даної справи містять звіти ліквідатора про хід ліквідаційної процедури та відомості щодо ліквідаційної процедури ТОВ "Амстор", з якими ТОВ "Енерго-Консалт", як кредитор у справі не позбавлений права ознайомлюватися.
Крім цього, кредитор не позбавлений права відповідно до ч. 3 ст. 48 КУзПБ ініціювати скликання зборів кредиторів разом із іншими кредиторами, вимоги яких складають одну третину вимог кредиторів для розгляду на зборах питань здійснення ліквідаційної процедури.
Стосовно невиконанням обов`язку щодо звільнення всіх працівників у зв`язку з банкрутством та проведення виплат не звільненим працівникам.
Положеннями абз. 10 ч. 1 ст. 61 КУзПБ встановлено, що ліквідатор з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту.
Як зазначає ліквідатор, станом на 01.01.2021р. всі працівники ТОВ "Амстор" були звільнені.
Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 59 КУзПБ з дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов`язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Враховуючи той факт, що ліквідатором було залучено працівників, які мають спеціальні знання для обслуговування електроустановок та газоустановок, експлуатації та ремонту обладнання, вказаним працівникам до дати звільнення проводилося нарахування та виплата заробітної плати. Разом з тим, виплата заборгованості із заробітної плати включає в себе сплату ЄСВ, ПДФО, ВС.
Стосовно посилання ТОВ "Енерго-Консалт" на той факт, що вартість залучених арбітражним керуючим юридичних послуг в розмірі 360 000,00 грн. на місяць та послуг з консультування з питань бухгалтерського обліку в розмірі 240 000,00 грн. на місяць є надмірно високою.
Згідно протоколу №3 засідання комітету кредиторів від 18.12.2019р. комітетом кредиторів ТОВ "Амстор" було прийнято рішення погодити поточні витрати у даній справі про банкрутство ТОВ "Амстор" у формі виплат за договорами у розмірах, що сумарно за місяць не будуть перевищувати 700 000,00 грн. до завершення процедури ліквідації.
Таким чином, ліквідатором при залученні фахівців з надання юридичних та бухгалтерських послуг не було перевищено поточні витрати, затверджені комітетом кредиторів.
Щодо здійснення ліквідатором протягом жовтня 2019р. - травня 2020р. витрачання коштів банкрута на оплату ТО обладнання та охорони, які спрямовані на захист і збереження (підтримання) у належному стані заставленого майна банкрута.
Як зазначає ліквідатор, ним сплачувалося з ліквідаційного рахунку технічне обслуговування Систем протипожежного захисту, а також технічне обслуговування Систем газопостачання.
Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ проводиться відповідно до вимог ДБН В.2.5-56-2014 "Системи протипожежного захисту" згідно "Правил пожежної безпеки України" затв. Наказом №1417 від 30.12.2014р.
Обслуговування Систем газопостачання проводиться відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України затв. Наказом №285 від 15.05.2015р. Розділ V Вимоги безпечної експлуатації систем газопостачання (природний газ).
Згідно з ч. 3 ст. 61 КУзПБ кошти, що надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на ліквідаційний рахунок боржника. Після оплати витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, та сплати основної і додаткової винагороди арбітражного керуючого здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Оплата витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, здійснюється у такому порядку: у першу чергу оплачуються витрати, пов`язані з проведенням ліквідаційної процедури, та сплачується винагорода ліквідатора.
З наведеного вбачається, що ліквідатором правомірно оплачуються з ліквідаційного рахунку технічне обслуговування Систем протипожежного захисту, а також технічне обслуговування Систем газопостачання.
Стосовно спрямування коштів, одержаних банкрутом у результаті господарської діяльності, на оплату інших витрат, ніж сплата основної винагороди арбітражного керуючого та порушення черговості погашення вимог кредиторів, що на думку ТОВ "Енерго-Консалт" суперечить вимогам законодавства та є неналежним виконанням арбітражним керуючим обов`язків, покладених на арбітражного керуючого п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 12 КУзПБ.
У відзиві на клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" ліквідатор зазначив, що згідно Наказу №1 від 24.07.2019р. повністю завершено господарську діяльність ТОВ "Амстор".
З метою забезпечення збереження (підтримання) майна у належному стані ліквідатором ТОВ "Амстор" було укладено договори зберігання майна, а також продовжують виконуватися договори оренди майна, які укладені до введення процедури ліквідації.
Відповідно до ч. 4 ст. 28 КУзПБ відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявності конфлікту інтересів.
З урахуванням встановлених обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" за клопотанням ТОВ "Енерго-Консалт".
Щодо доводів апеляційної скарги щодо укладення боржником 08.09.2015р. договору про відчуження належного боржнику об`єкта нерухомого майна - будівлі громадсько-торговельного центру в м. Запоріжжя по вул. Бородінській, 20Б апеляційний господарський суд звертає увагу, що оцінка цих доводів здійснена Центральним апеляційним господарським судом у даній справі під час розгляду апеляційної скарги ТОВ "Енерго-Консалт" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2021р.
Інші доводи апеляційної скарги щодо неналежного виконання арбітражним керуючим Черпак А.Ю. повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ТОВ "Амстор" не спростовують правомірного висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора ТОВ "Амстор".
Враховуючи межі перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені ст. 269 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково отримали своє підтвердження під час апеляційного провадження.
3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно із ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є зокрема, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2020р. у справі №924/831/17, від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18).
Апеляційний господарський суд звертає увагу, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи, оцінки доказів, а також доводів усіх учасників справи.
Усебічність і повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного та обґрунтованого рішення.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів та доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
У п.п. 1-3, ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД.
Зважаючи на це, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД, не можна вважати таким, що відповідає положенням ст. ст. 86, 236 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.
Виходячи із меж перегляду справи в апеляційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апеляційний господарський суд з підстав, викладених в п. 3.3. даної постанови, дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" б/н від 24.02.2021р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп ЛТД, та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення заяви ТОВ "Енерго-Консалт" б/н від 24.02.2021р. В частині відмови у задоволенні клопотання ТОВ "Енерго-Консалт" про відсторонення арбітражного керуючого Черпак А.Ю. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "Амстор", ухвала місцевого господарського суду від 17.12.2021р. має бути залишена без змін.
Керуючись ст. ст. 275-282 ГПК України, апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Консалт" - задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021р. у справі №904/9795/16 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Енерго-Консалт" б/н від 24.02.2021р. про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ "Чумацький шлях", укладеного 23.04.2015р. між ТОВ "Амстор" та Смарт Рітейл Груп Лтд (Smart Retail Group LtD) - скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви ТОВ "Енерго-Консалт" б/н від 24.02.2021р.
Визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях", укладений 23.04.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Амстор" та Смарт Рітейл Груп Лтд (Smart Retail Group LtD).
В іншій частині ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2021р. у справі №904/9795/16 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.02.2023р.
Головуючий суддяІ.О. Вечірко
СуддяТ.А. Верхогляд
СуддяВ.О. Кузнецов
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 25.01.2023 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 108820260 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: банкрутство юридичної особи |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Примак Сергій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні