Ухвала

від 07.02.2023 по справі 260/555/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

07 лютого 2023 рокум. Ужгород№ 260/555/23

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Політична партія "КМКС" Партія Угорців України" про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В:

06 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Політична партія "КМКС" Партія Угорців України" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Вилоцька селищна територіальна виборча комісія Берегівського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення зїзду політичної партії "КМКС" Партія угорців України".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відносно позивача як депутата Вилоцької селищної ради VIII- го скликання за результатами виборів депутатів Вилоцької селищної ради 25 жовтня 2020 року в Єдиному багатомандатному виборчому окрузі від Закарпатської обласної організації політичної партії "КМКС" Партія угорців України" Зїздом політичної партії "КМКС" Партія угорців України", який відбувся 29 вересня 2022 року , було прийнято рішення № 2.1."Про відкликання депутата Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області за народною ініціативою", яке позивач вважає незаконним.

Дане рішення було прийнято на підставі пропозиції зборів Закарпатської обласної організації політичної партії "КМКС" Партія угорців України" від 29 серпня 2022 року.

Позивач вказує, що оскільки він про час, дату та місце зборів та зїзду не знав, у звязку з чим було порушено його право встановлене ч.1 ст. 48 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" ( 93-IV), то він позбавлений права участі в засіданні конференції (зборів) і як наслідок, не надано можливості на гарантований виступ та висловлення своєї позиції щодо порушеного питання про відкликання.

Також позивач звертає увагу, що Вилоцька селищна територіальна виборча комісія , в порушення вимог абзацу 2 ч. 2 ст. 39 Закону 93-IV не повідомила Вилоцьку селищну рада та позивача як депутата ради про надходження повідомлення про проведення зборів.

Разом з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом :заборонити будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, спрямовані на подальшу реалізацію чи виконання рішення вищого керівного органу(Зїзду) політичної партії "КМКС" Партія угорців України" щодо відкликання депутат Вилоцької селищної ради ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 171 КАСУ суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, серед іншого, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; чи не має інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позову , суд дійшов до наступних висновків.

Згідно зі статтею 2 Закону "Про політичні партії в Україні" (№ 2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

Політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку (частина перша статті 3 Закону № 2365-ІІІ).

Частиною третьою статті 4 Закону № 2365-III передбачено, що втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 12 Закону № 2365-III визначено, що політичні партії мають право: 1) вільно провадити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України; 2) брати участь у виборах Президента України, до Верховної Ради України, до інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України; 3) використовувати державні засоби масової інформації, а також засновувати власні засоби масової інформації, як передбачено відповідними законами України; 4) підтримувати міжнародні зв`язки з політичними партіями, громадськими організаціями інших держав, міжнародними і міжурядовими організаціями, засновувати (вступати між собою у) міжнародні спілки з додержанням вимог цього Закону; 5) ідейно, організаційно та матеріально підтримувати молодіжні, жіночі та інші об`єднання громадян, подавати допомогу у їх створенні.

Згідно зі статтею 18 Закону №2365-III державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють: 1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади; 2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей; 3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності; 4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Політичні партії зобов`язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

У статті 21 Закону № 2365-III закріплено, що в судовому порядку може бути заборонено політичну партію. У частині першій цієї статті вказано, що за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, політична партія може бути заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо її створення і діяльності, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Інших випадків та суб`єктів оскарження діяльності політичної партії, в тому числі з питань її внутрішньопартійної діяльності, Закон № 2365-III не визначає.

Отже, політична партія є добровільним об`єднанням громадян, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах і не здійснює владних управлінських функцій. При цьому до органів, які відповідно до закону можуть здійснювати контроль за діяльністю політичних партій, в тому числі і щодо дотриманням політичною партією вимог її статуту, суди не належать.

Відтак, політичні партії не наділені владними управлінськими функціями, а тому не є суб`єктами владних повноважень в розумінні КАС України.

Відповідно до п.п. 2, 7 частини першої статті 4 КАС України :

- публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

У ч. 1 статті 19 КАСУ дано перелік справ, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

У ч. 2 ст. 19 КАСУ зазначено:юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди мають враховувати як предмет та зміст, так і суб`єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.

Тобто до компетенції адміністративних судів належать, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктами при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, а також спори, що виникли у зв`язку із порушенням прав суб`єкта виборчого процесу або процесу референдуму.

Велика Палата Верховного Суду послідовно, як у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 815/6956/15 (провадження № 11-192апп18) так і інших, вказала, що участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У нашій справі відповідач не є суб`єктом владних повноважень, оскільки не здійснював у правовідносинах публічно-владних управлінських функцій та не приймав жодного владного управлінського рішення стосовно позивача.

Крім того , суд звертає увагу, що даний спір стосується правовідносин, не пов`язаних з виборчим процесом, оскільки під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення. Пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів. Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України.

Вищевказаний висновок зроблено ВП ВС 23 березня 2021 року у справі 761/3540/20.

Позовні вимоги у цій справі не передбачають оскарження дії чи бездіяльності партії в частині порушення виборчих прав або інтересів громадян щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.

Підставою для звернення до суду з цим позовом є порушення відповідачем процедури скликання та проведення з`їзду, однак питання щодо створення політичної партії, затвердження її найменування, символіки, програми та статуту, членства в партії, скликання і проведення з`їздів, програми з`їздів відносяться до внутрішньоорганізаційної діяльності політичної партії.

Предметом цього спору є оскарження дій та рішення політичної партії з посиланням на недотримання відповідачем процедур, що фактично свідчить про незгоду позивача із внутрішньоорганізаційною діяльністю політичної партії. Предмет позову не пов`язаний з діями, рішеннями чи бездіяльністю політичної партії та її регіональної парторганізації, вчиненими (прийнятими) під час виборчого процесу. Позивачем не оскаржуються такі дії та рішення через призму порушення законодавства про вибори чи референдум, разом з тим указується на порушення відповідачем норм Закону № 2365-ІІІ.

Отже, цей спір пов`язаний із відносинами, які відповідно до Закону № 2365-ІІІ віднесені до її внутрішньої діяльності та виключної компетенції партії.

Порядок відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою визначений розділом V Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Згідно ч.ч. 1, 9 ст. 38, абз. 3 ч. 2 ст. 39 вказаного Закону право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають місцева організація політичної партії, від якої його обрано депутатом, а також громадяни України, які є виборцями відповідного виборчого округу.

Рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою місцевою організацією політичної партії, від якої його обрано депутатом, приймається на зборах (конференції) цієї організації, які проводяться у порядку, передбаченому статутом політичної партії. Таке рішення приймається не менше ніж двома третинами голосів присутніх учасників (делегатів) зборів (конференції).

Протокол зборів (конференції), на яких було прийняте рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, місцевою організацією політичної партії надсилається політичній партії для розгляду питання про відкликання депутата місцевої ради її вищим керівним органом.

У відповідності до вимог ч.ч. 5, 7-9 ст. 41 цього ж Закону якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою дотримано вимоги статей 38-40 цього Закону, оформлення підписних листів та кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, відповідає вимогам цього Закону, територіальна виборча комісія приймає рішення про відкликання депутата за народною ініціативою (у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування) або про звернення до політичної партії, від місцевої організації якої обрано відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Вищий керівний орган політичної партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою чи протокол зборів (конференції) місцевої організації політичної партії, на якому прийнято рішення про внесення пропозиції щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї пропозиції.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

На підставі рішення вищого керівного органу політичної партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією політичної партії, за народною ініціативою, а у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною п`ятою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія зобов`язана у порядку, передбаченому Виборчим кодексом України, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації політичної партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному багатомандатному виборчому окрузі.

Статтею 46 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, можуть бути оскаржені до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

За наведеного правого регулювання та правових позицій ВП ВС суд дійшов до висновку, що при прийнятті рішень щодо відкликання депутата політична партія не здійснює будь-які публічно-владні управлінські функції в розумінні положень КАС України, не є суб`єктом владних повноважень та рішення зборів або зїзду партії не можна розглядатися в якості індивідуального акта суб`єкта владних повноважень в розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Таке рішення саме по собі не спричиняє відкликання особи з посади депутата, оскільки у подальшому вирішується питання про відкликання депутата за народною ініціативою з дотримання відповідної процедури, передбаченої розділом V Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

В свою чергу, положеннями ст. 46 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» гарантований захист прав депутатів при розгляді питання стосовно їх відкликання шляхом оскарження рішення, дії або бездіяльність виборчої комісії, що стосуються відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, до суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Таким чином, Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» не передбачено право на оскарження до суду рішення політичної партії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАСУ суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому контексті, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

На підставі наведеного у сукупності суд приходить до висновку про наявність підстав про відмову у відкритті провадження у справі , оскільки спір взагалі не підлягає судовому розгляду.

Оскільки позов не підлягає судовому розгляду, то заява про забезпечення позову також не підлягає судовому розгляду, у звязку з чим підлягає поверненню позивачу разом з усіма матеріалами позову.

оскільки ,Керуючись статями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Політична партія "КМКС" Партія Угорців України" про про визнання протиправним та скасування рішення зїзду політичної партії "КМКС" Партія угорців України" "Про відкликання депутата Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області за народною ініціативою" за № 2.1 від 29 вересня 2022 року.

Роз`яснити позивачеві, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Заяву про забезпечення позову шляхом :заборонити будь-яким фізичним чи юридичним особам вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення, спрямовані на подальшу реалізацію чи виконання рішення вищого керівного органу(Зїзду) політичної партії "КМКС" Партія угорців України" щодо відкликання депутат Вилоцької селищної ради ОСОБА_1 повернути позивачу.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.

Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом пятнадцяти днів.

Суддя З.Б.Плеханова