Рішення

від 06.02.2023 по справі 918/36/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2023 р. м. РівнеСправа № 918/36/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лагода"

про стягнення заборгованості в сумі 11 829 грн. 85 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Жигадло Ірина Борисівна (поза межами приміщення суду);

Від відповідача: Логвись Олена Іванівна (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.

02 січня 2023 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лагода" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11 829 грн. 85 коп.

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору № 5016/1920 ТЕ-28 від 20 вересня 2019 року про постачання природного газу.

Позивач зазначає, що на виконання умова вказаного договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 273 560 грн. 95 коп.

Однак, відповідач взяте на себе зобовзяання по оплаті за поставлений природній газ виконав не належним чином, що у свою ергу призвело до виникнення заборгованості у розмірі 7 337 грн. 08 коп.

Позивач також вказує, що оплату за поставлений газ відповідач здійснював несвоєчасно, та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, у зв`язку з чим відповідачу нараховано пеню в сумі 658 грн. 27 коп., 3% в сумі 502 грн. 84 коп. та інфляційні втрати в сумі 3 331 грн. 66 коп.

Зважаючи на вказані вище просточення по оплаті за поставлений природній газ, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 11 829 грн. 85 коп. заборгованості.

Відповідач у свою чергу не скористався наданим йому законом правами подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору.

Суд зазначає, що до матеріалів справи (до позовної заяви) залучені належні докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачам копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місця проживання відповідача, яка також є офіційною адресою його місця проживання згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до пункту 3, 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день прославлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвала суду про порушення провадження у справі відповідачем отримані, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення адресату.

З огляду на викладене, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лагода" вважається повідомленим про розгляд справи № 918/36/23 належним чином, оскільки судом виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач проявив протиправну процесуальну бездіяльність.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними у справі матеріалами.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд даного спору, останній не скористалися свої процесуальним правом на подачу відзиву або будь-яких інших пояснень, тому вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті.

Заяви та клопотання у справі.

23 січня 2023 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжної інструкції № 537 від 10 січня 2023 року.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/36/23 за позовною заявою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лагода" про стягнення заборгованості в сумі 11 829 грн. 85 коп., визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23 січня 2023 року.

В судовому засіданні 23 січня 2023 року оголошено перерву до 06 лютого 2023 року.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

20 вересня 2019 року між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - постачальник) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Лагода" (далі - споживач) укладено договір № 5016/1920 ТЕ-28 постачання природного газу (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями. (п. 1.2. Договору).

У відповідності до п. 2.1. Договору постачальник передає споживачу у жовтні 2019 - квітні 2020 року замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 50 тис куб. метрів в тому числі по місяцях: (далі - розрахункові періоди):

- жовтень 2019 - 5 тис. куб.м.;

- листопад 2019 - 7 тис. куб.м.;

- грудень 2019 - 9 тис. куб.м.;

- січень 2019 - 10 тис. куб.м.;

- лютий 2020 - 8 тис. куб.м.;

- березень 2020 - 7 тис. куб.м.;

- квітень 2020 - 4 тис. куб. м.

Згідно з п. 4.2. Договору ціна за 1 000 куб. м. природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.

Відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Відповідно до вказаного договору сторонами не одноразово укладались додаткові угоди щодо зміни ціни договору.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору останнім передано, а відповідачем прийнято природний газ на загальну суму 273 560 грн. 95 коп., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Однак, в свою чергу відповідач свої зобов`язання з оплати природного газу, поставленого протягом вказаного періоду, виконав несвоєчасно.

Керуючись положеннями пункту 8.2. договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 658 грн. 27 коп. за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань.

Також позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 502 грн. 84 коп. та 3 331 грн. 66 коп. інфляційних втрат відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладені обставини та прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні та три проценти річних за порушення строків проведення оплати за поставлений природній газ.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Джерела права й акти їх застосування.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

З наведених обставин вбачається, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються постачання природного газу. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої вимоги про нарахування відповідачу пені, інфляційних втрат та 3% річних обґрунтованими, а відповідач заперечує проти цього.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 Цивільного кодексу України, та частини 6 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як передбачено пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом взято до уваги, що згідно частини 2 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов`язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 19 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" відповідач зобов`язаний забезпечувати своєчасну оплату в повному обсязі послуг з постачання природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Мотивована оцінка аргументів сторін, підстави їх відхилення і висновок суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

Аргументуючи позовні вимоги позивач вказує на неналежне виконання відповідачем умов договору № 5016/1920 ТЕ-28 від 20 вересня 2019 року про постачання природного газу.

В якості доказів вказаних обставини суду надано наступні докази, а саме: копію договору 5016/1920-ТЕ-28 від 20 вересня 2019 року, та додаткових угод до нього; розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем, неустойки, трьох процентів річних, інфляційних втрат; копії актів приймання-передачі природного газу за жовтень 2019-вересень 2020 року; копії довідки по операціях за договором 5016/1920-ТЕ-28 від 20 вересня 2019 року.

На підставі вказаних доказів судом встановлено, а саме: факт виникнення між сторонами договірних відносин по поставці природного газу; факт поставки позивачем природного газу та належне виконання останнім умов договору; факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті поставленого природного газу.

Судом встановлено, що згідно до актів здачі-прийняття робіт (вказані акти підписані та не заперечені відповідачем) позивач поставив відповідачу природній газ на загальну суму 273 560 грн. 95 коп.

Згідно до розрахунку заборгованості станом час звернення позивачем з позовом до суду заборгованість відповідача перед останнім по договору поставки природного газу становить 7 337 грн. 08 коп.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідно до платіжної інструкції № 537 від 10 січня 2023 року відповідачем сплачено 7 337 грн. 08 коп. основної заборгованості по договору.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 231 ГПК України Господарський суд закриває провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Отже, судом встановлено, що предмет спору в частині стягнення 7 337 грн. 08 коп. основної заборгованості по договору відсутній, тому, провадження в даній частині позову підлягає до закриття.

Враховуючи зазначені прострочення у розрахунках за договором, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п. 7.2. договору та ст. 625 ЦК України пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних за не проведення оплати за поставлений газ, а саме 658 грн. 27 коп. пені, 3 331 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 502 грн. 84 коп. 3% річних.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та не заперечені відповідачем.

Суд здійснивши власний розрахунок за допомогою системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА: ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що позивачем вірно нараховано суму пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Отже, зважаючи на викладене, до стягнення з відповідача підлягають наступні штрафні санкції, а саме 658 грн. 27 коп. пені, 3 331 грн. 66 коп. інфляційних втрат та 502 грн. 84 коп. 3% річних.

На думку суду, встановлені обставини щодо прострочення відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленого товару, свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Тому позов в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій та відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання слід задоволити повністю.

Суд, за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача.

Отже, з правовою позицією та аргументами позивача суд погоджується та приймає останні.

Позицію відповідача судом враховано, а саме враховано докази надані останнім, що свідчать про часткову оплату заборгованості.

Докази відхилені судом.

Суд докази надані позивачем не відхиляє, а на їх підставі встановлює факт перебування сторін у договірних відносинах та виконання сторонами умов договору. Докази подані позивачем суд визнає як належні та допустимі.

Суд не приймає як належний та допустимий доказ подану відповідачем заяву № 03-05/63/66 від 10 січня 2020 року про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Порушені права та інтереси позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання в укладених з позивачем правочинів порушило інтереси останнього, які полягають у несвоєчасному отриманні оплати за поставлений природний газ та обумовлює настання передбачених цим правочином та законом правових наслідків у вигляді стягнення суми заборгованості, нарахування інфляційних втрат, 3 % річних та пені, відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 481 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 29 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем погашено заборгованість на суму 7 337 грн. 08 коп., тому, провадження в частині стягнення 7 337 грн. 08 коп. основної заборгованості підлягає закриттю.

Згідно з ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зокрема зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття провадження.

Отже, суд роз`яснює позивачу, що сума судового збору в сумі 1 538 грн. 25 коп., може повернена останньому на підставі відповідного клопотання.

Зважаючи на викладені вище обставини, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 942 грн. 25 коп.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лагода" (33028, м. Рівне, вул. Лермонтова, 4а, код. 36565213) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького 6, код ЄДРПОУ 20077720) 658 (шістсот п`ятдесят вісім) грн. 27 коп. пені, 502 (п`ятсот два) грн. 84 коп. три відсотки річних, 3 331 (три тисячі триста тридцять один) грн. 66 коп. інфляційних втрат та 942 (дев`ятсот сорок два) грн. 25 коп. судового збору.

3. Провадження в частині стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Лагода" 7 337 грн. 08 коп. заборгованості - закрити.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 07 лютого 2023 року.

Суддя Войтюк В.Р.