Постанова

від 30.01.2023 по справі 904/4470/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2023 року м.Дніпро Справа № 904/4470/16

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Дарміна М.О.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від відповідача: Азаренков С.М., довіреність № 01Др-204-1222 від 07.12.2022 р., адвокат;

від приватного виконавця Куземченко А.С.: Прибильський В.Г., ордер серія АЕ № 1174848 від 05.01.2023 р., адвокат;

представник позивача в судове зсідання не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 (суддя Бондарєв Е.М., м. Дніпро, повний текст якої підписаний 19.12.2022), постановлену за результатами розгляду скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича у справі №904/4470/16

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720)

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 03340920)

про скарга на дії приватного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про недопуск до участі у справі представника приватного виконавця.

Відмовлено у задоволенні скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", в якій, з посиланням на порушення при її ухваленні норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати, ухвалити нове рішення, яким скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" задовольнити у повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що враховуючи ст.1 та ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» 04.08.2022 шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №69567371 приватний виконавець вчинив виконавчу дію, що спрямована на примусове виконання рішення, тобто на примусове стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у справі №904/4470/16.

Між тим, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 частково задоволено заяву Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про вжиття заходів забезпечення позову та заборонено органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості АТ «Дніпропетровськгаз» перед АТ НАК «Нафтогаз України» у справі №904/4470/16 про стягнення з АТ «Дніпропетровськгаз» на користь НАК «Нафтогаз України» заборгованості за природний газ, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-137-ВТВ, укладеного між АТ «НАК «Нафтогаз України» та АТ «Дніпропетровськгаз», до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21.

Дата набрання законної сили ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва - 29.04.2022.

Тобто, до розгляду справи по суті та набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21 було заборонено органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому виконанню рішення, тобто на примусове стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у справі №904/4470/16.

Акцентує увагу на тому, що 29.04.2022 на офіційну електронну адресу приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича була направлена ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21.

Крім того 04.05.2022 на адресу ГО «Бюро приватних виконавців «Альтернатива»: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, членом якого є приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович, було направлено лист щодо виконання судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову від 03.05.2022 №б/н, а також ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2022 у справі №640/31815/21.

Також 05.08.2022 приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрію Сергійовичу нарочно було надано лист від 05.08.2022 №б/н про надання оригіналу ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21.

Таким чином, при отриманні приватним виконавцем у серпні 2022 від стягувача заяви про примусове виконання рішення разом із виконавчим документом (наказ №904/4470/16 про примусове виконання, який був виданий 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області), йому було відомо про заборону органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому виконанню рішення, тобто на примусове стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у справі №904/4470/16.

Але, не зважаючи на викладене вище, всупереч резолютивній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович 04.08.2022 вчинив виконавчу дію з відкриття виконавчого провадження, яка направлена на примусове стягнення заборгованості АТ «Дніпропетровськгаз» перед АТ НАК «Нафтогаз України» у справі №904/4470/16 шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №69567371.

Отже, ігнорування приватним виконавцем та невиконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 про вжиття заходів забезпечення позову призвело до порушень прав Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз».

АТ «Дніпропетровськгаз» вважає, що оскільки законом не конкретизовано інших випадків, які б давали право приватному виконавцю повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, то ухвала Окружного адміністративного суду міста-Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 і є іншим випадком, яка забороняла органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь- які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості АТ «Дніпропетровськгаз» перед АТ НАК «Нафтогаз України» у справі №904/4470/16, до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21.

А отже, у приватного виконавця були законні підстави та право повернути виконавчий документ (наказ №904/4470/16, який був виданий 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області) стягувачу без прийняття до виконання або залишити його у себе до зміни відповідних обставин, після чого вчиняти будь-які виконавчі дії.

Вважає, що у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавця останній не може діяти в процесі через представника, оскільки системний аналіз ЗУ «Про виконавче провадження», ГПК України, Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» свідчить, що приватний виконавець (як і державний виконавець) наділений процесуальним законом відповідними правами і обов`язками саме як особа, уповноважена державою на виконання судових рішень, контроль за яким здійснюється судом.

Останнє, у свою чергу, дає підстави для висновку, що приватний виконавець є самостійним учасником судового процесу (як, наприклад арбітражний керуючий або судовий експерт) та, діючи у процесуальний спосіб відповідно до закону, в межах повноважень не може діяти через представника, зокрема в силу положень ч.1 ст.56 ГПК України.

Приватний виконавець Куземченко А.С.. у відзиві на апеляційну скаргу просив ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, без накладення арештів на майно, поточні рахунки боржника, само по собі не може прирівнюватись до дій по примусовому стягненню заборгованості.

У приватного виконавця Куземченка А.С. не було законодавчо визначених підстав для повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16) стягувачу без прийняття до виконання.

Вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі № 640/31815/21 не була доведена до відома приватного виконавця Куземченка А.С. у спосіб передбачений нормами діючого законодавства, а саме судом.

Стягувач, АТ «НАК «Нафтогаз України», у відзиві на апеляційну скаргу просив ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначив, що судом першої інстанції зроблено з даного приводу обґрунтований висновок про те, що у приватного виконавця Куземченка А.С. не було законодавчо визначених підстав для повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16) стягувачу без прийняття до виконання.

Враховуючи викладене, постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2022 ВП № 69567371 винесена приватним виконавцем Куземченком А.С. у повній відповідності з чинним законодавством - у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а твердження скаржника стосовно неправомірних дій приватного виконавця є необґрунтованими.

Винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, без накладення арештів на майно, поточні рахунки боржника, само по собі не може прирівнюватись до дій по примусовому стягненню заборгованості.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.12.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.01.2023 (у складі колегії суддів: головуючий Іванов О.Г. (доповідач), судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі № 904/4470/16; розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 30.01.2023.

В судовому засіданні 30.01.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників відповідача та приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог частин 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задоволено частково.

На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 видані 07.10.2016 накази про:

- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору;

- стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 199 130,23 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 скасовано, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016 залишено в силі.

На виконання постанови Вищого господарського суду України від 07.12.2016 видано 26.12.2016 наказ про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" 248 040,00 грн. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.04.2018 було скасовано постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2016 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2016, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 залишено в силі.

З метою примусового виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 року № 904/4470/16 про стягнення 348 222 726,62 грн. заборгованості за природний газ, 3 583 797,82 грн. 3% річних, 9 972 484,42 грн. інфляційних втрат, 181 027,48 грн. витрат по сплаті судового збору направлений стягувачем на виконання приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченку А.С.

04 серпня 2022 року приватним виконавцем відкрито виконавче провадження №69567371.

15.08.2022 до суду надійшла скарга Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрія Сергійовича щодо винесенню постанови від 04.08.2022 про відкриття виконавчого провадження №69567371 з примусового виконання наказу №904/4470/16, який був виданий 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області.

Скаржник просив суд:

- визнати неправомірною дію приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Куземченка Андрія Сергійовича щодо винесення постанови від 04.08.2022 про відкриття виконавчого провадження №69567371 з примусового виконання наказу №904/4470/16, який був виданий 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Міністерства юстиції України Куземченко Андрія Сергійовича усунути порушено право боржника та скасувати постанову від 04.08.2022 про відкриття виконавчого провадження №69567371 з примусового виконання наказу №904/4470/16, який був виданий 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області.

Скарга обґрунтована тим, що при отриманні приватним виконавцем у серпні 2022 від стягувача заяви про примусове виконання рішення разом із виконавчим документом (наказ №904/4470/16 про примусове виконання, який був виданий 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області), йому було відомо про заборону органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому виконанню рішення, тобто на примусове стягнення з боржника на користь стягувача заборгованості у справі №904/4470/16. Всупереч резолютивній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович 04.08.2022 вчиняє виконавчу дію з відкриття виконавчого провадження, яка направлена на примусове стягнення заборгованості АТ "Дніпропетровськгаз" перед АТ НАК "Нафтогаз України" у справі №904/4470/16 шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №69567371. Отже, скаржник стверджує, що ігнорування приватним виконавцем та невиконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 про вжиття заходів забезпечення позову призвело до порушень прав Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз".

Скаржник вважає, що оскільки законом не конкретизовано інших випадків, які б давали право приватному виконавцю повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, то ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 і є іншим випадком, яка забороняла органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості АТ "Дніпропетровськгаз" перед АТ НАК "Нафтогаз України" у справі №904/4470/16 про стягнення з АТ "Дніпропетровськгаз" на користь НАК "Нафтогаз України" заборгованості за природний газ, яка виникла на підставі договору купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 №13-137-ВТВ, укладеного між АТ "НАК "Нафтогаз України" та АТ "Дніпропетровськгаз", до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21. А отже, у приватного виконавця були законні підстави та право повернути виконавчий документ (наказ №904/4470/16, який був виданий 07.10.2016 Господарським судом Дніпропетровської області) стягувачу без прийняття до виконання або залишити його у себе до зміни відповідних обставин, після чого вчиняти будь-які виконавчі дії.

Крім того, скаржник подав до суду клопотання про недопуск до участі у справі представника приватного виконавця, оскільки у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавця останній не може діяти в процесі через представника. Клопотання обґрунтовано тим, що системний аналіз норм чинного законодавства свідчить, що приватний виконавець (як і державний виконавець) наділений процесуальним законом відповідними правами і обов`язками саме як особа, уповноважена державою на виконання судових рішень, контроль за яким здійснюється судом. Останнє, у свою чергу, дає підстави для висновку, що приватний виконавець є самостійним учасником судового процесу (як, наприклад арбітражний керуючий або судовий експерт) та, діючи у процесуальний спосіб відповідно до закону, в межах повноважень не може діяти через представника, зокрема в силу положень ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України. Водночас, ураховуючи визначені законом вимоги до кваліфікації, зокрема приватного виконавця (яким відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту не нижче другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи у галузі права після отримання відповідного диплома не менше двох років та склав кваліфікаційний іспит), можливо дійти висновку, що приватного виконавця не слід розглядати як особу, що нездатна самостійно відстоювати в суді законність своїх рішень, дій або бездіяльності та неодмінно потребує правової допомога.

Відмовляючи в задоволенні скарги на дії приватного виконавця, господарський суд виходив з того, що, у приватного виконавця Куземченка А.С. не було законодавчо визначених підстав для повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16) стягувачу без прийняття до виконання.

Наразі рішення суду у справі № 904/4470/16 не виконане, жодні права Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" діями приватного виконавця Куземченка А.С. не порушено. Разом з тим, підстави для зупинення чи закінчення виконавчого провадження № 69567371 - відсутні, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16 не визнано таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення с невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності право на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Згідно зі ст.18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За приписами ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VІІІ, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувану без прийняття до виконання:

- якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця;

- в інших випадках, передбачених законом.

Перелік визначених законом випадків, за яких виконавчий документ повертається стягувану виконавцем без прийняття до виконання - визначений у ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, згідно вказаної норми виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:

1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);

2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;

3) боржника визнано банкрутом;

4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;

5) юридичну особу - боржника припинено;

6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;

7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;

8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;

9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;

10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;

11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;

12) відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

Також ч. 1 ст. 37 Закону передбачено перелік обставин при яких виконавчий документ повертається стягувачу.

Зазначені норми Закону не містять такої підстави для повернення виконавчого документа стягувачу, як «заборона вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості».

Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 08 жовтня 2019 року по справі № 19/5009/1481/11 зазначив, що вчинення державним, виконавцем дій, які визначені законом для виконання судового рішення, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням, прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Враховуючи наведене, приватний виконавець позбавлений права виходити за межі чіткої послідовності виключного переліку дій, передбачених спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», як при виконанні рішення в цілому, так і, зокрема, при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження.

Вказане прямо співвідноситься і з ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та способом, передбаченим Конституцією та законами. України.

Таким чином, у приватного виконавця Куземченка А.С. не було законодавчо визначених підстав для повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16) стягувачу без прийняття до виконання.

В апеляційній скарзі боржник посилається на той факт, що відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання, зокрема, в інших випадках, передбачених законом. Оскільки законом не конкретизовано інших випадків, які б давали право приватному виконавцю повернути виконавчий документ без прийняття до виконання, то ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2022 у справі №640/31815/21 і є іншим випадком, яка забороняла органам та особам, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, вчиняти будь-які виконавчі дії по примусовому стягненню заборгованості АТ «Дніпропетровськгаз» перед АТ НАК «Нафтогаз України» у справі №904/4470/16, до набрання законної сили судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21.

Колегія суддів вважає такі доводи заявника апеляційної скарги безпідставними, оскільки у пункті 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» «в інших випадках, передбачених законом» мається на увазі, що такі випадки передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а саме ч. 4 ст. 4 Закону.

Доводи апеляційної скарги в цій частині зводяться до вільного, на власний розсуд, тлумачення пункту 2 ч. 3 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження».

З огляду на зазначене, судом першої інстанції зроблено з даного приводу обґрунтований висновок про те, що у приватного виконавця Куземченка А.С. не було законодавчо визначених підстав для повернення виконавчого документа (наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16) стягувачу без прийняття до виконання.

Варто відмітити, що відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Отже, отримавши від стягувача заяву про примусове виконання рішення разом з оригіналом виконавчого документа (наказом Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2016 у справі №904/4470/16), приватний виконавець Куземченко А.С. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2022 ВП №69567371.

Враховуючи викладене, постанова про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2022 ВП № 69567371 винесена приватним виконавцем Куземченком А.С. у повній відповідності з чинним законодавством - у порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», а твердження скаржника стосовно неправомірних дій приватного виконавця є необґрунтованими.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:

- звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

- звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

- вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні;

- заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

- інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно- правовими актами.

Отже, беручи до уваги перелік заходів примусового виконання рішення, можливо зробити висновок, що всі вони направлені на майно боржника (зокрема, звернення стягнення на майно, кошти, заробітну плату тощо боржника, заборона користування майном та інші), а на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця не виникає права звернення стягнення на майно боржника.

Тому, винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, без накладення арештів на майно, поточні рахунки боржника, само по собі не може прирівнюватись до дій по примусовому стягненню заборгованості.

Водночас, відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом першої інстанції всі вищенаведені обставини встановлені та дослідженні. Матеріали даної справи не містять доказів, що приватним виконавцем винесено постанови спрямовані на примусове стягнення заборгованості у даній справі.

Також колегією суддів встановлено, що жодні права АТ «Дніпропетровськгаз» діями приватного виконавця Куземченка А.С. не порушено.

Колегія суддів зауважує, що сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП Фея та інші проти України достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.

В той же час, рішення суду у справі № 904/4470/16 досі не виконане.

Крім того, заходи забезпечення позову, застосовані судовим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №640/31815/21, скасовані, відповідно до постанови Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №640/31815/21.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання боржника про недопуск до участі у справі представника приватного виконавця, з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України).

Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" не визначає виключень із загальних правил щодо представництва у господарських судах по відношенню до приватних виконавців.

Як вбачається із матеріалів справи, представництво інтересів приватного виконавця Куземченко А.С. по даній справі здійснював, адвокат Прибильський В.Г. (ордер серія ДП№3624 від 09.02.2018).

Дійсно чинне законодавство надає приватному виконавцю особисто звертатись до суду із поданнями, клопотаннями для вирішення тих чи інших процесуальних питань в рамках виконавчого провадження.

В той же час, норми процесуального законодавства, спеціальні норми законодавства, які регулюють порядок дій приватного виконавця, не містять обмежень щодо представництва інтересів приватного виконавця адвокатом.

Намагання заявника апеляційної скарги обґрунтувати апеляційну скаргу тією обставиною, що приватний виконавець не потребує правової допомоги в рамках розгляду судових справ, які стосуються його прав, оскільки приватний виконавець має юридичну освіту нівелюють норми та принципи чинного законодавства, які мають на меті захистити права особи, в тому числі і право кожної особі на правовий захист, надання правової допомоги.

Важливо звернути увагу, що розділом VI Господарського процесуального кодексу України - Судовий контроль за виконанням судових рішень, передбачено, зокрема, спеціальний порядок оскарження дій приватних виконавців.

Таким чином, приватний виконавець є безпосереднім учасником, стороною судової справи по оскарженню дій, оскільки саме його дії оскаржуються і в такому випадку приватний виконавець має всі права передбачені процесуальним законодавством, в тому числі і право на отримання правової допомоги та надання кваліфікованої правової допомоги, оскільки він є стороною, безпосереднім учасником судового процесу по розгляду скарги на його дії.

Висновки про існування права у приватного виконавця на отримання правової допомоги та на стягнення витрат на правову допомогу під час розгляду скарг на дії приватного виконавця підтверджується і судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду (Касаційного господарського суду) від 08.07.2022 у справі № 908/309/21, якою було стягнуто на користь приватного виконавця витрати на професійну правничу допомогу із особи, яка оскаржувала дії приватного виконавця (скаржника).

Таким чином, клопотання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про недопуск до участі у справі представника приватного виконавця не підлягало задоволенню.

Крім того, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України вищевикладені обставини у будь-якому випадку не можуть бути підставою для скасування правильної по суті ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі №904/4470/16.

За приписами ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За наведених вище обставин, враховуючи надані суду докази, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вмотивовано встановлено, що дія приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2022 ВП № 69567371 є правомірною, вчиненою у повній відповідності з нормами чинного законодавства, а скарга АТ «Дніпропетровськгаз» від 15.08.2022 є необґрунтованою та безпідставною.

На підставі викладеного, господарський суд правомірно відмовив в задоволені скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на дії приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченка Андрія Сергійовича.

Отже, господарський суд повно з`ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі № 904/4470/16 - залишити без змін.

Судові витрати по справі Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 07.02.2023.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна