Рішення

від 06.02.2023 по справі 916/3237/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3237/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №916/3732/22

за позовом Державного підприємства Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.33, код ЄДРПОУ 23211596)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНС плюс (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 15, кв. 13, код ЄДРПОУ 32290408)

про стягнення 2 846,04грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНС плюс про стягнення 2 846,04 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору від 01.12.2014 №14-1002/7 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів та випромінюваних пристроїв.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.12.2022р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/3237/22 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслана судом відповідачу рекомендованим листом з позначкою "Судова повістка" ухвала про відкриття провадження у справі була повернута поштовою установою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адерсою"

Суд зауважує, що згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресами місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Отже, оскільки ухвала суд про відкриття провадження у справі направлена судом за належною адресою відповідача і повернута поштою, суд доходить висновку, що відповідач повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч.ч.5, 7 ст. 252 ГПК України ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учассуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

01.12.2014р. між Державним підприємством Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот (далі філія) та Товариством з обмеженою відповідальністю ШАНС плюс (далі замовник) було укладено договір №14-1002/7, згідно з розділом 1 якого філія на підставі п. 4 ст. 16 Закону України Про радіочастотний ресурс України та положення про Південну філію Державного підприємства Український державний центр радіочастот зобов`язалась виконати роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), а замовник на підставі Закону України Про радіочастотний ресурс України виконати свої зобов`язання щодо використання РЧР, а також здійснити оплату вищезгаданих робіт на рахунок філії.

Відповідно до п.2.1. договору філія зобов`язується: виконувати роботи (послуги) по розділу 1 цього Договору згідно з вимогами чинного законодавства України у галузі зв`язку, для чого: здійснювати радіочастотний моніторинг РЕЗ та ВП замовника; по заявкам замовника у наданій йому смузі частот виявляти радіозавади, визначати джерела цих радіозавад та усувати їх у строки та у порядку, визначених діючими нормативно-правовими актами (пп. 2.1.1.); в разі потреби здійснювати роботи (послуги) по оформленню дозволів та ліцензій, проведення ПТК та інші разові роботи (послуги) в межах своєї компетенції згідно чинного законодавства. На виконання таких робіт філія виставляє окремий рахунок (пп. 2.1.2.).

Згідно з п.2.2. замовник зобов`язується: своєчасно забезпечувати філію необхідними для виконання договору документами та інформацією (пп. 2.2.1.); здійснювати експлуатацію РЕЗ та ВП згідно з вимогами чинного законодавства України в галузі радіозв`язку (пп. 2.2.2.); своєчасно здійснювати оплату філії згідно умов цього договору (пп. 2.2.3.); виконувати вимоги філії щодо усунення виявлених порушень умов використання РЧР (пп. 2.2.4).

За умовами п.п.3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5., 3.6., 3.7. договору вартість робіт (послуг) по цьому договору визначається згідно тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства Український державний центр радіочастот, пов`язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та вимірюванням параметрів телекомунікаційних мереж, затверджених Рішенням НКРЗ № 1256 від 11.12.2008 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 25.12.2008 за №1238/15929 (далі - тарифи). Перелік РЕЗ та ВП, що підлягають нагляду відповідно до умов договору, надається у додатку №1 до договору, який є невід`ємною його частиною. Вартість робіт (послуг) по цьому договору може змінюватись у випадку: зміни тарифів; анулювання або закінчення дії дозвільних документів; отримання нових дозвільних документів. У випадку зміни тарифів філія робить відповідний перерахунок з дати, коли тарифи набули чинності. Якщо вартість робіт (послуг) по цьому договору змінюється згідно п.п.3.3.2., 3.3.3. філія вносить зміни та виставляє новий рахунок у відповідності до тарифів, замовник зобов`язаний повідомити філію про такі зміни у 10-денний термін. Роботи (послуги) філії вважаються виконаними в повному обсязі у разі забезпечення ЕМС РЕЗ та ВП, які належать замовнику та при відсутності скарг замовника на радіозавади, які не були відпрацьовані філією у відповідності до вимог нормативної документації, а також у разі виконання вимог нормативної документації у сфері РЧР. Скарги замовника на радіозавади, які виникли з вини самого замовника не є підставою вважати роботи не виконаними. Замовник сплачує філії за роботи (послуги) по договору шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок філії до 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, на підставі виставленого філією рахунку. Починаючи з 26 числа у разі несплати, нараховується пеня у розмірі подвійного облікової ставки НБУ, яка діяла на той період. По виставленим рахункам за роботи (послуги), вказані у п.п.2.1.2. договору, замовник здійснює оплату не пізніше 7-ми днів з дня одержання такого рахунку. Виконання робіт (послуг) підтверджується відповідним двостороннім актом виконаних робіт. Друга сторона повинна підписати такий акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з часу надходження або надати мотивовану відмову від підписання акту. У випадку, коли замовник не надіслав підписаний акт у вищевказаний термін та не надав мотивованої відмови, акт автоматично вважається узгодженим, а роботи (послуги) виконаними та такими, що підлягають оплаті.

Відповідно до п.п.6.1., 6.2. договору він набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов договору. Цей договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в один рік, але не більше терміну дії дозвільних документів.

Додатком №1 до договору, який є дійсним з 01.01.2019, сторонами погоджено перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу, періодичність радіочастотного моніторингу та вартість послуг за місяць, що становить 122,04грн. З 01.01.2022р. НКРЗІ рішенням від 17.08.2021 N 302 затвердила Тарифи на роботи (послуги) державного підприємства "Український державний центр радіочастот" і щомісячна сума сплати стала 150,36 гри.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем в період лютого 2021р. жовтень 2022р. позивачем було виконано роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ радіотехнологій на загальну суму 2846,04грн, що підтверджується наявними у справі: рахунками позивача, складеними та підписаними з боку позивача актами про виконання робіт за договором від 01.12.2014 №14-1002/7. При цьому як вказує позивач, що між сторонами укладено Угоду № 14-1002-Е від 28.05.2020 р. про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису. Згідно цієї Угоди рахунки та акти Філія направляла на електронну адресу Відповідача.

Разом з тим, відповідач за виконані позивачем у спірний період роботи (послуги) кошти в обумовленому договором порядку не сплатив, в зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 2846,04грн.

28.09.2022р. позивач направляв на адресу відповідача засобами поштового зв`язку претензію №Ф51/31/445/22 від 19.09.2022р. з вимогою сплатити суму боргу. Разом з претензією були направлені повторно рахунки та акти виконаних робіт. Проте відповідна претензія була залишена останнім без відповіді та задоволення.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини Державне підприємство Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот звернулось до Господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

В силу положень ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, 01.12.2014р. між Державним підприємством Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот (далі філія) та Товариством з обмеженою відповідальністю ШАНС плюс (далі замовник) було укладено договір №14-1002/7, згідно з розділом 1 якого філія на підставі п. 4 ст. 16 Закону України Про радіочастотний ресурс України та положення про Південну філію Державного підприємства Український державний центр радіочастот зобов`язалась виконати роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), а замовник на підставі Закону України Про радіочастотний ресурс України виконати свої зобов`язання щодо використання РЧР, а також здійснити оплату вищезгаданих робіт на рахунок філії.

Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, в період лютого 2021р. жовтень 2022р. виконав роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу та забезпечення ЕМС РЕЗ радіотехнологій на загальну суму 2846,04грн, що підтверджується наявними у справі: рахунками позивача, складеними та підписаними з боку позивача актами про виконання робіт за договором від 01.12.2014 №14-1002/7., які відповідно до Угоду № 14-1002-Е від 28.05.2020 р. про визнання електронних документів були направляла на електронну адресу Відповідача.

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що замовник сплачує філії за роботи (послуги) по договору шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок філії до 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, на підставі виставленого філією рахунку.

Проте відповідач за надані послуги не розрахувався в наслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 2 846,04грн. При цьому відповідачем встановлені обставини належними та допустимим доказами не спростовано.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача вартість наданих послуг в сумі 2 846,04грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот є обґрунтованими, підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.33, код ЄДРПОУ 23211596) до Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНС плюс (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 15, кв. 13, код ЄДРПОУ 32290408) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ШАНС плюс (65029, м. Одеса, вул. Князівська, 15, кв. 13, код ЄДРПОУ 32290408) на Державного підприємства Український державний центр радіочастот в особі Південної філії Державного підприємства Український державний центр радіочастот (65059, м. Одеса, вул. Краснова, 14, к.33, код ЄДРПОУ 23211596) основний борг в сумі 2 846 (дві тисячі вісімсот сорок шість)грн. 04коп. та судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна)грн. 07коп.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 06 лютого 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна