Рішення

від 06.02.2023 по справі 927/1086/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іменем України

РІШЕННЯ

06 лютого 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1086/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства "Укртелеком", бульвар Т. Шевченка, 18, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 21560766, в особі Чернігівської філії АТ "Укретелеком", проспект Перемоги, 76, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 01189425, e-mail:ІНФОРМАЦІЯ_1,

до відповідача: Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації, проспект Миру, 116-А, м. Чернігів, 14028, код ЄДРПОУ 03196179, e-mail: chadm_sotszahist@cg.gov.ua,

Предмет спору: про стягнення 31 657,67 грн

представники сторін: не викликались;

Обставини справи.

07 листопада 2022 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Чернігівської філії АТ "Укртелеком" до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення 31 657,67 грн заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян, які проживають на території Остерської об`єднаної територіальної громади за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.12.22, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання);

встановлений процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлені процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 06.12.22, направлена на адресу відповідача, отримана останнім 12.12.22 згідно поштового повідомлення №1400055396568.

02.12.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №02/4132 від 19.12.22, відповідно до якого останній проти позовних вимог заперечив.

Так, відповідач зазначає про наступне:

- не є належним відповідачем у спірних правовідносинах, посилаючись на п.204 ч.1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого розпорядниками місцевих бюджетів є органи місцевого самоврядування (обласні, районні, міські, селищні, сільські ради, територіальні громади);

-«Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту за рахунок субвенцій з державного бюджету», затверджений постановою КМУ від 04.03.02 №256, який передбачав виділення коштів з державного бюджету на компенсаційні виплати щодо надання пільг з послуг зв`язку, втратив чинність;

- постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 року №373 затверджений «Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі», який передбачає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та механізм надання громадянам у грошовій формі переліку пільг: в цьому переліку відсутня пільга з надання телекомунікаційних послуг, оскільки фінансування вказаної пільги повинно проводитись з місцевих бюджетів;

- зобов`язання щодо компенсації наданих пільг за послуги зв`язку з 01.01.20 покладені на об`єднані територіальні громади (та/або сільські та селищні ради), які мають свої затверджені бюджети на відповідний рік, в їх структурі сформовані фінансові відділи та відділи з питань соціального захисту;

- Акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії АТ «Укртелеком» були укладені угоди з деякими об`єднаними територіальними громадами Чернігівського району щодо компенсації пільг за послуги зв`язку, зокрема з Куликівською ОТГ, Городнянською ОТГ та іншими, водночас, позивачем на даний час недостатньо проводиться робота з ОТГ з цього питання;

- Управління не має жодних правових підстав брати на себе зобов`язання, які не передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами, та обов`язок виконати вимоги позивача належить на інших юридичних особах;

- відповідно до пунктів 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України;

- посилання позивача на Положення про управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації та Положення про управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації, як на нормативні акти, що зобов`язують відповідача компенсувати пільги на телекомунікаційні послуги не є правомірним, оскільки відшкодування компенсацій регламентується Законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України;

- норми Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117, зобов`язують Управління здійснювати облік пільгових категорій громадян, організовувати збирання, систематизацію і зберігання інформації про них та забезпечувати її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплат. Водночас дане Положення не містить жодного посилання на зобов`язання Управління здійснювати будь-які компенсації за надання пільг;

-Управління діяло відповідно до статті 19 Конституції України в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

27.12.22 від позивача надійшла відповідь на відзив № 04-11/121 від 26.12.22, в якій він зазначив, що Управління соціального захисту населення Чернігівської РДА, беззаперечно, є правонаступником прав та обов`язків Управління соціального захисту населення Козелецької РДА, про що свідчать розпорядження голови Козелецької районної державної адміністрації №06 від 11.01.2021 року про припинення в порядку реорганізації юридичної особи - Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196021), шляхом приєднання до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області (код ЄДРПОУ 03196179); запис в ЄДРПОУ про припинення Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації; Постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 р. № 910/5953/17 (провадження 12-98 гс19). Відповідачем, у свою чергу, не надано жодних доказів щодо вжитих заходів, спрямованих на погашення заборгованості по невідшкодованим пільгам громадян, які проживають на території Остерської ОТГ за період з 01.01.2021 р. по 31.12.2021 р., відповідно до завдань, визначених в Положенні про управління соціального захисту населення Чернігівської РДА, затвердженого розпорядженням голови РДА від 15 січня 2021 р. № 12 (підпункт 1 п. 4, підпункти 1,3,4,30 пункту 5 ) та нормами ч.6 ст. 48 Бюджетного кодексу України.

Також позивач вказав, що наявність у особи певного права, а у держави відповідного фінансового зобов`язання впливає не закон про Державний бюджет та похідні від нього акти (бюджетний розпис, кошторис тощо), а нормативно-правовий акт, що регулює відносини між особою та державою у певній сфері суспільних відносин, такими нормативно-правовими актами є Закони України, якими встановлені пільги за послуги зв`язку. Позивач вважає, що посилання відповідача на відсутність коштів на відшкодування наданих пільговим категоріям громадян послуг зв`язку не є підставою для звільнення від виконання встановленого чинним законодавством зобов`язання та не спростовує доводи позивача, наведені в позовній заяві.

30.12.22 на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив (від 29.12.22 №02/4369), які містять доводи аналогічні тим, які викладені у відзиві на позов, при чому відповідач повторно, серед іншого, посилаючись на приписи п.204 ч.1 ст. 91 Бюджетного кодексу України, на втрату чинності Порядку затвердженого Постанововю КМУ від 04.03.02 №256, на відсутність у переліку зазначеному у Порядку, затвердженому постановою КМУ від 17.04.19 №373, пільг з надання телекомунікаційних послуг, зауважує, що зобов`язання щодо компенсації наданих пільг за послуги зв`язку з 01.01.2020 покладені на об`єднані територіальні громади (далі -ОТГ) (та/або сільські та селищні ради), які мають свої затверджені бюджети на відповідний рік, в їх структурі сформовані фінансові відділи та відділи з питань соціального захисту.

Враховуючи, що відзив на позов, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив подані сторонами у встановлені судом процесуальні строки, суд приймає їх до розгляду та залучає до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Позивачем в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 пільговим категоріям громадян, які проживають в Остерській об`єднаній територіальній громаді, були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 31 657,67 грн, згідно наявних в матеріалах справи розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг: за січень - липень 2021 року - 20 304,87 грн, серпень 2021 року - 2571,61 грн, вересень 2021 - 2473,83 грн, жовтень 2021 - 1971,18 грн, листопад 2021 - 2239,69 грн, грудень 2021 - 2096,49 грн.

Як встановлено судом, відповідно до наданих позивачем супровідних листів №82і250/58-2246 від 06.08.2021, №82і250/58-2352 від 06.09.2021, №82і250/58-2670 від 06.10.2021, №82і250/58-3213 від 06.11.2021, №82і250/58-3601 від 06.12.2021,розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням окремим категоріям громадян пільг з плати послуг зв`язку за період з січня 2021 по грудень 2021 та акти звіряння розрахунків за вказаний період, позивачем надсилались на адресу виконавчого органу Остерської міської територіальної громади. Відповіді Остерської міської територіальної громади на зазначені вище листи матеріали справи не містять.

Позивач направив Управлінню соціального захисту населення Чернігівської РДА претензію № 4-12/96 від 01.11.2022 про стягнення заборгованості по компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення з 01.01.2021 по 31.12.2021 в розмірі 31657,67 грн, в якій вимагав до 15.11.2022 сплатити вказані грошові кошти. В якості додатку до вказаної вимоги зазначений розрахунок заборгованості за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Управління соціального захисту населення Чернігівської РДА надіслало позивачу відповідь на претензію від 15.11.2022 № 02/3652, в якій зазначило про необґрунтованість вимог, оскільки пред`явлені до неналежної особи, зазначивши, зокрема: що відповідно до ст. 91 Бюджетного кодексу України видатки, в тому числі, щодо виплат за надані телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян віднесено до видатків, які здійснюються з місцевих бюджетів; місцеві програми щодо компенсації виплат за надані телекомунікаційні послуги окремим категоріям громадян не приймалися, кошти в місцевих бюджетах на 2021 рік не передбачалися, управління соціального захисту населення райдержадміністрації не визначалось головним розпорядником коштів даних програм, тому не може відповідати за зобов`язання, які на управління не покладені; керівництвом Чернігівського району неодноразово ставилось питання перед головами сільських, селищних рад, ОТГ щодо прийняття відповідних програм для компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення та визначення розпорядником коштів; враховуючи неякісне надання послуг зв`язку (в окремих населених пунктах - взагалі відсутності такого зв`язку), бездіяльності надавача послуг по вирішенню питання проведення інвентаризації отримувачів послуг, громади Чернігівсього району відмовились приймати вище вказані програми; постанова КМУ від 24.12.2009 №1101 втратила чинність; договір про надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у 2021 році не укладався; на даний час механізм розрахунків щодо компенсації пільг за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення законодавчо не визначений.

Несплата Управлінням соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації компенсацій витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах особам, які проживають на території Остерської міської територіальної громади стала підставою звернення позивача з позовом до суду.

Згідно з ч.2 ст.124 та ч.1 ст.125 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до п.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-ІІІ.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що виключно Законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Акціонерне товариство "Укртелеком" (попереднє найменування юридичної особи - Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", пункти 1.1., 1.4. Статуту Товариства в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів від 22.04.2021, оформленого протоколом №20), в особі Чернігівської філії, являється оператором, провайдером телекомунікацій, який в тому числі надає телекомунікаційні послуги на пільгових умовах мешканцям Остерської міської територіальної громади Чернігівської області, які підпадають під дію п.19 частини 1 статті 12, п.10 частини 1 статті 13, п.18 частини 1 статті 14, п.20 частини 1 статті 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII); п.18 частини 1 статті 6-1, п.10 частини 1 статті 6-2, п.17 частини 1 статті 6-3, п.19 частини 1 статті 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" від 23.03.2000 №1584-ІІІ, п. 11 частини 1, частини 3 статті 20, п. 1 частини 1 статті 21 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон № 796-XII); п.6 частини 1 статті 6, частини 3 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів органів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" від 24.03.1998 № 203/98-ВР (далі Закон №203/98-ВР); частини 5 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ), п.4 частини 3 статті 13 Закону України "Про охорону дитинства" від 26.04.2001 за № 2402-ІІІ (далі - Закон № 2402-ІІІ), п.7 частини 1 статті 9 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" від 16.12.1993 №3721-ХІІ, частини 2 статті 35 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 №875-ХІІ.

За приписами частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" від 18.11.2003 №1280-IV та п.63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг (затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295) телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Указані норми законів закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов`язок оператора телекомунікаційних послуг надавати пільгові послуги зв`язку визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Таким чином, законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У силу статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно - правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до частин 1, 4 та 5 статті 20 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" надання державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок бюджетів усіх рівнів, коштів підприємств, установ та організацій та соціальних фондів на засадах адресності та цільового використання.

Розробка та виконання Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів здійснюються на основі пріоритетності фінансування видатків для забезпечення надання державних соціальних гарантій.

Залучення підприємствами, установами, організаціями соціально-культурного, житлово-комунального, побутового обслуговування, закладами охорони здоров`я та освіти коштів з додаткових джерел фінансування, не заборонених законом, не є підставою для зменшення бюджетного фінансування відповідно до нормативів.

За змістом статті 81 Бюджетного кодексу України (надалі - БК України) міжбюджетні відносини - відносини між державою, Автономною Республікою Крим та територіальними громадами щодо забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Метою регулювання міжбюджетних відносин є забезпечення відповідності повноважень на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами за бюджетами, та фінансових ресурсів, які мають забезпечувати виконання цих повноважень.

Відповідно до статей 82-85 БК України видатки бюджетів поділяються на:

1) видатки на забезпечення конституційного ладу, державної цілісності та суверенітету, незалежного судочинства, а також інші передбачені цим Кодексом видатки, які не можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню;

2) видатки, які визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання Автономній Республіці Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

3) видатки на реалізацію прав та обов`язків Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер і визначені законами України.

Видатки, визначені п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки, визначені пунктами 2 і 3 частини 1 статті 82 цього Кодексу здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі трансфертів з Державного бюджету України.

Відповідні органи державної влади забезпечують здійснення видатків, визначених п.1 частини 1 статті 82 цього Кодексу.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад забезпечують здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу.

Держава може передати Раді міністрів Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування право на здійснення видатків лише за умови відповідної передачі фінансових ресурсів у вигляді закріплених за відповідними бюджетами загальнодержавних податків і зборів або їх частки, а також трансфертів з Державного бюджету України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.

За пунктом 204 частини 1 статті 91 БК України до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів віднесено видатки на пільги з послуг зв`язку.

Суд підкреслює, що до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, належать й, зокрема, пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються особам, визначеним пунктом 20-4 частини першої статті 91 БК України. Тобто, стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, які можуть здійснюватись з усіх місцевих бюджетів, але не передбачає прямого обов`язку всіх місцевих бюджетів на відшкодування послуг зв`язку. Тобто кожна рада сама вирішує, на що саме вона буде витрачати кошти з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України, зокрема тієї ж статті 91.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 8.18 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.01.2022 у справі № 904/138/21.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.03.2021 у справі № 640/21817/18 норма статті 91 БК України трактується подібним чином. Також вказано: якщо з місцевого бюджету будуть здійснюватись видатки на фінансування пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг, то орган місцевого самоврядування обов`язково має прийняти відповідне рішення про здійснення видатків з місцевого бюджету на покриття гарантованих державою пільг з послуг зв`язку та інших пільг.Органи місцевого самоврядування можуть робити це виключно з огляду на фінансову спроможність відповідного місцевого бюджету.

При цьому, незалежно від джерела фінансування видатків на пільги з послуг зв`язку, розрахунки за надані позивачем телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян повинні проводитись саме відповідачем, виходячи з наступного.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів", у Чернігівській області утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій Березнянської селищної, Гончарівської селищної, Городнянської міської, Деснянської селищної, Добрянської селищної, Іванівської сільської, Киїнської сільської, Киселівської сільської, Кіптівської сільської, Козелецької селищної, Куликівської селищної, Любецької селищної, Михайло-Коцюбинської селищної, Новобілоуської сільської, Олишівської селищної, Остерської міської, Ріпкинської селищної, Седнівської селищної, Тупичівської сільської, Чернігівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 730-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області", населені пункти колишнього Козелецького району увійшли до Остерської міської територіальної громади.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1321, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1635-р, у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, головою Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області 11.01.2021 за №06 було прийнято розпорядження про припинення в порядку реорганізації управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації" шляхом припинення в порядку реорганізації юридичної особи - Управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 03196021), шляхом приєднання до Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03196179). 22.03.2021 внесений запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення юридичної особи - управління соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області в результаті її реорганізації, правонаступником якої стало управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (ЄДРПОУ 03196179).

Відповідно до п. 1, 2 п.4 Положення про Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації № 439 від 03.05.2017, яке діяло до 15.01.2021 року, основними завданнями управління, зокрема, є забезпечення реалізації на території Чернігівського району державної політики з питань соціального захисту населення, що включає призначення та виплату соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством України.

Відповідно до вищевказаного Положення управління відповідно до визначених повноважень виконує такі завдання, зокрема: організовує в межах своєї компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, послуг зв`язку, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу та пільгового проїзду окремим категоріям громадян, інших пільг, передбачених законодавством України, компенсації особам, які згідно із Гірничим законом України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають в будинках, що мають централізоване опалення тощо; проводить електронні звірки інформації від організацій-надавачів послуг щодо витрат пов`язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, з відомостями, що містяться в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги; здійснює розрахунки з організаціями-надавачами послуг за надані пільговим категоріям громадян та призначені житлові субсидії населенню; проводить інвентаризацію особових справ і особових рахунків осіб, які окують соціальну допомогу, субсидії та пільги в установленому законодавством порядку; здійснює контроль відповідно до чинного законодавства за цільовим ристанням коштів, спрямованих на надання державних соціальних допомог іших видів соціальної підтримки, передбачених законодавством України (п.29 Положення); забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, ають право на пільги (ЄДАРП) (пп. 33 п.5 Положення).

Відповідно до Положення про Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови районної державної адміністрації №12 від 15.01.2021, до основних завдань управління, зокрема, відноситься: забезпечує реалізацію державної політики з питань соціального захисту населення (п.п. 1 п. 4 Положення) та організовує виконання Конституції та законів України (п.п. 1 п. 5 Положення); бере участь у підготовці пропозицій до проектів програм соціально-економічного розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці (підпункт 3 п. 5 Положення), вносить пропозиції до проекту відповідного районного бюджету (підпункт 4 п. 5 Положення), забезпечує ефективне та цільове використання відповідних бюджетних коштів (підпункт 5 п. 5 Положення); з питань реалізації заходів соціальної підтримки населення: організовує в межах компетенції роботу щодо надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, пільг з оплати житлово-комунальних послуг, пільг на придбання твердого палива і скрапленого газу, інших пільг, передбачених законодавством; подає районній державній адміністрації, органу місцевого самоврядування під час формування проекту відповідного місцевого бюджету пропозиції щодо передбачення у складі видатків коштів на фінансування місцевих програм соціального захисту та соціального забезпечення, на компенсацію фізичним особам, жкі надають соціальні послуги (п.п. 25 п. 5 Положення); забезпечує ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги (п.п.30 п. 5 Положення).

За п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.2003 №117 (в редакції, яка діяла у спірний період стягнення заборгованості) установлено, що структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (відповідач у справі): організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної в пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для розрахунку розміру пільг та їх виплати і проведення виплати соціальних стипендій та державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1 - пільга", в якій використовується реєстраційний номер облікової картки платника податків. Форма "1 - пільга" затверджується Мінсоцполітики; вносять до Реєстру відповідні уточнення в разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії окремих норм законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

На підставі наведеного вище, суд приходить до висновку, що до компетенції Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області належало забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення, яке проживає на території Остерської об"єднаної територіальної громади у спірний період, а тому саме через нього держава діяла у спірних правовідносинах, та саме воно було зобов`язане проводити розрахунки з позивачем як організацією - надавачем послуг зв`язку за надані особам, які мають пільги з їх оплати, послуги.

Держава, як специфічний суб`єкт правовідносин, здійснює свої обов`язки в відносинах з особою в певній сфері суспільних відносин через свої органи. Враховуючи, що в спірних правовідносинах державу представляють органи, які уповноважені на реалізацію державної політики в сфері соціального захисту населення, то саме вони повинні нести відповідальність від імені держави. Отже, в справах щодо виплати компенсації вартості телекомунікаційних послуг, предметом спору є акти (діяльність, бездіяльність) суто тих суб`єктів, які були відповідальні за здійснення розрахунків з організаціями-надавачами послуг за надані пільги окремим категоріям громадян.

З огляду на вказані норми законодавства в АТ "Укртелеком" виникло цивільне право на відшкодування фактичних витрат, унаслідок надання послуг зв`язку особам, які згідно із чинним законодавством мають право на соціальні пільги, а в Управління як органу, через який діє держава в цивільних відносинах, - цивільний обов`язок здійснити з позивачем розрахунок за надані цим особам послуги, оскільки: по-перше, держава діє в цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина перша статті 167 ЦК України); по-друге, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади в межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 цього Кодексу).

Відсутність бюджетних коштів у видатках Державного та місцевого бюджетів не є підставою для звільнення органу, уповноваженому державою здійснювати від її імені повноваження в цих правовідносинах від відповідальності за порушення зобов`язань.

За змістом Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини, в рішенні по справі "Кечко проти України" (08.11.2005) зазначив, що: "Суд не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань".

Європейський суд з прав людини в рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) указав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини в справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 - відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року №20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).

Зокрема, в Рішенні від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2.).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

До того ж, у силу частини 6 статті 48 БК України, бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Зазначена норма є спеціальною по відношенню до загальних положень частин 1-4 статті 48 БК України.

Тобто, право позивача на отримання компенсації вартості телекомунікаційних послуг, наданих ним пільговим категоріям споживачів, підлягає реалізації і захисту, незважаючи на те, що видатків на ці потреби не було передбачено, оскільки законодавство визначає, що фінансові зобов`язання держави мають первинний характер, а бюджетне законодавство - похідний від нього характер.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 911/1924/18.

За таких обставин, Управління соціального захисту Чернігівської районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов`язаннями, що виникли безпосередньо із Закону і така відповідальність не може ставитись у залежність від наявності чи відсутності бюджетних асигнувань.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу частин 1 та 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Тобто, виходячи зі змісту статей 13, 74 ГПК України, кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.

Суд зазначає, заперечень з боку відповідача щодо кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику АТ «Укртелеком» не надійшло.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що розмір заявленої до стягнення суми підтверджується наявними в справі доказами, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, у зв`язку з чим з Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь позивача має бути стягнуто 31 657,67 грн заборгованості з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг наданих пільговим категоріям громадян, які проживають в Остерській територіальній громаді за період з 01.01.2021 по 31.12.2021.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу ретельно досліджені судом, проте є такими, що не спростовують наведених висновків суду.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду даної позовної заяви позивачем було сплачено 2481 грн. судового збору, який покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації (проспект Миру, 116-А, м. Чернігів, 14028, код ЄДРПОУ 03196179) на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код 21560766) 31657,67 грн заборгованості та 2481 грн судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2023.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.В. Фесюра

Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/