Ухвала

від 07.02.2023 по справі 536/203/23

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 536/203/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2023 року м. Кременчук

Суддя Кременчуцького районного суду Полтавської області Река А.С., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Максимівка, вул. Соборності, буд.17, про визнання права власності в порядку спадкування,-

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування після смерті своєї тітки ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спадкове майно будинок садибного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Перевіривши позовну заяву з доданими до неї документами, суддя дійшла висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175,177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п.3 ч.3ст.175 ЦПК України).

Згідно п. 2 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить, зокрема, фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є визнання права власності на будинок, тобто позов носить майновий характер, оскільки пов`язаний з підтвердженням прав на майно, тому, виходячи з вимог пп. 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», розмір судового збору при зверненні до суду має обчислюватися з урахуванням дійсної вартості спірного майна.

Як роз`яснено в п.12 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №20від 22.12.1995року «Просудову практикуу справахза позовамипро захистправа приватноївласності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

За ст.3Закону України«Про оцінкумайна,майнових правта професійнуоціночну діяльністьв Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна, який містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України№ 358від21.08.2014року «Пропроведення оцінкидля цілейоподаткування танарахування ісплати іншихобов`язковихплатежів,які справляютьсявідповідно дозаконодавства» та Наказу Фонду Державного майна від 17.05.2018 № 658 «Про затвердження Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку», строк дії звіту про оцінку нерухомого майна становить не більше шести місяців з дати оцінки, про що зазначається в такому звіті.

Однак, із позовної заяви вбачається, що вона не відповідає викладеним вище вимогам, а саме: не визначено ціну позову та до позову не додано документів на підтвердження дійсної вартості будинку, який є предметом спору, що відноситься до вимог майнового характеру.

Положеннями ч.4 ст.177 ЦПК України, передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 1 п.1 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн.).

Так, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору за позовну вимогу про визнання права власності у розмірі 1073,60 гривень, однак в суду відсутня можливість перевірити правильність сплати розміру судового збору в залежності від ціни позову, яка, як вже зазначалося вище, не зазначена позивачем.

Таким чином, для усунення вищевказаних недоліків позовної заяви, позивачу необхідно визначити ціну позову виходячи з дійсної вартості об`єкту нерухомого майна станом на день подання позовної заяви до суду, з наданням до суду відповідних доказів на підтвердження визначеної вартості майна.

У відповідності до ч. 1 ст.185ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позову без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 175, 177, 185, 294, 258-261 ЦПК України,

Постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Максимівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання права власності в порядку спадкування залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Про прийняте рішення повідомити позивача, надіславши йому копію ухвали для відома і виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяА. С. Река