Вирок

від 07.02.2023 по справі 302/252/23

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/252/23

1-кп/302/55/23

315

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2023смт. Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке 01.02.2023 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023078110000022 відносно

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Тюшка Міжгірського району Закарпатської області, з вищою освітою, працюючої вчителем зарубіжної мови та літератури Тюшківської ЗЗСО І-ІІ ступенів, не одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі КК України),

ВСТАНОВИВ:

На початку листопада місяця 2021 року, ОСОБА_2 в невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, через соціальну мережу «Фейсбук» та обміном миттєвих повідомлень через «Месенджер» з метою уникнення обов`язкової вакцинації, що проводиться згідно Постанови КМУ та наказу МОЗ України №2153 від 04 жовтня 2021 року, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки на пособництво у виготовленні підробленого документу, який видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права та звільняє від обов`язків з метою використання його іншою особою, а саме міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику коронавірусної хвороби COVID-19, видане на її ім`я, надала свої анкетні дані невстановленій досудовим розслідуванням особі, для їх використання при підробці вказаного міжнародного свідоцтва, що не відповідає аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України та виготовлений не підприємством, що здійснює випуск таких бланків. Після чого через відділення «Нової пошти» отримала таке свідоцтво за що попередньо сплатила грошові кошти в сумі 1500,00 грн.

Крім того, на початку листопада 2021 року, в невстановлену досудовим розслідуванням дату та час ОСОБА_2 , перебуваючи в приміщенні Тюшківської ЗЗСО, код ЄРДПОУ 25439412, розташованої за адресою: с. Тюшка №111, Хустський район, Закарпатська область, з метою уникнення вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона-вірусом SARS-CoV-2, яка проводиться згідно постанови кабінету міністрів та наказу МОЗ України №2153 від 04.10.2021, зареєстрований в Мін`юсті за №1306/36928 07.10.2021, відповідно до якого з метою запобігання коронавірусної хвороби, працівники відділу освіти зобов`язані бути вакциновані від (COVID-19), діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно небезпечних наслідків від вчинюваних нею дій та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що вона не проходила установленої законом процедури отримання міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику корона-вірусної хвороби COVID-19, яке видається на підставі діючих Міжнародних медико-санітарних правил, прийнятих 58-ю Асамблеєю ВООЗ від 23.05.2005 року постанови КМУ від 22.08.2011 №893 «Про затвердження Правил санітарної охорони території України», з метою не відсторонення її від роботи з вище вказаного навчального закладу, здійснила використання завідомо підробленого документу, а саме: міжнародного свідоцтва про вакцинацію/профілактику, виданого «Львівською обласною інфекційною клінічною лікарнею код ЄДРПОУ 01984263», яке не видавалося та не посвідчувалося вказаною установою, шляхом надання його директору Тюшківської ЗЗСО.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинила кримінальні проступки, передбачені частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України, тобто пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою та частиною 4 статті 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

Частинами 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

До обвинувального акту прокурором додана заява обвинуваченої ОСОБА_2 , згідно якої вона беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за її відсутності у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, у відповідності до положень статті 302 КПК України, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 382КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, її заяву за змістом якої вона не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згодна з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без її участі, відсутність сумнівів у добровільності такої позиції обвинуваченої, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

У відповідності до частини 4 статті 107КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що ОСОБА_2 вчинила кримінальні проступки, передбачені частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 КК України, а саме: пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою та використання завідомо підробленого документа.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінальних проступків, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_2 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаних кримінальних проступків беззаперечно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 кримінальних проступків та кваліфікує дії обвинуваченої за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 та частиною 4 статті 358 КК України, як пособництво у підробленні іншого офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою та використання завідомо підробленого документа.

За змістом частин першої та другої статті 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог статті 65 КК України:

--- суд при призначенні покарання повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання (частина 1);

--- особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень (частина 2).

За частиною 1 статті 358КК України передбачене покарання у виді штрафу до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

За частиною 4 статті 358КК України передбачене покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

При призначенні покарання ОСОБА_2 , суд, керуючись положеннями статей 65-67 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних проступків та їх наслідки, характер та ступінь її участі у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України, особу обвинуваченої, яка є раніше не судимою, вперше притягується до кримінальної відповідальності, не одружена, офіційно працевлаштована, її матеріальне становище, за місцем проживання характеризується виключно з позитивної сторони, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, а також обставини, що впливають на її покарання, з яких пом`якшуючими відповідно до статті 66КК України визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень. Обтяжуючі обставини згідно статті 67 КК України, відсутні.

Отже, з урахуванням даних про особу ОСОБА_2 , усіх обставин по провадженню, тяжкості скоєних нею кримінальних проступків та їх наслідків, обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, реалізуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити їй покарання у виді штрафу в межах санкції закону, за яким визнає її винуватою.

Остаточне покарання слід визначити за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами частини 1 статті 70 КК України, застосувавши принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначивши покарання ОСОБА_2 у виді штрафу.

Саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також буде відповідати не тільки загальним принципам призначення кримінального покарання, але й принципу його незворотності.

В порядку статті 100КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись статтями 100, 124, 381-382, 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчинені кримінальних правопорушень (проступків), передбачених частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України та їй призначити покарання за:

- за частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 358 КК України у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят гривень);

- за частиною 4 статті 358 КК України у виді штрафу в розмірі 40 (сорок) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 680,00 грн. (шістсот вісімдесят гривень).

На підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді штрафу в розмірі 80 (вісімдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят гривень).

Речовий доказ: копія міжнародногосвідоцтва провакцинацію/профілактикувід коронавірусноїхвороби (COVID-19)видане наім`я ОСОБА_2 зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом строку їх зберігання.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

У відповідності до частини 1 статті 394КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1