Ухвала

від 31.01.2023 по справі 438/1249/22

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1249/22

Провадження № 1-кп/438/43/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2023 року м. Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , його законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , неповнолітнього ОСОБА_7 , його законного представника ОСОБА_8 , розглянувши у відкритомусудовому засіданні у кримінальному провадженні№ 12022142100000098 від 14.11.2022 р.за ч. 1 ст. 125 КК України клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України, учня 2-го курсу Бориславського професійного ліцею, не одруженого, не судимого, мешкаючого в АДРЕСА_1

ВСТАНОВИВ:

На адресу суду поступило клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітнього із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру, згідно якого, 11 листопада 2022 року, приблизно о 15:00 год, неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на алеї Героїв Небесної Сотні, яка розташована на вулиці Грушевського в м. Бориславі Львівської області, зустрів свого одногрупника ОСОБА_4 , учня II курсу Бориславського професійного ліцею, який проходив через алею, покликав його до себе та вступив з ним у словесну суперечку, у ході якої вирішив заподіяти тілесні ушкодження. Реалізуючи свій протиправний умисел ОСОБА_7 , в цей же час, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх незаконних дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння шкоди здоров`ю іншій особі, перебуваючи на території алеї Героїв Небесної Сотні на вулиці Грушевського м. Борислава, Львівської області, стоячи навпроти ОСОБА_4 , умисно наніс йому два удари кулаком лівої руки в ділянку обличчя, тим самим заподіяв тілесні ушкодження у вигляді синця навколо правого ока, крововиливу в склеру правого ока біля зовнішнього кута, садна слизової оболонки верхньої губи зліва від серединної лінії, крововиливу в склеру правого ока, які мають ознаки легкого ступеню тяжкості.

Своїми умисному умисними та протиправними діями, які заподіянні легких тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Борислава Львівської області, громадянин України, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України - як умисне легке тілесне ушкодження.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримала, зазначивши, що неповнолітній вперше вчинив кримінальний проступок, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, щиро кається, раніше не судимий, позитивно характеризується, тому його виправлення можливе без застосування покарання і він може бути з цих підстав звільнений від кримінальної відповідальності та до нього необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері.

Неповнолітній ОСОБА_7 , його захисник ОСОБА_6 , та законний представник ОСОБА_8 не заперечували проти задоволення клопотання та звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. При цьому ОСОБА_7 повністю визнав свою провину, пояснив, яким чином він вчинив кримінальне правопорушення. ОСОБА_8 підтвердила, що здатна здійснювати батьківський контроль за поведінкою сина.

Потерпілий ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_5 також проти задоволення клопотання не заперечували. ОСОБА_4 зазначив, що він повністю примирився із ОСОБА_7 та не має до того жодних претензій. ОСОБА_5 наголосила, що виправлення ОСОБА_7 можливо без призначення покарання, але той має відповісти за завдані синові тілесні ушкодження у виді струсу головного мозку.

Заслухавши думку учасників судового розгляду. Дослідивши додані до клопотання матеріали, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 97 КК України, неповнолітнього, який вперше вчинив кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання. У цих випадках суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбаченічастиною другоюстатті 105 цього Кодексу. Примусові заходи виховного характеру, передбаченічастиною другоюстатті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченогоОсобливою частиноюцього Кодексу. У разі ухилення неповнолітнього, що вчинив кримінальне правопорушення, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру ці заходи скасовуються і він притягується до кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.105 КК України до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.

Частиною 3 статті 105 КК України передбачено, що тривалість заходів виховного характеру, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

Відповідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Примусові заходи виховного характеру, зокрема, застосовують: - у разі постановлення судом рішення про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 97 КК України; - до особи, котра до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 2ст. 97 КК України); - при звільненні неповнолітнього від покарання відповідно до ч. 1ст. 105КК України.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що неповнолітнього можна передати під нагляд батьків. При цьому, вони мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов`язані це робити.

Судом встановлено, та це підтверджується дослідженими матеріалами кримінального провадження, що ОСОБА_7 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене саме ч. 1 ст. 125 КК України, та матеріали кримінального провадження не містять жодних відомостей про скоєння неповнолітнім іншого кримінального правопорушення або завдання ним потерпілому інших, ніж зазначено у висновку судово-медичної експертизи тілесних ушкоджень.

Крім того, вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення, згідно ст. 12 КК України, відноситься до кримінальних проступків.

Спираючись на названі норми законів, та приймаючи до уваги дані про особу неповнолітнього ОСОБА_7 , суд приходить до висновку про можливість його виправлення без застосування покарання, та від цього про необхідність застосування щодо нього примусових заходів виховного характеру у виді його передачі під нагляд батьків із звільненням від кримінальної відповідальності.

На переконання суду, мати неповнолітнього ОСОБА_7 ОСОБА_8 цілком здатна здійснювати належний контроль за поведінкою сина, тому саме їй слід передати неповнолітнього під нагляд.

Зважаючи на особу ОСОБА_7 , тривалість вказаного заходу виховного характеру має становити на строк до його повноліття.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Оскільки неповнолітній ОСОБА_7 звільняється від кримінальної відповідальності, то, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження підлягає закриттю судом.

Керуючись ст.ст. 284, 285, 286, 288, 497 КПК України, ст.ст. 97, 105 КК України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Дрогобицької окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 задовольнити.

Неповнолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Борислав Львівської області, громадянина України від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 КК України звільнити, застосувавши щодо нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі неповнолітнього під нагляд матері ОСОБА_8 до досягнення ним повноліття.

Кримінальне провадження № 12022142100000098 від 14.11.2022 р. закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через суд, що постановив ухвалу, протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1