Рішення

від 06.12.2022 по справі 160/15227/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 160/15227/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії від 17.08.2022 року №046450008882 винесене Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) періоду роботи на автобазі «Тресту Дніпроводбуд» з 01.01.1986 по 31.12.1986 та призначити пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 04.04.2022 року по досягненні шістдесятилітнього віку він звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком, до якої додав пакет документів, що підтверджують право на призначення пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.04.2022 року за №046450008882 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови зазначено, що необхідний стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років, а страховий стаж особи на момент звернення з заявою про призначення пенсії складає 28 років 06 місяців 19 днів, тобто є недостатнім для призначення пенсії. Позивач 09.08.2022 року повторно звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.08.2022 року № 046450008882 позивачу знову було відмовлено у призначенні пенсії з посиланням на те, що страховий стаж особи становить - 27 років 11 місяців 20 днів, замість необхідного 29 років, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, до страхового стажу не було зараховано період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1986 в АТК тресту «Дніпроводбуб», оскільки в довідці № 10 від 25.01.2022 відсутній наказ про звільнення, а в акті перевірки довідки про заробітну плату, яка підтверджує зазначений період скорочення прізвища, ім`я та по батькові. Позивач вважає вказане рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його права, тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 07.10.2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Так, відповідач зазначає, що статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Страховий стаж особи становить - 27 років 11 місяців 20 днів, замість необхідного 29 років, що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно поданих документів до страхового стажу позивача не зарахований період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1986 в АТК тресту «Дніпроводбуб» (правонаступником якого є - ТОВ «Пересувна механізована колона № 41»), оскільки в довідці № 10 від 25.01.2022 відсутній наказ про звільнення, а в акті перевірки довідки про заробітну плату, яка підтверджує зазначений період скорочення прізвища, ім`я та по батькові. З урахуванням наведеного вважають, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.08.2022 року №046450008882 про відмову у призначенні пенсії позивачу є правомірним і підстави для його скасування відсутні.

06.12.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив від позивача в якому зазначено, що пенсійним органом протиправно не зараховано до трудового стажу період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1986 року в АТК тресту «Дніпроводбуб», оскільки в наданих довідках з ТОВ «Пересувна механізована колона № 41», який є правонаступником вказаного підприємства, підтверджено факт роботи на вказаному підприємстві. Тобто, при зарахуванні вказаного періоду до загального стажу, в нього були наявними підстави для призначення пенсії за віком у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що 04 квітня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом із заявою про призначення пенсії до пенсійного органу було надані документи, що підтверджують страховий стаж особи, а саме: трудову книжку, довідку про заробітку плату за період страхового стажу з 1982 по 1986 роки № 6 від 25.01.22, довідку про підтвердження факту роботи в автобазі «Тресту Дніпроводбуд» № 10 від 25.01.2022, довідку про заробітну плату за період з 1987 по 1992 роки № 7 від 25.01.2022.

Вказана заява позивача разом із доданими документами за правилами екстериторіальності була направлена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 11.04.2022 року №046450008882 позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком. Підставою для відмови зазначено, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років, а страховий стаж позивача на момент звернення з заявою про призначення пенсії складає 28 років 06 місяців 19 днів, тобто є недостатнім для призначення пенсії.

Вказане рішення позивачем не оскаржувалось.

Судом також встановлено, що 09.08.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся з заявою про призначення пенсії за віком до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.08.2022 року № 046450008882 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії за віком з тих підстав, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років, у той час як страховий стаж особи становить 27 років 11 місяців 20 днів. За доданими документами до страхового стажу не зарахований період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1986, оскільки в довідці № 10 від 25.01.2022 відсутній наказ про звільнення, а в акті перевірки довідки про заробітну плату, яка підтверджує зазначений період скорочення прізвища, ім`я та по батькові.

Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернувся до суду за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Суд зазначає, що умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначаються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XIІ (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Частиною 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.

У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (ч. 2 ст. 44 Закону України № 1058-IV).

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону України № 1058-IV).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що позивачем 04 квітня 2022 року при поданні заяви про призначення пенсії до пенсійного органу були подані документи, що підтверджують трудовий стаж:

-довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4/45 від 28.03.22 про проходження військової служби в лавах Збройних Сил з 25.04.1980 по 11.05.1982 року;

-довідка ТОВ «Пересувна механізована колона № 41» від 25.01.2022 року № 10 про те, що ОСОБА_1 працював в автобазі «Тресту Дніпроводбуд» з 15 червня 1982 року (наказ № 84-к від 14.06.1982 р.) по квітень 1992 року, згідно особових карток за 1992 рік;

-довідка про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за період з 1982 по 1986 роки від 25.01.22 № 6, видана ТОВ «Пересувна механізована колона № 41»;

- довідка про зміну назви організації № 8 від 25.01.22, видана ТОВ «Пересувна механізована колона № 41»;

- довідка про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за період з 1987 по 1992 роки від 25.01.22 № 7, видана ТОВ «Пересувна механізована колона № 41».

Матеріалами справи також підтверджено, що 07.07.2022 року головним спеціалістом відділу контрольно перевірочної роботи № 2 управління контрольно перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_2 на виконання наказу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 29.06.2022 року № 281, була проведена перевірка достовірності довідок від 25.01.2022 року № 6 та № 7 про заробітну плату ОСОБА_1 за період з червня 1982 по квітень 1992 року, виданих ТОВ «Пересувна механізована колона № 41» (код ЄДРПОУ 01035590), для призначення (перерахунку) пенсії, за результатами якої складено Акт № 0400-011003-1/6927 від 07.07.2022 року.

Згідно з висновками Акту щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсій № 0400-011003-1/6927 від 07.07.2022 року, в особових рахунках за 1982 1985 роки та за 1987 199 року значиться мовою оригіналу: « ОСОБА_3 », 1962 року народження. В особових рахунках за 1986 рік значиться мовою оригіналу: « ОСОБА_3 ». Відповідно до наданих довідок, з усіх сум нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з червня 1982 року по квітень 1992 року утримувались податки, в т.ч. за 1991 1992 роки внески до Пенсійного фонду згідно законодавства.

Як слідує з рішення від 17.08.2022 року № 046450008882, відповідач відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком на підставі заяви від 09.08.2022 року посилаючись на те, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років, а страховий стаж позивача на момент звернення з заявою про призначення пенсії складає 27 років 11 місяців 20 днів. За доданими документами до страхового стажу не зарахований період роботи з 01.01.1986 по 31.12.1986, оскільки в довідці № 10 від 25.01.2022 відсутній наказ про звільнення, а в акті перевірки довідки про заробітну плату, яка підтверджує зазначений період скорочення прізвища, ім`я та по батькові.

Між тим суд вважає, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 01.01.1986 по 31.12.1986 з наведених підстав, оскільки, як було встановлено в ході розгляду справи, наявними у пенсійного органу довідці ТОВ «Пересувна механізована колона № 41» від 25.01.2022 року №10 про те, що ОСОБА_1 працював в автобазі «Тресту Дніпроводбуд» з 15 червня 1982 року (наказ № 84-к від 14.06.1982 р.) по квітень 1992 року, згідно особових карток за 1992 рік та довідці про заробітну плату ОСОБА_1 для обчислення пенсії за період з 1982 по 1986 роки від 25.01.22 № 6, підтверджено стаж роботи позивача на вказаному підприємстві, який дає позивачу право на зарахування його до загального стажу.

Та обставина, що в довідці ТОВ «Пересувна механізована колона № 41» від 25.01.2022 року № 10 відсутній наказ про звільнення, не є підставою для не зарахування періоду роботи позивача з 01.01.1986 по 31.12.1986 на вказаному підприємстві, оскільки згідно з Актом щодо дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування з питання достовірності документів, наданих для призначення (перерахунку) пенсій № 0400-011003-1/6927 від 07.07.2022 року, відповідачем було підтверджено, що з усіх сум нарахованої заробітної плати ОСОБА_1 за період з червня 1982 року по квітень 1992 року утримувались податки, в т.ч. за 1991 1992 роки внески до Пенсійного фонду згідно законодавства.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність рішення відповідача в частині щодо не зарахування позивачу до страхового стажу періоду роботи з 01.01.1986 по 31.12.1986 року в автобазі «Тресту Дніпроводбуд».

Зважаючи на встановлення судом протиправності відмови відповідача включити до страхового стажу позивача період його роботи з 01.01.1986 по 31.12.1986 року в автобазі «Тресту Дніпроводбуд», суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення частини позовних вимог щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 вищевказані періоди її роботи.

Щодо висновків пенсійного органу, викладених у рішенні від 17.08.2022 року №046450008882 про відсутність необхідного страхового стажу, визначеного статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 29 років, у той час як страховий стаж позивача на момент звернення з заявою про призначення пенсії (09.08.2022 року) складає 27 років 11 місяців 20 днів, суд зазначає наступне.

Згідно з Розрахунком страхового стажу позивача від 09.08.2022 року, складеного відповідачем в ході розгляду заяви про призначення пенсії від 09.08.2022 року, пенсійним органом страховий стаж позивача станом на 30.06.2022 року, становить 27 років 11 місяців 20 днів.

При цьому, до стажу роботи не зараховано інші періоди страхового стажу, незважаючи на ту обставину, що згідно записів в трудовій книжці Серії НОМЕР_2 та заяві від 09.08.2022 року про призначення пенсії, позивач є працюючою особою, тобто страховий стаж повинен був бути зарахований включно по день звернення за призначенням пенсії, а саме 09.08.2022 року, що додатково складає 1 місяць 09 днів.

З урахуванням того, що пенсійним органом визнається страховий стаж позивача станом на 30.06.2022 року - 27 років 11 місяців 20 днів, та враховуючи стаж, який не було зараховано (період з 01.01.1986 по 31.12.1986 року та з 01.07.2022 по 09.08.2022 року), суд вважає, що у позивача є наявним необхідний стаж (29 років) для призначення пенсії за віком у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі заяви від 09.08.2022 року.

За таких обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.08.2022 року № 046450008882 в частині відмови позивачеві у призначенні пенсії за віком на підставі заяви від 09.08.2022 року з посиланням на те, що необхідний страховий стаж, визначений статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» становить 29 років, а страховий стаж позивача на момент звернення з заявою про призначення пенсії складає 27 років 11 місяців 20 днів, є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Призначення, нарахування (перерахування) та виплата пенсії відноситься до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, а тому суд не може втручатися в його дискреційні повноваження щодо розрахунку стажу та призначення пенсії.

Частиною 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, суд вважає за необхідне, керуючись приписами ч.2 ст.9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, в яких позивач просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) періоду роботи на автобазі «Тресту Дніпроводбуд» з 01.01.1986 по 31.12.1986 та призначити пенсію за віком згідно зі статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 09.08.2022 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства, а в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність прийняття рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, у зв`язку із чим, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним рішення, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.08.2022 року № 046450008882 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) період роботи на автобазі «Тресту Дніпроводбуд» з 01.01.1986 по 31.12.1986 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 09 серпня 2022 року про призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, та прийняти рішення згідно з вимогами чинного законодавства.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість грн. 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева