Рішення

від 07.02.2023 по справі 755/11522/22

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/11522/22

Провадження №: 2/755/928/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2023 р. Дніпровський районний суду міста Києва у складі головуючого судді - Слободянюк А. В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будпромінвест» про визнання припиненими трудових відносин, -

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2022 року ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Отрощенко Ю.М. (договір, ордер а.с.24-26), звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Будівельна фірма Будпромінвест» про визнання припиненими трудових відносин.

Позовна заява мотивована тим, що рішенням єдиного учасника ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» № 19/03/20 від 19 березня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дикань Д.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 630, серед іншого, прийнято рішення про призначення на посаду директора товариства позивача ОСОБА_1 . Наказом ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» від 20 березня 2020 року № 20/03 на підставі рішення учасника ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» від 19 березня 2020 року ОСОБА_1 приступив до виконання своїх службових обов`язків з 20 березня 2020 року.

Станом на 07 жовтня 2022 року учасниками ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» є ОСОБА_2 , що володіє 50% статутного капіталу, та юридична особа «КРЕЙВ КОРП. ІНК», що володіє 50% статутного капіталу (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 »).

Позивачем вказується, що на даний час учасники відповідача ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» не піклуються підприємством, не виконується поставлені економічні завдання. Внаслідок чого, позивач втратив матеріальну (економічну зацікавленість) у перебуванні на посаді директора товариства. Позивач зазначає, що із засновниками товариства немає належного зв`язку, що є перешкодою у вільному звільненні з посади директора за власним бажанням. 05 вересня 2022 року електронною поштою позивач звернувся до засновників із заявою про скликання загальних зборів, до виключної компетенції яких належить питання обрання та припинення повноважень директора товариства. Проте, 16 вересня 2022 року загальні збори не відбулись через відсутність засновників товариства, про що було складено протокол загальних зборів № 16/09/22. 19 березня 2022 року ОСОБА_1 видав наказ б/н про припинення виконання ним обов`язків директора товариства з 20 вересня 2022 року. Копії протоколу загальних зборів та наказу було направлено учасникам товариства електронною поштою.

Зважаючи на те, що загальних зборів учасників товариства не відбулося, відтак відсутня можливість вирішити питання щодо припинення трудових правовідносин між ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» та позивачем на підставі ч.1 ст.38 Кодексу Законів про працю України (КЗпП України).А тому позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини з ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» з 20 вересня 2022 року у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України, стягнути з відповідача судовий збір в сумі 992,40 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року позовну заяву залишено без руху (а.с.30,31).

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16 грудня 2022 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.39,40).

На адресу сторін направлялись повідомлення про розгляд справи, про отримання яких підтверджено повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.42,43).

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Положеннями ч. 13 ст. 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Беручи до уваги, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04 листопада 2022 року, 05 грудня 2019 року зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будпромінвест», код: 43388398; адреса: 02100,м.Київ, бульвар Верховної Ради, буд.7. Керівник товариства - ОСОБА_1 . Орган управління: Загальні збори учасників/директорів. Засновник: ОСОБА_2 , який є і кінцевим бенефіціарним власником, адреса: АДРЕСА_1 ; засновник: «КРЕЙВ КОРП. ІНК», адреса: АДРЕСА_2, кінцевий бенефіціарний власник: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_2 . Контактна інформація: електрона пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; телефон: НОМЕР_2 .

Нотаріально завіреним Рішенням учасника № 19/03/20 Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будпромінвест» (код ЄДРПУ 43388398) від 19 березня 2020 року, вирішено звільнити з посади директора товариства ОСОБА_4 та призначити на посаду директора товариства ОСОБА_1 . Учасником рішення указано громадянина України ОСОБА_2 з належною йому часткою у Статутному капіталі товариства - 100% (п.3). Пунктом 10 рішення затверджено Статут товариства у новій редакції (а.с.15).

За наказом № 20/03 від 20 березня 2020 року ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора товариства з 20 березня 2020 року на підставі Рішенням учасника ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» № 19/03/20 від 19 березня 2020 року (а.с.16).

Відповідно до Статуту (нова редакція) Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будпромінвест» (код ЄДРПУ 43388398), який затверджено протоколом зборів учасників № 18/10/21-1 від 18 жовтня 2021 року, учасниками товариства (п.1.3) є ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та «КРЕЙВ КОРП. ІНК», юридична особа відповідно до законодавства штату Каліфорнія, Сполучені Штати Америки, зареєстрована секретарем Державного департаменту штату Каліфорнія 22 вересня 2014 року за номером С3713009. Розмір часток статутного капіталу (п.4.3) ОСОБА_2 - 50%, «Крейв Корп.Інк» - 50%.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. 18 жовтня 2021 року за реєстровими номерами 554,555 засвідчено підписи учасників ОСОБА_5 та представника «КРЕЙВ КОРП. ІНК» Приходько Оксани Сергіївни, яка діє на підставі довіреності від 21 травня 2021 року, засвідченої державним нотаріусом штату Каліфорнія Агустіном Рівера-Корадо, апостиль № 31242 від 28 травня 2021 року (а.с.5-14).

За матеріалами справи, ОСОБА_1 05 вересня 2022 року звернувся до засновників товариства з вимогою про скликання загальних зборів учасників товариства на 16 вересня 2022 року о 14 год. 00 хв. за юридичною адресою товариства: 02100, м. Київ, б-р Верховної Ради, буд.7, з поданням заяви про звільнення з 05 вересня 2022 року (а.с.17).

Вимогу про скликання загальних зборів позивач 05 вересня (без вказівки на рік) о 12 год. 03 хв. направив на електроні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2.>, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.18).

Позивачем 16 вересня 2022 року складено протокол № 16/09/22 загальних зборів учасників ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» про те, що загальні збори не відбулись у зв`язку із відсутністю учасників. На порядок денний виносилось питання про звільнення його з посади директора товариства (а.с.19).

Наказом ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» від 19 вересня 2022 року по особовому складу, позивач, як директор товариства, припинив виконання своїх обов`язків з 20 вересня 2022 року (а.с.20). Електронним листом від 20 вересня (14 год. 46 хв.) позивач повідомив про припинення виконання ним обов`язків директора товариства, направивши повідомлення на електроні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_2.>, ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.21).

Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що він просить суд визнати припиненими трудові відносини між ним та ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» у зв`язку із звільненням за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, проте вирішення питання про звільнення керівника відноситься до виключної компетенції загальних зборів товариства. Разом з тим, товариство не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства.

Тобто, на думку позивача, існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

За змістом статті 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.

Згідно з частиною першою статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Європейський суд з прав людини вказує, що приватне життя «включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру». Стаття 8 Конвенції «захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом». Поняття «приватне життя» в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом. Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на «приватне життя» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Oleksandr Volkov v. Ukraine, № 21722/11, § 165)).

З урахуванням положень частини першої статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського Суду з прав людини необхідно зробити висновок, що наявність у реєстрі інформації щодо позивача як про керівника товариства відноситься до професійної діяльності останнього та охоплюється поняттям «приватне життя».

Конституційний Суд України у рішеннях від 07 липня 2004 року № 14-рп/2004, від 16 жовтня 2007 року № 8-рп/2007 та від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права позивача на припинення трудового договору, обраний ним спосіб захисту направлений на відновлення його трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин, положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Недосконалість національного законодавства та прогалини у правовому регулюванні певних правовідносин не можуть бути підставою для позбавлення особи права на захист його порушених прав у обраний ним спосіб.

Згідно з частиною першою статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у ч.1 ст. 10 ЦПК України.

Елементом принципу верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля. На думку Європейського суду з прав людини, поняття «якість закону» означає, що національне законодавство повинно бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «C.G. та інші проти Болгарії» («C. G. and Others v. Bulgaria», заява № 1365/07, § 39), «Олександр Волков проти України» («Oleksandr Volkov v. Ukraine», заява № 21722/11, § 170)).

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справах «Кантоні проти Франції» («Cantoni v. France», заява № 17862/91, § 31-32), «Вєренцов проти України» («Vyerentsov v. Ukraine», заява «№ 20372/11, § 65).

Частиною другою статті 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Отже, відповідно до вимог частини другої статті 5 ЦПК України, виходячи з того, що пред`явлення позову по суті спрямоване на припинення трудових правовідносин між позивачем та відповідачем, суд вважає, що ефективним і таким, що не суперечить закону, у даному випадку буде такий спосіб захисту, як припинення трудових відносин ОСОБА_1 з ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» на підставі частини першої статті 38 КЗпП України.

Разом з тим, відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилається на те, що у зв`язку з неявкою учасників ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» на загальні збори він позбавлений можливості реалізувати передбачене частиною першою статті 38 КЗпП України право розірвати трудовий договір за власним бажанням, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Проте, суд не може прийняти в якості доказу повідомлення роботодавця, у даному випадку - учасників товариства, про намір працівника розірвати трудовий договір роздруківку з електронної скриньки, наданої позивачем. Зокрема, електронний лист з вимогою про скликання загальних зборів учасників товариства не містить року вказаного листа, лише дату та місяць - 05 вересня, адресати вказані іноземною мовою - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Також доказів того, що саме ці електронні скриньки належать учасникам товариства суду не надано. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також Статуту ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест», не містять інформації про електронні адреси засновників товариств, наявна інформація лише про поштові адреси засновників. Будь-які інші докази того, що учасники товариства узгодили проводити електронне листування за вказаними позивачем електронними адресами матеріали справи не містять.

За викладених обставин, на думку суду, позивач не довів належне повідомлення учасників ТОВ «Будівельна фірма Будпромінвест» про свій намір припинити трудові відносини за власним бажанням.

Враховуючи вищевикладене, встановивши фактичні обставини у справі у їх сукупності та дослідивши докази на їх підтвердження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання припиненими трудових відносин.

Керуючись ст. 22, 38 Кодексу Законів України про працю, ст.ст. 76,81,89, 263-265, 268, 272, 279,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будпромінвест» про визнання припиненими трудових відносин, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 лютого 2023 року.

Суддя А.В. Слободянюк