Рішення

від 30.01.2023 по справі 927/997/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/997/22

Господарським судом Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Солончевої О.П., за правилами загального позовного провадження в відкритому судовому засіданні розглянуто справу

за позовом: заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури,

вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000; e-mail: chernigiv.prok@chrg.gp.gov.ua;

в інтересах держави в особі

позивача 1: Північного офісу Державної аудиторської служби України,

вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053; e-mail: 262600@dasu.gov.ua;

позивача 2: Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, вул. Святомиколаївська, 92, смт. Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000; e-mail: ripky-osvita@ukr.net;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів",

пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; e-mail: info@cn.enera.ua;

предмет спору: про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 69411,45грн

за участю повноважних представників сторін:

від прокурора: Кравченко А.А. - прокурор відділу.;

від позивача 1: Мойсієнко Н.О. - представник згідно витягу з ЄДРПОУ;

від позивача 2: Остапенко Т.В. - представник згідно витягу з ЄДРПОУ;

від відповідача: Бузина Н.В. - адвокат, ордер на надання правничої допомоги серії СВ №1041050, виданий 05.12.2022.

У судовому засіданні 30.01.2023, Господарським судом Чернігівської області, після закінчення перерви, на підставі частини 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заступником керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів", з проханням:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 24.02.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.03.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №4 від 19.05.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №5 від 20.07.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №6 від 25.08.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №7 від 26.08.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №8 від 15.09.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №9 від 28.09.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- визнати недійсною додаткову угоду №10 від 28.09.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між відділом освіти Ріпкинської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь відділу освіти Ріпкинської селищної ради безпідставно отримані кошти в сумі 69411,45грн.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внесення додатковими угодами змін до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021 вчинено з порушенням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", в зв`язку з чим підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти - поверненню до бюджету.

Ухвалою суду від 16.11.2022 прийнято позовну заяву; відкрито провадження в справі, призначено підготовче засідання на 07.12.2022; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору, зокрема відповідачу 15 календарних днів з дня отримання ухвали для подачі до суду мотивованого відзиву на позов, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

07.12.2022, від відповідача, засобами поштового зв`язку, надійшов відзив на позов (направлений в належний строк), в якому проти задоволення вимог заперечив у повному обсязі вважаючи, що в прокурора відсутні підстави для здійснення представництва інтересів держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району, оскільки вказані особи не наділені повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі за Законом України «Про публічні закупівлі», відтак не можуть бути позивачами в цій справі. На думку відповідача, позов прокурора підлягає залишенню без розгляду, на підставі п.2 частини 1 статті 226 ГПК України. Також вважає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог частини 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", тому відповідно до презумпції правомірності правочину, закріпленою в статті 204 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), договір та всі додаткові угоди до нього є правомірними. Вважає, що спірні додаткові угоди укладено відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», факт коливання ціни кожного разу був документально підтверджений, а пропорційне збільшення ціни в договорі здійснювалось відповідно до динаміки коливання товару на ринку впродовж всього терміну дії договору, а не короткого періоду, безпосередньо після його укладення. Крім того, звертав увагу суду на те, що приписи частини 1 статті 670 ЦК України (на які посилається прокурор, обґрунтовуючи вимоги про стягнення безпідставно сплачених коштів) не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки такі кошти сплачено відповідачу на підставі чинного договору.

Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області надано письмові пояснення по суті спору №262525-17/2880-2022 зазначаючи, що протягом 2021 - 2022 років ним не проводились заходи державного фінансового контролю (державні фінансові аудити, інспектування, перевірки закупівель) по відношенню до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району, моніторинг процедури закупівлі за номером - ID: UA-2021-01-04-000026-a не здійснювався, укладений за її результатами договір від 10.02.2021 №250734ВЦ та додаткові угоди до нього не перевірялись. Враховуючи, що підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом не є результати державного фінансового контролю, вважає, що Північний офіс Держаудитслужби України не є належним позивачем у справі.

07.12.2022, підготовче засідання в справі не відбулось, в зв`язку з відключенням енергопостачання в Господарському суді Чернігівської області в період часу з 09:00 до 14:20, що стало підставою для відкладення судового засідання в справі на 21.12.2022, про що судом постановлено ухвалу.

14.12.2022, прокурором подано до суду (в належний строк), у порядку статей 166, 184 ГПК України, письмову відповідь на відзив, якою, спростовуючи доводи відповідача, ствердив, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави в справі в особі Північного офісу Держаудитслужби України та Відділу освіти Ріпкинської селищної ради; надані відповідачем документи не містять жодного підтвердження коливання вартості електричної енергії після укладення договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, що свідчить про те, що зміни до цього договору внесено сторонами без дотримання вимог п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

21.12.2022, відповідачем подано (в належний строк), у порядку статей 167, 184 ГПК України, заперечення на відповідь на відзив, в якому підтримав правову позицію, наведену ним у відзиві на позов.

21.12.2022, у підготовче засідання прибули повноважні представники позивачів 1 та 2, відповідача та прокурор.

За результатами підготовчого засідання, судом, відповідно до п.3 частини 2 статті 185 ГПК України, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 16.01.2023.

16.01.2023, у судове засідання прибули повноважні представники позивачів 1 та 2, відповідача та прокурор.

Судом розпочато розгляд справи по суті та заслухано повноважних представників сторін та прокурора.

Прокурор заявлений позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник позивача 1 при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Представник позивача 2 просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, вказані ним у відзиві на позов та письмових запереченнях.

Судом, відповідно до частини 2 статті 216 ГПК України, оголошено перерву в судовому засіданні до 30.01.2023.

30.01.2023, після закінчення оголошеної перерви, в судове засідання прибули повноважні представники позивача 1 та 2, відповідача та прокурор.

Суд продовжив розгляд справи по суті.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження по справі №927/997/22 на підставі п.7 частини 1 статті 228 ГПК України, до прийняття Великою Палатою Верховного Суду рішення по справі №905/1907/21, що на його думку, подібна до даного спору.

Згідно з частиною 3 статті 195 ГПК України провадження в справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, установлених пунктами 1-3-1 частини першої статті 227 та п.1 частини 1 статті 228 цього Кодексу.

За частиною 2 статті 207 ГПК України суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Керуючись наведеними нормами, судом залишено без розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження по справі, як таке, що заявлено з пропуском установленого законом строку, за відсутності підстав для його поновлення. Водночас, суд вважає за доцільне зауважити, що суб`єктний склад сторін у справах №927/997/22 та №905/1907/21, є різним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін та прокурора, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

21.01.2021, Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (позивач 2), проведено закупівлю електричної енергії (ДК 021:2015:09310000-5), обсягом 203000кВт/год, строк поставки якої з 01.01.2021 по 31.12.2021, очікуваною вартістю 507500грн, за рахунок коштів місцевого бюджету.

За результатами проведених торгів UA-2021-01-04-000026-a переможцем визнано ТОВ «Енера Чернігів» (відповідач), за остаточною ціновою пропозицією 340025грн (з ПДВ).

10.02.2021, між Відділом освіти Ріпкинської ради (споживач) та ТОВ «Енера Чернігів» (постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ (надалі - Договір), що за п.1.1. є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього Договору.

Згідно з пунктами 2.1., 2.2., 3.1. Договору постачальник продає електричну енергію (ДК 021:2015 09310000-5) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього Договору.

Кількість товарів та послуг - очікувані обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 203000кВт/год.

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до Договору, а саме: 29.01.2021.

За умовами п.5.1. сума Договору складає 340025грн, у тому числі ПДВ 56670,83грн.

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визнаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії за обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору, та складає 1,675грн з ПДВ за 1кВт/год; спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії: за нерегульованим тарифом; диференційовані за зонами доби (тризонний прилад обліку) згідно з проведеним аукціоном.

Інформація про діючу ціну електроенергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. Постачальник зобов`язаний публікувати на офіційному веб-сайті детальну інформацію про зміну ціни електричної енергії за 20 днів до введення її в дію (пункти 5.3., 7.2. Договору).

У п.13.1. Договору сторони визначили, що цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника.

За комерційною пропозицією термін дії Договору з 01.01.2021 по 31.12.2021, з правом пролонгації. Дія Договору про закупівлю продовжується на строк достатній для проведення закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі, укладеного в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Цей Договір набуває чинності після його підписання та діє до 31.12.2021 включно, але до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п.13.2. Договору постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору споживача не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику, якщо споживач не приймає нові умови.

Сторони, в пунктах 13.8., 13.10. Договору погодили, що істотні умови Договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю в випадках, передбачених частиною 5 цієї статті, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю. Про зміни до Договору, в тому числі до комерційної пропозиції, постачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача, крім випадків, зазначених у п.2 та п.7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», в редакції Закону, що діяла на момент укладення Договору.

Зміни та доповнення до цього Договору вносяться шляхом складання та підписання сторонами відповідних письмових угод, що є його невід`ємною частиною, в порядку встановленому чинним законодавством України (п.10.3. комерційної пропозиції, додаток 2 до Договору).

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д, яким повідомило, що за експертним висновком Чернігівської регіональної торгово-промислової палати (ЧР ТПП) №ЧК-57 від 15.02.2021 середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» за лютий 2021 року складає 1,69879грн за 1кВт/год (без ПДВ). Порівняно з січнем 2021 року середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» станом на 15.02.2021 збільшилась на 16,15% і ТОВ «Енера Чернігів» не має змоги постачати електричну енергію за збитковою ціною. У зв`язку з вищевикладеним, ціна на лютий 2021 року збільшується на 9,99% та становить 1,50590грн за 1кВт/год (без ПДВ), відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої додано постачальним до цього листа, разом з експертним висновком ЧР ТПП №ЧК-57 від 15.02.2021.

Експертним висновком ЧР ТПП №ЧК-57 від 15.02.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52грн (без ПДВ); за 10 днів лютого (01.02-10.02) 2021 року - 1698,79грн; тенденція росту цін +16,51%.

24.02.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №1 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 1,80708грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 188162,671кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що за експертним висновком ЧР ТПП №ЧК-99 від 09.03.2021 середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» за лютий 2021 року складає 1,63256грн за 1кВт/год (без ПДВ). Порівняно з січнем 2021 року середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» станом на 09.03.2021 збільшилась на 11,63% і ТОВ «Енера Чернігів» не має змоги постачати електричну енергію за збитковою ціною. У зв`язку з вищевикладеним, ціна на березень 2021 року збільшується на 9,99% та становить 1,62697грн за 1кВт/год (без ПДВ), відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої додано постачальним до цього листа, разом з експертним висновком ЧР ТПП.

Експертним висновком ЧР ТПП №ЧК-99 від 09.03.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52грн (без ПДВ); у лютому 2021 року - 1632,56грн; тенденція росту цін +11,63%.

25.03.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №2 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.03.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 1,95236грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 174161,02кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що за експертним висновком ЧР ТПП №ЧК-215 від 07.05.2021 середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» за квітень 2021 року складає 1,45022грн за 1кВт/год (без ПДВ). Порівняно з березнем 2021 року середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» станом на 07.05.2021 збільшилась на 5,53% і ТОВ «Енера Чернігів» не має змоги постачати електричну енергію за збитковою ціною. У зв`язку з вищевикладеним, ціна на квітень 2021 року збільшується на 5,53% та становить 1,70068грн за 1кВт/год (без ПДВ), відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої додано постачальним до цього листа, разом з експертним висновком ЧР ТПП.

Експертним висновком ЧР ТПП №ЧК-215 від 07.05.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год у березні 2021 року становила 1374,25грн (без ПДВ); у квітні 2021 року - 1450,22грн; тенденція росту цін +5,53%.

19.05.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №4 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.04.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 5,53% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,04081грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 166612,77кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що за експертним висновком Харківської ТПП №1496/21 від 07.07.2021 середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» за червень 2021 року складає 1,42514грн за 1кВт/год (без ПДВ). Порівняно з травнем 2021 року середньозважена ціна по ОЕС України на ринку «на добу наперед» станом на 07.07.2021 збільшилась на 36,89% і ТОВ «Енера Чернігів» не має змоги постачати електричну енергію за збитковою ціною. У зв`язку з вищевикладеним, ціна на червень 2021 року збільшується на 1,3% та становить 1,71896грн за 1кВт/год (без ПДВ), відтак, споживачем має бути підписана відповідна додаткова угода до Договору, примірник якої додано постачальним до цього листа, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП №1496/21 від 07.07.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год у травні 2021 року становила 1018,74грн; у червні 2021 року - 1425,14грн; відсоток коливання +39,89%.

20.07.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №5 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.06.2021, за умовами якої відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 1,3% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,06275грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 164840,6254кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження - з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП №1842/21 від 10.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП №1842-21 від 10.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год у липні 2021 року становила 1444,05грн; станом на 05.08.2021 - 1988,79грн; відсоток коливання +37,72%.

25.08.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №6 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,23358грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 152233,1862кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження - з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП №1934/21 від 18.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП №1934/21 від 18.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год станом на 05.08.2021 становить 1988,79грн; станом на 09.08.2021 - 2240,53грн; відсоток зміни ціни +12,65%.

26.08.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №7 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 05.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,42148грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 140420,3215кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження - з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП №2062/21 від 31.08.2021. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

Експертним висновком Харківської ТПП №2062/21 від 31.08.2021 установлено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 мВт/год:

- у січні 2021 року - 1462,52грн, у серпні 2021 року - 2076,95грн, відсоток зміни ціни +42,01%;

- у лютому 2021 року - 1632,56грн, у серпні 2021 року - 2076,95грн, відсоток зміни ціни +27,22%;

- у березні 2021 року -1374,25грн, у серпні 2021 року - 2076,95грн, відсоток зміни ціни +51,13%;

- у травні 2021 року - 1018,74грн, у серпні 2021 року - 2076,95грн, відсоток зміни ціни +103,87%;

- у червні 2021 року - 1425,14грн, у серпні 2021 року - 2076,95грн, відсоток зміни ціни +45,74%;

- у липні 2021 року - 1444,05грн, у серпні 2021 року - 2076,95грн, відсоток зміни ціни +43,83%;

15.09.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №7 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,62814грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 129378,5720кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження - з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

За ціновою довідкою Харківської ТПП №2277-2/21 від 21.09.2021 середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год станом на 12.09.2021 становила 1889,08грн; станом на 16.09.2021 - 2164,79грн; відсоток зміни ціни +14,59%.

28.09.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №9 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 02.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 2,85544грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 119079,7216кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради з листом б/н та б/д з повідомленням, що 01.08.2021 відбулось різке підвищення законодавчо встановленого рівня ціни на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», зокрема, для годин мінімального навантаження - з 1243,71грн до 2000грн за 1МВт/год (зростання ціни 60,81%); для годин максимального навантаження - з 2655,99грн до 4000грн за 1МВт/год (зростання ціни 50,60%); коливання ціни підтверджено експертним висновком Харківської ТПП. Враховуючи зазначене, споживачу направлено додаткову угоду щодо збільшення ціни електричної енергії до Договору, разом з експертним висновком Харківської ТПП.

За ціновою довідкою Харківської ТПП №2277-3/21 від 21.09.2021 середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України за 1 МВт/год станом на 12.09.2021 становила 1889,08грн; станом на 17.09.2021 - 2374,09грн; відсоток зміни ціни +25,67%.

28.09.2021, між ТОВ «Енера Чернігів» та Відділом освіти Ріпкинської селищної ради укладено додаткову угоду №10 про внесення змін та доповнень до Договору, що поширює свою дію на відносини сторін з 03.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони домовились збільшити ціну на 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.1 додатку №2 «Комерційна пропозиція» до Договору та п.2.2. Договору в наступній редакції:

- ціна (тариф) електричної енергії, в тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,10546грн за 1кВт/год, з урахування ПДВ;

- кількість товарів або послуг - очікуванні обсяги постачання електричної енергії на 2021 рік становить 109492,6356кВт/год.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі Договору, в період з лютого по вересень 2021 року, ТОВ «Енера Чернігів» поставило Відділу освіти Ріпкинської селищної ради електроенергію, в загальному обсязі 158864кВт/год, вартістю 335508,65грн, про що свідчать двосторонні акти приймання-передавання товарної продукції - активної електроенергії: №25734ВЦ/15960/1 від 19.02.2021 на суму 31727,84грн (обсяг споживання - 18942кВт/год); №25734ВЦ/33320/1 від 25.03.2021 на суму 47092,50грн (обсяг споживання - 26060кВт/год); №25734ВЦ/49005/1 від 13.04.2021 на суму 46647,83грн (обсяг споживання - 23893кВт/год); №25734ВЦ/66945/1 від 13.05.2021 на суму 45437,36грн (обсяг споживання - 23273кВт/год); №25734ВЦ/83480/1 від 18.06.2021 на суму 41862,63грн (обсяг споживання - 19504кВт/год); №25734ВЦ/99634/1 від 16.07.2021 на суму 23653,57грн (обсяг споживання - 11467кВт/год); №25734ВЦ/114821/1 від 12.08.2021 на суму 13296,50грн (обсяг споживання - 6446кВт/год); №25734ВЦ/128889/1 від 28.09.2021 на суму 15057,67грн (обсяг споживання - 6469кВт/год); №25734ВЦ/146588/1 від 03.11.2021 на суму 70282,75грн (обсяг споживання - 22810кВт/год).

Відділом освіти Ріпкинської селищної ради вартість електроенергії, спожитої в спірному періоді повністю оплачена, що підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень: №141 від 24.02.2021 на суму 31101,38грн; №140 від 25.02.2021 на суму 524,28грн; №303 від 26.03.2021 на суму 33380,37грн; №305 від 26.03.2021 на суму 13504,31грн; від 01.03.2021 на суму 102,18грн; №304 від 26.03.2021 на суму 207,82грн; №363 від 15.04.2021 на суму 32981,28грн; №361 від 15.04.2021 на суму 13531,84грн; №362 від 15.04.2021 на суму 134,71грн; №553 від 18.05.2021 на суму 15220,63грн; №551 від 18.05.2021 на суму 30148,40грн; №555 від 18.05.2021 на суму 68,33грн; №736 від 23.06.2021 на суму 26576,08грн; №734 від 23.06.2021 на суму 15201,82грн; №735 від 30.06.2021 на суму 84,73грн; №805 від 19.07.2021 на суму 72,19грн; №929 від 16.08.2021 на суму 10303,45грн; №931 від 16.08.2021 на суму 2920,86грн; №806 від 19.07.2021 на суму 10716грн; №804 від 19.07.2021 на суму 12865,38грн; №930 від 16.08.2021 на суму 72,19грн; №1137 від 29.09.2021 на суму 151,02грн; від 29.09.2021 на суму 4094,46грн; №1136 від 29.09.2021 на суму 11262,19грн; №1309 від 05.11.2021 на суму 246,50грн; №1308 від 05.11.2021 на суму 23469,70грн; №1310 від 05.11.2021 на суму 46566,55грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор вказав, що на підставі додаткових угод №№1, 2, 4-10 до договору №250734ВЦ від 10.02.2021, укладених з порушенням вимог п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», вартість 1кВт/год електроенергії зросла на 1,43046грн (з 1,675грн до 3,10546грн) або на 85,4%, в той час як замовлений обсяг постачання зменшився на 44136кВт/год (з 203000кВт/год до 158864кВт/год) або на 21,74%. Тобто, замовником - Відділом освіти Ріпкинської селищної ради, здійснено оплату товару за ціною значно вищою, ніж була визначена тендерною документацією, при цьому, обсяг поставленої електроенергії скоротився приблизно на четверть. За твердженням прокурора, недобросовісні дії зі сторони ТОВ «Енера Чернігів», яке ініціювало внесення відповідних змін до Договору, роблять результат закупівлі невизначеним та, як наслідок, призводять до неефективного використання бюджетних коштів Відділом освіти Ріпкинської селищної ради.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку передбаченому цим Законом здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до частин 3, 4 статті 53 ГПК України в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою в справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення в справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або в випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора в цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує - наскільки участь прокурора в розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу в питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п.3 частини 1 статті 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді в виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п.3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Положення п.3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України в справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п.3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого в статті 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо в сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 26.07.2018 у справі №926/1111/15, від 08.02.2019 у справі №915/20/18).

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише в двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

За частинами 4 та 7 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Прокурором подано позов в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України та Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, в зв`язку з невиконанням ними своїх обов`язків щодо захисту інтересів держави в суді.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Північного офісу Державної аудиторської служби України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері публічних закупівель.

Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику в сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України (частин 1 та 3 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Положенням про Державну аудиторську службу України (затвердженим постановою КМУ від 03.02.2016 №43, надалі - Положення), визначено що реалізуючи державний фінансовий контроль через здійснення перевірки, моніторингу закупівель, Державна аудиторська служба України, яка є центральними органами виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, має право звертатися до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з підпунктами 3, 4, 9 п.4 цього Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави в разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю в разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи (п.7 Положення).

Отже, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №826/9672/17).

З урахуванням наведеного Держаудитслужба є належним органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель (аналогічний висновок у подібних правовідносинах щодо визначення позивачем у справі офісу Держаудитслужби викладено в постановах Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №904/5598/18, від 01.09.2020 у справі №911/1534/19).

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Північного офісу Держаудитслужби листом від 07.09.2022 №4592вих-22 та повторно листом від 03.10.2022 №5412вих-22, у яких повідомив про виявлені порушення законодавства при укладенні між позивачем 2 та відповідачем додаткових угод щодо зміни ціни електричної енергії, а також просив зазначити інформацію щодо проведення моніторингу процедури закупівлі та про звернення до суду із відповідним позовом.

Тобто, прокурором було повідомлено позивача 1 про виявлені порушення та необхідність вжиття заходів представницького характеру для захисту законних інтересів держави.

Північний офіс Держаудитслужби та Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області листами від 23.09.2022 №262613-17/5109-2022, від 03.10.2022 №262525-17/2310-2022 та від 31.10.2022 №262531-17/2620-2022 повідомило прокурора, що моніторинг спірної процедури закупівлі не проводився та підстави для проведення моніторингу спірної процедури закупівлі відсутні; також відсутні повноваження для звернення до суду з позовом про визнання договорів недійсними.

Отже, зі змісту вказаних листів слідує, що позивач 1 не вжив жодних належних та ефективних заходів для усунення порушень, про які повідомлено прокурором.

Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України Держаудитслужба наділена повноваженням самостійно звертатися до суду в інтересах держави в разі виявлення під час планових перевірок або зі звернень (у тому числі до правоохоронних органів) порушень у сфері закупівель.

Таким чином, заперечення позивача 1 про відсутність у нього повноважень для звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод недійсними свідчать про вияв пасивної поведінки уповноваженого суб`єкта після отримання повідомлення прокурора про порушення інтересів держави та необхідності захисту цих інтересів. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №905/1529/20, від 30.07.2020 у справі №904/5598/18.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Відділу освіти Ріпкинської селищної ради.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.5., 1.6., 2.1.1. Положення про відділ освіти Ріпкинської селищної ради (затвердженого рішенням сьомої сесії Ріпкинської селищної ради восьмого скликання від 12.10.2021), Відділ освіти Ріпкинської селищної ради є виконавчим органом Ради, що реалізує права та обов`язки Ради, як засновника, щодо управління закладами освіти. Відділ є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс та рахунки в органах Державної казначейської служби України. Відділ створено з метою здійснення Ріпкинською селищною радою та її виконавчими органами повноважень у сфері освіти, наданих Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про освіту», «Про повну середню освіту», «Про дошкільну освіту», «Про позашкільну освіту» та іншими законодавчими актами.

Відповідно до п.3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Відділ освіти Ріпкинської селищної ради є виконавчим органом місцевої ради, який в розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, є розпорядником бюджетних коштів (за рахунок яких здійснювалася закупівля електричної енергії за Договором), що уповноважений на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету та зобов`язаний ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері та публічних закупівель.

Прокурор звертався до Відділу освіти Ріпкинської селищної ради листами від 07.09.2022 №4591вих-22 та повторно від 03.10.2022 №5413вих-22 про надання інформації щодо проведення процедури закупівлі та укладення спірних додаткових угод до Договору.

Відділ освіти Ріпкинської селищної ради, на звернення прокурора, листами від 15.09.2022 №01-25/381 та від 28.10.2022 №01-25/461 повідомив, що не звертався до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до Договору. Повідомив, що був змушений заключити додаткові угоди до Договору, за умовами яких збільшено ціну закупівлі електроенергії, з метою недопущення відключення закладів освіти від енергопостачання.

Відділом освіти підтверджено нездійснення жодних заходів, спрямованих на звернення до суду з відповідним позовом.

Суд вважає, що такі дії позивача 2 свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивачів у цій справі, оскільки Відділ освіти є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, а Північний офіс Державної аудиторської служби - органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики в сфері закупівель.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача 1 як органу, що здійснює моніторинг закупівлі, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень, та позивача 2, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентні органи були достеменно обізнані з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивачів було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останні самостійно не захистили інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивачів про намір подати позов в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби та Відділу освіти Ріпкинської селищної ради до ТОВ «Енера Чернігів» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Північного офісу Державної аудиторської служби України та Відділу освіти Ріпкинської селищної ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, відтак, доводи відповідача про залишення позову без розгляду, судом відхилено.

Також судом враховано, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Згідно з п.1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише в випадках і на умовах, установлених договором або законом.

За приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначено Законом України «Про публічні закупівлі».

Цей Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно з пунктами 6, 11, 22 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»:

- договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару;

- замовники це суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону;

- предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі).

Відповідно до частин 1-3 статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами в передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані в будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

За приписами частини 4 статті 41 вказаного Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (в тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника в разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції чинній на момент укладення Договору) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується в випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

В абзаці 2 частини 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно в випадках, визначених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема, за п.2 - у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни електричної енергії на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Коливання ціни на ринку повинно розцінюватися саме після підписання договору, оскільки п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» урегульовано саме зміну істотних умов договору в разі виникнення такого явища, як коливання ціни на ринку.

Виходячи із викладеного, внесення змін до договору є правомірним лише в випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення).

Судом установлено, що позивач 2 та відповідач уклали договір про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України «Про публічні закупівлі». На момент підписання Договору сторонами погоджені всі його істотні умови - предмет, ціна, строк виконання зобов`язань за Договором, що узгоджується з положеннями частини 3 статті 180 ГК України та Законом України «Про публічні закупівлі».

Виходячи з умов пунктів 2.2., 5.1. Договору, п.1 Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) загальний обсяг постачання електричної енергії на 2021 рік складав 203000 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору - 1,675грн за 1кВт/год (з ПДВ); загальна сума Договору - 3400025грн (з ПДВ).

Додатковими угодами №1, 2, 4 - 10 змінено істотні умови Договору, зокрема, за підсумком: збільшено ціну за одиницю товару з 1,675грн до 3,10546грн за 1кВт/год та зменшено кількість товару з 203000кВт/год до 158864Вт/год. Фактично ціна за 1кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 85,4%, а кількість електричної енергії, яка підлягала поставці, було зменшено на 21,74%, порівняно з погодженою під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних додаткових угод №№1, 2, 4 - 10 до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) ним надано експертні висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021, №ЧК-99 від 09.03.2021, №ЧК-215 від 07.05.2021, експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1496/21 від 07.07.2021, №1842/21 від 10.08.2021, №1934-21 від 18.08.2021, №2062/21 від 31.08.2021 та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-2/21 від 21.09.2021 та №№2277-3/21 від 21.09.2021.

З наведеного слідує, що оскаржувані додаткові угоди укладено сторонами на підставі п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (про що зазначено в п.1 цих угод).

Відповідно до п.4 частини 3 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальник має в чіткий та прозорий спосіб інформувати своїх споживачів про зміну будь-яких умов договору постачання електричної енергії споживачу не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Електропостачальники зобов`язані повідомляти споживачів в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про їхнє право припинити дію договору, якщо вони не приймають нові умови.

Згідно з п.3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) в разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, в тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.

У разі надання в установленому порядку електропостачальником споживачу повідомлення про зміни умов договору про постачання електричної енергії (в тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії, ціни (тарифу) на послуги постачальника універсальних послуг та/або "останньої надії") та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення), про що зазначається в повідомленні:

1) достроково розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - в разі надання електропостачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін протягом 5 робочих днів з дня отримання такого повідомлення, але не пізніше ніж за 10 календарних днів до зазначеної в повідомленні дати зміни умов договору;

2) зміненим на запропонованих електропостачальником умовах - якщо споживач не надав електропостачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін в установлений цим пунктом термін.

Аналогічні положення про необхідність повідомлення споживача не пізніше ніж за 20 днів до застосування змін умов договору про постачання електричної енергії викладені у п.13.2. Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу, який є Додатком №5 до ПРРЕЕ, та у п.13.2. Договору, укладеного між позивачем 2 та відповідачем.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм, при внесенні змін до договору про постачання електричної енергії споживачу, нова ціна електричної енергії може бути застосована постачальником не раніше ніж через 20 днів, після повідомлення споживача про її зміну, в разі відсутності письмової заяви споживача про незгоду та/або неприйняття запропонованої ціни впродовж цього строку.

Судом установлено, що сторонами не було дотримано вказаний двадцятиденний строк при укладенні оскаржуваних додаткових угод. Нова ціна застосована, як правило, на початок розрахункового періоду, що передував не тільки зверненню постачальника до споживача з повідомленням про зміну (збільшення) ціни електричної енергії, а й даті складання експертних висновків про середньозважену ціну на ринку, яким постачальник мотивував необхідність підвищення ціни за Договором (коливання ціни на ринку), що були ним додані до листів-звернень, направлених споживачу.

Суд також вважає за доцільне зазначити, що ціна електричної енергії, встановлена за результатами відкритих торгів на рівні 1,675грн (з ПДВ) та погоджена при укладенні Договору (п.1 Комерційної пропозиції, додаток №2 до Договору), взагалі не була застосована сторонами, оскільки за додатковою угодою №1 від 24.02.2021, що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2021, була збільшена до 1,80708грн (з ПДВ), на підставі порівняння середньозважених цін на ринку, що передували укладенню самого Договору та діяли в період з 01.01.2021 по 10.02.2021.

За висновком суду, застосування нових цін електричної енергії з дат, указаних в оспорюваних додаткових угодах, є неправомірним.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний ринок «на добу наперед» (РДН) та внутрішньодобовий ринок (ВДР). Купівля-продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку здійснюється за правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку.

Особливості проведення торгів, оприлюднення результатів, розрахунків та вказаних ринків визначаються Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 308, відповідно до яких:

- розрахунковий період - мінімальний відрізок часу, щодо якого визначаються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії на РДН/ВДР (60 хвилин);

- торги на РДН - процес визначення обсягів та ціни на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на РДН;

- торги на ВДР - процес визначення обсягів та цін на електричну енергію для розрахункових періодів доби постачання після завершення торгів на РДН та впродовж доби постачання відповідно до цих Правил та одномоментний процес купівлі та продажу електричної енергії на ВДР.

Відповідно до частин 5 та 6 статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення «по заявленій (пропонованій) ціні» відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

За результатами торгів відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку оприлюднюються ціна та обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду та інші показники.

На підтвердження коливання ціни на електричну енергію відповідач надав експертні висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021, №ЧК-99 від 09.03.2021, №ЧК-215 від 07.05.2021, експертні висновки Харківської торгово-промислової палати №1496/21 від 07.07.2021, №1842/21 від 10.08.2021, №1934-21 від 18.08.2021, №2062/21 від 31.08.2021 та цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-2/21 від 21.09.2021 та №№2277-3/21 від 21.09.2021.

Перераховані експертні висновки та цінові довідки ТПП містять лише інформацію щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС України за різні періоди часу, що є відмінними за тривалістю, при цьому, їх порівняння включає й час, що передував укладенню Договору.

Зокрема, експертний висновок №ЧК-57 від 15.02.2021 (яким обґрунтовано укладення додаткової угоди №1 від 24.02.2021) порівнює періоди з 01 по 31 січня 2021 року та з 01 по 10 лютого 2021 року, та фіксує тенденцію зростання середньозваженої ціни на +16,15%, що мало місце до підписання Договору.

Теж саме стосується експертного висновку №ЧК-99 від 09.03.2021 (яким обґрунтовано укладення додаткової угоди №2 від 25.03.2021), що порівнює періоди з 01 по 31 січня 2021 року та з 01 по 28 лютого 2021 року, та фіксує тенденцію зростання середньозваженої ціни, що також мало місце до підписання Договору.

Експертні висновки №ЧК-215 від 07.05.2021 та №1496/21 від 07.07.2021 (якими обґрунтовано укладення додаткових угод №4 від 19.05.2021 та №5 від 20.07.2021) порівнюють середньозважені ціни на електроенергію в березні, квітні, травні, червні 2021 року, без урахування періоду часу, в який укладено Договори та моменту встановлення його ціни (10 лютого 2021 року).

У той час, як експертні висновки №1841/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, цінові довідки №2277-2/21 від 21.09.2021 та №2277-3/21 (якими обґрунтовано укладення додаткових угод №6 від 25.08.2021, №7 від 26.08.2021, №9 від 28.09.2021, №10 від 28.09.2021) порівнюють певні дати (обрані хаотично) в різних розрахункових періодах.

Водночас п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає дотримання пропорційності збільшення ціни за одиницю товару до коливання ціни на ринку.

Пропорційність означає рівність, співрозмірність двох відношень до порівняння.

За висновком суду, ціну електроенергії на ринку необхідно порівнювати за співмірні проміжки часу, наприклад, місяць з місяцем, декаду з декадою, а не на вибіркові дати в різних розрахункових періодах, при цьому, таке порівняння має бути проведено починаючи з моменту укладення Договору, що відображатиме реальну тенденцію коливання ціни на ринку.

За наведених обставин, суд вважає, що вказані документи не є належними доказами, які підтверджують наявність коливання ціни електроенергії в порівняні з моментом укладення Договору та моментом звернення постачальника з пропозиціями внести зміни до Договору в частині зміни (збільшення) ціни на одиницю товару, а отже не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що додаткові угоди №№1, 2, 4 - 10 укладені за відсутності належного підтвердження факту коливання ціни на електроенергію за певні періоди дії Договору, починаючи з моменту його укладення, та з порушенням вимог щодо повідомлення позивача 2 про початок застосування нової ціни.

Метою Закону України «Про публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Перемога в тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення «каскадних» додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця. Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі».

Кожна сторона договору має добросовісно користуватися наданими їй правами, не допускати зловживання правом, його використання на шкоду іншим особам (стаття 13 ЦК України).

Будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Таким чином, беручи участь у процедурі публічних закупівель, Товариство самостійно визначаючи ціну на предмет закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов`язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупки товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Саме по собі коливання цін на ринку - природна обставина ринкових відносин, яка повинна братися до уваги при укладенні договорів з урахуванням підприємницького ризику. Саме лише коливання цін не є безумовною підставою внесення змін до договору.

В силу особливостей функціонування ринків РДН та ВДР ціна купівлі-продажу електричної енергії є динамічною, тобто коливання ціни відбуваються постійно в залежності від попиту та пропозиції, часу доби та сезону, інших чинників, що не міг не знати та не враховувати відповідач, здійснюючи свою діяльність з купівлі електроенергії на майданчиках РДН та ВДР, та формуючи тендерну пропозицію щодо спірної закупівлі.

Також матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження того, що відповідач у спірному періоді дійсно був змушений придбавати електричну енергію для її подальшої реалізації кінцевому споживачу (позивачу 2) за цінами, вказаними в відповідних експертних висновках та цінових довідках.

Покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.

Відділ освіти мав беззаперечне право на отримання електроенергії по ціні, визначеній в укладеному сторонами Договорі, однак, без надання письмових заперечень чи проведення переговорів щодо необґрунтованих пропозицій відповідача про збільшення ціни, підписав спірні додаткові угоди, як наслідок, ціна 1кВт/год електричної енергії значно збільшилась, а обсяг поставки електроенергії за Договором зменшився.

Укладення додаткових угод до договору щодо зміни ціни на товар, за відсутності для цього визначених Законом України «Про публічні закупівлі» підстав, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку було отримано під час підписання договору.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Суд, установивши наявність фактичних обставин, з якими Закон пов`язує визнання додаткових угод №№1, 2, 4 - 10 до Договору №250734ВЦ від 10.02.2021 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо оскаржувані додаткові угоди суперечать п.2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», принципам максимальної економії, ефективності та пропорційності закупівель, установлених статтею 5 цього Закону, відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до статей 203, 215 ЦК України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у сумі 69411,45грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється в договорі купівлі-продажу в відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до частини 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Відповідно до умов Договору (п.2.2.) та Комерційної пропозиції (додаток №2 до нього) відповідач повинен був поставити позивачу - 203000кВт/год електричної енергії за ціною 1,675грн за 1 кВт/год.

Як установлено судом, відповідач, у період з лютого по вересень 2021 року, поставив позивачу 2 електричну енергію у кількості 158864кВт/год, за яку останній розрахувався в повному обсязі, сплативши відповідачу кошти в сумі 335508,65грн.

Натомість виходячи з ціни, обумовленої сторонами в п.1 Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору), позивач 2 повинен був сплатити відповідачу за спожиту в спірному періоді електричну енергію 266097,20грн (158864кВт/год х 1,675грн / кВт/год), а отже розмір надмірно сплачених коштів становить 69411,45грн (335508,65грн - 266097,20грн).

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову прокурора в частині вимог про стягнення з відповідача безпідставно отриманих коштів у сумі 69411,45грн.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

За приписами частин 2 та 3 статті 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлено статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частина 3 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 4 статті 74 ГПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Статтями 78, 79 ГПК України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

За висновком суду, прокурором на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, у розумінні статей 76-79 ГПК України, доведено наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких, зокрема належить, судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за частиною 9 вказаної статті Кодексу, в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

За висновком суду, додаткові угоди №№1, 2, 4-10 до Договору, що визнані недійсними за результатами вирішення цього спору, підписані внаслідок неправомірних дій обох сторін в однаковій мірі, як ТОВ «Енера Чернігів», так і Відділу освіти Ріпкинської селищної ради, тому судові витрати по сплаті судового збору мають бути покладені на відповідача та позивача 2 у рівних частинах.

Керуючись статтями 13, 14, 42, 47, 53 73-80, 86, 126, 129, 165-167, 178, 184, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов заступника керівника Чернігівської окружної прокуратури (вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави в особі позивача 1 - Північного офісу Державної аудиторської служби України (вул. Січових Стрільців (Артема), 18, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ 40479560) та позивача 2 - Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Святомиколаївська, 92, смт. Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000; код ЄДРПОУ 44104357) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 69411,45грн, задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 24.02.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 25.03.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

4. Визнати недійсною додаткову угоду №4 від 19.05.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

5. Визнати недійсною додаткову угоду №5 від 20.07.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

6. Визнати недійсною додаткову угоду №6 від 25.08.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

7. Визнати недійсною додаткову угоду №7 від 26.08.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

8. Визнати недійсною додаткову угоду №8 від 15.09.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

9. Визнати недійсною додаткову угоду №9 від 28.09.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

10. Визнати недійсною додаткову угоду №10 від 28.09.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу №250734ВЦ від 10.02.2021, укладену між Відділом освіти Ріпкинської селищної ради (код ЄДРПОУ 44104357) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (код ЄДРПОУ 41823846).

11. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) на користь Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Святомиколаївська, 92, смт. Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000; код ЄДРПОУ 44104357) кошти в сумі 69411,45грн.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" (пр-т. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013; код ЄДРПОУ 41823846) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 12405грн судового збору.

13. Стягнути з Відділу освіти Ріпкинської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (вул. Святомиколаївська, 92, смт. Ріпки, Чернігівський район, Чернігівська область, 15000; код ЄДРПОУ 44104357) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 02910114) 12405грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови в відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду в порядку визначеному статтею 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено 07.02.2023

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя А.В. Романенко