Ухвала

від 25.01.2023 по справі 757/3217/23-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/3217/23-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерськоїокружної прокуратуриміста Києва ОСОБА_3 про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арештквартири АДРЕСА_1 , яка згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання посилається на те, що Печерською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 112022105060000807 від 24.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи та невстановлені працівники ТОВ «Центрінвестбуд-2000» у невстановлений час до 14.02.2020 р. виготовили завідомо недостовірні офіційні документи, які в подальшому використали з метою заволодіння правами на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 .

Так, згідно допиту свідка ОСОБА_5 відомо, що невстановлені особи у невстановлений час, але до 14.02.2020 р. виготовили завідомо недостовірні документи: інвестиційний договір №157 від 27.12.2005 р. (та всі послідуючі додаткові угоди до нього), довідку про інвестування загальної площі квартири від 28.09.2006 р., акт прийому-передачі квартири від 15.04.2013 р., довідку про виконання умов Інвестиційного договору за №145 від 15.04.2013 р., платіжне доручення про доплату за квартиру №145 від 17.04.2013 р.)

В подальшому використали вказані документи та шляхом надання їх до суду з метою придбання шляхом обману права на майно квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно договору купівлі продажу від 02.06.2020 року ТОВ «Інтерпорт», ідентифікаційний код юридичної особи: 43457225, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Ділова, будинок 2 Б, квартира 131, в особі директора - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , який діє на підставі Статуту та Рішення № 26-12/2019, засновник Товариства від 26 грудня 2019 року передав у власність квартиру АДРЕСА_1 громадянці України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Власником квартири АДРЕСА_1 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_4 , (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_3 ).

Дізнавачем відділу дізнання було винесено постанову про визначення квартири АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні №12022105060000807 від 24.09.2022 року.

В судове засідання прокурор не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд вказаного клопотання у її відсутність, клопотання підтримала та просила його задовольнити.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора розглядається без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалася.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього документи, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Печерською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво по матеріалах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 112022105060000807 від 24.09.2022 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу);3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальноїконфіскації майна(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом2частини другоїстатті 170цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Власником квартири АДРЕСА_1 згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ОСОБА_4 , (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_3 ).

Дізнавачем відділу дізнання було винесено постанову про визначення квартири АДРЕСА_1 речовим доказом у кримінальному провадженні №12022105060000807 від 24.09.2022 року.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та метою такого арешту є забезпечення збереження речових доказів.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 131, 132, 170173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Печерськоїокружної прокуратуриміста Києва ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.

Накласти арештнаквартиру АДРЕСА_1 , яка згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно належить ОСОБА_4 .

Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вищевказаного об`єкта нерухомості.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1