ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1517/22
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/1517/22
до 1. Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області
2. Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, м. Київ
про зняття арешту з нерухомого майна
Представники:
від позивача:Гороховська А.О., адвокат, ордер серії АВ №1204146 від 08.09.2022;
від відповідача 1: не з`явився;
від відповідача 2: не з`явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Київський дослідно-механічний завод» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до 1. Вишневого відділу Державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі-відповідач 1), 2. Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (надалі-відповідач 2) з вимогою про зняття арешту з майна.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі постанови № 14/16 від 02.02.2005 про накладення арешту на кошти боржника Відділом державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції було накладено арешт на нерухоме майно позивача (боржник у виконавчому провадженні) - невизначене майно, нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, 25, реєстраційний номер обтяження - 1658384. Згідно із постановою Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, арешт накладений на грошові кошти, що належать ВАТ «Київський дослідно-механічний завод» був знятий, а виконавче провадження закінчено, у зв`язку із добровільною сплатою боржником суми боргу. У зв`язку із зазначеним позивач вважає, що відсутні будь-які правові підстави для арешту майна, який лишається не знятим й станом на час звернення позивача із відповідним позовом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.09.2022 відкрито провадження у справі № 911/1517/22, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений в підготовчому засіданні на 12.10.2022.
Ухвалами господарського суду Київської області від 12.10.2022 та 09.11.2022 підготовчі засідання у справі № 911/1517/22 відкладались на 09.11.2022 та 30.11.2022 відповідно.
30.11.2022 через систему «Електронний суд» від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи надійшов відзив на позов (вх. № 1747/22), в якому відповідач 2 вказує на те, що питання зняття арешту з належного позивачу майна належить виключно до компетенції відділу державної виконавчої служби, а тому підстави для встановлення установі статусу відповідача відсутні. Разом з цим, відповідач 2 просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.
Ухвалою господарського суду Київської області від 30.11.2022 закрито підготовче провадження у справі № 911/1517/22, справу призначено до розгляду по суті на 14.12.2022.
14.12.2022 через канцелярію господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 14.12.2022 (вх. № 18420/22), в яких позивач вказує на те, що відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду дає підстави для звільнення майна з під арешту і, що арешт майна боржника зачіпає лише інтереси останнього, при цьому інші учасники справи не несуть ніяких наслідків у зазначеній справі.
Ухвалою господарського суду від 14.12.2022 розгляд справи по суті був відкладений на 18.01.2023.
16.01.2022 через систему «Електронний суд» від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи надійшло клопотання (вх. № 131/23), в якому відповідач 2 просив суд здійснювати розгляд справи за відсутності його повноважного представника.
18.01.2023 через канцелярію господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 17.01.2022 (вх. № 937/23), в яких останнім повідомлено про те, що рішенням Віто-Поштової сільської ради від 04.03.2004 24 скликання було змінено адресу місцезнаходження спірного майна позивача, у зв`язку із прийняттям нового генерального плану, на підставі чого спірному майну присвоєно нову адресу, а саме: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 33.
Присутнім в судових засіданнях представником позивача були підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача 1 в судові засідання жодного разу не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов до суду не надіслав. Відповідач 1 належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи за його участі в господарському суді, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення відповідачу 1 поштового відправлення щодо ухвали суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем 1 відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
Згідно з матеріалами справи, Приватному акціонерному товариству «Київський дослідно-механічний завод» на праві власності належить майно: нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинький район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 25, реєстраційний номер об`єкта - 6512191, дата внесення запису - 07.04.2004, підстава виникнення права власності - наказ РН7/1713 ВП від 19.02.1996 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Тип майна - нежиле приміщення, складається з: літ. «А», площею 4587,6 кв.м., літ. «Б», площею 603,5 кв.м., літ. «В», площею 502,1 кв.м., літ. «Г», площею 40,3 кв.м., літ. «Д», площею 27,6 кв.м., літ «Е», площею 5,3 кв.м. № 1-6, 7, 8, адреса нерухомого майна: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 25, реєстраційний номер майна - 5067918, номер запису - 357 в книзі 8, дата внесення запису - 12.03.2004, підстава виникнення права власності - наказ РН7/1713 ВП, 19.02.1996 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.
Рішенням Віто-Поштової сільської ради від 04.03.2004 Відкритому акціонерному товариству «Київський дослідно-механічний завод» присвоєно нову юридичну адресу: с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 33 (згідно нового генерального плану).
Рішенням загальних зборів від 26.04.2011 (протокол № 1 від 05.04.2011) Відкрите акціонерне товариство «Київський дослідно-механічний завод» було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київський дослідно-механічний завод».
Нежитлове приміщення належить позивачу на праві власності, про що свідчить доданий до матеріалів справи витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно. Номер витягу: 3059941 від 12.03.2004, реєстраційний номер 5067918, тип об`єкта: нежиле приміщення, складається: літ. «А», площею 4587,6 кв.м., літ. «Б», площею 603,5 кв.м., літ. «В», площею 502,1 кв.м., літ. «Г», площею 40,3 кв.м., літ. «Д», площею 27,6 кв.м., літ «Е», площею 5,3 кв.м. № 1-6, 7, 8, адреса нерухомого майна: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 33, номер запису - 357.
Право власності не оспорене та не скасоване.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна, на нерухоме майно - нежиле приміщення, що розташоване за адресо: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Віта-Поштова, вул. Набережна, 33, належне позивачу на праві власності було накладено арешт, реєстраційний номер обтяження - 1658384, на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 14/16 від 02.02.2005 про арешт коштів боржника.
Так, постановою Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 14/16, при виконані наказу Арбітражного суду Київської області від 15.01.2001 у справі № 247/2-99, було накладено арешт на рахунки ВАТ «Київський дослідно-механічний завод» в межах суми 176 377,00 грн.
Відповідно до постанови Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції від 13.07.2005 арешт, накладений на грошові кошти, що належать ВАТ «Київський дослідно-механічний завод» був знятий, а виконавче провадження закінчено, у зв`язку із добровільною сплатою боргу боржником.
06.08.2021 Приватне акціонерне товариство «Київський дослідний-механічний завод» звернулось до Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального Міжрегіонального управління юстиції (правонаступник ДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції) із листом № 28, в якому просило скасувати запис про арешт нерухомого майна в Єдиному реєстрі заборон відчужень об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяжень 1658384.
У відповідь, відділом ДВС наданий лист № 16180 від 18.02.2022, в якому останнім повідомлено про відсутність можливості встановити факт перебування на виконанні у відділі наказу Арбітражного суду Київської області № 247/2-99 від 15.01.2001. При цьому, відділом ДВС було надано рекомендацію щодо звернення ПрАТ «Київський дослідний-механічний завод» до суду для вирішення питання щодо зняття арешту з нерухомого майна.
За твердженням позивача, станом на час звернення позивача із відповідним позовом, арешт, накладений на майно позивача лишається не знятим, при цьому, оскільки позивачем було добровільно виконано рішення суду, то правові підстави для арешту нерухомого майна відсутні.
Згідно з ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
У відповідності до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950р., ратифікованого Верховною Радою України 17.07.1997 року (Закон № 475/97-ВР) визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного прав.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 55 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчих дій) передбачено арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчих дій) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.
Порядок зняття арешту з майна, накладеного у виконавчому провадженні, визначений статтею 59 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчих дій), за якою зокрема визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду (частина 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження") (в редакції, яка діяла на момент вчинення виконавчих дій).
Статтями 316, 321 Цивільного кодексу України визначено, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд встановив, що постановою Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 14/16, при виконані наказу Арбітражного суду Київської області від 15.01.2001 у справі № 247/2-99, було накладено арешт на рахунки ВАТ «Київський дослідно-механічний завод» в межах суми 176 377,00 грн. На підставі вказаної постанови також накладено арешт на спірне майно в інтересах стягувача (відповідач 2).
Постановою державного виконавця від 13.07.2005 про зняття арешту з коштів боржника постановлено зняти арешт накладений на грошові кошти, що належать ВАТ «Київський дослідно-механічний завод». Державним виконавцем було встановлено добровільне виконання боржником рішення суду, у зв`язку з чим виконавче провадження підлягало закінченню на підставі п. 9 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
На підставі постанови державного виконавця про зняття арешту з коштів боржника від 13.07.2005, яка фактично є постановою про закінчення виконавчого провадження, державним виконавцем не вирішено питання в частині припинення чинності арешту, відомості про припинення обтяження до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесені не були, запис про обтяження майна з реєстру не виключений.
Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Такий правовий висновок викладено у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03.11.2021 у справі № 161/14034/20.
На переконання суду, продовження чинності арешту на нерухоме майно, накладеного у виконавчому провадженні, яке закінчено у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення суду, за відсутності майнових претензій з боку стягувача є невиправдним втручанням у мирне володінням майном та порушує право власності позивача, змістом якого є вільне розпорядження належним йому майном.
Враховуючи норми статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
На переконання суду позивач довів існування та порушення його суб`єктивного речового права власності, змістом якого є можливість вільного володіння та розпорядження майном. Для захисту порушеного права позивач обрав належний та ефективний спосіб захисту, встановлений законом. Зняття судом арешту з майна призведе до ефективного захисту порушеного права позивача. Тому позовні вимоги позивача про зняття арешту та скасування записів про обтяження нерухомого майна підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно із частинами 2, 3 ст.13 ГПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідачами не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
У своєму відзиві на позов (вх. № 1747/22 від 30.11.2022) Державна інноваційна фінансово-кредитна установа вказувала на те, що питання зняття арешту з належного позивачу майна належить виключно до компетенції відділу державної виконавчої служби, а тому немає підстав для встановлення установі статусу відповідача.
Однак, Верховни Судом сформовано практику, що відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Такі справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб`єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 4 Господарського процесуального кодексу України.
відповідач 2, який був стягувачем у виконавчому провадженні при виконанні наказу Арбітражного суду Київської області від 15.01.2001 у справі № 247/2-99, жодним чином не зазначив про наявність не закритого виконавчого провадження або про наявність заборгованості позивача перед відповідачем 2.
Приймаючи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Зняти арешт з нерухомого майна, яке належить Приватному акціонерному товариству «Київський дослідно-механічний завод», скасувати реєстрацію обтяження нерухомого майна: тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 1658384, зареєстровано - 04.02.2005 за № 1658384 реєстратором: Києво-Святошинська районна державна нотаріальна контора (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Хмельницького Богдана, 113), підстава обтяження - постанова № 14/16 від 02.02.2005 Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського управління юстиції, об`єкт обтяження - невизначене майно, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, 25, власник - Відкрите акціонерне товариство «Київський дослідно-механічний завод» (Київська область, Києво-Святошинський район, с. Юрівка, вул. Набережна, 25, код 05802810), додаткові дані - № реєстра 3, стор. 3.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 06.02.2023.
Суддя О.О. Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2023 |
Оприлюднено | 09.02.2023 |
Номер документу | 108821231 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань спонукання виконати або припинити певні дії |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні