Рішення

від 24.01.2023 по справі 910/8066/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.01.2023Справа № 910/8066/22

За позовом Колективного підприємства «Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство «Україна»

до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

про зобов`язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Секретар судового засідання Горенюк Т.О.

Представники учасників справи:

від позивача Лисич Ю.В. ;

від відповідача Кириллов М.С.

Вільний слухач Расюк А.М .

В судовому засіданні 24.01.2023 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повідомлено представників позивача та відповідача, що повне рішення буде складено 07.02.2023 року.

СУТЬ СПОРУ:

23 серпня 2022 року до Господарського суду міста Києва від Колективного підприємства «Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство «Україна» (позивач) надійшла позовна заява б/н від 01.07.2022 року до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку зобов`язати відповідача за рахунок Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» встановити лічильник електроенергії за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 60 (споживач - Колективне підприємство «Міжгалузеве виробничо-комерційного підприємства «Україна») не на межі балансової належності, а на місце, погоджене в договорі про постачання електричної енергії) від № 80105 (о/р №80105015) (однолінійна схема приєднання до місцевої (локальної) електромережі).

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач в порушення умов договору про постачання електричної енергії № 80105 (о/р № 80105015) від 14.06.2005 року самостійно переніс розрахунковий засіб обліку електричної енергії, чим позбавив позивача доступу до лічильника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/8066/22, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.09.2022 року.

В підготовчому засіданні 20.09.2022 року судом оголошувалася перерва.

За ч. 4 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду, які оформлюються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті, інші ухвали суд може постановити, не виходячи до нарадчої кімнати.

Так, в підготовчому засіданні 04.10.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження, яка занесена до протоколу судового засідання, та призначено справу № 910/8066/22 до судового розгляду по суті на 18.10.2022 року.

В судових засіданнях 18.10.2022 року, 08.11.2022 року, 15.11.2022 року, 06.12.2022 року, 22.12.2022 року судом оголошувалася перерва.

В судовому засіданні 24.01.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов. Представник відповідача проти позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в позові.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач у позовній заяві, згідно укладеного з ПАТ «Київенерго» (правонаступником якого Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі») договору про постачання електричної енергії № 80105 (о/р № 80105015) від 14.06.2005 року, розрахункові засоби обліку електричної енергії були розміщені згідно проекту в приміщенні Банно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 60.

ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» була проведена робота з перенесення розрахункового засобу обліку електричної енергії до ТП-3124 та внесено відповідні зміни до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладений за о/р № 80105015.

Факт перенесення розрахункового засобу обліку електричної енергії з Банно-оздоровчого комплексу за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 60 до ТП-3124 відповідачем не заперечується.

На твердження позивача, внаслідок перенесення розрахункового засобу обліку електричної енергії позивачу було обмежено доступ до засобів обліку електричної енергії та можливості візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів, оскільки засоби обліку, що знаходяться в приміщенні споживача замкнено та опломбовано, а до нового місця встановлення лічильників, споживачу доступу не надано.

Позивач зазначає, що відповідно до проекту Банно-оздоровчого комплексу засоби обліку електричної енергії мають знаходитись саме в цьому комплексі, а не в ТП-3124. При цьому, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не повідомляло позивача про необхідність зміни місця знаходження засобу обліку електричної енергії до ТП, у зв`язку із неможливістю подальшого знаходження засобів обліку електричної енергії в Банно-оздоровчому комплексі.

13.10.2021 року позивач звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» з вимогою від 12.10.2021 року, в якій просив надати докази того, що ТП-3124 до якого ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було перенесено засоби обліку електричної енергії, що встановлені у відповідності до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладений за о/р № 80105015, є комерційною межею учасників ринку. У вказаній вимозі позивач також просив привести у відповідність до проекту та чинного законодавства України місце розташування засобу обліку електричної енергії та підключити встановлені в Банно-оздоровчому комплексі, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 60 засоби обліку електричної енергії у відповідності до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії.

Втім, відповідач вказану вимогу залишив без задоволення.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони не вносили змін до договору про постачання електричної енергії № 80105 (о/р № 80105015) від 14.06.2005 року, то самостійне (без згоди споживача) перенесення засобу обліку електроенергії з Банно-оздоровчого комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 60 до ТП-3124 та позбавлення споживача можливості доступу до лічильника, є односторонньою зміною умов договору, що суперечить чинному законодавству. Такими діями позивача позбавлено можливості візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечив. Заперечення відповідача мотивовані тим, що з метою приведення у відповідність розрахункового обліку на об`єкті за адресою: вул. Алма-Атинська, 60, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» було проведено роботу з перенесення в ТП-3124 розрахункового засобу обліку № 0272491, та внесено відповідні зміни до договору № 80105015 від 10.06.2021 року. Листом від 11.06.2021 року № 3/01/22/18231 позивачу були направлені підписані відповідачем непублічні додатки до договору у зв`язку з перенесенням засобу обліку на межу балансової належності. Як зазначає відповідач, за зверненням позивача ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» забезпечує доступ до електролічильника в ТП-3124 для їх візуального огляду та зняття показників засобу обліку. Крім того, позивач може звертатися до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» для узгодження дати та часу надання представникам КП «МВКП «Україна» доступу до розрахункового засобу обліку для його візуального огляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Процесуально-правовий зміст захисту права полягає у тому, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно з частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Звертаючись з позовом за захистом порушеного права, позивач має обрати спосіб захисту, який відповідає змісту права, що порушене й бути здатний таке право поновити; обраний спосіб захисту має бути передбачений приписами статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, або ж визначений іншим Законом чи укладеним між сторонами договором. Законодавчі обмеження матеріально правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом:…відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; …іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За змістом ч. 5 ст. 24 Закону України "Про електроенергетику" електропередавальні організації зобов`язані забезпечувати належний технічний стан та організацію експлуатації об`єктів електроенергетики відповідно до вимог нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж та енергетичного обладнання, надійне та якісне постачання (транспортування) енергії згідно з умовами ліцензій та договорів.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією згідно із законодавством України.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку, пошкодження приладів обліку, порушення правил користування енергією.

Згідно з п. 5.1.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії улаштування вузлів обліку та інших засобів комерційного обліку необхідно здійснювати відповідно до вимог цього Кодексу, Правил роздрібного ринку, Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476 (далі - ПУЕ), та проєктних рішень.

В п. 5.1.3. Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що вузли обліку необхідно встановлювати таким чином, щоб була забезпечена можливість доступу споживачів, учасників ринку та інших заінтересованих сторін до нього для цілей контрольного огляду та/або технічної перевірки, а також візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.

Пунктом 5.1.4. Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що вузол обліку та відповідні точки вимірювання в електричних мережах мають розміщуватися на комерційній межі учасників ринку.

Якщо з технічної або економічної причин установлення вузла обліку на комерційній межі недоцільне, то за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу вузол обліку може бути розміщений не на комерційній межі, але якнайближче до неї. Водночас місце його розміщення має обиратись таким чином, щоб забезпечити мінімальні втрати активної електричної енергії в електричній мережі від точки вимірювання до комерційної межі відповідного об`єкта (п. 5.1.5. Кодексу комерційного обліку електричної енергії).

У підпункті 28 пункту 1.2.1 глави 1.2 розділу I Кодексу комерційного обліку електричної енергії визначено, що комерційна межа - одна або сукупність точок комерційного обліку, що обмежують область або площадку комерційного обліку. Комерційна межа вказується в договорі та, зазвичай, збігається з межею балансової належності.

Відповідно до п. 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії межа балансової належності - точка розділу елементів електричної мережі між власниками електроустановок за ознаками права власності або користування. Межа експлуатаційної відповідальності - точка розділу електричної мережі за ознакою договірних зобов`язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів, яка встановлюється за згодою сторін. За відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності.

Згідно з п. 1.2.4. Правил роздрібного ринку електричної енергії точка розподілу (передачі) електричної енергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається в договорі споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з оператором системи.

Пунктом 3.7 ПКЕЕ визначено, що місця та умови встановлення розрахункових засобів обліку визначаються згідно з ПУЕ та проектними рішеннями. Засоби обліку мають бути встановлені таким чином, щоб для контролю за обсягом споживання електричної енергії забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до засобів обліку: 1) які встановлені на об`єктах електропередавальної організації, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії та споживача; 2) які встановлені на об`єктах споживача (основного споживача), - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та субспоживача; 3) які встановлені на об`єктах субспоживача, - відповідальних працівників Держенергонагляду, постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та основного споживача.

Пунктом 1.5.6. ПУЕ (Правил улаштування електроустановок) визначено, що лічильники для розрахунку електропостачальної організації зі споживачами електроенергії рекомендовано встановлювати на межі поділу мережі (за балансовою приналежністю) електропостачальної організації та споживача.

Отже, встановлення лічильника на межі балансової належності, є лише рекомендацією. Тому, сторони не позбавлені можливості на власний розсуд погодити місце встановлення засобу обліку електроенергії, що і було зроблено під час укладання договору.

Звертаючись до суду з розглядуваним позовом позивач зазначає, що відповідачем самостійно (без згоди споживача) було перенесено засіб обліку електроенергії з Банно-оздоровчого комплексу, що розташований за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 60 до ТП-3124, внаслідок чого позивач позбавлений можливості доступу до лічильника для візуального зчитування результатів вимірювання з лічильника без застосування спеціальних засобів та інструментів.

В свою чергу відповідач вказує, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» роботу по перенесенню розрахункового засобу обліку до ТП3124 було проведено відповідно до норм чинного, на момент виконання робіт по перенесення лічильника, законодавства України.

Заперечення відповідача проти позовних вимог обгрунтовані наступним.

Пунктом 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 визначено, що операторам систем розподілу (далі - ОСР) укласти договори про надання послуг з розподілу електричної енергії, які укладаються зі споживачем, з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані на території діяльності ОСР. Договір розробляється ОСР на основі істотних умов, визначених Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, та типової форми, встановленої Правилами, і розміщується на сайті ОСР, у засобах масової інформації і в пунктах обслуговування споживачів ОСР. ОСР шляхом безпосереднього вручення персоналом ОСР або з рахунком, або поштовим відправленням надає споживачу заяву-приєднання до зазначеного договору, яка формується за базами даних вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання та містить ЕІС-коди точок комерційного обліку об`єкта споживача. Надання такої заяви-приєднання є пропозицією споживачу про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору про користування або постачання електричної енергії (індивідуальні характеристики об`єкта, потужність, клас надійності, ідентифікаційні коди, особливості обліку тощо). Договір вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 12.2 публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, додатки 4, 5, 10 (крім продовження додатка «Вихідні дані для розрахунку»), 11, 12, 13, 15, 16, 17 до цього договору є публічними з встановленими однаковими умовами для всіх споживачів і розміщуються на сайті Оператора системи розподілу за адресою: https://dtek-kem.com.ua та у паперовій формі не оформлюються, окрім випадків передбачених ПРРЕЕ.

Додатки 1, 2, 3, 6, 7, 8, 9, продовження додатка «Вихідні дані для розрахунку», 14 до цього договору, доповнення та продовження до них, які містять інформацію, що не є публічною та конкретизують умови договору (непублічні додатки), оформлюються Оператором системи розподілу письмово в паперовій формі у двох примірниках, підписуються уповноваженою особою Оператора системи розподілу та один з примірників разом з листом-повідомленням про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що є невід`ємною частиною договору, направляється споживачу. Обидва примірники укладених додатків до договору мають однакову юридичну силу, один з них зберігається у Оператора системи розподілу, другий - у споживача. Зазначені додатки вважаються укладеними з дати сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) споживачу одночасно з листом-повідомленням про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (для споживачів, що сплачують за послуги з розподілу Оператору системи) та/або з дати, зазначеної в листі - повідомленні про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, якщо споживач протягом 10 робочих днів, з моменту отримання зазначеного листа не звернувся до Оператора системи із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих його умов та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Отже, виходячи з умов п. 12.2 публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії додатки вважаються укладеними за настання певних умов.

За доводами відповідача, листом від 11.06.2021 року № 3/01/22/18231 позивачу були направлені підписані відповідачем непублічні додатки до договору у зв`язку з перенесенням засобу обліку на межу балансової належності.

Оскільки заперечень щодо надісланих додатків від позивача до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» не надходило, тому, на твердження відповідача, додатки до договору є укладеними з 11.06.2021 року.

Такі твердження відповідача суд оцінює критично, оскільки п. 12.2 публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії стосується саме укладення договору, а не внесення змін до нього.

Зі змісту листа від 11.06.2021 року № 3/01/22/18231 слідує, що цим листом ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» повідомляло позивача саме про внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за о/р № 80105015 за результатами проведеної роботи з перенесення в ТП-3124 розрахункового засобу обліку електричної енергії, а не про укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії відповідно п. 4 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312.

При цьому суд відмічає, що матеріали справи не містять доказів надсилання позивачу листа-повідомлення про приєднання до договору споживача, в якому була б вказана дата його вступу документу в силу, та рахунку (квитанції), як і не містять доказів сплати такого рахунку (квитанції).

Крім того, як вже зазначалося судом вище, позивачу було направлено листа про внесення змін до договору, а не про приєднання до договору.

В ході розгляду справи у судових засіданнях представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» стверджував, що позивач може звертатися до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за телефоном (044) 202-15-88 для узгодження дати та часу надання представникам КП «МВКП «Україна» доступу до розрахункового засобу обліку для його візуального огляду.

Як повідомив позивач, керівник КП «МВКП «Україна» 21.11.2022 року об 11 год. 35 хв. звернувся до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» за наданим представником відповідача телефоном (044) 202-15-88 та попросив надати йому можливість в будь-який зручний час оглянути засоби обліку електричної енергії КП «МВКП «Україна», які було перенесено до ТП-3124, зняття з них показників. Оператором контактного центру ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» позивача було повідомлено, що в телефонному режимі неможливо вирішити таке питання, оскільки оператор не уповноважений на прийняття заявок від фізичних та юридичних осіб щодо надання ним тому числі і доступу до засобів обліку електричної енергії. Також оператор зауважила, що з метою подачі заявки для доступу до засобів обліку електричної енергії позивачу необхідно звернутись з письмовою заявою до Центру обслуговування клієнтів відповідача і чекати на неї відповідь.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановивши обставини даної справи та надавши відповідну правову оцінку зібраним у справі доказам, беручи до уваги, що сторони не вносили змін до договору, а самостійне (без згоди споживача (позивача) перенесення відповідачем засобу обліку електроенергії до ТП-3124, є односторонньою зміною умов договору, що суперечить чинному законодавству, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги встановлені судом факти та обставини, що були наведені вище, суд дійшов висновку, що викладені відповідачем у відзиві заперечення на позов не спростовують зазначених позивачем в позові доводів за встановлених вище судом фактів та обставин.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2481,00 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (ідентифікаційний код 41946011, адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) за рахунок Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» встановити лічильник електроенергії за адресою: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 60 (споживач - Колективне підприємство «Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство «Україна» (ідентифікаційний код 13669974, адреса: 02094, м. Київ, просп. Гагаріна, 14-А)) не на межі балансової належності, а на місце, погоджене в договорі про постачання електричної енергії) від № 80105 (о/р №80105015) (однолінійна схема приєднання до місцевої (локальної) електромережі).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (ідентифікаційний код 41946011, адреса: 04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20) на користь Колективного підприємства «Міжгалузеве виробничо-комерційне підприємство «Україна» (ідентифікаційний код 13669974, адреса: 02094, м. Київ, просп. Гагаріна, 14-А) судовий збір - 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 07.02.2023р.

Суддя О.В. Котков