Ухвала

від 31.01.2022 по справі 761/41517/21

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41517/21

Провадження № 1-кс/761/256/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника володільця майна - адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання представника володільця майна ТОВ «МФК «Едельвейс» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 053 54 від 04.06.2019,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна, яким володіє ТОВ «МФК «Едельвейс», звернувся адвокат ОСОБА_3 .

На обґрунтування клопотання його ініціатор зазначив, що Шевченківським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № №120 191 001 000 053 54 від 04.06.2019, у якому ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2021 (справа № 761/35697/21) задоволено клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:078:0117, розташовану за адресою - м. Київ, вул. Половецька, 4, накладений арешт.

Водночас, представник володільця майна вважав, що подальше застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження втратило свою актуальність, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2020 (справа № 826/13825/17) задоволено адміністративний позов ТОВ «МФК «Едельвейс». Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 19.06.2017 №15 про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва від 08.06.2015 №344/15/12/009-15.

Крім того, вищезазначеним рішенням від 15.04.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.10.2019 № 26 про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019 на об`єкт будівництва «Будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торгівельного призначення на вул. Половецькій, 4, у Шевченківському районі м. Києва.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва залишено без змін.

Керуючись наведеним, представник володільця майна просив арешт земельної ділянки скасувати.

У судовому засіданні представник володільця майна клопотання підтримав та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання, наполягаючи, що триває досудове розслідування, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2020 (справа № 826/13825/17) оскаржується у касаційній інстанції, тому подальше застосування оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження не втратило своєї актуальності.

Слідчий суддя, заслухавши доводи представника володільця майна, заперечення прокурора, дослідивши наявні у розпорядженні суду матеріали, дійшов висновку про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та Закону України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, що передбачені законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні у справах «Бакланов проти Російської Федерації» та «Фрізен проти Російської Федерації» ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів.

У практиці ЄСПЛ неодноразово зазначалось, що таке втручання держави у права особи повинно здійснюватися виключно шляхом досягнення справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, тобто лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

З ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2021 (справа № 761/35697/21) вбачається, що під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя виходив з наданих стороною обвинувачення доказів, що давали підстави вважати, що майно, яке перебуває у володінні ТОВ «МФК «Едельвейс», є речовим доказом та потребує збереження, оскільки службові особи самостійних структурних підрозділів ВО КМР (КМДА) та Міністерства культури України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, у порушення вимог чинного законодавства погодили проект землеустрою про надання ТОВ «МФК «Едельвейс» у довгострокову оренду земельної ділянки (кадастровий номер 91:078:0117) за адресою: м. Київ, вул. Половецька, 4, для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського, розважального і торговельного призначення, з наземним та підземними паркінгом, чим завдали тяжких наслідків інтересам територіальної громади м. Києва.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, з-поміж іншого, є доказом злочину.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

У силу ст. 98 КПК до речових доказів кримінальний процесуальний закон відносить, серед іншого, об`єкти, набуті кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, завданням арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження певних предметів не як об`єктів права власності, а саме як речових доказів, тобто таких, що зберегли на собі сліди злочину або є безпосередніми носіями інформації про обставини вчинення злочину.

Водночас, як вбачається з долучених до клопотання документів ТОВ «МФК «Едельвейс»є добросовісним набувачем права користування та володіння вказаним майном, посадові особи вказаного товариства відношення до обставин вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень не мають, тобто у силу вимог КПК ТОВ «МФК «Едельвейс»є третьою особою, на майно якої накладений арешт.

Крім того, як вказано у судовому рішенні, арешт накладений у зв`язку з тим, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Половецький, 4 у м. Києві скасовані Головним інспектором будівельного нагляду відділу за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_5 , а дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торговельного призначення на вул. Половецький, 4 у м. Києві від 08.02.2019 № ІУ 113190391359 рішенням Держархбудінспекції №26 від 23.102019 анульовано.

Таким чином земельна ділянка надана у володіння ТОВ «МФК «Едельвейс» внаслідок неправомірних дій службових осіб самостійних структурних підрозділів ВО КМР (КМДА) та Міністерства культури України, є доказом у кримінальному провадженні, тому з метою недопущення її відчуження піддана арешту.

Однак, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2020 (справа № 826/13825/17), яке постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2020 залишено без змін, задоволено адміністративний позов ТОВ «МФК «Едельвейс», рішення головного інспектора будівельного нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 19.06.2017 №15 про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки по вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва від 08.06.2015 №344/15/12/009-15 скасовано.

Також, рішенням від 15.04.2020 визнано протиправним та скасовано рішення Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 23.10.2019 №26 про анулювання Дозволу на виконання будівельних робіт ІУ 113190391359 від 08.02.2019 на об`єкт будівництва «Будівництво житлового комплексу з прибудованими приміщеннями торгівельного призначення на вул. Половецькій, 4 у Шевченківському районі м. Києва.

Виходячи з наведеного, стороною обвинувачення не спростовані аргументи ініціатора клопотання, що піддане арешту майно на теперішній час на законних підставах перебуває у володінні ТОВ «МФК «Едельвейс», що підтверджується наданими представником товариства документами, та виключає протиправність володіння вказаною земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасований у разі, коли буде доведено, що у подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.

Отже, вищенаведене доводить, що подальшим перебуванням майна під арештом продовжується порушення права володіння ТОВ «МФК «Едельвейс» та вимагає від слідчого судді прийняття рішення, яке б усунуло спричинені негативні наслідки та відновило у повному обсязі права вказаного товариства .

Таким чином, клопотання представника володільця майна підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 2, 8, 9, 16, 85, 98, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «МФК «Едельвейс» задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.10.2021 у кримінальному провадженні № 120 191 001 000 053 54 від 04.06.2019 (справа № 761/35697/21) на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:91:078:0117, розташовану за адресою - м. Київ, вул. Половецька, 4.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1